ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.11.14 13:30
Аматор
У 1895 році після завершення навчання в Київському інституті шляхетних дівчат доля закинула мене в одне подільське містечко N., де були білі хати-мазанки з солом’яними горобцевими стріхами, де круторогі корови та нечемні гуси ходили просто вулицями, де с

В Горова Леся
2026.11.14 13:04
Мушлі
То так сумно, як знову торкається подихом
Неминуча зима, що і так десь замешкалась,
Загубилася поміж циклонними межами,
Снігу мокрого в ніч насипаючи потайки,
Щоб вернути мене за зимовими мештами
Від порогу, де біле узрію я з подивом.

То так при

Борис Костиря
2026.11.14 10:30
Травень
Не віриться, що зараз травень
Отак неждано підійшов.
І музика крізь свіжі трави
Вливається крізь біль і шок.

Нові надії пробивають
Жорсткі заслони небуття.
Зупиниться новітній варвар

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
* * *
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
***
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Експозиція протиборства
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Battle for hearts and minds
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Мрія
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
* 254 *
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Надміру попелу
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Куренівська трагедія 13 березня 1961 року
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Плач
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
У ранковому серпанку
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся і Василь на одній сцені
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
* * *
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 4)
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тамара Шкіндер / Вірші

 Все продється. Чуєш, брате!
Все продається. Чуєш, брате!
Все продається - батько й мати.
Вже найдорожче розікрали
Новонароджені вандали…
..............................................
Про що шумів старий поліський ліс?
За чим дощами плакав гірко?
Розкутим болем грози розлились.
Історії сумну писали збірку.

Де сосни щоглові сягали зір,
Впродовж століття брали сили.
Під корінь виродки стяли той бір –
Лиш чорториї-ями залишили.

Кривава не здригнулася рука,
В людину вселеному звіру.
Бо навіть вовк далеко утікав,
Коли над дубом монстр підняв сокиру...

Все продається. Чуєш, брате!
Все продається - батько й мати.
Вітчизну зможуть розпродати
Новоклоновані мутанти...




• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-04-03 21:34:00
Переглядів сторінки твору 5615
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.646 / 5.5  (4.808 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.209 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.04.10 09:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-04-03 21:51:39 ]
Соромно нам стане, соромно, ой, брате!
Що могли ми волю на ярмо зміняти.
Що нема в нас правди, а брехні багато.
Соромно нам стане вдвох з тобою, брате.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-03 21:54:55 ]
Дякую, Василю, Підтримую Вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 22:19:17 ]
Гірка і болюча тема, Серафимо!Сумно - не те слово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-03 22:29:29 ]
Це крик душі. Зрізаються столітні дуби, знищуються цілі лісові масиви. На жаль, не дуже часто буваю у лісі і, коли побачила на власні очі, що творять, була шокована. Як наслідок - "прокричала" віршем... Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 00:03:51 ]
Я буваю щотижня в лісах, гаях, і молюся щодня за їх збереження, виступаю в ЗМІ на їх захист, підключаю впливових людей. Дещо вдалося зберегти.
Треба постійно воювати. Як у Харкові за парк Горького і не тільки там. Це - скрізь - болюча тема в Україні. А де Ви бачили вирубки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 20:50:57 ]
Низький уклін вам, Ярославе, за благородну справу.Вирубки бачила біля селища Клевань на Рівненщині. Те, що робиться в лісах, коротко описати важко. Впродовж тривалого часу росла чудова соснова галявина, вкрита оксамитовою травичкою -вирубали. В певні лісові зони, де раніше в"їзд було заборонено,дроги розбиті вантажівками, що вивозять рідкісні породи лісу.Я не перебільшила, коли писала про ями-чорториї. Це дійсно - болюча тема в Україні. Щиро вдячна за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 09:15:32 ]
Якраз , Серафимо, і я про сік березовий і гай. Це ж наша краса, соки нашого єства, наше майбутнє.
Та можновладці сьогодення про майбутнє не думають , коли перед ними невичерпні можливості наживи. Навіть , якщо за рахунок майбутнього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 20:53:49 ]
Саме так, за рахнок майбутнього. Я своїм віршем намагалася внести хоч маленьку дещицю в справу захисту останнього.
Велика дяка за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 18:40:11 ]
Усім, Серафимочко, болить, коли бачиш, як зневажають
природу. І де ж ті виродки взялися, адже, теж виросли на цій землі, що їх колисала. Гарний, болючий вірш, щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 21:39:32 ]
Велика дяка вам, Тетяночко, за відгук. Напевно ми пожинаємо плоди тотальної деморалізації суспільства.
З повагою.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-09 22:47:37 ]
"Все продається!"
Серафимо! У Полтаві є Шевченків дуб - перший у світі пам"ятник Кобзареві. Його посадили У 1861 році, коли відбувалося перепоховання поета в Україні. Це заповідна територія дендропарку! І що?.. Нині схил дубового гаю викорчувано і на Шевченків дуб згори зухвало дивляться багатоповерхові особняки і гаражі чинуш.
А на металевій дошці пам"ятника, як сироти, слова: "Твоя дума, твоя пісня не вмре, не загине"...
Спасибі, Серафимо! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-10 15:11:34 ]
Маємо те, що маємо... Т. Шевченко був великим пророком. Багато його творів є актуальними, ніби він описує сьогодення. До прикладу -"Розрита могила". Всупереч певним твердженням історія все ж таки рухається по колу. Чи для нас, як аксіома - воно замкнуте.
Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-19 01:04:28 ]
Дякую Вам, пані Серафимо, за небайдужість!
Коли ліс вже зрілий - (60-80 років) його треба зрубувати і на тих площах, або й більших висаджувати новий ліс. Мають бути й заповідники де ліс ніхто не повинен займати. Біда (як каже Мрія Поета), коли про відновлення ніхто не дбає, і коли в заповідниках дають землю нуворішам під забудову маєтків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-24 16:26:49 ]
Дякую, Вікторе, за відгук. Безумовно, є певні технології відновлення лісових масивів. Але в даному випадку мова, зрозуміло, не про це.:)))

з повагою.