ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.05.02 04:40
* * *
На все твоя, мій Боже, милість
І ласка істинна твоя, -
Тож не журюся, що змінилась
Життя земного течія.
Уже відлунює гучніше
Мені минуле шумом днів
І в серцем вистражданих віршах,
І в чистих трелях ніжних слів.

Козак Дума
2024.05.01 17:52
Першотравневе
Червоними слізьми країна плаче,
сумує без упину третій рік…
І кровотеча більшає, тим паче,
що ріки крові – не берези сік!.

Як виявилось, цирк – то небезпека,
загрози пік – зелене шапіто!.
Канабісом торгують у аптеках,

Ілахім Поет
2024.05.01 17:10
Будь такою
Будь такою, яка ти нині є.
Я подібних тобі жінок,
Хай вже скроні взялися інеєм,
Ще не бачив, мій свідок – Бог!
Будь земною і будь небесною…
Нероздільні «краса» і «ти»,
Наче Бог сполучив тебе з нею
Як синоніми… Будь завжди

Тетяна Левицька
2024.05.01 12:38
Між радістю і болем
Не говори мені про те,
що заблукала в падолисті,
і що проміння золоте
вже дотліває в хмарній висі.

Що відцвіли в моїм саду
весняні крокуси й тюльпани.
Лимонне сонце у меду

Іван Потьомкін
2024.05.01 10:27
***
«На кремені вирослий колос...»
Отак системі на догоду назвав поет предивний край,
Де чорнозем, ліси і води, й багаті надра Господь дав...
Благословенний край, з якого лиш висотували жили...
Ще й досьогодні дивно, як люди в ньому вижили?
...Страшна

Світлана Пирогова
2024.05.01 08:57
Вранішні роси
Вранішні роси - цнотливості роси
З блиском перлинним в шовковій траві.
Свіжі, розкішні, розніжено-босі.
Розсипи щедрості звабно-живі.

Дерево кожне вкрите краплистими,
Кущ росянисто зомлів у саду.
Мов із пацьорок скотилось намисто,

Микола Соболь
2024.05.01 05:52
Травневий ранок
Небо грайливими хмарами
місто велике розбудить.
Ніч сон утримує чарами.
Гей! Прокидайтеся, люди!
Мружиться киця на сонечку,
божа корівка п’є роси,
щастя нехай тобі, донечко,
ранок травневий приносить.

Віктор Кучерук
2024.05.01 05:27
Навесні
Усе чіткіше кожен крок
Її вбачаю всюди знову, –
Горять тюльпани, а бузок
Яріє світлом світанковим.
Стає гучніше спів птахів
І сонце дужче припікає, –
Мов несподівано забрів
Услід за юною до раю.

Артур Курдіновський
2024.05.01 05:24
Зимова ніч (сонет)
На білий сніг стікає з ліхтарів
Вечірній промінь тьмяно-бурштиновий.
Скрізь тихо. Ані звука, ані слова...
Я десь далеко чую дивний спів.

Одне життя, а в ньому - сто життів...
Незрозуміла, потойбічна мова...
Мене так зустрічає ніч зимова...

Ярослав Чорногуз
2024.04.30 22:48
Небеса кохання (пісня)
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.

Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --

Микола Дудар
2024.04.30 14:02
Ніяких більше зобов'язень
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…

Світлана Пирогова
2024.04.30 13:53
Моє натхнення (акровірш)
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.

Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...

Іван Потьомкін
2024.04.30 11:05
Новітній неофіт
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.

Микола Соболь
2024.04.30 09:40
У смертельнім герці
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…

Ілахім Поет
2024.04.30 09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на

Леся Горова
2024.04.30 09:00
Повінь
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Тамара Шкіндер / Вірші

 Все продється. Чуєш, брате!
Все продається. Чуєш, брате!
Все продається - батько й мати.
Вже найдорожче розікрали
Новонароджені вандали…
..............................................
Про що шумів старий поліський ліс?
За чим дощами плакав гірко?
Розкутим болем грози розлились.
Історії сумну писали збірку.

Де сосни щоглові сягали зір,
Впродовж століття брали сили.
Під корінь виродки стяли той бір –
Лиш чорториї-ями залишили.

Кривава не здригнулася рука,
В людину вселеному звіру.
Бо навіть вовк далеко утікав,
Коли над дубом монстр підняв сокиру...

