•  На старих обрізаних оливах

На старих обрізаних оливах
Нове листя пнеться до життя.

•  * * *

Час стікає цівкою поту по скроні,
Сльозиною по дівочій долоні,

•  * * *

Прокидається всесвіт.
А ти відволікся від справ,

•  Краплини води

Цього ранку невпинно дощило.
Я зі смутком дивився на схід.

•  Спогад в майбутньому.

Пече за всі, за всі свої помилки,
За непрощенні Господом гріхи;

•  Глухі часи

Пройдисвіти скозуються за владу
Над душами бездухого юрмиська.

•  * * *

Помирати поволі на ліжку чужому,
Чуючи голос тривожний коханки.

•  Вавiлонська вежа

Вони зійшлися, щоби вдертись в рай,
Сліпі, криві та клишоногі.

•  Колискова

А чи йти, а чи не йти…
Як зійшлися три коти,

•  * * *

Ми згубимось між нового буття.
В його смітті ми втратимо дорогу.

•  * * *

Кентаври воду п’ють з мулистої ріки.
В них попереду шлях, якому дна немає.

•  Плач єгиптянки

(Земля Та-Кемт)
Чому, о чому, скажіть-бо,

•  Відносини

В її житті він був лише три дні,
Мов острівець поміж материків

•  * * *

Віршую сонце, сміття у дворі.
Дивлюсь, як червень напуває трави.

•  * * *

Випадкова. На ранок зникне,
Відлетить, мов кульбабовий пух.

•  * * *

Жнива. Страшний кінець достиглого колосся.
Провіщення страждань самотньої зернини.

•  * * *

Немає правди на землі.
Й, можливо, вже не буде,

•  * * *

Ці бурштинові грудочки зірок,
Що ранок їх збирає в кошик сонця,

•  * * *

Я розгубив думки. I вже передчуття
Народження рядка, що з порожнечі лине.

•  Серце виє побитим псом

Серце виє побитим псом,
Місяць в небі світить яскравий.

•  Листя зчорніло,

Листя зчорніло,
На гілці зчорніло.

•  Передчуттям дивовижних октав

Передчуттям дивовижних октав
Десь опівдні зродивсь рядок,

•  * * *

Весна легкокрила
В вирій полетіла,

•  * * *

Ой, у місті Віфлеємі,
У містечкові малому

•  Хрещення.

Слава Господу Ісусу
І Предтечі Іоанну,

•  * * *

Збожеволіть, збожеволіть від самоти,
Чи померти… Ні, заснути краще.

•  * * *

Листопад відшумів верховіттям дерев.
Де-не-де золоте та багряне.

•  * * *

Накрапа, накрапа, накрапа,
Мов розкидана крапель копа,

•  * * *

Яке ж то глупство покохать вас , пані!
Блискучу пустку почуття лоскоче.

•  * * *

Привіт тобі, монаше мандрівний.
І звідки ти з’явився в злому світі:

•  * * *

Страшні пророцтва.
Плями на сонці.

•  Л. М. Н.

Тепло каштанових плодів,
Прив’яле листя гасить кроки.

•  * * *

Сиджу, дивлюсь, як здихає кохання,
Схоже на кицю, розчавлену навпіл.

•  Біла гарячка

В танок, як в прірву, п’яні йдуть стільці,
За ними шафи – пишнотілі кралі.

•  Яка ж то мука – відректись мсти

Яка ж то мука – відректися мсти,
Забути ворогів своїх обличчя,

•  Це влучно ти сказала, що кохання

Це влучно ти сказала, що кохання
Для нас подiбне бабиному лiту,

•  Ліхтарик огризався навсібіч

Ліхтарик огризався навсібіч.
Швейцар нових очікував халеп.

•  По вулиці, по довжелезній сцені

По вулиці, по довжелезній сцені,
Де гук перекупок та клопіт лайливих газет,

•  * * *

В Яблунові річка, річка невеличка.
А в гірській тій річці бистрая водичка.

•  О. Євгенію

Акації червоний лист
Приречено чека морозу,

•  * * *

Ця дівчина пахне кропивою, пилом,
Що раннім ледь – ледь прибитий дощем.

•  Рембо

Був батько офіцер, для неньки – сатана,
А мати – влада, що на груди давить.

•  * * *

Я не знаю, чи є хто з поетів в раю,
Крім поетів, що складали рядки молитов.

•  А літак відлітав на Бориспіль

А літак відлітав на Бориспіль,
На Бориспіль літак відлітав.

•  * * *

Приходить час, коли ти відчуваєш,
Що найщасливіші роки уже прожив.

•  Башка Вода

Башка Вода, Башка Вода,
А у морі нема броду.

•  В тому краї, де звично шукати поживи вовкам,

В тому краї, де звично шукати поживи вовкам,
Де самі вже вовки, мов пожива для дикого звіра,

•  Лягає паморозь на пересохлі трави

Лягає паморозь на пересохлі трави,
Промінням сонце місто обiйма,

•  Монолог старого полковника.

«Якщо завтра війна, якщо завтра похід,
Що ти зможеш тоді, боягуз та рахіт?

•  Далеко, далеко, за тисячу літ

Далеко, далеко, за тисячу літ,
Перепелиний глас.

•  Що за обладунок у Ахілла!

Що за обладунок у Ахілла!
Спис не взяв, тож відступив на крок,

•  Гайдамаччина.

Запльовані майдани, де здобували волю,
Забльована Венера, як горщик для лайна.

