•  * * *

Чи я з дороги збився, чи дорога
Мене, замріяного, збила спантелику:

•  Ностальгія за рідним селом

Я приїду в село над Сулою
(Там колиска дитинства була)

•  Країна дитинства

Там соняхи цвіли – не одцвітали
І сонце не ховалося за пруг,

•  Дні дорослої забави

Косили жито… Вперше по війні
Косили жито!

•  Житні спомини

Пам’ятаю: в селах крили хати
Житніми сніпками восени.

•  * * *

Виріс я у селі на Сулі,
Де черемха і вишня цвіли.

•  * * *

Мій батько безвісти пропав,
І я не знаю де.

•  * * *

Ваше слово – прохолодний листок подорожни-
ка до пекучої рани, мамо. Я в дитинстві шукав

•  * * *

Насняться мати,
Молоді й святкові:

•  * * *

Не розказуйте, бабо, страшнючої казки –
Я воєнна дитина й казок не боюсь.

•  Полин пам'яті

Від узвиш придінцевих
До карпатських долин

•  * * *

Дожити треба ще до колосків
У сорок сьомому –

•  * * *

Легко писалися вірші до «сонячних» дат:
Слово до слова (дозволені зверху) –

•  Не проспи...

Казали: «Щастя не проспи…»
Я завжди рано прокидався,

•  * * *

Я Рибаса пригадую слова:
«Хто хоче свята – той діждеться свята,

•  * * *

Я зібрав у тісному застоллі
Давніх друзів, яких розгубив...

•  Елегія

Люблю траву, бо виріс із трави,
Яка роситься і шумить над вами,

•  Голос із потойбічного світу

Запряжу я січня в сани
Та й поїду до Оксани:

•  * * *

Як рубали мою тополю,
Не чиюсь, а мою тополю,

•  * * *

Не чужорідний ні для кого
Я в придінцевому краю.

•  Балада про білий налив

…І принесли повістку.
Батько був у саду – яблуні садив.

•  * * *

В гумових чоботях і куфайці
(Іншого наряду не було)

•  Сьогоднішнім плакальникам

Все ви нерви лоскочите,
Попіл ворушите сивий.

•  * * *

Живу в незалежній державі –
Свої в мене сльози і сміх.

•  Місто моєї любові

Ти мене прийняло, не питаючи роду і племені,
Всиновило блукальця, взяло під надійне крило,

•  * * *

Зоряно як на Вкраїні, горянко Зоряно!
Плещуться зорі в Дінці, у Дніпрі і Дністрі...

•  Моя душа була така...

Моя душа була така безгрішна,
Така промінна,