•  Лет

Благословляю цей блаженний стан -
крилату мить свободи у польоті,-

•  Борщ

… і кожну мить звіряю по Тобі:

•  Смайл

Глаголить раціо коротке : «Ні».
Емоціо волає вперте: «Хочу!»

•  Оптимістичне

- Що ж?
- Нічия!

•  Нано…

Ця осінь моя і твоя
нано_осінь.

•  …spem spero!

Розум каже : «Змирись.
Все – суєтне, даремне».

•  Другові

Нехай Тобі щастить, далекий друже,
і янголів обіруч повсякчас.

•  *****

Я дякую Тобі за цю сльозу,
за мій політ, іще такий недавній,

•  Алилуя!

Спасибі, Боже мій, за все,
що день новий мені несе,

•  «…іди, і не гріши…»

Самотнє ліжко. Тоскні вихідні.
Роботу наливаєш в час по вінця.

•  «Атеїстам»

В нашій країні триває війна.
А на війні – атеїстів нема!

•  Королевам (трішки з іронією)

Королевам не личать сльози,
їм пасують шляхетні справи.

•  Седзару?*

«Не промовляй», «не слухай», «не дивись».
Сѝріч – «не дій»? Неправедність – розруйна.

•  …і Геродот, і Герострат…

Твоє ім’я напишуть на афішах,
з твоїх портретів – погляд в далечінь.

•  Осяяння

О, Музико! Як добре, що ти є!
На віях янгола бринять блаженства миті,

•  Мовчання - золото?

Лукаві згуки сіяні надміру.
О, зупинись - подумай! Не врази.

•  Прозріння

А я собі ось тут – в садочку фей
ходжу поміж гортензій, руж і лілій.

•  Омріяне прийдешнє* (переклад-переспів)

Чую голос – то омріяне прийдешнє,
наче росяна ранкова акварель.

•  Вірі, Надії, Любові і матері їх Софії

…Без Віри і Надії? Без основ?!
Триєдність - щонайвища їхня сутність:

•  Прихиливши коліна

Вдячне

•  …з раною в серці

Дитина із серцем навпіл,
з очима суму по вінця…

•  Зорепад…

Зорепад нездійснених надій:
бенефіс неспіваних пісень,

•  Мала секунда* або ще раз про Канта** (з легкою іронією)

Карпати. Літо. Ніч. Зоріє сонно ватра,
До - ре-бемоль... – Ти близько і… не мій…

•  Відлуння

•  *******

Коли усе здається чорним-чорним,
без будь-якого сенсу, без мети,

•  Витік часу

…Хлюпоче і дзюрчить гірський потік
сильнішає, рокоче гул щомиті …

•  передсвітанкове

Глибока тиша…
Вже й зірки поснули,

•  Поліська дóма

Чорнобильські хащі – поліття комуни…
Румовище хати – дуби крізь вікно…

•  Віра

Кумири падають з високих п’єдесталів:
звичайні смертні … Помилки, поразки…

•  Королева (після «тайм-ауту»)

Я – королева! І ходжу – як хочу:
направо, вліво, прямо, навскоси…

•  Біля люстерка (жіночо-іронічне)

О винахіднику! Ти, що колись придумав
удосконалення жіночої приваби,

•  З гір

Довкола тебе гори,
і ти – посеред гір!

•  Не хочу в космос (штампи-кліше?)

У космос? Там, я чула, дуже зимно,
А ще – самотньо, хоч і зорі зусібіч…

•  Наболіле

…Колючі язики, жорстокі очі,
Пекуче і безжалісне «прання»…

•  Філософам (іронічне?)

Множинність вимірів, галактик і світів.
У кожного – мета, завдання, часопростір.

•  Рефлексії на тему «донкіхотства» і…

Полишити невдячне «донкіхотство»?
Не меле млива млин пустопорожній –

•  «Є тільки мить…»

Все марнота світу трагікомічного,
Є тільки мить – з нею йди до кінця.

•  Музичне

Мій сольний виступ –
давня партитура,

•  Майже за Кантом

Сьогодні - на Сатурні, а завтра - на Землі,
а післязавтра - на Юпітері, – фестини!…

•  Надія

Усе примарне у житті… Все тільки тлінь…
Немає певності у тім, що ясне, зриме:

•  Тайм-аут

І знову піддавки на грані фолу?
Тупик? Безвихідь? І ні шах, ні мат…

•  Остання зимова ніч

Побіліли думки, побіліли уста,
Білий сніг на чолі, мов цілунок останній,