•  ***

Осінні тумани гірчать полинами.
Покрита димами земля.

•  ***

Безсонні ночі, стиснені вуста...
Що вимовить не можуть вже і слова.

•  ***

Чи є у світі те мірило,
Щоб усвідомити сповна:

•  ***

Сяде сонечко за видноколом.
І ніщо не віщує біди.

•  ***

Ось так і є - кричать: "Осанна!"
А потім скажуть: " Розіпни!"

•  ***

Небо віддзеркалилося в квітах.
Скоро ступить осінь на поріг.

•  ***

Не спів птахів - тривожний гул сирени.
Смертельним вітром з півночі - війна.

•  ***

На вітах біло-сніжне макраме.
Лапатий сніг спускається додолу.

•  Не клич біду, сама тебе знайде

Не клич біду, сама тебе знайде.
Хапай у руки щастя легкокриле.

•  Ще сонце із-за обрію не встало

Ще сонце із-за обрію не встало.
Зимовий день не піднімав повік.

•  Заметіль жбурляє снігом у вікно

Заметіль жбурляє снігом у вікно.
Ласиці виблискують узором.

•  Снмить земля під білим покривалом

Снить земля під білим покривалом.
Лебединим пухом вкритий світ.

•  ***

Гамою звуків напружених
Вдарив по струнах гай.

•  ***

Прохолоди подих все єство відчує.
Десь луна озветься в сірих комишах.

•  ***

Налаштуй на мелодію вітру
Я за хмари увись полечу

•  ***

Заколиши мене, весняний сон.
У задзеркаллі вікон- порожнеча.

•  ***

Чи то був день, а може ніч -
Не в тому справа.

•  ***

Допоможіть! Допоможіть! Допоможіть...
І серце рветься болем на частини.

•  ***

Минають дні, мов поторочі.
За вікнами сивіє даль.

•  ***

Хотілося б зими, але катма.
Снігів розкішних, а натомість - злива,

•  ***

Тональність день наш змінює поволі.
Мажорно чуються нові акорди.

•  ***

На зламі літ, на сповіді
Всі почуття оголені

•  ***

Порушено правила руху.
Прийшли не в той час й не туди...

•  ***

Побути хочеться мені на самоті,
Де поглинає стрим глибока ніша

•  ***

Багатострунна сніжна вертикаль.
Небесних арф лунають дивні гами.

•  ***

Сніг перебілює барви осінні.
Паморозь сріблить зело.

•  ***

Не поранюсь об сни,
По їх лезу вернусь у минуле.

•  ***

З-під копит – іній!!! Десь удалині
Грудень мчить полями на баскім коні.

•  Грудень

Стоять сіро-оголені дерева.
Грудневий день, хоч снігу ще нема.

•  ***

Я давно не вірю у дива.
Та веселка восени, хіба не диво.

•  ***

Момент істини стане пророчим,
Коли глянеш пильнесенько в очі -

•  ***

Чомусь так хочеться грози,
Щоб стрепенувся світ громами

•  ***

Понад тином мальвова хурделиця
Розкидає ніжні пелюстки.

•  ***

І ще одна минає осінь.
Збігає краплями тепло.

•  ***

Напишу лист в минуле
Й не відправлю ніколи.

•  ***

Новизною не здивує світ.
Все давно комусь переболіло.

•  Пам"яті батька

Тебе давно уже немає, тату.
Та вірю, що ти дивишся з небес

•  ***

Притупилося майстра перо,
Зашарілася й зблідла рима.

•  ***

Докупи день збирає вечір сизий,
Спалахуючи блиском ліхтарів.

•  ***

Устами мед...
Але гірчить приправа

•  ***

"Пливе кача по Тисині".
Котрий рік пливе...

•  ***

Сідає сонце. Мов ченці, дерева
До неба голі руки простягли.

•  ***

Скільки незгод - розбігаються очі.
Тільки чомусь я відчайно не хочу

•  ***

Зірвався вітер, мов оскаженів.
Хитаються обшарпані дерева.

•  Ти приходиш у сни....

Ти приходиш у сни.
Легкий вітер торкає волосся.

•  Розчинитися в масі

Розчинитися в масі, стати немов усі
У облудній людській говорильні.

•  Світанок входить непомітно

Світанок входить непомітно.
Всю ніч надворі падав дощ.

•  Упала осінь листям на долоні...

Упала осінь листям на долоні.
Земля дощам відкрила навстіж брами.

•  Коли Муза мовчить...

Коли Муза мовчить,
закриваються всесвіту брами.

•  Міжсезоння душі

Ниті осінніх дощів
Землю із небом зв"язали.

•  ***

Не зрадь, не убий, почуй…
Слово – на вістрі ножа.

•  ***

Крізь тебе тінню пройду
І розчинюся неначе...

•  Ти одночасно є й... тебе нема...

