ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.05.11 13:55
Відлуння віршів, тихе та пісенне -
Присвята осені, шляхетній дамі.
У пошуках розради і натхнення
Пливе душа осінніми шляхами.

У вересні тепла ще буде вдосталь...
Цей спадок від усміхненого літа
Зігріє серце... Тільки болем гострим

Борис Костиря
2026.05.11 12:42
Забута стежка заростає
Важким солідним лопухом.
Забута стежка, як питання
Чи у житті різкий надлом.

Забута стежка вкрита мохом,
Травою, пилом забуття.
Не заростуть чортополохом

хома дідим
2026.05.11 11:56
мою печаль художник
намалював як міг
він не ван гог на бога
але ж і я не з тих
від мойого порога
пустир відомий всім
а хто хотів ван гога
згубилися між цін

Тетяна Левицька
2026.05.11 09:30
На дворі розігралася спека —
травень в літа позичив жарінь.
Сироїжки із чорного дека
витягає засмучена лінь.

Вечір виснажив тіло лелече,
відбирає красу у наяд,
і вагомих нема заперечень

Іван Потьомкін
2026.05.11 09:03
Ані синиці,ні тим паче журавля
Так і не вдалось мені спіймати.
Може, тому,, що все звелося до життя,
Аби йому якесь облаштування дати.
Щасливі ті, хто не картав себе,
Кому життя саме під ноги слалось,
Кому немов в дитинство вороття,
Мені ж у прикри

Вячеслав Руденко
2026.05.11 09:02
Ні мідні дзвони, ні масні макітри
Нам не наврочать шлях вузький за межі,
Де хрест новий звели нейромережі
Над рештками природної палітри.

І не марнОта! Лише пересуди -
Ковтай вареник пійманий в сметані,
Рятуй від спраги березня тюльпани,

Віктор Кучерук
2026.05.11 07:00
Спалахнула блискавка на сході
І невдовзі докотився грім, -
Підганяло торжество негоди
Якнайшвидше втрапити у дім.
Ударяли в спину, наче кулі,
Перші краплі сильного дощу
І гудів на вітрі, ніби вулик,
Дім мені, як завше: Упущу...

Охмуд Песецький
2026.05.11 01:47
Нема чого прибріхувати про вік, а що треба, то це голитись, щоб не виглядати старшим. На четвертак неголеним не тягнеш, з тобою охоче знайомляться, гадаючи що ти при бабках, і можеш зійти за папіка не дозріваючого, а бутона. А тебе цим часом тільки п

Володимир Бойко
2026.05.10 23:12
«Час кохати» – шепотять світила,
Вабить вечір до інтимних справ.
На крайнебі зіронька умліла –
Місяченько бісики пускав.

Євген Федчук
2026.05.10 15:05
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл

Борис Костиря
2026.05.10 13:30
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.

Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",

Вячеслав Руденко
2026.05.10 10:40
Рясніла правда апріорі,
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.

хома дідим
2026.05.10 09:59
поспівай
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи

Тетяна Левицька
2026.05.10 07:45
Рахує годинник нестримні хвилини
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.

Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,

Віктор Кучерук
2026.05.10 06:47
Пережив багато
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.

Охмуд Песецький
2026.05.10 00:00
Дошкуляє запах димового нікотину, який осів на шторах ще не твоєї квартири, але ти знаєш, що багато чого є тимчасовим, і кинеш палити, як тільки отримаєш запрошення – ні, не до пульмонолога, а до берега зустрічей і прогулянок - ні, не там, де тусуєть
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Рефлексії на тему «донкіхотства» і…
Полишити невдячне «донкіхотство»?
Не меле млива млин пустопорожній –
не має крил, надщерблене і жорно,
питлівки не знайти - там сажа чорна…

… «Безрозі»* нащо ямби-марципани?
Невдячну – убирати в сяйво-перли?..
То ж виправлять горбатого зостане
лиш «заклад лікувальний» пані Смерти…

Народна мудрість – «моя хата скраю»?
"печальний образ" - висміяно досі –
щоразу на ті ж «грАблі» наступають
й отримують: по лобі та по носі…

Та поки є на світі «донкіхоти» -
то умлівають на балконах «дульсінеї»,
складають у пісні слова і ноти…
(А «те» - у саж, до сутності своєї…)

