ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Бояров
2025.04.12 21:40
У двадцять я тішився Словом Святим,
Почитував бунінські твори між тим.
Мена й полонила панянка киргизька,
Сержанта тоді ще славетного війська –
Цікавили ж більше любов та інтим.

Життя освятилося смислом новим,
Коли пощастило побачити зблизька,

Борис Костиря
2025.04.12 21:33
Настільки все перевернулося!
Я не можу впізнати
навколишню реальність.
Чорне стало білим,
а біле - чорним.
Матерія вислизає
із-під ніг. Я не можу
вхопити за хвіст

Борис Костиря
2025.04.12 21:28
Море висохло...
Тепер у ньому не потоне
корабель, який стоїть
на дні з камінням
і кістяками риб.
Море, яке штовхало
у божевілля штормів,
лякало шаленістю хвиль,

Тетяна Левицька
2025.04.12 14:12
Заховали від світу сумнівні стосунки.
Гра на нервах не може будити в мені
поетичних мелодій чудні візерунки.
Суперечки закоханих — зливи грибні.
Четвертуєш мовчанням, караєш за вірність?
Гільйотина і то краще... раз, і нема!
Чи хіба гонорова, надмір

Артур Сіренко
2025.04.12 13:11
Я прийшов до брами,
А там самотній гідальго –
На Дон Кіхота зовсім не схожий,
Ані трошечки, ані на цяпочку,
Без коня й кіраси, але бородатий
І сивий як лунь навесні,
І старий як світ варварів,
Ключі мідні причепив до поясу:

Іван Потьомкін
2025.04.12 12:23
“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Софія Кримовська
2025.04.12 11:00
Перса давно загубили звабу,
Тіло набуло вторинної цноти.
Ти у душі ще далеко не баба,
але ж лопата, город, субота...

Козак Дума
2025.04.12 10:17
Світоч – додолу, треба додому,
мати до хати гукає.
Серця судоми, вечір навколо
маревом долу стікає.

Піниться море, бризки угору,
хвилі до берега линуть.
Звірі – у нори, спати упору,

Віктор Кучерук
2025.04.12 05:55
То дороги кінцівками місиш,
То дивана сідницями треш, –
Ятаганом увігнутий місяць
Серед неба спиняється теж.
Височить, як маяк, нерухомо,
Світло сіючи лиш навскоси, –
То у тілі немає утоми,
То не можеш набутися сил.

Ярослав Чорногуз
2025.04.11 23:07
Депресій смуга і образ
Чомусь урвалася раптово.
Ти помудрішала ураз,
Веселим, ніжним стало слово.

Немов збагнула, що життя --
Всього лиш мить короткочасна...
Кохаймося до забуття,

Борис Костиря
2025.04.11 21:45
Я повертаюся з ночі,
укритий пожухлим листям
і водоростями.
Повернення з ночі,
ніби з важкого космічного
похмілля, після
летаргійного сну.
Повернення з ночі,

Борис Костиря
2025.04.11 21:43
Зайти в тишу,
зайти в інший вимір,
по той бік
і вже не повернутися.
Це зовсім інша
магма буття,
інше пульсування.
Та діють протилежні

Володимир Бойко
2025.04.11 17:19
Силкуються вернутись холоди,
Морозами лякають наостанок,
Та ми ж набідувались до біди.
Опісля ночі – все одно світанок.

Заколотилось – друзі, вороги,
Безпринципні, безликі і колишні.
Але весніє і на ладан дише

Артур Курдіновський
2025.04.11 15:03
Я по коліна у воді.
Моя душа давно померла.
На шиї - амулет із шерлу,
Єдиний чорний. Білі перли
Радіють, поки молоді.
Я по коліна у воді.

Чіплявся за бездушну тінь

Леся Горова
2025.04.11 15:01
Весно, весно моя безсиренна, якими шляхами ти
Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами?
Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити.
Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми.

І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений,
Виглядаю тебе, ве

Пиріжкарня Асорті
2025.04.11 11:35
Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати, як воно і що. Він має таку схильність як ерудований Інтернет-сапієнс. До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика. До слова, програма співроб
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 Без п’єдесталу

Т.Г. Шевченку

Образ твору П’єдестали всіх уже дістали…
Ну, а так – хоч ближче до людей.
Скрізь, від Кос-Аралу до астралу,
ті ж перекоти-жалі… Але й

з Вічності – в цей вік… ніяк не звикнеш.
Сам ніяковієш на плацу:
хто під ноги мимоходом чвиркне,
хто по-свійськи лясне по плечу.