Все продається. Чуєш, брате!
Все продається - батько й мати.
Вітчизну зможуть розпродати
Новоклоновані мутанти...




• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-04-03 21:34:00
Переглядів сторінки твору 4695
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.646 / 5.5  (4.808 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.209 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2022.10.15 13:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-04-03 21:51:39 ]
Соромно нам стане, соромно, ой, брате!
Що могли ми волю на ярмо зміняти.
Що нема в нас правди, а брехні багато.
Соромно нам стане вдвох з тобою, брате.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-03 21:54:55 ]
Дякую, Василю, Підтримую Вас.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-04-03 22:19:17 ]
Гірка і болюча тема, Серафимо!Сумно - не те слово...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-03 22:29:29 ]
Це крик душі. Зрізаються столітні дуби, знищуються цілі лісові масиви. На жаль, не дуже часто буваю у лісі і, коли побачила на власні очі, що творять, була шокована. Як наслідок - "прокричала" віршем... Дякую за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 00:03:51 ]
Я буваю щотижня в лісах, гаях, і молюся щодня за їх збереження, виступаю в ЗМІ на їх захист, підключаю впливових людей. Дещо вдалося зберегти.
Треба постійно воювати. Як у Харкові за парк Горького і не тільки там. Це - скрізь - болюча тема в Україні. А де Ви бачили вирубки?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 20:50:57 ]
Низький уклін вам, Ярославе, за благородну справу.Вирубки бачила біля селища Клевань на Рівненщині. Те, що робиться в лісах, коротко описати важко. Впродовж тривалого часу росла чудова соснова галявина, вкрита оксамитовою травичкою -вирубали. В певні лісові зони, де раніше в"їзд було заборонено,дроги розбиті вантажівками, що вивозять рідкісні породи лісу.Я не перебільшила, коли писала про ями-чорториї. Це дійсно - болюча тема в Україні. Щиро вдячна за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-04-04 09:15:32 ]
Якраз , Серафимо, і я про сік березовий і гай. Це ж наша краса, соки нашого єства, наше майбутнє.
Та можновладці сьогодення про майбутнє не думають , коли перед ними невичерпні можливості наживи. Навіть , якщо за рахунок майбутнього...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-04 20:53:49 ]
Саме так, за рахнок майбутнього. Я своїм віршем намагалася внести хоч маленьку дещицю в справу захисту останнього.
Велика дяка за відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2011-04-06 18:40:11 ]
Усім, Серафимочко, болить, коли бачиш, як зневажають
природу. І де ж ті виродки взялися, адже, теж виросли на цій землі, що їх колисала. Гарний, болючий вірш, щиро дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-06 21:39:32 ]
Велика дяка вам, Тетяночко, за відгук. Напевно ми пожинаємо плоди тотальної деморалізації суспільства.
З повагою.:)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-09 22:47:37 ]
"Все продається!"
Серафимо! У Полтаві є Шевченків дуб - перший у світі пам"ятник Кобзареві. Його посадили У 1861 році, коли відбувалося перепоховання поета в Україні. Це заповідна територія дендропарку! І що?.. Нині схил дубового гаю викорчувано і на Шевченків дуб згори зухвало дивляться багатоповерхові особняки і гаражі чинуш.
А на металевій дошці пам"ятника, як сироти, слова: "Твоя дума, твоя пісня не вмре, не загине"...
Спасибі, Серафимо! :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-10 15:11:34 ]
Маємо те, що маємо... Т. Шевченко був великим пророком. Багато його творів є актуальними, ніби він описує сьогодення. До прикладу -"Розрита могила". Всупереч певним твердженням історія все ж таки рухається по колу. Чи для нас, як аксіома - воно замкнуте.
Дякую вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-19 01:04:28 ]
Дякую Вам, пані Серафимо, за небайдужість!
Коли ліс вже зрілий - (60-80 років) його треба зрубувати і на тих площах, або й більших висаджувати новий ліс. Мають бути й заповідники де ліс ніхто не повинен займати. Біда (як каже Мрія Поета), коли про відновлення ніхто не дбає, і коли в заповідниках дають землю нуворішам під забудову маєтків.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тамара Шкіндер (Л.П./Л.П.) [ 2011-04-24 16:26:49 ]
Дякую, Вікторе, за відгук. Безумовно, є певні технології відновлення лісових масивів. Але в даному випадку мова, зрозуміло, не про це.:)))

з повагою.