Автори /
Тамара Шкіндер
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Не клич біду, сама тебе знайде
•
Ще сонце із-за обрію не встало
•
Заметіль жбурляє снігом у вікно
•
Снмить земля під білим покривалом
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Грудень
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Пам"яті батька
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
***
•
Ти приходиш у сни....
•
Розчинитися в масі
•
Світанок входить непомітно
•
Упала осінь листям на долоні...
•
Коли Муза мовчить...
•
Міжсезоння душі
•
***
•
***
•
Ти одночасно є й... тебе нема...
•
Пам"яті матері
•
***
•
А що ж бо там далі...
•
Ін"єкція правди
•
Передзимне
•
***
•
***
•
Розродилась громом чорна хмара.
•
Премудрістю пронизана канва...
•
Переминаються літа з ноги на ногу...
•
На поріг іде пора весільна
•
Краплинами дощу збігає ніч.
•
Коктейль кохання і розлуки
•
Ворони-поетеси (байка)
•
Не зволікай, прошу, не відпускай.
•
Не довіряйте дифірамбам щуки (байка)
•
Як заспівали треті півні.(байка)
•
Вечірній етюд.
•
Так мені чомусь нестерпно легко.
•
Тобі мене не можна не любить!
•
Театральне
•
Осені протуберанці ( автор музики Віктор Ох)
•
Патріоту України.
•
Зойк із загубленого раю.
•
Тремтить на плесі місячна доріжка...
•
Я стукала в глуху стіну...
•
* * *
•
***
•
Зорепадом з небес сипонули літа (Г.Д.)
•
***
•
Коли самотя наступає ніч.....
•
Від "ре"-"форм"-"до"- "ре-форм"-
•
Все продється. Чуєш, брате!
•
Бентежно, світло!
•
Cон, задивлений у пам"ять
•
* * *
•
Тиша - це нагорода
•
* * *
•
* * *
•
Мов із лона матері дитина...
•
Кожне слово твоє - то постріл.
•
Зима вдягнула пуховик...
•
Хризантема
•
* * *
•
Завірюха гойдає снігу смуги…
•
* * *
•
Пристосуванцям.
•
* * *
•
Подай мені руку...
•
Пригорнися до серця....
•
Вишивка на масці. ( минув рік, як ми пережили "грипозну лихоманку")
•
* * *
•
Люби, Вкраїно, свого сина.
•
Зимовий вечір, памороззю вкритий...
•
* * *
•
* * *
•
Ти - не мій
•
Намалюй мені дощ
•
Страшний сон.
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
У лабіринтах долі.
•
* * *
•
Я вертаюсь (пісня)
•
На перехресті минулих літ.
•
Моя свобода - це моя вендета.
•
Із долею навпіл ламаю списа...
•
Графоман
•
Мамина хустинка
•
Розкочегарив Липень свою піч...
•
Пристрасть і Любов
•
Напівправдою слово не муч...
•
На поминках зрад поставлю свічку...
•
Не поміняю день на ніч....
•
Двомовність почуттів
•
Йду до осені.
•
* * *
•
Я буду твоєю піснею
•
Я не скажу тобі:"Прощай!"
•
Осіння рапсодія
•
Ніч підкрадалася кішкою дикою...
•
Долаю шлях
•
Cамотньо так і сумно плине час...
•
Загорнуся у цисту....
•
Не спиню, не покличу...
•
Сину
•
Давай помовчимо.
•
Літня гроза
Осінні тумани гірчать полинами.
Покрита димами земля.
Покрита димами земля.
Безсонні ночі, стиснені вуста...
Що вимовить не можуть вже і слова.
Що вимовить не можуть вже і слова.
Чи є у світі те мірило,
Щоб усвідомити сповна:
Щоб усвідомити сповна:
Сяде сонечко за видноколом.
І ніщо не віщує біди.
І ніщо не віщує біди.
Ось так і є - кричать: "Осанна!"