02-03.03.2013

*"Безрога" - діал. - свиня.
( Див.: [Служебка:] Лізь туди, в закуту, не ворушся [ворушися], а як часом хто стане приглядатись, то ти хрокни, подумають — безрога (Леся Українка, II, 1951,)у ст. ХРОКНУТИ – Академічний тлумачний словник української мови
sum.in.ua/s/khroknuty)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-03 21:29:20
Переглядів сторінки твору 8708
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-04 15:04:55 ]
Жінка побачила образу в свою адресу у метафорі коментаря, там де її (образи) і не було! Образила, уже прямо, чоловіка. Той відповів поетичним твором езоповою мовою (пародією). І пішло-поїхало як снігова лавина з групами підтримки з обох сторін...
Причина (на мою думку) - відсутність почуття гумору, "манія величі" у ображеної започатковувачки цієї лавини... От і все.(
Натомість - пародійні жарти Чубенка і Варави - гарний, веселий, доброзичливий приклад розумних і дотепних авторів. :))
"Пізнай СЕБЕ" - сказав Г.Сковорода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-04 15:36:15 ]
Поки сварились-знайомились, виникли нові теми.
Але ж над ними треба працювать, а це - вступна частина, основна, кульмінація, розв'язка. Це чисто організаційно-схематично. А у художньо-літературному сенсі (і змісті)? Тропи (а їх скільки існує), поетика та все таке инше. Воно потребує роботи над Словом.
Хіба не легше зазирать у ту ж саму кістку?
Це ж нескінчена тема - тема війни та миру, розбіжностей і збігів, джентльменства та хамства.
А от і березень.
Нумо віршувать про Весну, про Жінку-матір, Жінку-кохану, Жінку-коханку, Жінку-якщо не Мюнхгаузена, а то Дон-Кіхота :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-04 16:34:02 ]
Колись тут теж буяло пародійне життя: писались пародії, пародії у відповідь, пародії на пародії у відповідь, було навіть по десятку пародій на один твір (на підтвердження див. мій "Декамумон") - і всі сприймали це весело і толерантно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-03-04 17:58:42 ]
...чогось зараз усе притихло, Емілю... Мабуть, поети перестали сприймати пародію, як щось гумористичне, веселе, дотепне...і сприймають як образу... Щось-таки не так у нашому шаленому житті? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-05 08:51:29 ]
Скоріше за все, пані Людмило, ті, що сприймали, продовжують так само сприймати, просто "иных уж нет, а те - далече"... А ті, що не сприймали, вони й не сприймуть, бо почуття гумору - воно або є, або немає, і за жодні гроші не купиш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-05 11:41:28 ]
Ой, перепрошую, у мене був "Октамумон" (http://maysterni.com/publication.php?id=62691), це вже потім "Декамумон" вийшов спільними зусиллями. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-06 09:55:14 ]
Зважаючи на Ваші наполегливі натяки :)) переглянула частину Ваших пародійних перлин . Є різні... Але всі прочитані мною - добрі! Дотепно, весело, часом плоскувато, але не злісно. Це - головне. Найбільше сподобався образ міжгалактичного вирію, куди летять, летять у небі НЛО...
Сподіваюся, що пародії (якщо раптом виникнуть:) на мої рядки теж будуть такими.
Успіхів, Емілю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-06 12:40:51 ]
Жодних наполегливих натяків не було, просто я помилився з назвою своєї пародії і виправився.
І я вже десь казав: абсолютно не певен, чи ще колись повернусь до цього жанру, останні події навколо моїх пародій залишили на це надто примарні надії.
Перефразовуючи Висоцького:

Кто раньше с ними был,
И тот, кто будет после -
Пусть пробуют они,
Я лучше пережду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-06 14:46:16 ]
Все правильно: треба робити те, до чого душа лежить, і не робити - до чого не лежить. Оце і є свобода. Хоча б тут, у творчості. Бо в повсякденному житті часто такого вибору не маємо.
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-11 13:24:59 ]
А де "плоскувато" (це я на всякий випадок - а раптом передумаю)? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 01:29:47 ]
Давно не заглядала на цю сторінку, а тому й не побачила вчасно Вашого запитання, Емілю. Плоскувато було в пародіях сексуальної тематики: про "шоколадки" ітп. Зараз детально не згадаю, бо вже трохи давніше вивчала Ваші дописи. А поема на тему пародіювання (здається вона одна є у Вас) мені сподобалась, пригадую, уся.
Вже знаю, що передумали. От і добре. Натхнення Вам! :)