ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.08.07 02:13
Мої палкі, згорьовані присвяти
Лишилися тепер без адресата.

Моя Єдина - ще не народилась.
Чужих у злій строкатості - багато.

Не помічав Ту справжню, що любила.
Її нема. Смердить юрба строката.

Борис Костиря
2025.08.06 22:01
Пошуки себе тривають
у розливному морі
масок і облич,
ролей і личин,
іміджів і самовикриттів.
Із тебе говорять
десятки особистостей.
Це розпад власного "я".

Володимир Бойко
2025.08.06 21:25
Великі провидці, які збиралися провіщати долю людства, не годні зі своєю долею розібратися. Кількість людей, які все знають, на порядок перевищує кількість людей, які все вміють. На великі обіцянки клюють навіть краще, ніж на великі гроші. Колиш

Олена Побийголод
2025.08.06 11:19
Із Бориса Заходера

Жила-була собачка –
Свій-Ніс-Усюди-Пхачка:
усюди пхала носа
(такий у неї хист).
Її попереджали:
«Дала б ти звідси драла!

Федір Паламар
2025.08.06 00:36
Життя – коротка мить свідома,
Опісля – тільки темнота,
Глибокий сон, довічна кома.
Даремно думає спроста
Людська наївна глупота,
Що порятунок за порогом,
Чи судище суворе Бога.

Іван Потьомкін
2025.08.05 23:17
Домовина - не дім, а притулок
перед переселенням у засвіти
та ще -наочний доказ для археолога
про ту чи іншу епоху,
в яку небіжчику довелося жить.
Хрещений в дитинстві на Канівщині,
гріхи відмолюю і захисту прошу
у Всевишнього уже в Єрусалимі.

Борис Костиря
2025.08.05 21:25
Зниклої колишньої дівчини
немає в соціальних мережах,
про неї нічого немає в Інтернеті,
вона ніби випарувалася,
пропала в безмежних водах
світобудови і невідомості,
повернулася до першосутностей,
у первісне яйце,

Олександр Буй
2025.08.05 20:32
На Ярославовім Валу
Я п’ю свою обідню каву.
Пірнає в київську імлу
Моя натомлена уява.

В уяві тій далеко я
Від Золотих Воріт столичних:
То ніби пісню солов’я

Устимко Яна
2025.08.05 16:04
по полю-овиду без краю
прошкує серпень навмання
у небі серце-птах літає
хрустить під стопами стерня

у чубі ще сюркоче літо
а в оці сонячний садок
все манить з піль перелетіти

Олена Побийголод
2025.08.05 14:37
Із Бориса Заходера

Жив на світі
пес собачий.
Був у нього
ніс собачий,
хвіст собачий,
зріст собачий,

С М
2025.08.05 11:11
Хильни за працюючий піпол
Тих які уродились ніким
Пиймо ще за добро і за лихо
Чарку ще за оцю земну сіль

Помолися за простих піхотинців
За їх подвигання важкі
Діточок а також дружин їхніх

Борис Костиря
2025.08.04 21:42
Прощальна засмага на пляжі -
Останній осінній прибій,
Що тихо й незаймано ляже
На плечі жінок без надій.

Прощальний цілунок природи,
Що лине у безвість, як знак,
Який прокричить у пологах

Юрій Лазірко
2025.08.04 21:13
Як моцно грає радіола.
Якогось... крутим рок-&-рола,
а злий зелений змій глаголит:
– Женись на ній, бодай жени!

Хай у Сірка вже буде буда,
у міру ситим гавкне людьом,
у міру – хвіст, мордяка й зуби,

Ольга Олеандра
2025.08.04 10:52
Вітру перешіптування з листям.
Що ти їм розказуєш, бродяго?
Знову нагасався десь та злишся
на свою невикорінну тягу
до буття у безперервних мандрах,
на свою неміряну бездомність,
знову їм, осілим, потай заздриш,
між гілля снуючи невгамовно?

Юрій Гундарєв
2025.08.04 09:28
серпня - день народження унікального німецького музиканта

Клаус Шульце (1947 - 2022) - композитор, клавішник, перкусист, один із піонерів ембієнту (дослівно - «навколишній») - цього напрямку електронної музики.

Батьки - письменник і балерина,
після

Олена Побийголод
2025.08.04 08:53
Із Бориса Заходера

Крругом – мурра, мурра,
все – маррність та сумбурр,
а ти муррчи: «Урра-а!»
І більш – ані мур–мур!

(2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тамара Шкіндер / Вірші

 * * *
Звивалася зрада гадюкою,
Своє висуваючи жало.
Ковтала напій напів з мукою,
То знову зловісно сичала.

Чи ж то хизувалася ницістю,
Вдаючи себе цнотливою.
А чи посміялась над вірністю
Громами й слізною зливою.

Вернутися б - не вертається.
Забутися б - та не забудеться,
Що зрадою поєднається,
Не зтерпиться, і не злюбиться…





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-12-12 10:25:37
Переглядів сторінки твору 2672
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.808 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.209 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.825
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.10 09:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-12-12 11:25:21 ]
Как-то мрачно все это выглядит, в частности, измена гадючья. В ней самой есть что-то гадючье. Ведь как получается - пригреваешь кого-то на груди, а он оказывается змеей, да еще подколодной.
Мне кажется, что первая строка переполнена образностью. Не знаю, как, но ее можно было бы изменить. Да и как измена может извиваться?
Я, конечно же, не критикую.
В последней строфе потерялась буква "з".
Удач-дач-дач.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-12 14:15:46 ]
Оскільки зрада асоціюється з гадюкою, то і відповіно звивається, набираючи різних форм. Описучуючи зраду, як сумне явище, хотілося, щоб образи були більш насиченими. Дуже вдячна за коментар.

Рада Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-12-12 14:39:30 ]
Мені сподобалось, гарно! А чи не краще було би в останньому рядку замість "полюбиться" просто "злюбиться"(як в народі кажуть)? Треба подивитися по складах - не рахував. Про зраду - дуже образно. Файно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-12 15:08:16 ]
Дуже дякую, Іване, за коментар і слушну підказку. Я не помітила. Але саме один склад був зайвий.

З найкращими побажаннями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-12-12 15:49:38 ]
Частково я згідний з Олексієм. Перша строфа видається перенасиченою саме темою гадюки. І якось випадає з контексту третій рядок. Може я не правий, але мені так здається. А загалом - цілковита правда.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-12 16:33:29 ]
Дуже дякую, Василю. Ящо є думка двох авторів, то варто прислухатися. Стосовно третього рядка: оскільки зрада звивалася, то дії її були логічно непослідовними. - такий був задум. Але зі сторони видніше...
Рада, що завітали.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-14 20:40:17 ]
П. Серафимо! Дуже образно і правдиво! Коли прочитав, то перед очима постає зламана арфа, надірвана струна, відкрита рана... Зрада - це коли ніж у спину... Дякую Вам. Сподобалося.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2010-12-15 09:30:52 ]
Велика дяка, Василю! Мені приємно, що вірш торкнувся Вашої душі. Справді, зрада - ніж у спину. І лагідно про таке явище не напишеш.
Рада Вам.