ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Рефлексії на тему «донкіхотства» і…
Полишити невдячне «донкіхотство»?
Не меле млива млин пустопорожній –
не має крил, надщерблене і жорно,
питлівки не знайти - там сажа чорна…

… «Безрозі»* нащо ямби-марципани?
Невдячну – убирати в сяйво-перли?..
То ж виправлять горбатого зостане
лиш «заклад лікувальний» пані Смерти…

Народна мудрість – «моя хата скраю»?
"печальний образ" - висміяно досі –
щоразу на ті ж «грАблі» наступають
й отримують: по лобі та по носі…

Та поки є на світі «донкіхоти» -
то умлівають на балконах «дульсінеї»,
складають у пісні слова і ноти…
(А «те» - у саж, до сутності своєї…)

02-03.03.2013

*"Безрога" - діал. - свиня.
( Див.: [Служебка:] Лізь туди, в закуту, не ворушся [ворушися], а як часом хто стане приглядатись, то ти хрокни, подумають — безрога (Леся Українка, II, 1951,)у ст. ХРОКНУТИ – Академічний тлумачний словник української мови
sum.in.ua/s/khroknuty)


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-03-03 21:29:20
Переглядів сторінки твору 7760
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.754
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-04 15:04:55 ]
Жінка побачила образу в свою адресу у метафорі коментаря, там де її (образи) і не було! Образила, уже прямо, чоловіка. Той відповів поетичним твором езоповою мовою (пародією). І пішло-поїхало як снігова лавина з групами підтримки з обох сторін...
Причина (на мою думку) - відсутність почуття гумору, "манія величі" у ображеної започатковувачки цієї лавини... От і все.(
Натомість - пародійні жарти Чубенка і Варави - гарний, веселий, доброзичливий приклад розумних і дотепних авторів. :))
"Пізнай СЕБЕ" - сказав Г.Сковорода.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Семен Санніков (Л.П./Л.П.) [ 2013-03-04 15:36:15 ]
Поки сварились-знайомились, виникли нові теми.
Але ж над ними треба працювать, а це - вступна частина, основна, кульмінація, розв'язка. Це чисто організаційно-схематично. А у художньо-літературному сенсі (і змісті)? Тропи (а їх скільки існує), поетика та все таке инше. Воно потребує роботи над Словом.
Хіба не легше зазирать у ту ж саму кістку?
Це ж нескінчена тема - тема війни та миру, розбіжностей і збігів, джентльменства та хамства.
А от і березень.
Нумо віршувать про Весну, про Жінку-матір, Жінку-кохану, Жінку-коханку, Жінку-якщо не Мюнхгаузена, а то Дон-Кіхота :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-04 16:34:02 ]
Колись тут теж буяло пародійне життя: писались пародії, пародії у відповідь, пародії на пародії у відповідь, було навіть по десятку пародій на один твір (на підтвердження див. мій "Декамумон") - і всі сприймали це весело і толерантно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2013-03-04 17:58:42 ]
...чогось зараз усе притихло, Емілю... Мабуть, поети перестали сприймати пародію, як щось гумористичне, веселе, дотепне...і сприймають як образу... Щось-таки не так у нашому шаленому житті? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-05 08:51:29 ]
Скоріше за все, пані Людмило, ті, що сприймали, продовжують так само сприймати, просто "иных уж нет, а те - далече"... А ті, що не сприймали, вони й не сприймуть, бо почуття гумору - воно або є, або немає, і за жодні гроші не купиш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-05 11:41:28 ]
Ой, перепрошую, у мене був "Октамумон" (http://maysterni.com/publication.php?id=62691), це вже потім "Декамумон" вийшов спільними зусиллями. ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-06 09:55:14 ]
Зважаючи на Ваші наполегливі натяки :)) переглянула частину Ваших пародійних перлин . Є різні... Але всі прочитані мною - добрі! Дотепно, весело, часом плоскувато, але не злісно. Це - головне. Найбільше сподобався образ міжгалактичного вирію, куди летять, летять у небі НЛО...
Сподіваюся, що пародії (якщо раптом виникнуть:) на мої рядки теж будуть такими.
Успіхів, Емілю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-06 12:40:51 ]
Жодних наполегливих натяків не було, просто я помилився з назвою своєї пародії і виправився.
І я вже десь казав: абсолютно не певен, чи ще колись повернусь до цього жанру, останні події навколо моїх пародій залишили на це надто примарні надії.
Перефразовуючи Висоцького:

Кто раньше с ними был,
И тот, кто будет после -
Пусть пробуют они,
Я лучше пережду.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-06 14:46:16 ]
Все правильно: треба робити те, до чого душа лежить, і не робити - до чого не лежить. Оце і є свобода. Хоча б тут, у творчості. Бо в повсякденному житті часто такого вибору не маємо.
Щасти!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2013-03-11 13:24:59 ]
А де "плоскувато" (це я на всякий випадок - а раптом передумаю)? :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-03-24 01:29:47 ]
Давно не заглядала на цю сторінку, а тому й не побачила вчасно Вашого запитання, Емілю. Плоскувато було в пародіях сексуальної тематики: про "шоколадки" ітп. Зараз детально не згадаю, бо вже трохи давніше вивчала Ваші дописи. А поема на тему пародіювання (здається вона одна є у Вас) мені сподобалась, пригадую, уся.
Вже знаю, що передумали. От і добре. Натхнення Вам! :)