ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.02 22:32
Повернення
Повернутися в ніщо,
до першооснов,
перетворитися на порох,
відійти від справ,
зрозумівши суєтність
амбіцій і статусу,
повернутися
до того природного стану,

Сергій СергійКо
2025.10.02 20:26
Погляд твій
Розчинились дерева й кущі
Після, сонця за обрієм втечі.
“Почитай мені, милий, вірші” –
Раптом, просиш ти тихо надвечір.
Після досить спекотного дня,
Прохолода приходить на поміч.
Ці хвилини – приємна платня
За незмінне “ми разом”, “ми поруч”.

Тетяна Левицька
2025.10.02 19:43
Невблаганно
Невблаганно під дощем
Гірко плачеш без підстави.
Не навчилася іще
перед іншими лукавить.

Правда гірше від ножа
ріже слух зарозумілим.
Де ж та праведна межа,

Світлана Майя Залізняк
2025.10.02 17:28
Осіннє соте
Осіннє соте" - співана поезія. Запрошую слухати.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 14 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом а

Євген Федчук
2025.10.02 16:56
Як київський князь з «берладниками» воював в 1159 році
Сидять діди на Подолі. Сидять, спочивають.
Бо ж неділя, після церкви вже занять не мають.
Ото хіба посидіти та поговорити
У тіньочку, бо ж надворі середина літа.
Поміж ними сидить сивий, ще міцний Микита.
Йому, мабуть, нетерплячка на місці сидіти.
П

Іван Потьомкін
2025.10.02 13:17
Судний день
Судний день перетвориться на свято...
Отож, натщесерце, зодягнені в усе біле,
з накинутими на плечі талітами
простують в синагоги навіть ті,
хто не молиться й порушує приписи шабату.
Кожному хочеться, щоб сталось так,
як пророкував протягом всього ж

Ярослав Чорногуз
2025.10.02 12:06
Вересневий каштанопад
День осінній коротшає, тане,
Дощ усі розмиває сліди.
Лунко падають долі каштани
Під шумок монотонний води.

І під звуки розкотисті туби --
Сум зненацька пошерх, порідів --
Ми кохались так пристрасно, люба,

Віктор Кучерук
2025.10.02 11:47
* * *
Дощем навіяна печаль
Покірну душу охопила, -
Штрикнула в серце, мов кинджал,
Та з тіла вимотала сили.
Чудовий настрій відняла
І стала прикрість завдавати,
Бо мрії знищила дотла,
Бо знову сам нудьгую в хаті...

Юрій Гундарєв
2025.10.02 11:04
Стінг співає під бандуру
жовтня зустрічає свій день народження легендарний англійський рок-музикант. Мало хто знає його справжнє ім‘я Гордон Самнер, але сценічне - Стінг, що у перекладі означає «жалити», відомо кожному, хто цікавиться сучасною музикою.
Він від першого дня повном

Юрій Гундарєв
2025.10.02 09:27
Бабах!
Сутеніло рано, як завжди наприкінці листопада. Поет Н. зробив ковток майже зовсім холодної кави і перечитав щойно написаний вірш. Його увагу зупинив один рядок: «І серце б‘ється, ніби птах…» Скільки вже цих птахів билося біля серця?! Н. закреслив «ніб

Борис Костиря
2025.10.01 22:21
Ящірка
Ящірка - це сенс,
який вислизає з рук.
Чи не є Всесвіт
такою самою ящіркою?
Ми шукаємо необхідних слів,
які падають у траву
і губляться там.
Ящірка є необхідним словом,

Юрій Гундарєв
2025.10.01 10:09
Зірка на ім‘я Олександра
Російські окупанти офіційно стверджують, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
28 вересня 2025 року внаслідок чергової нічної масованої атаки на Київ загинула
12-річна Олександра Поліщук, учениця 7-Б класу.

Знов військові об‘єкти - діти!
Витягують

Віктор Кучерук
2025.10.01 08:46
* * *
Знову листя опале
І пожовкла трава, -
І захмарена далеч,
І ріка нежива.
Німота безутішно
І самотність така,
Що незатишно віршам
У тужливих рядках.

Борис Костиря
2025.09.30 22:19
* * *
Чоловік повернувся додому
На батьківський тривожний поріг,
Розчинивши столітню утому,
Накопичену в сотні доріг.

Та удома його не чекали,
І батьки вже померли давно.
Поросли бур'яном рідні камені

С М
2025.09.30 21:29
Не все йтиме так як бажав би (The Rolling Stones)
я стрів її на реєстрації
фужер вина – у руці
чекала напевно по справах
при ній – безногий чоловік
о не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
не все йтиме так як бажав би
та постарайся ще

Володимир Мацуцький
2025.09.30 19:28
Мишка з песиком і котик
Мишка з песиком і котик
заховалися у ботик,
з нього хвостики стирчать,
в ньому хвостики пищать.

Як збиралась Галя в школу
ботик з рук стрибнув додолу,
з нього хвостики стирчать,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Сергій Гольдін (1968) / Вірші

 Доживають поети в підкаблуччі дружин
Доживають поети в підкаблуччі дружин,
П’ють уранці кефір, чимчикують в контору.
Тільки зрідка, буває, гірчать, як полин,
Присмак рим, слина слів та надій мертве море.
А із пам’яті знов проростає життя,
Переповнене спрагою віршотворіння.
Де поділося все? Щезло без вороття,
Наче в ґрунті сухому пропало насіння.
Вранці раптом нікчемний зродився рядок,
Черв’яком переповз в рафіновану прозу.
Так у вазі конають бруньки верболозу.
Так буденність плекає одномірність думок.




