ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Ніщо
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Рятівник
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
* * *
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...

Тетяна Левицька
2026.01.12 00:05
Ниє душа
Хоч ниє душа, як оголений нерв —
та зуба болючого вирвати шкода.
Я навіть не знаю, (світ ластиком стер,)
що там за вікном, чи розмай, чи негода?

Жасминовий день і ожинова ніч,
на синім паркеті кружляють по колу.
Сповзло надвечір'я кошулею з пліч

С М
2026.01.11 21:20
Яскравіння (Procol Harum)
Як лазуровий мій будильник
надзвонює, його не спиниш
і я не бачу кінця-краю
і марно днем із огнем шукаю
дороги невідомо де
дорожні знаки не про те
І заморочливий мозок мій
неначе безум яскравіє

Ярослав Чорногуз
2026.01.11 18:18
Кохання порятуй
У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Не вірю ще, увесь тремчу,
Навколішках стою і каюсь.
Сльоза непрохана в очу --

Віктор Насипаний
2026.01.11 17:40
Не знаю
Сидить хлопчак в селі на лавці біля хати.
Підходить дядько і пита: - Чи вдома тато?
Малий ліниво зирка. Весь в смартфоні свому:
За вухом чеше й каже: - Мій? Та, звісно, вдома.
Гукає той. У хвіртку стукає, лютує.
Вікно відчинене, ніхто його не чує.
-

Іван Потьомкін
2026.01.11 17:26
Шауль Черніховскі
Кажуть: є країна
Повнісінька сонця…
Де ж бо та країна?
Де ж бо теє сонце?
Кажуть: є країна
На семи стовпах,
Сім планет у неї,
Схили в деревах.

Євген Федчук
2026.01.11 14:23
Як Хорсунь зазнав розорення і занепав
Ніч була темна. Місяц, хоч зійшов
Та й то у хмарах десь блукав, напевно.
Внизу Рось жебоніла безперервно.
А він вертав думками знов і знов
До того, що плекав усе життя –
Бажання влади. Так йому хотілось,
Щоб навкруг нього все отут вертілось…
Все п

Олександр Сушко
2026.01.11 13:38
Не лізьте в душу!
автор Артур Курдіновський

Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,

Борис Костиря
2026.01.11 11:23
* * *
Так бракує постійно часу
У потоці марнотних днів.
Час дарує, немов прикрасу,
Позолоту зникомих слів.

Час розсудить і час засудить
Ні за що, ніби злий тиран.
Лиш вина має різний ступінь,

Мар'ян Кіхно
2026.01.11 06:54
Гроші (2)
Мого батька викинули з Національного оркестру народних інструментів за "огидний потяг до грошей". (Як це тоді політично називалося?..) Він влаштувався у музичну школу №9 десь на Круглоуніверситецькій (над Бесарабкою), допрацював до пенсії в одному рван

Олена Побийголод
2026.01.10 22:48
1991. Радіоперехоплення
Із Леоніда Сергєєва

– Четвертий, Четвертий, як чути? Я – П’ятий!
Не спати на чатах! Пароль – «тридцять три».
Прийнято?.. До вітру – о пів на дев’яту!
Ніяк не раніше! Прийом! Повтори!

– Так точно, о пів на дев’яту – д

Володимир Мацуцький
2026.01.10 21:10
Парад
По українській матері-землі
ідуть колоною військовополонені.
Ідуть в донецькій проросійській млі
захисники Вкраїни нені.
І не ідуть, їх ті ведуть –
Вкраїни зрадники полукацапи.
І всі донецькі смачно ржуть:
«хохла у плен кацап зацапал!»

Олег Герман
2026.01.10 19:57
Геометрія (П’єса на одну дію)
ДІЙОВІ ОСОБИ: ВІКТОР — чоловік із гострими рисами обличчя та скляним поглядом. Одягнений охайно, але без жодного натяку на моду. Його рухи економні, голос позбавлений модуляцій. АННА — його дружина. Жінка з живою мімікою та нервовими рухами. Вона ви

Борис Костиря
2026.01.10 10:53
Весна
Весна ніяк не переможе
І не протиснеться крізь сніг,
Крізь кригу, як через вельможу,
Що кидає дари до ніг.

