ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 Без п’єдесталу

Т.Г. Шевченку

Образ твору П’єдестали всіх уже дістали…
Ну, а так – хоч ближче до людей.
Скрізь, від Кос-Аралу до астралу,
ті ж перекоти-жалі… Але й

з Вічності – в цей вік… ніяк не звикнеш.
Сам ніяковієш на плацу:
хто під ноги мимоходом чвиркне,
хто по-свійськи лясне по плечу.

Не зважай… Пробач нам цю потребу –
по собі вкорочувати вись:
чи… щоб дотягнутися до тебе,
чи… щоб не дивився зверху вниз.

2012

Завжди, їдучи з Сокаля до Львова (і навпаки), задивляюсь із вікна автобуса на цей красивий, але сумний пам'ятник, що в Куликові. І самій завжди на душі ставало і тепло, і сумно водночас... Сама себе запитувала: чому? Цей вірш - не критичний погляд на скульптуру, а швидше плід навіяного від її споглядання.




Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2012-03-20 10:52:24
Переглядів сторінки твору 6877
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.691
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.09.16 09:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-20 17:29:19 ]
Живою - це добре...)))
Весна. Все оживає. І, мабуть, почуття темно-бузинвої провини теж...(
Дякую, Тетянко, за гарне побажання, ми з душею будемо старатися)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 17:56:27 ]
Нерукотворний монумент – вірші…
Пам’ятник – то пам’ять…
Все інше – ідолство…

З Днем народження! :о)
*передає маленькому янгеляткові-кур'єру маленьку торбинку, у якій: пісенька літнього вітру, перо жар-птиці, скинуте з нагоди, сонячний промінчик для гойдалки і гомінливе щебетання ще не втілених віршиків… :о)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-20 18:50:53 ]
Дякую, Лу!
А янгелятко - пречудесне! А торбинка - казкова! (від радості підстрибує і плескає в долоні, як дитя)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Татьяна Квашенко (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 18:40:56 ]
как я пришла-то вовремя.. с Праздником!..

а стихо чудесное..последняя строфа - наразрыв..
и памятник чудесный. его обнять можно...

спасибо. обнимаю:) всех благ! (или хотя бы - многих!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-20 18:55:20 ]
Справді(ляскає себе по чолі)- його ж обійняти можна!!! От що значить - позитивне мислення... Є, є ще над чим працювати...
Дякую, Марто. І за привітання - теж! (Ви - світла і весняна!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2012-03-20 18:47:33 ]
Вітаю! Вітаю! Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-20 18:56:15 ]
Дякую! Дякую! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-21 20:30:37 ]
Чудовий вірш, Любочко! І з днем поезії, і з вчорашній днем народження щиро вітаю!!! Благодаті Господньої на всі починання.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-21 20:42:08 ]
Дякую, Галинко! Натхнення Вам!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2012-03-21 22:35:36 ]
(а Куликів досить душевне містечко, як пригадую..)

мені завжди здавалося, що великі небіжчики
насправді не живуть у всіх тих пам.ятниках

але ми усе одно чомусь воліємо говорити подумки із ними
хоч говоримо із собою, зі собою

але вже трохи інакше, ніж при більшості інших нагод

хоч і тоді розмовляємо із тим самим персонажем
собою

(якісь все такі роздуми)

..........

радо вітаючи із усіма святами
щойнопроминулими прісними & прийдешніми

обов.язково бажаючи усіх чуттєвих щедрот
якнайяскравіших, пані Любове

із усіма світлими подяками



С*





Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-22 08:56:34 ]
Так, мабуть, тому й пам'ятник - такий душевний у них...

можна підійти ближче, постояти, подумати, поговорити з собою

(дуже мудрі і слушні Ваші роздуми)

Дякую за відгук, вітання і Сонце-Місячні побажання!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2012-03-21 22:58:46 ]
Приєднуюся до "усіх світлих подяк" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-22 08:58:30 ]
Скільки світла! Це все - мені?
Дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-22 19:17:31 ]
Пам'ятники говорять з нашою пам'яттю
і ми з ними говоримо, бо пам'ятаємо....
Мабуть вони таки потрібні, раз серце відгукується такими словами.
Додаю Вам і свої вітання:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-03-23 08:39:55 ]
Пам'ятник - від слова "пам'ятати"...
Дякую, Олено!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-09-19 18:47:14 ]
Як дивно - зауважила нещодавно, їдучи у Львів звичним маршрутом, що пам'ятник уже на п'єдесталі...
Дзижчить нескромна думка, мов оса - невже в Куликові оцього вірша прочитали? )))

І чомусь трохи сумно ( Попередній - був рідніший. Чи то просто звичка?