ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.06 18:30
Сьогодні річниця по смерті видатного українського письменника
Валерія Шевчука.

Магічна проза - справжній діамант,
це не якась дешева біжутерія,
тут майже кожне прізвище - гігант:
від Борхеса до Шевчука Валерія.…

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:44
Весна! А я і не помітив...
В повітрі осяйні октави
Наспівує красивий травень,
Народжуються білі квіти.

Двір мій, промінням оповитий,
Костюм примірив золотавий.
Весна! А я і не помітив...

Артур Курдіновський
2026.05.06 16:34
Поету гроші не потрібні!
Достатньо хліба та водиці.
Усі таланти - люди бідні,
Це вже давно не таємниця.

Цей світ краде щоденно сили,
Недосконалий, недолугий.
Поет сидить на хмарці білій

Світлана Пирогова
2026.05.06 14:38
Працює, піднімаючись все вище.
У резиденції його весь світ.
Світило дня, дароване Всевишнім
Живе і житиме мільярди літ.

Несе і світло, і тепло завзято,
Гігантське і всесильне для землі
І для людей. Небес правічне свято,

Юрко Бужанин
2026.05.06 12:22
ТАНКА галицько-пуерто-риканська.

Я - ніби кролик,
З котрого чупакабра
Кров відсмоктала.
Крівці мого кохання
Достатньо тобі на ланч?

Борис Костиря
2026.05.06 12:01
Постійні калюжі, постійна сльота.
Похмурий пейзаж, як сама німота.

У цьому болоті втонула зоря,
Що сяяла нам на далекі моря.

Постійний застій і застиглість думок.
Панує безумства прадавній амок.

Тетяна Левицька
2026.05.06 11:27
Ти не промовляй, так нестерпно живеться,
як матері тій, що утратила сина.
Носила крилату надію під серцем,
але віддала горю в люту годину.
Сорочка своя завше ближче до тіла —
чужої скорботи нам не перейняти,
Не пестила лялю, а просто хотіла,
щоб па

Вячеслав Руденко
2026.05.06 08:49
Шопен меланхолійний ,Рільке серед дня
І лебідь Малларме на дзеркалі води.
Чи в змозі крок важкий гидкого каченя
Завершити рядки щириці й лободи?

В забутому ставку серед самих забрьох,
Що в справжній глушині полють на бабок,
Чи можна в інший сві

Олена Побийголод
2026.05.06 06:55
Наум Лисиця (1932-2013, Україна)

Сонця не буде, не чекай,
вже третій тиждень – дощ, і край,
мокрий ущент маршрут у нас,
неба забута синь.
Ніби з незримих сит мілких,
сіється мжичка, як на гріх...

Віктор Кучерук
2026.05.06 06:10
Удосвіта шибки задеренчали
І злякано розсіялася мла, -
І всі побігли швидко якнайдалі
З охопленого полум'ям села.
Хати горіли шумно і багрово
На склі тремтіли відблиски вогнів,
А я, руками бурими від крові,
Хотів сусіду дати стусанів.

Кока Черкаський
2026.05.06 02:41
О Боже, о Боже, о Боже!
Нарешті настало плюс двадцять!
Повилітали хрущі,
Дівки почали роздягаться!

Повиймали із шафів
Свої коротенькі спідниці!
Як гляну – відразу, о Боже!-

Оксана Алексеєва
2026.05.05 22:17
Коло покинутої хати старий колодязь,
з якого більше не п'ють ні люди, ні звірі.
Інколи птаха сідає на тряхлий рипучий обід,
гойдаючись у вишнім небеснім ефірі.

Вітер крутить зотліле колесо.
Линуть між хмари веселі пташині співи.
Хтось гукає знемо

хома дідим
2026.05.05 22:03
життя картини поллока
але усе мине
розвидніє за мороком
земне таке земне
і хліба житнє золото
і молоко і мед
з-під ніг злітають голуби
дідок травицю жне

С М
2026.05.05 14:08
Питання – що робити з цим
Я і він, чи я і ти?
Ви стоїте, волосся вітер звіює
Очі сяють і душі замріяні
Говорячи
«Тебе ми любимо, як же нам бути?»
І я обох люблю

Борис Костиря
2026.05.05 13:44
Розлився туман велемудрий, тужавий,
Розлився, як ціла аморфна держава.

