Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Артур Сіренко (1965)

Рубрики / Брама

Опис: Є брама між світами - це саме про таку браму....
Інша поезія ⁄ Переглянути все відразу

  •   Погляд змії
    У краю сліпих кипарисів*,
    Що здіймають свої гілки-руки
  •   Білий весняний трамвай
    Всерйоз сприймаю міфи:
    Наче замріяний Телемах
  •   Архіпелаг міста
    Отримав нагороду мовчанням –
    Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
  •   Десь там, далеко
    Десь далеко від наших снів,
    Далеко-далеко від квітучої вишні,
  •   Весняне вино
    Світанок – це сонна чапля,
    Що прокидається на озері весни,
  •   Плямистий журавель
    Плямистий сон –
    Фарбований вохрою:
  •   Моє повернення
    У долину анемон білих
    Повернусь я весняним вітром,
  •   Глибина ріки
    Що ховається в глибині троянди
    У сокровенній серцевині пелюсток?
  •   Пейзаж намальований мушлею
    Берег позбавлений відчаю,
    Сліди на піску буття
  •   Народ човнів
    Поема про людей без обличчь –
    Її пишуть на сторінках кам’яних книг
  •   Станіслав: промені світла
    Станіславе, ти човен, що пливе рікою буття,
    Ти келих, що тримає в долонях Сонце,
  •   Розхвильовані
    У старій лютеранській книзі
    Надибав слова про хвилі
  •   Слідами блідого Сонця
    У моїх снах закохані змії
    Танцюють повітряні танці,
  •   Човни
    У морі легенд вогняних
    Пливуть човни кам’яні –
  •   Місто осінніх ілюзій
    Місто рудою хвостатою кішкою
    Відловлює галасливі трамваї –
  •   Олень і троянда
    У порожнечі липкій міжзоряній
    Марево синіх ялинових мрій
  •   Оповісник
    Медон-оповісник
    Такий же пастух як і всі
  •   Безбарвний димар
    Безбарвні сліпі телефони
    Наче кавалки віконного скла
  •   Три пісні
    Пісня вдівця
  •   Скринька сутінок
    Трохи опалого листя
    Жовтого, наче дукат останнього дожа
  •   Смак води
    Епоха дивиться в душу
    Скляними очима буття,
  •   Осінні сни
    Тепла осінь сонячних яблук,
    А сниться відьма війна.
  •   Мій лабіринт
    У лабіринтах моїх бажань
    Танцюючі дивоптахи метафор
  •   Сім ночей
    Під небом крихким наче скло
    Ми ловимо місячних зайчиків,
  •   Мідні ножі
    Сріблясте мовчання дзвону
    Зловісне, як вечір на острові Родос:
  •   Темніє: скляна дорога
    Розкажу про людину,
    Що була бозна-де
  •   Згасле вогнище
    Нікому сказати, зовсім нікому,
    Що Небо поранено в скроню,
  •   Еолія
    Жовтокрилі піфії
    Співають мені пісню-пророцтво:
  •   Шелест трави
    Ми тужимо,
    Бо майбутнє здається вигадкою:
  •   Олівець зозулі
    На острові іржавого літа
    І теплих, як ренесанс вишень
  •   Прядиво синього льону
    Буття – це прядиво сну,
    Який бачив колись Оріон
  •   Літати як бусол
    Чорним бусолом
    Над лісом мрій здичавілих
  •   Місто камінних спогадів
    Місто камінних спогадів
    Мурували над річкою води прозорої,
  •   Голосіння святого Станіслава
    Порожнеча трамвайних колій:
    Оберемок кульбаб – для вінку,
  •   Апостоли болю
    Винахідникам колеса. Щиро.
  •   Doloroso
    Паяц павучої ночі
    Малює німих вершників
  •   Спалений сад
    Передчуття попелу – попелу ангелів –
    Вона теж була попелюшкою –
  •   Березень-Тристан
    Березоль має імено таємне – Тристан –
    Синьооким кельтом за порогом хати
  •   Дорогами сколотів
    Дорогою в сколотські Атени
    Стаю самотнім, стаю травою,
  •   Сірі квіти
    Для птаха сірого ночі зоряної
    Зібрав у жменю гірких бузинових ягід
  •   Корабель синяви
    Станіслав – корабель у морі Часу.
    Я матрос, якого взяли на борт
  •   Вежа снів
    Під лисими зорями,
    Над пухнастими хмарами
  •   Глеки спогадів Сонця
    Темні спогади Сонця
    Про віки невблаганної тьми,
  •   Сонце весляра
    Сотні сонць гарячих
    Моєї Вітчизни загірної,
  •   Апокоиф жовтого листя
    Дірявий черевик осені:
    Взуваю його на босу ногу
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки