ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник

Тетяна Левицька
2026.09.19 22:20
Дзвонить донька, плаче: «Мамо,
Лишенько, мені погано!
Мій Василь поїхав зранку
На Десну, десь на рибалку.
Я хвилююсь наперед,
Бо мобілку не бере.
Може, вже завів коханку,
А сам бреше про рибалку?!»

Іван Потьомкін
2026.09.19 21:05
Яви нам, Боже, знов свої дива:
Аби і в спеку повноводим був Кінерет,
Щоб квітом забуяла Арава,
Щоб Дім Твій повнивсь тільки молоком і медом.
Зроби нас, Боже, знов людьми,
А не заложниками долі.
До цноти шлях вкажи – не до сваволі.
Не до ідей, а до

Ольга Садкова
2026.09.19 20:28
У блакитнім просторі безмежнім,
де й за обрієм немає берегів,
плавають хмарини незалежні
від добродіїв, а також ворогів.

Власний шлях, мета своя і вдача,
і бажання перевтілень повсякчас.
Крила розправляв Пегас неначе,

Юрій Лазірко
2026.09.19 16:37
Ого... йой-йой...
Моя бамбіно
Ого... йой-йой...
Ойойойойойой...

1.
Заходилисі дороги,
плакав місячними гріш.

Артур Курдіновський
2026.09.19 15:41
Вечірні вогні над проспектами виклали лінію.
Відлуння міської сонати звучить уві сні.
Приймаю свій шлях. Вже його не кляну та не змінюю,
Лише тиху пісню співаю свою лебедину я...
Нічого не бачу - лише рідні очі сумні!
Пишаються знову натхнення мого Б
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 …і Геродот, і Герострат…

І Архімед, і Галілей...

Тарас Шевченко

Твоє ім’я напишуть на афішах,
з твоїх портретів – погляд в далечінь.
Стрибнеш найдалі, чи хапнеш найбільше –
а далі що? У пам’ять поколінь
вкарбовані і Моцарт, і Сальєрі,
і Геродот, і Герострат… Чим ти
себе запишеш нині на папері?
Аби не канути у небуття - світи!

24.06.2015


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-06-24 22:36:20
Переглядів сторінки твору 5013
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 22:46:51 ]
Хоч маленьким світлячком, але потрібно бути таким! :)). Гарно, по-новому торкнулася, Галю, вічної проблеми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 22:57:17 ]
Спасибі, Богдане, за такий миттєвий відгук! :) Ось таке щойно намережилось. Захотілося відразу поділитись - а тут і відгук відразу. Суцільний позитив перед сном :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-06-25 08:05:33 ]
Чим більше світла - тим менше темряви...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-25 12:03:11 ]
Саме так, Ксеню! Дякую за відгук :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2015-06-25 18:52:53 ]
Такий римач-нуда як я почав би шукати більш високі амплітуди поліпшення звукопису. Бо що ми маємо наразі?
"з твоїх портретів – погляд в далечінь."
З-тв, д-в-д.
Звичайно, сполучники "і" "витягнуть" (піднімуть) рівень прозорості на певні щаблі. Але цей показник дає загальну середньоарифметичну картину.

Без жодного натяку на будь-яку критику,
Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-25 21:57:39 ]
Про той коефіцієнт прозорості і не думалось, коли писалось - пильнувала головне за ритмом, за римами, щоб були не банальні, ну і думку щоб донести ту, яку хотілося... Згодом ще поміркую щодо звукопису. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-06-25 21:38:16 ]
Цікавий вірш насамперед думкою. лаконічно, але ємко вираженою!
Як на мене попри зауваження пана Юріо, читається легко. Такі сполучення літер притаманні українській мові і на слух сприймаються цілком мелодійно, тільки на письмі видно збіги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-25 22:00:10 ]
Дякую, Оленко! Я й справді тих збігів не зауважила в себе, бо проговорювала вірш в слух :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-06-26 07:43:06 ]
Як на мене, головне - дарувати любов і добро. В історію, може, і не ввійдеш, але до Господа наблизишся, а це стократ важливіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 11:44:59 ]
Так, Валю, саме про це я й хотіла сказати: якщо самоціль людини будь-що вписати себе в історію - то можна скотитися до ролі Герострата, а якщо просто робити свою справу з любов'ю до людей, зі світлом душі - історія сама тебе впише, не канеш у забуття...
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2015-06-26 07:44:13 ]
Майстерно, поетично, змістовно, риторично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 11:47:15 ]
Несподівано, приємно, римовано, лаконічно... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 09:56:53 ]
Не бути геростратом...
"Світити...
Світи... ти...
Світи..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 11:53:02 ]
Саме так!
Ваш варіант у лапках з грою слів я сприймаю як пропозицію до вдосконалення кінцівки. З Вашого дозволу скористаюся, бо так справді буде вишуканіше.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 13:00:59 ]
Може й так... І я начебто не проти. Але ці рядки я подала в лапках не просто так... Почуваюся трохи винною, Галинко... Вибачте. Просто маєте знати про існування цього вірша:


ПАМ'ЯТІ ПОЕТА

"...світити людям словом у путі"
Іван Красько

Тривожний світанокю
Ясне і погідне чоло...
- Куди ж ти, Іване? -
услід стрепенеться село.
Ця звістка - як постріл.
Над аркушем - згасла свіча.
Хто знав? - перо гостре
смерть виб'є з руки, як меча.
Якби не зненацька
підкралась, не стиха, не днесь, -
мабуть, по-козацьки
він сам став би з нею на герць
за зонячний ранок,
за стежку до зір, до мети...
- Куди ж Ви, Іване?
- Світити.
Світит... ти.
Світи...

22.01.2008
Л.Бенедишин


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 13:24:39 ]
Ну що ж - буває! :)) Я зрозуміла Ваш коментар на свою користь :) А оскільки я на ПМ з 2013 року, то у такі глибини, як 2008 рік, не поринала... А варто!) Поверну поки що той свій попередній рядок. Далі - ще міркуватиму над кінцівкою. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 13:03:05 ]
Ой, там у першому рядку замість крапки вискочило Ю )
і ранок, звісно - Сонячний а не зонячний )