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2010-10-16 23:52:52
Переглядів сторінки твору 6481
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.527 / 5.5  (4.812 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.763 / 5.52)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.688
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2022.01.01 21:05
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 00:04:04 ]
Мені сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 00:10:34 ]
Сергію, як Вам сказати... справжній поет ніколи не опиниться "в підкаблуччі" - ну килимком там під любі ніжки простелиться, ну лоба перед образом коханої богині наб'є... фантазія у них багата, тож на що тільки вони не здатні, але точно не на "підкаблуччя". :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 00:27:59 ]
Ну тоді вже так: справжній поет ніколи не доживає. Але навіть у справжнього пресправжнього поета, буває, зникає та дещиця, котру ми називаємо натхненням. І тоді вже байдуже, підкаблуччя, чи повна свобода.До речі, підкаблучники (умовний і геть непевний стан) вдало набивають гулі на лобі, постійно змінюючи образи. Хіба можна вірити поетам?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 00:33:52 ]
О! Золоті слова! Для життя краще знайти звичайного, домовитого чоловіка.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 00:45:56 ]
Можна-можна-можна! Кожний закоханий - у душі поет саме тому, що здатен дивитися на об'єкт свого кохання тільки знизу вгору, але ніяк не навпаки, отже, у певному сенсі - підкаблучник, але ніколи не погодиться з такою формулою. А зникнення натхнення може прийти тільки коли у душі гасне здатність до яскравих відчуттів - отже, це вже більше не поет...бо поети навіть підкаблуччя опоетизовують. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 00:15:07 ]
Та, різні Таню, бувають.
Сергію, вірш хороший, але подивіться останній рядок Може:Так буденність ПЛЕТЕ одномірність думок. Але вирішувати Вам.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 00:40:51 ]
Знову винні жінки ) Звісно, дуже зручно зникнення натхнення або взагалі власну творчу неміч списати на жіночий "каблук". "Де поділося все?" треба у себе запитувати в першу чергу. Ех...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 01:28:14 ]
Винні жінки? Чур мене, чур! До речі, немає зв'язку між причиною та наслідком. Чому каблук тільки? А якщо кефір? Людина вбиває в собі поета постійно і затято. Коли їсть, свариться, заробляє. Нівіть святий не відчуває благодаті постійно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Поета (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 01:50:32 ]
Коли їсть? Ах, так: поети мають харчуватися лише амброзією. На них тоді швидше благодать зійде )
Якщо серйозно, я розумію, про що ви намагаєтесь сказати: умови, мовляв, непідходящі для творчості повноцінної: погана неповноцінна їжа, нетворче оточення, замість того, щоб творити, треба заробляти на кусень хліба без масла...
Навіть не зручно якось нагадувати, в яких умовах писали ті, чиї їмена знають всі.
А благодать - це не товар масового споживання. Вона надається, як нагорода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мені Пакіяо (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-17 00:43:40 ]
Ви знаєте, як липа шелестить?
Плека буденність одномірність думок?
Ш П О К...
:)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 00:57:36 ]
Вкрай невдалий і неконструктивний, і... взагалі, цей коментар слід видалити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2010-10-23 19:48:57 ]
Якось одна пані, схилившись над столом, одночасно била своїми долонями об його поверхню і кричала істерично з приводу іншої жінки: "Эта сущность! Эта сущность! Я тоже Лазарева читала!" Чому я саме цю сцену пригадав, звертаючи увагу на Ваше ШПОК?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 00:47:31 ]
Ну, правду ж , Юля Ш. говорила, що треба комусь і клоуном бути, шановний Мені Пекіні.:) Заходьте в гості. Дивіться своїми очима. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 01:34:57 ]
Взагалі задум - нічого. Перший рядок із претензією на афоризм.
Хоча це, звичайно, продовжуючи попередні коментарі, нетипова ситуація. Поет завжди залишається поетом. Поезія - це його життя. Це кисень, без якого він захлинеться недосконалістю навколишнього світу. Скільки не забороняй йому, скільки не кидай його до в'язниць, а він приховає за халявою книжечку, і хоч таким чином, але продовжить своє існування. Тому поет, що перестав відчувати слово, потребувати його, - не поет. І ніколи не був ним. Може, тільки хотів, тому вдавав із себе поета. І навіть якщо він сам став вірити в це, нічого не змінилося. Це штучність. Так само, як і навчання поезії. "Поет природний, як природа" - писала Ліна Костенко.

Щасти Вам! Гарних ідей! Може, ще більш дискусійних. Адже, як сказав хтось із великих, в суперечках народжується істина:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гольдін (Л.П./М.К.) [ 2010-10-19 22:02:27 ]
Боюсь, таки типова ситуація. З роками поезія "відмирає". Недарма починається проза. Так поезія - життя, тільки до того моменту, поки опираєшся реальності. Коли реальність зазирне о очі, життя поета згасає. Рятуються по різному. Один гине, другий відмовляється бути (Рембо), третій існує (Тичина), четвертий божеволіє, багато хто спивається. Більшість поетів та поеток "згасають" заживо,плекаючи ілюзії щодо вірності своєї Музи. Думаю, сторічні ,зі мною погодяться.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Гладир (М.К./М.К.) [ 2010-10-17 01:37:20 ]
...чи пізнається.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2010-10-17 11:13:54 ]
не "плекаЄ". а "плека"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-29 12:03:56 ]
Так може то і не поети були?