Автори /
Тарас Шевченко (1814 - 1861)
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Я не нездужаю, нівроку
•
Кавказ
•
* * *
•
Єретик (Шафарикові)
•
* * *
•
* * *
•
Гоголю
•
* * *
•
* * *
•
* * *
•
Дівичії ночі
•
Сова
•
* * *
•
Розрита могила
•
Тризна
•
Гамалія
•
Песня караульного у тюрьмы. Из драмы «Невеста»
•
Утоплена
•
Мар'яна-черниця
•
* * *
•
Панове субскрибенти! Гайдамаки
•
Передмова. Гайдамаки
•
Епілог. Гайдамаки
•
Ґонта в Умані. Гайдамаки
•
Лебедин. Гайдамаки
•
Бенкет у Лисянці. Гайдамаки
•
Гупалівщина. Гайдамаки
•
Червоний бенкет. Гайдамаки
•
Треті півні. Гайдамаки
•
Свято в Чигирині. Гайдамаки
•
Титар. Гайдамаки
•
Конфедерати. Гайдамаки
•
Галайда. Гайдамаки
•
Все йде, все минає... Гайдамаки
•
Н. Маркевичу
•
Іван Підкова
•
До Основ'яненка
•
Тополя
•
Тарасова ніч
•
Перебендя
•
І мертвим, і живим...
•
Катерина
•
* * *
•
На вічну пам'ять Котляревському
•
Думка
•
Думка
•
Думка
•
Причинна
•
* * *
Переглянути всі твори з цієї сторінки
Я не нездужаю, нівроку,
А щось такеє бачить око,
А щось такеє бачить око,
Искреннему моему Якову де Бальмену
Стоїть в селі Суботові
На горі високій
На горі високій
Запалили у сусіда
Нову добру хату
Нову добру хату
Не женися на багатій,
Бо вижене з хати,
Бо вижене з хати,
Не завидуй багатому:
Багатий не знає
Багатий не знає
За думою дума роєм вилітає,
Одна давить серце, друга роздирає,
Одна давить серце, друга роздирає,
Заворожи мені, волхве,
Друже сивоусий!
Друже сивоусий!
Чого мені тяжко, чого мені нудно,
Чого серце плаче, ридає, кричить,
Чого серце плаче, ридає, кричить,
У неділю не гуляла,
Та на шовки заробляла,
Та на шовки заробляла,
Висушили карі очі
Дівичії ночі.
Дівичії ночі.
Породила мати сина
В зеленій діброві,
В зеленій діброві,
Чигрине, Чигрине,
Все на світі гине,
Все на світі гине,
Світе тихий, краю милий,
Моя Україно,
Моя Україно,
На память 9-го ноября 1843 года.
Княжне Варваре Николаевне Репниной
Княжне Варваре Николаевне Репниной
«Ой нема, нема ні вітру, ні хвилі
Із нашої України;
Із нашої України;
Старый гордый воевода
Ровно на четыре года
Ровно на четыре года
Вітер в гаї не гуляє —
Вночі спочиває;
Вночі спочиває;
Оксані К......ко
На пам'ять того, що давно минуло
На пам'ять того, що давно минуло
Вітер з гаєм розмовляє,
Шепче з осокою,
Шепче з осокою,
“Бачимо, бачимо, що одурив, та ще хоче і одбрехаться!”
Отак ви вслух подумаєте, як прочитаєте мої “Гайдамаки”.
Отак ви вслух подумаєте, як прочитаєте мої “Гайдамаки”.
По мові — передмова. Можна і без неї, так ось бачте що:
все, що я бачив надрукованого,— тілько бачив, а прочитав
все, що я бачив надрукованого,— тілько бачив, а прочитав
Давно те минуло, як, мала дитина,
Сирота в ряднині, я колись блукав
Сирота в ряднині, я колись блукав
Хвалилися гайдамаки,
на Умань ідучи:
на Умань ідучи:
“Я сирота з Вільшаної,
Сирота, бабусю.
Сирота, бабусю.
Смеркалося. Із Лисянки
Кругом засвітило:
Кругом засвітило:
Зійшло сонце; Україна
Де палала, тліла,
Де палала, тліла,
Задзвонили в усі дзвони
По всій Україні;
По всій Україні;
Ще день Украйну катували
Ляхи скажені; ще один,
Ляхи скажені; ще один,
Гетьмани, гетьмани, якби-то ви встали,
Встали, подивились на той Чигирин,
Встали, подивились на той Чигирин,
“У гаю, гаю
Вітру немає;
Вітру немає;
“Одчиняй, проклятий жиде!
Бо будеш битий… одчиняй!
Бо будеш битий… одчиняй!
“Яремо! герш-ту, хамів сину?
Піди кобилу приведи,
Піди кобилу приведи,
Все йде, все минає — і краю немає.
Куди ж воно ділось? відкіля взялось?
Куди ж воно ділось? відкіля взялось?
Бандуристе, орле сизий!
Добре тобі, брате:
Добре тобі, брате:
Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Ревіли гармати;
Б'ють пороги; місяць сходить,
Як і перше сходив...
Як і перше сходив...
По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Гуляє по полю,
На розпутті кобзар сидить
Та на кобзі грає;
Та на кобзі грає;
Перебендя старий, сліпий,
Хто його не знає?
Хто його не знає?
І мертвим, і живим,
і ненарожденним землякам моїм
і ненарожденним землякам моїм
Василию Андреевичу Жуковскому
на память 22 апреля 1838 года
на память 22 апреля 1838 года
Думи мої, думи мої,
Лихо мені з вами!
Лихо мені з вами!
Сонце гріє, вітер віє
З поля на долину,
З поля на долину,
Тяжко-важко в світі жити
Сироті без роду:
Сироті без роду:
Вітре буйний, вітре буйний!
Ти з морем говориш,—
Ти з морем говориш,—
Тече вода в синє море,
Та не витікає;
Та не витікає;
Реве та стогне Дніпр широкий,
Сердитий вітер завива,
Сердитий вітер завива,
Ми восени таки похожі
Хоч капельку на образ божий,
Хоч капельку на образ божий,