Ти одночасно є й... тебе нема.
Кохання опинилось поза світом…

•  Пам"яті матері

На могилу прийду, помолюся до Господа Бога.
Припаду до хреста і вклонюся землиці святій.

•  ***

Можна бути ніби хорошим
У світлі відносних понять.

•  А що ж бо там далі...

В молитві до неба підносяться руки...
Ось так від розлуки і знов... до розлуки

•  Ін"єкція правди

Ін"єкція правди лікує болюче, уперто.
Гірка сутність спускає з небес додолу.

•  Передзимне

Цвіт рожевих надій
Осипається так непомітно.

•  ***

Босоногий блудяга-вечір
Наступив на багаття жоржин,

•  ***

Опалий лист приліг на вітражі,
У світлий розпис примостився сумно.

•  Розродилась громом чорна хмара.

Розродилась громом чорна хмара.
Стрілами впилися блискавиці

•  Премудрістю пронизана канва...

Премудрістю пронизана канва,
Хіба ж від цього стане вдвічі легше.

•  Переминаються літа з ноги на ногу...

Переминаються літа з ноги на ногу,
Нашіптують, що я уже не та….

•  На поріг іде пора весільна

Обважніли яблуневі віти,
Соком наливаються плоди.

•  Краплинами дощу збігає ніч.

Краплинами дощу збігає ніч
І темряву ховає у шпаринку.

•  Коктейль кохання і розлуки

Коктейль кохання і розлуки
Пили смакуючи, повільно.

•  Ворони-поетеси (байка)

Зібрались якось дві ворони
Рішили написати вірш.

•  Не зволікай, прошу, не відпускай.

Не зволікай, прошу,не загуби!!!
Кохай її сьогодні до нестями.

•  Не довіряйте дифірамбам щуки (байка)

В ставу одному, так вже повелося.
Відкрию невеликий вам секрет.

•  Як заспівали треті півні.(байка)

Ой, рано-вранці на зорі,
Як заспівали треті півні,

•  Вечірній етюд.

Зблідли фарби, видовжились тіні.
За мольбертом вечір сивочолий

•  Так мені чомусь нестерпно легко.

Так мені чомусь нестерпно легко.
Ніби відірвалась від землі.

•  Тобі мене не можна не любить!

Думки, неначе концентричні кола,
Розходяться й зникають вдалині.

•  Театральне

Ось і відрізав, без ножа...
Так ще ніколи не боліло.

•  Осені протуберанці ( автор музики Віктор Ох)

О, світла осені печале,
Торкнешся серця ще не раз.

•  Патріоту України.

О, вчителю! Тобі співаєм й славим
Вождя, що всіх веде нас до мети.

•  Зойк із загубленого раю.

Тебе я більше не чекала,
А все ж минуле ще болить.

•  Тремтить на плесі місячна доріжка...

Тремтить на плесі місячна доріжка
Й ховається у гострій осоці.

•  Я стукала в глуху стіну...

Я стукала в глуху стіну,
Та в котрий раз шукала двері.

•  * * *

Такі в житті бувають піруети,
Що вже, здається, більше не живу.

•  ***

Магма кохання - вибухом з кратера
Гаряче й стрімко - роз"ятрений щем.

•  Зорепадом з небес сипонули літа (Г.Д.)

Зорепадом з небес сипонули літа,
Сріблим сяйвом упали на коси.

•  ***

Закохався Грім старезний
В Блискавицю молоду.

•  Коли самотя наступає ніч.....

Коли самотя наступає ніч
Під злато-блиском темної вуалі,

•  Від "ре"-"форм"-"до"- "ре-форм"-

Лженадія! Реформи, реформи...
На сніданок, обід і - до кави.

•  Все продється. Чуєш, брате!

Все продається. Чуєш, брате!
Все продається - батько й мати.

•  Бентежно, світло!

Бентежно, світло! Я - щаслива!
Хоч ти давно уже не мій.

•  Cон, задивлений у пам"ять

Пульсують скроні! В кров - адреналін!
Земля пливе синхронним круговертом.

•  * * *

Тихо мовлю: "Прощай,
не зустрінемось більше...".

•  Тиша - це нагорода

Мить між життям і вічністю – тиша.
Муза, її величність,

•  * * *

День нанизує хвилини
Щораз більше, мов намисто

•  * * *

За примарним теплом
Журавлі ген зібрались в дорогу.

•  Мов із лона матері дитина...

Мов із лона матері дитина
Довгожданна, стрімко й світлочинно

•  Кожне слово твоє - то постріл.

Кожне слово твоє - то постріл
Ніби вирок - мене за грати.

•  Зима вдягнула пуховик...

Геть засніжило, замело.
Покрило місто і село!

•  Хризантема

Дивна квітка осіннія
Розцвіла запізнілим коханням.

•  * * *

Звивалася зрада гадюкою,
Своє висуваючи жало.

