•  Українцеві

Не думав я, що ти мене згадаєш,
«проіснувавши мирно» сотні літ, –

•  Ізнов насупилась Голгофа...

Ізнов насупилась Голгофа…
Ізнов ошкірилась Ганьба!

•  Бродячий театр

«Життя починається з вішалки…»
Здається,й не проти ніхто:

•  ЕПІТАФІЯ ЛЕОНІДОВІ ТАЛАЛАЮ

"Борня любові й смерті - це життя!" -
одненьку не спростовано р'янь нами.

•  ВІДРОДЖЕННЯ

Ось... відболить... відсапаюсь... і встану!

•  КАМ'ЯНІ ДЕРЕВА

Де юні, як струмки, ми з ранками братались,

•  ДУМКИ...

Не озирнулися... Проклявший “чільність” хам,
я дикість ніс крізь терни і роки їм.

•  ОПІВНІЧ

Що може буть гірш “спокою”, гірш “ладу”?
Весь млистий “тартар” молиться зіркам...

•  ТАЛАНТ КОХАННЯ

(балада)

•  БРАТИНА

Ох, часе, даруєш так мало див ти нам!
А бути щасливими щоб,

•  НІЧ У СТЕПУ

Куди тебе зманило проти ночі –
ти ж розучився плавати «всліпу»

•  НАША МОЛОДЬ

Вже наша молодь, за кордоном, часто
вивчає моди, геть забувши отчий біль, –

•  КВІТКА РОДУ

Вона заглядає ще в Ніч, як у Воду
(її не понищить ніякий Батий!)

•  СВІЙ КРАЙ - ЯК РАЙ!

Усе тут накипалося спокону
до повного єднання і злиття…

•  БЕНТЕЖНА ВЕСНА

Прийшла весна… І бачиться уранці вам
так осягаємо квітнева невідь саг –

•  * * *

Що вважаєш нещастям ти -
степ, в якому отар не пасти,

•  ТУТ ЗУПИНИВСЯ ЧАС

Ні обрію, ні вітру, ні зірок…
Ні сумніву, ні подиву, ні щастя…

•  О, ІСТИНО ПРЕСВІТЛА!

(За ЕМІНЕСКУ)

•  І ВІДКРИЮТЬСЯ ТАЄМНИЦІ

І зрозумієш, магнетичність прірв у чім,
лише із птахом у сердечному «двобої».

•  НАД НИМИ ВОРОНИ КРИЧАЛИ

Бувають все-таки іще часи урочі,
коли так солодко сумується удвох.

•  @ @ @

Не чіпайте мої острови,
де ще далеч палає багряно,

•  СОН СПОЧАТКУ ТУМАНУ

Ексстріт... Лексстріт... Постстріт... нарешті, Екшнстріт...
Я брів хтозна-куди, немов примара.

•  ВІТРИ НЕСЛИ У ДАЛЬ ЇХ ЗВУКИ

Сурмач замислив Благовіст
і вирвав сурми з мли розпуки,

•  ТИХО МЕЛОДІЯ ЗВУЧАЛА

Які «початки» ще стовпить, які «начала»?

•  Я ВИЙШЛА ІЗ ЛІСУ

Просто ця повітруля відсунула неба завісу,
просочилась, мов крапля, крізь крони крихкі і стволи.

•  ПРИЛІТАЙТЕ НА ОСІНЬ МОЮ

Так болить, що забудеш, як звати…

•  ПСАЛТИР

Старий, стомившись од щоденної борні,
од суєти, яка - є дійсність нині,

•  А КРУГОМ ТІЛЬКИ СТЕП

А кругом тільки степ…І про що ж іще мріяти?
Змарнувати пасхальну посвячену ніч?

•  ! ! !

Ізнов палити душу до зорі
собі на шкоду, мов солдатську «Приму»:

•  ? ? ?

Історія - вторинна "чудь" марна,
відстій даремної й дармової роботи:

•  ДВОЗНАЧНІСТЬ

Усі ми, схоже, в цім двозначному житті
перетікаємо зі стану снів у стан вин, –

•  ЛІРИЧНІ ЗВУКИ

Ніч така схожа на тебе чимось (може очима?)...
Підсвідомо сприймаєш її, як рідню:

•  МОЛИТВА ЗА ВСІХ

Мій господи! Сьогодні я молюсь
за друзів, що пішли й не повернулись,

•  ЗАСПІВНІ ТЕЗИ

Хай нові гуртуються герої
на теренах рідної землі,

•  ІДУТЬ ВОНИ З ВОГНЯМИ

Є ті, хто наче множить все на три.
І зрозуміти братись марно нам їх.

•  БІЛЯ ДЖЕРЕЛ ЖИТТЯ

Зберіться, щоб наснажити світи
живою й молодильною росою:

•  ХТОСЬ НЕ СПИТЬ

Сам же обрав дорогу без осан ти -
допоки серце ще горить і не згоря,

•  ТУТ ЗУПИНИВСЯ ЧАС

Ні обрію, ні вітру, ні зірок...
Ні сумніву, ні подиву, ні щастя...

•  ПО ЧИСТІЙ ДОРОЗІ

Десь по чужинах наблукавшись до знемоги,
волхви вернулись на поклін селу,