Автори /
Володимир Бандура (1950)
|
Рубрики
/ Відлуння четвертої хвилі еміграції
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Без тебе
•
Емігранточка
•
Віншування друзям
•
Ностальгія(7)
•
Твої вуста, осене.
•
Дві криниці
•
Добраніч
•
Мене на Україну поверніть
•
Мої Сновичі
•
Я знаю
•
Руслані Л.
•
Молитва за рідний край
•
Ностальгія 6
•
Рушничок
•
Біля Лесі Українки в Торонто
•
Осінній романс
•
Донечці здаля
•
Не шкодуй
•
Не шукай
•
Емігранточка
•
Прощання
•
Прощання
•
Не скидай вишиванку
•
Мої жнива
•
Київські сни
•
Bonita filha /вродлива донька/.
•
O, lindo Portugal /до Португалії/.
•
Хлопець з нашого лісу
•
Ностальгія 4
•
Ностальгія 1
•
Ностальгія 2
•
Ігорева сповідь
•
Біля ніагарського водоспаду
•
Материнство. Вовчиця
•
Там, де мати прощала мене
•
Мамине крило
Переглянути всі твори з цієї сторінки
(Адріан К. Лоуіс, пер. з англ)
Знов полонила нас доля чужа
Я повернувся, та ти вже тепер емігрантка.
Я повернувся, та ти вже тепер емігрантка.
Ось і рік вже старий у минуле своє відійшов
І Різдвяних колядок лунають далеко десь зауки.
І Різдвяних колядок лунають далеко десь зауки.
Я пам'ятаю хвилювання
І незабутніх вуст торкання,
І незабутніх вуст торкання,
Вже відлетає в синю даль
ключ журавлиний,
ключ журавлиний,
(письменнику Роману Дідулі)
Коло мене щастя не крутилось,
Коло мене щастя не крутилось,
Персі Б. Шеллі. Перекл. з англ.
Сердитий вітер відриває
Пожовкле листя ясенів,
Пожовкле листя ясенів,
До оселі, де цвіт ясмину,
Де двох яблунь спліталось віття,
Де двох яблунь спліталось віття,
Я знаю,що білим цвітом
Вже вишні прикрили штамб,
Вже вишні прикрили штамб,
(так сталось,що на зміну ночі - нас привели дороги знову в ніч)
Тебе я, Господи, молю,
Зглянься на край, який люблю,
Зглянься на край, який люблю,
То моя і твоя провина,
Хто більш винен-шукати пусте.
Хто більш винен-шукати пусте.
Десь позаду зосталось Торонто,
Лиш здалека стирчать хмарочоси,
Лиш здалека стирчать хмарочоси,
Серед парку у бронзі і сталі
Коло кедра всміхається жінка-
Коло кедра всміхається жінка-
Осінь.
Вітер жовтий лист розносить
Вітер жовтий лист розносить
В хуртечі днів зимових, довгих ночей
Пригадується осінь золота.
Пригадується осінь золота.
Не шкодуй для мене любові
І тепла своїх рук не шкодуй,
І тепла своїх рук не шкодуй,
Не шукай мене веснами синіми,
Там, де сніг посходив з полонин,
Там, де сніг посходив з полонин,
Мелодій знов чужих знайомі звуки.
Життя новий диктує нам диктант:
Життя новий диктує нам диктант:
Листопад.
За вікном онімілі берези
За вікном онімілі берези
Листопад.
За вікном онімілі берези
За вікном онімілі берези
На пероні безлюдна ніч. Літо,
Вже від'їхали потяги всі,
Вже від'їхали потяги всі,
Я не шкодую, що підносив прапор
В жнива на Маркіяновій *горі,
В жнива на Маркіяновій *горі,
Мені наснилися каштани над Дніпром,
Хрещатик, люд веселий на Майдані,
Хрещатик, люд веселий на Майдані,
Повноліття твоє, мов підсніжник
Тішить очі, а серце пече,
Тішить очі, а серце пече,
О, Португаліє прекрасна,
Земле пальм і евкаліптів,
Земле пальм і евкаліптів,
На підгір'ї сивого бескиду,
На краї сіл Ластівка і Свидник
На краї сіл Ластівка і Свидник
Ностальгія 4.
Знову просяться рядки крислаті
Ніжних слів, лягають на папір,
Ніжних слів, лягають на папір,
Вже осінь, вже падає листя,
І скачуть каштани на брук,
І скачуть каштани на брук,
Ти не моя? То ж поверни мені весну
У тім гаю, де трави гнулись вітрові в покорі,
У тім гаю, де трави гнулись вітрові в покорі,
Як лев'ячий рик, як гул громовиці
Реве водоспад Ніагари,
Реве водоспад Ніагари,
Крізь заметіль вночі у лютий холод
Вовків на скреслу кригу біс завів
Вовків на скреслу кригу біс завів
Як сонця із весняної зваби
Із тепла росяної пори
Із тепла росяної пори
В ілюмінаторі сади сліпучо-білі,
Десь там під хмарами й моє село ,
Десь там під хмарами й моє село ,