Автори /
Любов Бенедишин (1964)
|
Рубрики
/ Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Переміщення
•
***
•
Біла Пані*
•
Вишиваний Сокаль
•
Поезії
•
Зимове…
Було чи снилось: пурхала сніжинкою,
•
Ображена жінка
•
NB
•
Чаклунка
•
СнігоПАд…
•
Сніг...
•
І готується світ...
•
(Не)тутешнє
•
Вибори-2012. Відголос.
•
Посланець…
•
З темноти…
•
кРАмольне…
По літу.
•
Ти – в слові…
•
Танець зі Скибою…
•
Востаннє…
•
Липа
•
Україні – з надією…
•
Випадок у Гетсиманському саду…
•
ШКІЛЬНИЙ ПОРІГ
•
Жереб…
•
Веснянка
•
Сно_видне…
•
Де гуси?!
•
Без п’єдесталу
•
Тарасове перехрестя
•
Само_іронічне
•
З любов’ю до України
Ще довго хвилі спогадів печальних
•
Трішки про еротику…
•
Моїй любові…
•
***
•
«Панахида» по яблуках…
•
Саме_тій самоті…
•
Грудень
•
Обереги
•
Біліла хата…
•
Старі світлини
•
Край неба…
Руїни… рубікони… рубежі…
•
***
Зізнайтесь, Майстре,
•
***
•
***
•
Герой новітньої доби…
•
Україна – манкуртам
•
Україні – до запитання…
•
Передосіннє
•
Чаро-марення
•
Любити Україну…
•
Літні дні
•
«Падам, падам…»
•
«Уявний» заклик
Спинімось, уже добалакались! Годі, – дофантазувались!
•
Спостереження
•
Книга пам'яті
•
Відлига
•
Смирення
•
В тому сні...
•
Юній мисткині
•
***
•
***
Переглянути всі твори з цієї сторінки
по соші
по зачовганій шинами трасі
по зачовганій шинами трасі
Добра вість: народилась людина.
Трохи - й вилюдніє* народ.
Трохи - й вилюдніє* народ.
Льоху темний колодязь…
І часу глибінь…
І часу глибінь…
Дива! - що не майстриня, то чаклунка.
Краса! - що не сорочка, то шедевр.
Краса! - що не сорочка, то шедевр.
Належиш всім. (Не в клітці золотій!)
І нічия. (Оце – єдина втіха!)
І нічия. (Оце – єдина втіха!)
Було чи снилось: пурхала сніжинкою,
Ображена жінка,
словами, як струмом,
словами, як струмом,
Бентежне дійство –
бенефіс життя:
бенефіс життя:
Раменом поведе - і заіскриться
бурульок діамантове кольє.
бурульок діамантове кольє.
Снігопад за вікном…
Снігошал…
Снігошал…
В полоні снігу пів планети.
Біліє – в місті і селі:
Біліє – в місті і селі:
Вже гаптує зима
найгарнішу, найтоншу мережку.
найгарнішу, найтоншу мережку.
Хатина-привид на краю зими...
Усе сучасне, а вона – в старому:
Усе сучасне, а вона – в старому:
Свист і писк – на всякий лад.
Кольори – на вибір.
Кольори – на вибір.
«Даремно прилетів…» -
опустить руки-крила.
опустить руки-крила.
Задмухати свічку покути.
Зацитькати жалощі-зваби.
Зацитькати жалощі-зваби.
По літу.
Не виблагати
благодати,
благодати,
…питоме запитання
і – пітьма.
і – пітьма.
Все геніальне –
варте поклоніння…
варте поклоніння…
Серпень у серденько глипне,
Рій-гіркоту розтривожить...
Рій-гіркоту розтривожить...
...поблагословиш,
і торкнешся мечем
і торкнешся мечем
…не знаю ще:
де я і хто я.
де я і хто я.
Все більше слідів незагойних.
Неходжених – менше доріг.
Неходжених – менше доріг.
Життя – єдиний вир і сотні вирв,
І плуг, і мрії пруг на видноколі.
І плуг, і мрії пруг на видноколі.
Ще хмурять брови мовчазні діброви…
А над рікою – ввись і навскоси –
А над рікою – ввись і навскоси –
Чи наснилося?
Чи я марила?
Чи я марила?
Мінерві зле, у неї щось із нервами.
Евтерпа – терпить. Терпить і мовчить…
Евтерпа – терпить. Терпить і мовчить…
П’єдестали всіх уже дістали…
Ну, а так – хоч ближче до людей.
Ну, а так – хоч ближче до людей.
Пам’ятник – від слова «пам’ятати».
Пам’ять – це ж не начинка в граніті.
Пам’ять – це ж не начинка в граніті.
Щоб не рядки строчити –
мережила б серветки.
мережила б серветки.
Ще довго хвилі спогадів печальних
Їй слово –
Камасутрою.
Камасутрою.
Хоч би гілочку від Персефони –
чи відпустить ушосте Харон?
чи відпустить ушосте Харон?
Майне забутий спогад, мов примара.
Сяйне – і знов до обрію навпрóст.
Сяйне – і знов до обрію навпрóст.
Морозу дотик –
на дарах осінніх –
на дарах осінніх –
…ми неприкаяні з тобою,
моя самóто-сумотó.
моя самóто-сумотó.
За межею надій – небеса голубі,
мерехтіння сріблистого снігу…
мерехтіння сріблистого снігу…
Обереги_мої. О_мої_береги!
Оболонки душі. Оболоні.
Оболонки душі. Оболоні.
Біліла хата: стінами і стелею.
Бувало хаті: людно і погідно.
Бувало хаті: людно і погідно.
…засяють віконця старих фотографій:
то спомином дивним… то давнім теплом…
то спомином дивним… то давнім теплом…
Руїни… рубікони… рубежі…
Зізнайтесь, Майстре,
Не виринув з буднів, немов не вернувся із бою.
Без вісточки канув. А час, як ішов, так і йде…
Без вісточки канув. А час, як ішов, так і йде…
Ні, щоб загаятись хоч раз,
Відкласти золоту толоку.
Відкласти золоту толоку.
Що не герой,
то ситий клон
то ситий клон
Все одно як –
нахабно чи нишком,
нахабно чи нишком,
Налюбувався яблуками Спас…
У сонці накупались верболози…
У сонці накупались верболози…
Привітно, елегантно, чарівливо
шовкові Ви мережили слова.
шовкові Ви мережили слова.
Віддати усе
ради неї?
ради неї?
Відласкавились дні полуничні.
Відпишались малинові дні.
Відпишались малинові дні.
Роззирається світ, як по паводку:
Де намул, де – намитий пісок?
Де намул, де – намитий пісок?
Спинімось, уже добалакались! Годі, – дофантазувались!
У лоно -
як у двері: "Відчини-но!" -
як у двері: "Відчини-но!" -
Тишина... тишина... тишина...
Шелест аркушів,
Шелест аркушів,
Відлига...
То гнів, то страх...
Образи і провини...
Образи і провини...
Мій Господи, я знову ожила!
Спасибі за чудесне воскресіння.
Спасибі за чудесне воскресіння.
Є молодість.
О, як же це багато!
О, як же це багато!
Розкажуть: я у відчаї - не вір!
Вже не болять ні спогади, ні крила.
Вже не болять ні спогади, ні крила.
Без докорів сумління і хули
(Дай, Боже, перебути чорну смугу цю!)
(Дай, Боже, перебути чорну смугу цю!)