ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.01.07 05:04
В пітьмі душі спалахує раптово
Яскраве полум’я окрилень та натхнень, –
І рветься з уст благословенне слово,
Народжуючи теми для дзвінких пісень.
Високого піднесення мотиви
Умить з’являються, підносяться, летять, –
І ти зітхаєш легко та щасливо,

Володимир Бойко
2025.01.06 23:57
Нещодавно випадково трапився мені кліп, де якийсь хлопець на ймення шаман скаче по полю і щосили волає: «Я русскій». Найперше, що впадає в очі, що погоду для зйомок отого кліпу вибрали вкрай невдалу, похмуру. Небо гнітючо-тьмяне, пшениця блякла, загальний

Іван Потьомкін
2025.01.06 22:45
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список

Борис Костиря
2025.01.06 19:54
Розмиті контури - це зло чи благо?
Як світ втрачає обриси свої
Й розсіюється, ніби дим, увага,
Щоб зосередитись в очах змії.

Розмиті контури - розмитість Бога,
Розмитість ув очах добра і зла.
І поселяється на дні тривога,

Юрій Гундарєв
2025.01.06 09:43
У діда питає вояк-окупант,
кров‘ю очі налиті:
- Который час? Вроде всё проспал…

- Час звідси звалити!

2025 рік

Віктор Кучерук
2025.01.06 05:51
Життя втрачає кольори
Наприкінці дороги, –
Уже нічого не горить
У хаті й за порогом.
Обріс роками, наче луг
Безлюдний осокою, –
На жаль, нічого, крім недуг,
Не бачу за собою.

Микола Соболь
2025.01.06 04:34
Чи заснули у лісі зозулі?
Вітер стелить снігів килими.
Із зозулями бабця поснули,
в неї ноги болять від зими.
Скільки зим переходжує зиму
у хустині, яка на пуху?
Та зі мною вона неділиме
рівно ділить у негідь таку.

Борис Костиря
2025.01.05 19:50
Я прийшов у ліс,
але не знайшов там натхнення,
ніби вступив
у висохле море.
Натхнення не приходить
на замовлення,
воно дається за рознарядкою,
яку ніхто не може збагнути.

Ігор Шоха
2025.01.05 19:04
Сумую за країною безпеки
і миру, як здавалося колись,
коли було до неба так далеко
і всесвіту безмежного парсеки
перед очима вабили увись.
А потім дещо сталося зі мною:
переживаю інші відчуття,
що ті зірки, долини за горою,

Іван Потьомкін
2025.01.05 18:52
Як флажолету, здається,
Нема вже сил для лету
І, мов той жайвір,
Зависає він у високості,
І пада раптом грудкою од млості,
Знай: то Ніколо Паганіні творить диво,
Аби злетіть на височінь незвідану.
То холодом, то жаром серце обпече,

Юрій Лазірко
2025.01.05 16:17
Come on... pour some wine in a glass...
And let the heart beat softer
and the words embolden...
And I will tell you all
about
my dreams and quests -
About the soul with light
and what the hopes are holding...

Євген Федчук
2025.01.05 15:35
Було то, говорять люди, в шостий день творіння.
Бог надумався людину зліпити із глини.
Щоб на Нього було схоже те Боже створіння.
Узяв глину, додав трохи ще Божої слини
Та і ліпить. А чорт сидить та Його мавпує.
Як Бог взяв свою подобу, то чорту схот

Артур Сіренко
2025.01.05 14:22
Мокрі лицарі осені –
Поважні птахи граки
Провіщають мені майбутнє –
Чорним крилом падолисту.
Вони теж скрипалі,
Тільки музику свою таємну
Сховали в пивницю буднів –
Тамплієри нудної мжички:

Віктор Михайлович Насипаний
2025.01.05 13:15
Дві години батько з сином
Мусить мудрувати:
- Треба нам якось, дитино,
Вчитись додавати.

Трохи в зошиті писали
І лічили вголос.
Син рахує як попало.

Віктор Кучерук
2025.01.05 08:02
Яке приємне поєднання –
Повітря чисте і мороз
Отут, де тиша первозданна
Межи убраних в іній лоз.
Які красиві краєвиди
Уздовж широкої ріки,
Коли нема гнітючих видив
Димів простертих навзнаки.

Микола Соболь
2025.01.05 05:48
Ще по незораних полях
лелеки ходять неквапливо
воно, здається, і не диво,
весною дихає земля,
у небі сонце пломеніє
одна на всіх у нас надія:
що скоро кінчиться війна
смак мирного повітря люди
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Віталій ШУГА
2024.12.13

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17

Мирослав ЕкманКременецький
2024.07.25

Кав'яр Сергій
2024.06.21

Самослав Желіба
2024.05.20

Людмила Кибалка
2024.05.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Артур Сіренко (1965) / Інша поезія / Брама

 Трохи про існування

«…Але все таки майбутнє існувало.
Мені це відкрив синематограф.»

(Жан-Поль Сартр)

Образ твору Мокрі лицарі осені –
Поважні птахи граки
Провіщають мені майбутнє –
Чорним крилом падолисту.
Вони теж скрипалі,
Тільки музику свою таємну
Сховали в пивницю буднів –
Тамплієри нудної мжички:
Чи буває їм весело?
А може вони паяци?
Їх іржаві залізні ноти
Цятковано сонячним золотом
Для квиління-нагадування
Банальної одвічної істини,
Що існують (не зникли) зорі
Сховані сірими хмарами:
Направду. Я не вигадаю.
Дзьобаті свідки апокрифів,
Казкарі темних віків,
Вісники чи то листоноші
Слів доречного існування
Не хочуть мені повідати
Про кралю майбутнього –
Чорнооку ворожку Іштар.
Птахи святого Томи –
Звіздарі перелітні –
Граки.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2025-01-05 14:22:21
Переглядів сторінки твору 19
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.610 / 5.15)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.709 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.787
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Блюз. Інша поезія
Модернізм та Неомодернізм. Інша поезія
Наша міфологія, інша поезія
Автор востаннє на сайті 2025.01.05 20:07
Автор у цю хвилину відсутній