А потім скажуть: " Розіпни!"
А потім скажуть: " Розіпни!"
Небо віддзеркалилося в квітах.
Скоро ступить осінь на поріг.
Скоро ступить осінь на поріг.
Не спів птахів - тривожний гул сирени.
Смертельним вітром з півночі - війна.
Смертельним вітром з півночі - війна.
На вітах біло-сніжне макраме.
Лапатий сніг спускається додолу.
Лапатий сніг спускається додолу.
Не клич біду, сама тебе знайде.
Хапай у руки щастя легкокриле.
Хапай у руки щастя легкокриле.
Ще сонце із-за обрію не встало.
Зимовий день не піднімав повік.
Зимовий день не піднімав повік.
Заметіль жбурляє снігом у вікно.
Ласиці виблискують узором.
Ласиці виблискують узором.
Снить земля під білим покривалом.
Лебединим пухом вкритий світ.
Лебединим пухом вкритий світ.
Гамою звуків напружених
Вдарив по струнах гай.
Вдарив по струнах гай.
Прохолоди подих все єство відчує.
Десь луна озветься в сірих комишах.
Десь луна озветься в сірих комишах.
Налаштуй на мелодію вітру
Я за хмари увись полечу
Я за хмари увись полечу
Заколиши мене, весняний сон.
У задзеркаллі вікон- порожнеча.
У задзеркаллі вікон- порожнеча.
Чи то був день, а може ніч -
Не в тому справа.
Не в тому справа.
Допоможіть! Допоможіть! Допоможіть...
І серце рветься болем на частини.
І серце рветься болем на частини.
Минають дні, мов поторочі.
За вікнами сивіє даль.
За вікнами сивіє даль.
Хотілося б зими, але катма.
Снігів розкішних, а натомість - злива,
Снігів розкішних, а натомість - злива,
Тональність день наш змінює поволі.
Мажорно чуються нові акорди.
Мажорно чуються нові акорди.
На зламі літ, на сповіді
Всі почуття оголені
Всі почуття оголені
Порушено правила руху.
Прийшли не в той час й не туди...
Прийшли не в той час й не туди...
Побути хочеться мені на самоті,
Де поглинає стрим глибока ніша
Де поглинає стрим глибока ніша
Багатострунна сніжна вертикаль.
Небесних арф лунають дивні гами.
Небесних арф лунають дивні гами.
Сніг перебілює барви осінні.
Паморозь сріблить зело.
Паморозь сріблить зело.
Не поранюсь об сни,
По їх лезу вернусь у минуле.
По їх лезу вернусь у минуле.
З-під копит – іній!!! Десь удалині
Грудень мчить полями на баскім коні.
Грудень мчить полями на баскім коні.
Стоять сіро-оголені дерева.
Грудневий день, хоч снігу ще нема.
Грудневий день, хоч снігу ще нема.
Я давно не вірю у дива.
Та веселка восени, хіба не диво.
Та веселка восени, хіба не диво.
Момент істини стане пророчим,
Коли глянеш пильнесенько в очі -
Коли глянеш пильнесенько в очі -
Чомусь так хочеться грози,
Щоб стрепенувся світ громами
Щоб стрепенувся світ громами
Понад тином мальвова хурделиця
Розкидає ніжні пелюстки.
Розкидає ніжні пелюстки.
І ще одна минає осінь.
Збігає краплями тепло.
Збігає краплями тепло.
Напишу лист в минуле
Й не відправлю ніколи.
Й не відправлю ніколи.
Новизною не здивує світ.
Все давно комусь переболіло.
Все давно комусь переболіло.
Тебе давно уже немає, тату.
Та вірю, що ти дивишся з небес
Та вірю, що ти дивишся з небес
Притупилося майстра перо,
Зашарілася й зблідла рима.
Зашарілася й зблідла рима.
Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Спалахуючи блиском ліхтарів.
Устами мед...
