•  Сплелись в єдине біле й чорне

Сплелись в єдине біле й чорне,
Не знаю де добро, де зло,

•  Хоча тебе я не забуду

Хоча тебе я не забуду,
Бо не судилось це мені,

•  Не залишай мене на довго

Не залишай мене на довго,
Покриюсь мохом наче пень,

•  Я не пишу коментарів солодких

Я не пишу коментарів солодких,
Про те який щемливий вийшов вірш,

•  По великому рахунку

По великому рахунку – наплювати,
Хто і що подумає про мене,

•  Наснилось - навчуся красти

Наснилось « Навчуся красти,
Та стану шалено багатим,

•  Вип’ю із п’янких очей сльозу

Вип’ю із п’янких очей сльозу,
І печаль з лиця зітру руками,

•  Не лікуйся від мене не треба

Не лікуйся від мене не треба,
Хай я буду хронічна хвороба,

•  Тобі бажаю я кохана

Тобі бажаю я кохана,
Як сонце ніжитись в росі,

•  Я в тобі кохаюсь до нестями

Я в тобі кохаюсь до нестями ,
Як бджола у квітів в пелюстках,

•  Казка про мавку лісову

Мені приснилася чарівна,
Казка про мавку лісову,

•  Солодка казка днів

Солодка казка днів минулих,
Ти знов з’явилася мені,

•  Не забувай мене , кохана

Не забувай мене , кохана,
Не залишай мого життя,

•  Слова невипадкових почуттів

В плині життя ніщо не випадкове,
Доля плете намисто з почуттів,

•  Я очам співаю волошковим

Я очам співаю волошковим,
Про красу безмежних ніжних плес,

•  Ніжний мед

Ні час, ні відстань не зуміють,
Зламати почуттям хребет,

•  Як добре ранок починати з тебе

Як добре ранок починати з тебе,
Вдихнути ніжний аромат волосся,

•  Доля шлях тобою освітила

Дякую що на кінець в житті,
Доля шлях тобою освітила,

•  Я нікому тебе не віддам

Я нікому тебе не віддам,
Із життя не відпущу ніколи,

•  Рук шовкових прохолода манить

Рук шовкових прохолода манить,
Я живу у світі ніжних дум,

•  Безмежно ніжна,люба таємнице

Безмежно ніжна,люба таємнице,
Я кожну мить думками із тобою,

•  Палкі обійми, в снах я ними марю

Палкі обійми, в снах я ними марю,
Ціную мить, коли у них тону,

•  В уяві не згасають милі очі

В уяві не згасають милі очі,
П’янкі, призивні, як безодні дві,

•  Розчищу сад

Розчищу сад, старі кущі зрубаю,
Посаджу ніжні паростки віршів,

•  Весні співаю пристрасні вітання

Весна привітним сонечком стирає,
Печаль і сум, минувшої зими,

•  П’янка спокуса

П’янка спокуса ходить по кімнаті,
Не стримаюсь і в ліжку понесу,

•  Сьогодні Ваш настрій не в розмір

Сьогодні Ваш настрій не в розмір,
І в цьому не винен сніг,

•  Кохана , я все пам’ятаю

Кохана , я все пам’ятаю,

•  На руках у ліжко занесу

На руках у ліжко занесу
Розпаливши поцілунком тіло

•  Поезія у всьому знає міру

Поезія у всьому знає міру,

•  Не віриться що проминув вже рік

Не віриться що проминув вже рік,

•  Життя доволі невеселий шлях

Життя доволі невеселий шлях

•  Я не ґвалтую Риму

Я не ґвалтую Риму,
Бездушно у пітьмі,

•  Кину душу мов кістку собакам

кину душу мов кістку собакам.

•  Я навчився прощатись навіки

Я навчився прощатись навіки,

•  Я чорний, пречорний ворон

Я чорний, пречорний ворон,

•  Я не вчу Вас вірші писати

Я не вчу Вас вірші писати,
В мене зовсім інша освіта,

•  Нам сумно без суперечок

Нам сумно без суперечок,
Такі ми вже, видно, люди,

•  Я стою на межі бажань

Не дзвонив я Музі давно,

•  Коли життя засмічене до краю

Коли життя засмічене до краю,

•  За поетів пише душа

За поетів пише душа,
Виливає себе у слово,

•  Я такий же, як Ви графоман

Я такий же, як Ви графоман,
Безпричинно невпинно щасливий,

•  Осінь, осінь, сестра безталанна

Осінь, осінь, сестра безталанна,
То сумна, то весела й п’янка,

•  Намалюю зимою весну

Я банальною римою знову,
Про кохання писати зачну,

•  Майбутнє твориш ти сьогодні

Майбутнє твориш ти сьогодні,
Таким, яким його напишеш,

•  Поетам, що зловживають неологізмами.

Ви себе вважаєте поступом,
Що розширить мовні границі,

•  Я ніколи, ніщо не забуду

Я ніколи, ніщо не забуду,
Не плекайте марно ілюзій,

•  Несміливо зростають думки

На кущах і деревах під осінь,
появляються знову бруньки,

•  Чому ти так зі мною чиниш

Чому ти так зі мною чиниш,
У чому завинив тобі,

•  І одне бажання загадати

Хто до Львова приїжджав, той знає,
Каву тут готують запашну,