ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Рефлексії на тему «донкіхотства» і…
Полишити невдячне «донкіхотство»?
Не меле млива млин пустопорожній –
не має крил, надщерблене і жорно,
питлівки не знайти - там сажа чорна…

… «Безрозі»* нащо ямби-марципани?
Невдячну – убирати в сяйво-перли?..
То ж виправлять горбатого зостане
лиш «заклад лікувальний» пані Смерти…

Народна мудрість – «моя хата скраю»?
"печальний образ" - висміяно досі –
щоразу на ті ж «грАблі» наступають
й отримують: по лобі та по носі…

Та поки є на світі «донкіхоти» -
то умлівають на балконах «дульсінеї»,
складають у пісні слова і ноти…
(А «те» - у саж, до сутності своєї…)

02-03.03.2013

*"Безрога" - діал. - свиня.
( Див.: [Служебка:] Лізь туди, в закуту, не ворушся [ворушися], а як часом хто стане приглядатись, то ти хрокни, подумають — безрога (Леся Українка, II, 1951,)у ст. ХРОКНУТИ – Академічний тлумачний словник української мови
sum.in.ua/s/khroknuty)


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2013-03-03 21:29:20
Переглядів сторінки твору 8556
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-04 15:04:55 ]
Жінка побачила образу в свою адресу у метафорі коментаря, там де її (образи) і не було! Образила, уже прямо, чоловіка. Той відповів поетичним твором езоповою мовою (пародією). І пішло-поїхало як снігова лавина з групами підтримки з обох сторін...
Причина (на мою думку) - відсутність почуття гумору, "манія величі" у ображеної започатковувачки цієї лавини... От і все.(
Натомість - пародійні жарти Чубенка і Варави - гарний, веселий, доброзичливий приклад розумних і дотепних авторів. :))
"Пізнай СЕБЕ" - сказав Г.Сковорода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-04 15:36:15 ]
Поки сварились-знайомились, виникли нові теми.
Але ж над ними треба працювать, а це - вступна частина, основна, кульмінація, розв'язка. Це чисто організаційно-схематично. А у художньо-літературному сенсі (і змісті)? Тропи (а їх скільки існує), поетика та все таке инше. Воно потребує роботи над Словом.
Хіба не легше зазирать у ту ж саму кістку?
Це ж нескінчена тема - тема війни та миру, розбіжностей і збігів, джентльменства та хамства.
А от і березень.
Нумо віршувать про Весну, про Жінку-матір, Жінку-кохану, Жінку-коханку, Жінку-якщо не Мюнхгаузена, а то Дон-Кіхота :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-04 16:34:02 ]
Колись тут теж буяло пародійне життя: писались пародії, пародії у відповідь, пародії на пародії у відповідь, було навіть по десятку пародій на один твір (на підтвердження див. мій "Декамумон") - і всі сприймали це весело і толерантно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-03-04 17:58:42 ]
...чогось зараз усе притихло, Емілю... Мабуть, поети перестали сприймати пародію, як щось гумористичне, веселе, дотепне...і сприймають як образу... Щось-таки не так у нашому шаленому житті? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-05 08:51:29 ]
Скоріше за все, пані Людмило, ті, що сприймали, продовжують так само сприймати, просто "иных уж нет, а те - далече"... А ті, що не сприймали, вони й не сприймуть, бо почуття гумору - воно або є, або немає, і за жодні гроші не купиш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-05 11:41:28 ]
Ой, перепрошую, у мене був "Октамумон" (http://maysterni.com/publication.php?id=62691), це вже потім "Декамумон" вийшов спільними зусиллями. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-06 09:55:14 ]
Зважаючи на Ваші наполегливі натяки :)) переглянула частину Ваших пародійних перлин . Є різні... Але всі прочитані мною - добрі! Дотепно, весело, часом плоскувато, але не злісно. Це - головне. Найбільше сподобався образ міжгалактичного вирію, куди летять, летять у небі НЛО...
Сподіваюся, що пародії (якщо раптом виникнуть:) на мої рядки теж будуть такими.
Успіхів, Емілю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-06 12:40:51 ]
Жодних наполегливих натяків не було, просто я помилився з назвою своєї пародії і виправився.
І я вже десь казав: абсолютно не певен, чи ще колись повернусь до цього жанру, останні події навколо моїх пародій залишили на це надто примарні надії.
Перефразовуючи Висоцького:

Кто раньше с ними был,
И тот, кто будет после -
Пусть пробуют они,
Я лучше пережду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-06 14:46:16 ]
Все правильно: треба робити те, до чого душа лежить, і не робити - до чого не лежить. Оце і є свобода. Хоча б тут, у творчості. Бо в повсякденному житті часто такого вибору не маємо.
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-11 13:24:59 ]
А де "плоскувато" (це я на всякий випадок - а раптом передумаю)? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 01:29:47 ]
Давно не заглядала на цю сторінку, а тому й не побачила вчасно Вашого запитання, Емілю. Плоскувато було в пародіях сексуальної тематики: про "шоколадки" ітп. Зараз детально не згадаю, бо вже трохи давніше вивчала Ваші дописи. А поема на тему пародіювання (здається вона одна є у Вас) мені сподобалась, пригадую, уся.
Вже знаю, що передумали. От і добре. Натхнення Вам! :)