Але гірчить приправа
Але гірчить приправа
"Пливе кача по Тисині".
Котрий рік пливе...
Котрий рік пливе...
Сідає сонце. Мов ченці, дерева
До неба голі руки простягли.
До неба голі руки простягли.
Скільки незгод - розбігаються очі.
Тільки чомусь я відчайно не хочу
Тільки чомусь я відчайно не хочу
Зірвався вітер, мов оскаженів.
Хитаються обшарпані дерева.
Хитаються обшарпані дерева.
Ти приходиш у сни.
Легкий вітер торкає волосся.
Легкий вітер торкає волосся.
Розчинитися в масі, стати немов усі
У облудній людській говорильні.
У облудній людській говорильні.
Світанок входить непомітно.
Всю ніч надворі падав дощ.
Всю ніч надворі падав дощ.
Упала осінь листям на долоні.
Земля дощам відкрила навстіж брами.
Земля дощам відкрила навстіж брами.
Коли Муза мовчить,
закриваються всесвіту брами.
закриваються всесвіту брами.
Ниті осінніх дощів
Землю із небом зв"язали.
Землю із небом зв"язали.
Не зрадь, не убий, почуй…
Слово – на вістрі ножа.
Слово – на вістрі ножа.
Крізь тебе тінню пройду
І розчинюся неначе...
І розчинюся неначе...
Ти одночасно є й... тебе нема.
Кохання опинилось поза світом…
Кохання опинилось поза світом…
На могилу прийду, помолюся до Господа Бога.
Припаду до хреста і вклонюся землиці святій.
Припаду до хреста і вклонюся землиці святій.
Можна бути ніби хорошим
У світлі відносних понять.
У світлі відносних понять.
В молитві до неба підносяться руки...
Ось так від розлуки і знов... до розлуки
Ось так від розлуки і знов... до розлуки
Ін"єкція правди лікує болюче, уперто.
Гірка сутність спускає з небес додолу.
Гірка сутність спускає з небес додолу.
Цвіт рожевих надій
Осипається так непомітно.
Осипається так непомітно.
Босоногий блудяга-вечір
Наступив на багаття жоржин,
Наступив на багаття жоржин,
Опалий лист приліг на вітражі,
У світлий розпис примостився сумно.
У світлий розпис примостився сумно.
Розродилась громом чорна хмара.
Стрілами впилися блискавиці
Стрілами впилися блискавиці
Премудрістю пронизана канва,
Хіба ж від цього стане вдвічі легше.
Хіба ж від цього стане вдвічі легше.
Переминаються літа з ноги на ногу,
Нашіптують, що я уже не та….
Нашіптують, що я уже не та….
Обважніли яблуневі віти,
Соком наливаються плоди.
Соком наливаються плоди.
Краплинами дощу збігає ніч
І темряву ховає у шпаринку.
І темряву ховає у шпаринку.
Коктейль кохання і розлуки
Пили смакуючи, повільно.
Пили смакуючи, повільно.
Зібрались якось дві ворони
Рішили написати вірш.
Рішили написати вірш.
Не зволікай, прошу,не загуби!!!
Кохай її сьогодні до нестями.
Кохай її сьогодні до нестями.
В ставу одному, так вже повелося.
Відкрию невеликий вам секрет.
Відкрию невеликий вам секрет.
Ой, рано-вранці на зорі,
Як заспівали треті півні,
Як заспівали треті півні,
Зблідли фарби, видовжились тіні.
За мольбертом вечір сивочолий
За мольбертом вечір сивочолий
Так мені чомусь нестерпно легко.
Ніби відірвалась від землі.
Ніби відірвалась від землі.
Думки, неначе концентричні кола,
Розходяться й зникають вдалині.
Розходяться й зникають вдалині.
Ось і відрізав, без ножа...
Так ще ніколи не боліло.
Так ще ніколи не боліло.