Не зважай… Пробач нам цю потребу –
по собі вкорочувати вись:
чи… щоб дотягнутися до тебе,
чи… щоб не дивився зверху вниз.

2012

Завжди, їдучи з Сокаля до Львова (і навпаки), задивляюсь із вікна автобуса на цей красивий, але сумний пам'ятник, що в Куликові. І самій завжди на душі ставало і тепло, і сумно водночас... Сама себе запитувала: чому? Цей вірш - не критичний погляд на скульптуру, а швидше плід навіяного від її споглядання.




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-20 10:52:24
Переглядів сторінки твору 7078
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-20 17:29:19 ]
Живою - це добре...)))
Весна. Все оживає. І, мабуть, почуття темно-бузинвої провини теж...(
Дякую, Тетянко, за гарне побажання, ми з душею будемо старатися)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 17:56:27 ]
Нерукотворний монумент – вірші…
Пам’ятник – то пам’ять…
Все інше – ідолство…

З Днем народження! :о)
*передає маленькому янгеляткові-кур'єру маленьку торбинку, у якій: пісенька літнього вітру, перо жар-птиці, скинуте з нагоди, сонячний промінчик для гойдалки і гомінливе щебетання ще не втілених віршиків… :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-20 18:50:53 ]
Дякую, Лу!
А янгелятко - пречудесне! А торбинка - казкова! (від радості підстрибує і плескає в долоні, як дитя)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 18:40:56 ]
как я пришла-то вовремя.. с Праздником!..

а стихо чудесное..последняя строфа - наразрыв..
и памятник чудесный. его обнять можно...

спасибо. обнимаю:) всех благ! (или хотя бы - многих!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-20 18:55:20 ]
Справді(ляскає себе по чолі)- його ж обійняти можна!!! От що значить - позитивне мислення... Є, є ще над чим працювати...
Дякую, Марто. І за привітання - теж! (Ви - світла і весняна!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 18:47:33 ]
Вітаю! Вітаю! Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-20 18:56:15 ]
Дякую! Дякую! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-21 20:30:37 ]
Чудовий вірш, Любочко! І з днем поезії, і з вчорашній днем народження щиро вітаю!!! Благодаті Господньої на всі починання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-21 20:42:08 ]
Дякую, Галинко! Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-03-21 22:35:36 ]
(а Куликів досить душевне містечко, як пригадую..)

мені завжди здавалося, що великі небіжчики
насправді не живуть у всіх тих пам.ятниках

але ми усе одно чомусь воліємо говорити подумки із ними
хоч говоримо із собою, зі собою

але вже трохи інакше, ніж при більшості інших нагод

хоч і тоді розмовляємо із тим самим персонажем
собою

(якісь все такі роздуми)

..........

радо вітаючи із усіма святами
щойнопроминулими прісними & прийдешніми

обов.язково бажаючи усіх чуттєвих щедрот
якнайяскравіших, пані Любове

із усіма світлими подяками



С*





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-22 08:56:34 ]
Так, мабуть, тому й пам'ятник - такий душевний у них...

можна підійти ближче, постояти, подумати, поговорити з собою

(дуже мудрі і слушні Ваші роздуми)

Дякую за відгук, вітання і Сонце-Місячні побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-21 22:58:46 ]
Приєднуюся до "усіх світлих подяк" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-22 08:58:30 ]
Скільки світла! Це все - мені?
Дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-22 19:17:31 ]
Пам'ятники говорять з нашою пам'яттю
і ми з ними говоримо, бо пам'ятаємо....
Мабуть вони таки потрібні, раз серце відгукується такими словами.
Додаю Вам і свої вітання:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-23 08:39:55 ]
Пам'ятник - від слова "пам'ятати"...
Дякую, Олено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-19 18:47:14 ]
Як дивно - зауважила нещодавно, їдучи у Львів звичним маршрутом, що пам'ятник уже на п'єдесталі...
Дзижчить нескромна думка, мов оса - невже в Куликові оцього вірша прочитали? )))

І чомусь трохи сумно ( Попередній - був рідніший. Чи то просто звичка?