ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мар'ян Кіхно
2026.07.14 03:23
Як ми не стали дипломатами
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно. На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер

Володимир Бойко
2026.07.13 19:08
Історичні парадокси -2
І історію і сучасність підганяють одне під одного. Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло. Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.

Юрій Лазірко
2026.07.13 17:09
Зима Вже Близько -- з присмаком блюзу
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот

те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні

С М
2026.07.13 15:04
Ядро & Цеп (Janis Joplin @McMahon Stadium Calgary July 4 1970)
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки

Вячеслав Руденко
2026.07.13 14:41
Secret place
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.

Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,

Тетяна Левицька
2026.07.13 14:28
Гранітний
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.

Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,

Іван Потьомкін
2026.07.13 14:04
***
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.

Борис Костиря
2026.07.13 13:35
* * *
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.

Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса

хома дідим
2026.07.13 11:10
* 140 *
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри

Ірина Вовк
2026.07.13 10:45
«АНАСТАСІЯ: Срібний хрест Адмонта» (продовження 2)
СПАЛАХ ТРЕТІЙ. СВІТЛО І ТІНІ СЕКЕШФЕГЕРВАРА Розспівний шепіт Бояна завис у густому від видінь минулого повітрі на півслові… Його долоні, що гріли ступні Анастасії, злегка здригнулися. Він підвів голову, подивився на вузьке вікно-бійницю вгорі тьмяної ке

Паб Лімерик
2026.07.13 09:31
Атлас людських дивацтв
Таксопарку міського шофер
Пішоходом працює тепер.
Залишкове пальне
Він продасть і гульне,
Як і всякий місцевий шофер.

А товариш його на «Рено»
Перевозить усяке майно

Віктор Кучерук
2026.07.13 06:49
* * *
Прибите хвилями до берега,
Лежить загублене весло
І все вслухається у шерехи,
Яким утратило число.
Але не чутно веслувальника
Гребків вздовж берега давно, -
Отож у руки віршувальника
Потрапить зрештою воно...

Артур Курдіновський
2026.07.12 21:59
Втома (сонет)
Заплющив очі. Темрява сліпа
Минуле та майбутнє застелила.
Посеред ночі витончене "па"
Виконує нічне ясне світило.

Слова юрби, солоні, мов ропа,
Окупували правду, цвіллю вкрили.
Наївне серце сольно виступа

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Berceuse
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Як гинуть багаті царства…
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
* * *
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Любов Бенедишин (1964) / Вірші / Зі збірки "НОТАБЕНЕ" (2013)

 Край неба…

Пам’яті подруги і поетеси
Калини Барвінко

Образ твору
Руїни… рубікони… рубежі…
Мікс апокаліпсису з апогеєм…

Чи то мені – ще близько до межі?
Чи то вже ти – далеко за межею
втомилась озиратися на світ,
своє минуле і моє майбутнє?

Пішла з життя, немов зняла пристріт…
Зустрінь мене зі смерті, якщо тут – ні.
Постоїмо край неба, в унісон
помріємо про віще і грядуще.

Чи ти – лиш недодивлений мій сон?
Чи я – вже не живу тобі, а снюсь ще?

2011



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2011-10-04 09:32:30
Переглядів сторінки твору 4424
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.06.04 16:44
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-04 09:53:41 ]
Память, память, ты же можешь ты должна
На мгновенье эти стрелки повернуть...
Я хочу не просто вспомнить имена.
Я хочу своим друзьям в глаза взглянуть...

Друзі відходять, залишаючи по собі пам'ять... Щиро написано, душу перевертає.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-04 10:09:10 ]
Сумно, коли Сонце заходить назавжди! Вірш важкий, бо тема така! Але, як завжди, майстерний! Нам, живим, залишаються спогади, пам’ять про тих найдорожчих людей. Кажуть, що поети дуже нещасні. Але мені здається, що поети в чомусь і щасливі. Вони можуть виговоритися в поезії, висловити свій біль через поетичне Слово.
Гарно і щемно, пані Любко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-04 10:14:43 ]
Щиро, щемно і майстерно.
Щирий сум відгукується в душах...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юлія Зотова (Л.П./М.К.) [ 2011-10-04 14:39:23 ]
Тікай не тікай все одно ніхто не скаже де там край (с) Океан Ельзи
Болючий вірш


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-04 17:20:29 ]
Дякую, Патарочко...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-04 17:21:22 ]
Сумно. Так. Дякую, Маріанно, за підтримку духу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-04 17:22:00 ]
Дякую, Василю, за теплий відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-04 17:23:06 ]
Дякую, що зазирнули на мою сторінку, Юліє. Що відгукнулися - дякую. Хай щастить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-10-04 21:41:22 ]
Такі вірші важко коментувати... Написано душею, Любо!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-04 21:43:17 ]
Дякую, Іванку...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Сидорович (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-04 22:05:51 ]
А вони все летять, наче білі лелеки у вирій.
А вони вже ніколи, ніколи не вернуть до нас...
Хай земля буде пухом, хай душа заспокоїться з миром,
А у наших серцях не загоїть цей шрам навіть час.

Вірш пройняв. Дякую. Співчуваю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-05 08:33:25 ]
А колись і ми за ними вслід...
Дякую, Лесю, за світлий відгук.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Стара Сторінка (Л.П./М.К.) [ 2011-10-05 11:19:17 ]
Тужливий і сумний вірш... І цим він мені подобається.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-05 11:19:58 ]
Мої співчуття Вам пані Люба.
Можливо і лишитись,
Радіти в житті.
Зі щирою повагою, Олександр.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-05 13:02:27 ]
Спасибі, Сін.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-05 13:04:29 ]
Дякую, Олександре. Більше року минуло... Моя подруга просила мене не тужити за нею, а в мене це погано виходить. Самотньо мені...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-05 14:45:07 ]
Ви, як і кожна красуня,
гідні щастя в повній красі.
Прошу, усміхніться Люба,
адже Ви не самі.
Життя чарівне і щастя Ви гідні!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-05 15:58:25 ]
Ой, дякую дуже, Олександре. Ви наче сльозу мені втерли...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-05 16:56:15 ]
У мене сьогодні взагалі сльозливий настрій... Але плачу не через нього... Важко коментувати такі поезії, коли душа просто замовкає...стискається. Хочеться пожаліти і розрадити... Але я не знаю як...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-05 22:07:35 ]
Дякую, Катрусю, за спів_переживання...