О, світла осені печале,
Торкнешся серця ще не раз.
Торкнешся серця ще не раз.
О, вчителю! Тобі співаєм й славим
Вождя, що всіх веде нас до мети.
Вождя, що всіх веде нас до мети.
Тебе я більше не чекала,
А все ж минуле ще болить.
А все ж минуле ще болить.
Тремтить на плесі місячна доріжка
Й ховається у гострій осоці.
Й ховається у гострій осоці.
Я стукала в глуху стіну,
Та в котрий раз шукала двері.
Та в котрий раз шукала двері.
Такі в житті бувають піруети,
Що вже, здається, більше не живу.
Що вже, здається, більше не живу.
Магма кохання - вибухом з кратера
Гаряче й стрімко - роз"ятрений щем.
Гаряче й стрімко - роз"ятрений щем.
Зорепадом з небес сипонули літа,
Сріблим сяйвом упали на коси.
Сріблим сяйвом упали на коси.
Закохався Грім старезний
В Блискавицю молоду.
В Блискавицю молоду.
Коли самотя наступає ніч
Під злато-блиском темної вуалі,
Під злато-блиском темної вуалі,
Лженадія! Реформи, реформи...
На сніданок, обід і - до кави.
На сніданок, обід і - до кави.
Все продається. Чуєш, брате!
Все продається - батько й мати.
Все продається - батько й мати.
Бентежно, світло! Я - щаслива!
Хоч ти давно уже не мій.
Хоч ти давно уже не мій.
Пульсують скроні! В кров - адреналін!
Земля пливе синхронним круговертом.
Земля пливе синхронним круговертом.
Тихо мовлю: "Прощай,
не зустрінемось більше...".
не зустрінемось більше...".
Мить між життям і вічністю – тиша.
Муза, її величність,
Муза, її величність,
День нанизує хвилини
Щораз більше, мов намисто
Щораз більше, мов намисто
За примарним теплом
Журавлі ген зібрались в дорогу.
Журавлі ген зібрались в дорогу.
Мов із лона матері дитина
Довгожданна, стрімко й світлочинно
Довгожданна, стрімко й світлочинно
Кожне слово твоє - то постріл
Ніби вирок - мене за грати.
Ніби вирок - мене за грати.
Геть засніжило, замело.
Покрило місто і село!
Покрило місто і село!
Дивна квітка осіннія
Розцвіла запізнілим коханням.
Розцвіла запізнілим коханням.
Звивалася зрада гадюкою,
Своє висуваючи жало.
Своє висуваючи жало.
Завірюха гойдає снігу смуги,
Насипа кучугури по вікна,
Насипа кучугури по вікна,
Коли буває так, що - через край
Життя коловоротить без упину.
Життя коловоротить без упину.
Страх – ваші альфа й омега,
Боїтеся навіть себе.
Боїтеся навіть себе.
Здіймуся й полину у далечінь
Подалі від рук загребущих,
Подалі від рук загребущих,
Подай мені руку над прірвою,
Бо недалеко вже край.
Бо недалеко вже край.
Пригорнися до серця, забери мене із розлуки,
Бо кохання ріка вже не має своїх берегів.
Бо кохання ріка вже не має своїх берегів.
О, мамо моя рідна, Україно,
Повідай у яку лиху годину
Повідай у яку лиху годину
Ой, розгнуздані коні
Пролетіли роками.
Пролетіли роками.
Люби, Вкраїно, свого сина,
Шануй, допоки сила є!
Шануй, допоки сила є!
Зимовий вечір, памороззю вкритий,
Малює ніч на запітнілім склі.
Малює ніч на запітнілім склі.
Я стукала в глуху стіну,
Та в котрий раз шукала двері.
Та в котрий раз шукала двері.
З терезами старенька стояла…
Сніг січе, аж згинає в дугу.
Сніг січе, аж згинає в дугу.
Нас у світі було лиш двоє…
Нам довіку бути б з тобою.