Так пробивається нестало
Весна крізь перепони зим.
Колись вона таки настане,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тамара Шкіндер / Вірші

 Пристрасть і Любов
Десь і колись, в якомусь місці,
Про що я хочу розповісти,
Зустрілись Пристрасть із Любов”ю
І ось таку повели мову.

Сказала Пристрасть:
- Ну ж бо, ну!
Я тільки пальчиком кивну
І без розбору, без докору
В свої тенета затягну…

- А я й промовити боюся…
Бо враз… На нього я молюся!
Бракує кисню, слів нема,
Коли побачу, я – німа..

- То все - дурниці, все – пусте…
Ось бачиш – ложе золоте,
Троянд покрите пелюстками…
Шампан іскриться зірочками…

- Хоч би на хвилечку зустрітись,
Без слів у вічі подивитись.
І просто знати, що Він є,
Хоч може щастя й не моє.

- Я – всемогутня, я – цариця,
І зваба полум”ям іскриться,
Бо почуттів миттєвий спалах
Затьмарить все. Чи ж ти це знала?

- Не знала. Щиро так кохаю!
Це відчуття блаженства, раю,
Що вже ніколи не мине,
Якщо й полюбить не мене…

Нагомонілися доволі…
Та хто ж улюблениця долі?
Хто ж з них – довершена була
І повним щастям розцвіла?

Мораль проста у кожнім слові:
Не справжнє щастя – пристрасть без любові.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2010-08-05 07:53:54
Переглядів сторінки твору 6847
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.815 / 5.5  (4.808 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.209 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.04.10 09:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-05 09:03:27 ]
Доброго ранку, Серафимочко. Це не те що не справжнє щастя, це насправді страшна мука... Пережила, знаю. Навіть слово в українській мові є таке однокорінне з пристрастю - пристріт, тобто вроки, або ще по іншому називають. От щось з людиною діється і ради вона собі дати не може. Куди краще щире тихе кохання... Щасти вам. Патара.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-05 09:54:20 ]
Доброго ранку, Патарочко! Нехай день буде світлий і приємний, як ваш коментар! Найщирішого кохання вам.
З умішкою, Серафима.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 10:27:13 ]
Серафимочко, цікавий діалог. Стільки гарних думок, молодчина!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-05 10:54:12 ]
Дякую щиро, Таню. Рада, що вам сподобалося.
Гарного настрою вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Солодовніков (Л.П./М.К.) [ 2010-08-05 14:17:30 ]
Доброго дня, Серафима. Ціную авторів, котрі імпровізують словом, пишуть балади, приччи, за що і моя подяка, але у 6-й строфі останній рядок, "Чи ж..." - ПОГАНО. може "Затьмароить все.Й цього незнала?" через питання. До того ж у останньому рядку два слога зайвих, може Не щастя - пристрасть без любові. Ще раз спасибі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-05 15:23:17 ]
Дякую Вам за глибокий аналіз. Питання "Чи ж ти це знала?" підкреслює наївність Любові і зверхність пристрасті і тому, на мій погляд, є доречним.
А що стосується останніх двох складів, то це підсумовуючий штрих, який задумано не співпадає з розміром вірша. Адже без слова "справжнє" пристрасть може бути сприйнята, як нещастя, а це ж не так...
З велико повагою, Серафима.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
ккк ох (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-05 17:26:14 ]
Дуже гарно, заставляє замислитись і зробити проекцію на своє. Думаю вони рівнозначні і взаємодоповнюючі одна одну, Пристрасть і Любов.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-08-05 17:43:32 ]
Це як дві сторони однієї медалі... Дуже дякую вам, Палагею, що завітали.

З повагою, Серафима.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2010-08-08 13:05:45 ]
Не справжнє щастя – пристрасть без любові

Так, ця солодка парочка повинна водитися за ручку :-)))
Гарно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-09-07 20:30:31 ]
Ви дуже тонко підмітили і яскраво змалювали в цьому вірші-діалозі протилежні Образи двох сестер - Пристрасті і Любові. Одна - неприборкана. Друга - смиренна. Вітаю Вас, Серафимо. Я вражена.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-09-08 08:20:37 ]
Дуже дякую, Любочко,за коментар. Щиро рада вам.

З теплом, Сервфима.