•  Завірюха гойдає снігу смуги…

Завірюха гойдає снігу смуги,
Насипа кучугури по вікна,

•  * * *

Коли буває так, що - через край
Життя коловоротить без упину.

•  Пристосуванцям.

Страх – ваші альфа й омега,
Боїтеся навіть себе.

•  * * *

Здіймуся й полину у далечінь
Подалі від рук загребущих,

•  Подай мені руку...

Подай мені руку над прірвою,
Бо недалеко вже край.

•  Пригорнися до серця....

Пригорнися до серця, забери мене із розлуки,
Бо кохання ріка вже не має своїх берегів.

•  Вишивка на масці. ( минув рік, як ми пережили "грипозну лихоманку")

О, мамо моя рідна, Україно,
Повідай у яку лиху годину

•  * * *

Ой, розгнуздані коні
Пролетіли роками.

•  Люби, Вкраїно, свого сина.

Люби, Вкраїно, свого сина,
Шануй, допоки сила є!

•  Зимовий вечір, памороззю вкритий...

Зимовий вечір, памороззю вкритий,
Малює ніч на запітнілім склі.

•  * * *

Я стукала в глуху стіну,
Та в котрий раз шукала двері.

•  * * *

З терезами старенька стояла…
Сніг січе, аж згинає в дугу.

•  Ти - не мій

Нас у світі було лиш двоє…
Нам довіку бути б з тобою.

•  Намалюй мені дощ

Намалюй мені дощ, подаруй мені зливу,
Намалюй мені ніч, де були ми щасливі.

•  Страшний сон.

Приснився сон жахливий.
Я наче у пітьмі…

•  * * *

Мить між життям і вічністю – тиша.
Муза, її величність, пензлем незримим пише

•  * * *

Не повторюся. Не повторю…
Це - неповторне, я знаю…

•  * * *

Ти бачив, вітер ґвалтував тополю ?
Як упивався нею досхочу…

•  * * *

Вирує золотом осінній падолист,
Танцює вальс у сонячнім промінні.

•  У лабіринтах долі.

Ось так загубились поволі
У лабіринтах долі,

•  * * *

Щось раптом різко задощило –
Послався вересень до ніг.

•  Я вертаюсь (пісня)

Через роки і далі вертаюсь до рідної хати.
Через смуток і радість вертаюсь у сні й наяву.

•  На перехресті минулих літ.

Яка предовга осіння ніч
І не минає,

•  Моя свобода - це моя вендета.

Ні, не за себе, за тебе боюся,
Бо в круговерті невідкладних справ

•  Із долею навпіл ламаю списа...

Із долею навпіл ламаю списа,
Щоб вістрям не торкався до душі,

•  Графоман

Щось знову мене стало «діставати»…
О-й-й, чую зараз напишу-у-у-…

•  Мамина хустинка

Старенька мати сина проводжала,
Стояла і дивилася услід.

•  Розкочегарив Липень свою піч...

Розкочегарив Липень свою піч.
Дівицю Спеку, запросивши на гостину.

•  Пристрасть і Любов

Десь і колись, в якомусь місці,
Про що я хочу розповісти,

•  Напівправдою слово не муч...

Напівправдою слово не муч.
Напівдомислом – що ж так буває.

•  На поминках зрад поставлю свічку...

На поминках зрад поставлю свічку,
Помолюся за причетних, за живих.

•  Не поміняю день на ніч....

Не поміняю день на ніч
І ніч на день - не поміняю,

•  Двомовність почуттів

Двомовність почуттів, що вишколена часом,
Любов й обман-споріднені начала

•  Йду до осені.

Повернуло вже літо на осінь
Табунами холодних ранків.

•  * * *

Дощ шаленів, вистукував в вікно,
Жбурляв по склу колючими cтрумками.

•  Я буду твоєю піснею

Я буду твоєю піснею,
Тільки ти її заспівай,

•  Я не скажу тобі:"Прощай!"

Я не скажу тобі: "Прощай!,
Коли переплелися руки.

•  Осіння рапсодія

Осіннє листя падає додолу.
О,скільки в нім печальної краси!

•  Ніч підкрадалася кішкою дикою...

Ніч підкрадалася кішкою дикою,
Зорі за хмари сховала.

•  Долаю шлях

Ось так від терпіння і знов до терпіння,
Ось так: від смирення і до покори.

•  Cамотньо так і сумно плине час...

Самотньо так і сумно плине час,
На вістря нанизавши, мов перлини,

•  Загорнуся у цисту....

Загорнуся у цисту,
Відмежуюсь від світу.

•  Не спиню, не покличу...

Не спиню, не покличу,
залишу все на відкуп долі.

•  Сину

Коли маленьким був, я колисала,
Пісні-перлини сипала до ніг,

•  Давай помовчимо.

Давай помовчимо, хай буде тиша-
Безмовний щем на поминках кохання.

•  Літня гроза

Стояла ніч, обпалена грозою.
Ковтала дощ, тамуючи жагу,