Нам довіку бути б з тобою.
Намалюй мені дощ, подаруй мені зливу,
Намалюй мені ніч, де були ми щасливі.
Намалюй мені ніч, де були ми щасливі.
Приснився сон жахливий.
Я наче у пітьмі…
Я наче у пітьмі…
Мить між життям і вічністю – тиша.
Муза, її величність, пензлем незримим пише
Муза, її величність, пензлем незримим пише
Не повторюся. Не повторю…
Це - неповторне, я знаю…
Це - неповторне, я знаю…
Ти бачив, вітер ґвалтував тополю ?
Як упивався нею досхочу…
Як упивався нею досхочу…
Вирує золотом осінній падолист,
Танцює вальс у сонячнім промінні.
Танцює вальс у сонячнім промінні.
Ось так загубились поволі
У лабіринтах долі,
У лабіринтах долі,
Щось раптом різко задощило –
Послався вересень до ніг.
Послався вересень до ніг.
Через роки і далі вертаюсь до рідної хати.
Через смуток і радість вертаюсь у сні й наяву.
Через смуток і радість вертаюсь у сні й наяву.
Яка предовга осіння ніч
І не минає,
І не минає,
Ні, не за себе, за тебе боюся,
Бо в круговерті невідкладних справ
Бо в круговерті невідкладних справ
Із долею навпіл ламаю списа,
Щоб вістрям не торкався до душі,
Щоб вістрям не торкався до душі,
Щось знову мене стало «діставати»…
О-й-й, чую зараз напишу-у-у-…
О-й-й, чую зараз напишу-у-у-…
Старенька мати сина проводжала,
Стояла і дивилася услід.
Стояла і дивилася услід.
Розкочегарив Липень свою піч.
Дівицю Спеку, запросивши на гостину.
Дівицю Спеку, запросивши на гостину.
Десь і колись, в якомусь місці,
Про що я хочу розповісти,
Про що я хочу розповісти,
Напівправдою слово не муч.
Напівдомислом – що ж так буває.
Напівдомислом – що ж так буває.
На поминках зрад поставлю свічку,
Помолюся за причетних, за живих.
Помолюся за причетних, за живих.
Не поміняю день на ніч
І ніч на день - не поміняю,
І ніч на день - не поміняю,
Двомовність почуттів, що вишколена часом,
Любов й обман-споріднені начала
Любов й обман-споріднені начала
Повернуло вже літо на осінь
Табунами холодних ранків.
Табунами холодних ранків.
Дощ шаленів, вистукував в вікно,
Жбурляв по склу колючими cтрумками.
Жбурляв по склу колючими cтрумками.
Я буду твоєю піснею,
Тільки ти її заспівай,
Тільки ти її заспівай,
Я не скажу тобі: "Прощай!,
Коли переплелися руки.
Коли переплелися руки.
Осіннє листя падає додолу.
О,скільки в нім печальної краси!
О,скільки в нім печальної краси!
Ніч підкрадалася кішкою дикою,
Зорі за хмари сховала.
Зорі за хмари сховала.
Ось так від терпіння і знов до терпіння,
Ось так: від смирення і до покори.
Ось так: від смирення і до покори.
Самотньо так і сумно плине час,
На вістря нанизавши, мов перлини,
На вістря нанизавши, мов перлини,
Загорнуся у цисту,
Відмежуюсь від світу.
Відмежуюсь від світу.
Не спиню, не покличу,
залишу все на відкуп долі.
залишу все на відкуп долі.
Коли маленьким був, я колисала,
Пісні-перлини сипала до ніг,
Пісні-перлини сипала до ніг,
Давай помовчимо, хай буде тиша-
Безмовний щем на поминках кохання.
Безмовний щем на поминках кохання.
Стояла ніч, обпалена грозою.
Ковтала дощ, тамуючи жагу,
Ковтала дощ, тамуючи жагу,
Огляди