•  * * *

Шлях згубився в траві, у високих зелах,
Де порожнім хатам снять зимові свята.

•  Троя

Этот город забрал самых лучших друзей,
Словно прах, растоптал наши лучшие чувства.

•  * * *

Як пахне помираючи полин.
Здригнувшись під безжальною косою,

•  * * *

Взяти авто, гайнути в Воронеж,
Скочити в потяг, що йде в Україну.

•  Скурати.

Вони думають: це не вертеп,
А насправді життя,

•  Елегія сонячного світла

Село в болото вгрузло. Шпичаки
Померлих сосен проштрикнули небо.

•  Квінтесенції

Я йшов... Із камінця ступив на зірку,
Я всесвіт обійняв в собі самому,

•  Земний едем усталеного зла.

Земний едем усталеного зла.
До нього звикли ситі та голодні.

•  Колеса стукають, пилюка у вагоні

Колеса стукають, пилюка у вагоні.
Сосна вже звикла до жовтневої печалі.

•  Молитва

В нас ворогують і церкви, і люди.
О Господи, Україну збери.

•  Самотнiй та хмiльний я згадував минуле

Самотнiй та хмiльний я згадував минуле.
Переливавсь печалями трунок.

•  Шлях замовкає і мріє трохи поспати

Шлях замовкає і мріє трохи поспати
Перед світанком, коли водій вже втомився

•  Застерігав орган

Застерігав орган. Моя сльоза
Текла поволі. Холод рвав підлогу

•  Лукавому роботи небагато

Лукавому роботи небагато
У дивокраї, де нарід сумирний,

•  Слово про героя

Він хворіє на зло і тримає в руках смолоскипа,
Щоб спалити домівку твою і засіку, і хлів,

•  Степ прокидається рано вранці

Степ прокидається
Рано вранці,

•  Наша генеалогія.

Із половців та русів, з татар і козаків,
З союзників, а більше ворогів,

•  На терені віків я садовив лиш терен

На терені віків садив я лише терен.
Вістря його шипів відлякувало всіх.

•  Як вовк би рвав, мов киця муркав

Як вовк би рвав, мов киця муркав,
Дивився в очі, шепотів,

•  Так безкрило минає життя

Так безкрило минає життя,
Так крилато співають у храмі.

•  Доживають поети в підкаблуччі дружин

Доживають поети в підкаблуччі дружин,
П’ють уранці кефір, чимчикують в контору.

•  В розмовах день пройшов.

В розмовах день пройшов. Марнотою шукань
Душа вогнем розпечена неначе.

•  Місто моє, я стомивсь вертати

Місто моє, я стомивсь вертати
До твоєї осені у снах.

•  За шибкою дощу подвійна шибка

За шибкою дощу подвійна шибка.
За шибкою шумить, неначе водоспади.

•  Дим жовтневих багать

Дим жовтневих багать
Мої ніздрі лоскоче.

•  Подражаніє N. N.

Забудь надії всі, окрім надій на себе.
Здоровим глуздом собі помагай.

•  За Шекспіром

Ви знаєте, панове, ви сволота,
Ви – втілення найгірших сподівань

•  маленька елегія

Як той бідолаха, що потопаючи в морі,
Згоден прийняти в спасінні будь-яку долю,

•  У нас лакеї на престолі

У нас лакеї на престолі,
У нас в Криму багато солі.

•  Часи розімкнулись, тиняються бідні

Часи розімкнулись, тиняються бідні,
Гукають, шукають у темряві злій.

•  Листи до пана Кощука

Лист перший. Заспів.

•  Пощастило сьогодні безпритульному діду

Пощастило сьогодні безпритульному діду:
З якогось дива грошовитий гуляка,

•  Сім’я Урану неплідне щодо богів та гігантів

Сім’я Урану неплідне щодо богів та гігантів,
А зела ростуть непогано.

•  Життя завмерло в марному чеканні.

Життя завмерло в марному чеканні.
Лише щоденна праця за шматок

•  Ти, друже, маєш надмiри бажань.

Ти, друже, маєш надмiри бажань.
Таких не надто величає доля.

•  Катон Молодший

Катон Молодший

•  З дитинства нас добре привчили

З дитинства нас добре привчили:
Кожен повинен своє обирати.

•  о щире злото сумної пори

О щире злото сумної пори,
Яка втрача красу свою щомиті.

•  Народжується ніч з утоми світла

Народжується ніч з утоми світла,
І зграї гав вертаються за місто,

•  З малої літери.

З малої літери.

•  не треба винуватити сусіда

Не треба винуватити сусіда.
Не треба проклинать свою старшину.

•  Про пристрасть до влади

Про пристрасть до влади

•  18 сторіччя.

18 сторіччя.

•  лежати на ліжку

Лежати на ліжку,
Дивитись в папір

•  Легенда з Полісся

Легенда з Полісся

•  Весела музика двобою

Весела музика двобою!
Веселий бойовища гук!

•  ми

( за Майоровим)
«Мы жгли костры и вспять пускали реки».

•  ця вишукана грація вмирання

Ця вишукана грацiя вмирання:
Гай, наче сонце хворе на сухоти.

•  За Чичибабіним

За Чичибабіним

•  Ізнов податківці слідом ідуть

І знов податківці слідом ідуть,
Слухають, слухають, наче локатори

•  Тиждень дощило

Тиждень дощило. З неба озера
Падали на землю, всотувались в пісок.