Які таємниці, які парадокси
Чаїть у собі, ніби сховані оси!

Туман розчиняє депресію люту,
У вічні слова й заповіти закуту.

Ірина Вовк
2026.05.05 12:08
Літа лебедіють, мов кужіль прядуть,
У вир'єчку гублять пір'їни.
Дари мироносні до стіп покладуть
У церкві святої Ірини.

Над мороки ночі, над тугу в очах,
Над біль, що метеликом зрине.
Невпинно співатиме божа свіча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 …і Геродот, і Герострат…

І Архімед, і Галілей...

Тарас Шевченко

Твоє ім’я напишуть на афішах,
з твоїх портретів – погляд в далечінь.
Стрибнеш найдалі, чи хапнеш найбільше –
а далі що? У пам’ять поколінь
вкарбовані і Моцарт, і Сальєрі,
і Геродот, і Герострат… Чим ти
себе запишеш нині на папері?
Аби не канути у небуття - світи!

24.06.2015


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-06-24 22:36:20
Переглядів сторінки твору 4792
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 22:46:51 ]
Хоч маленьким світлячком, але потрібно бути таким! :)). Гарно, по-новому торкнулася, Галю, вічної проблеми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 22:57:17 ]
Спасибі, Богдане, за такий миттєвий відгук! :) Ось таке щойно намережилось. Захотілося відразу поділитись - а тут і відгук відразу. Суцільний позитив перед сном :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-06-25 08:05:33 ]
Чим більше світла - тим менше темряви...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-25 12:03:11 ]
Саме так, Ксеню! Дякую за відгук :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2015-06-25 18:52:53 ]
Такий римач-нуда як я почав би шукати більш високі амплітуди поліпшення звукопису. Бо що ми маємо наразі?
"з твоїх портретів – погляд в далечінь."
З-тв, д-в-д.
Звичайно, сполучники "і" "витягнуть" (піднімуть) рівень прозорості на певні щаблі. Але цей показник дає загальну середньоарифметичну картину.

Без жодного натяку на будь-яку критику,
Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-25 21:57:39 ]
Про той коефіцієнт прозорості і не думалось, коли писалось - пильнувала головне за ритмом, за римами, щоб були не банальні, ну і думку щоб донести ту, яку хотілося... Згодом ще поміркую щодо звукопису. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-06-25 21:38:16 ]
Цікавий вірш насамперед думкою. лаконічно, але ємко вираженою!
Як на мене попри зауваження пана Юріо, читається легко. Такі сполучення літер притаманні українській мові і на слух сприймаються цілком мелодійно, тільки на письмі видно збіги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-25 22:00:10 ]
Дякую, Оленко! Я й справді тих збігів не зауважила в себе, бо проговорювала вірш в слух :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-06-26 07:43:06 ]
Як на мене, головне - дарувати любов і добро. В історію, може, і не ввійдеш, але до Господа наблизишся, а це стократ важливіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 11:44:59 ]
Так, Валю, саме про це я й хотіла сказати: якщо самоціль людини будь-що вписати себе в історію - то можна скотитися до ролі Герострата, а якщо просто робити свою справу з любов'ю до людей, зі світлом душі - історія сама тебе впише, не канеш у забуття...
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2015-06-26 07:44:13 ]
Майстерно, поетично, змістовно, риторично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 11:47:15 ]
Несподівано, приємно, римовано, лаконічно... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 09:56:53 ]
Не бути геростратом...
"Світити...
Світи... ти...
Світи..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 11:53:02 ]
Саме так!
Ваш варіант у лапках з грою слів я сприймаю як пропозицію до вдосконалення кінцівки. З Вашого дозволу скористаюся, бо так справді буде вишуканіше.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 13:00:59 ]
Може й так... І я начебто не проти. Але ці рядки я подала в лапках не просто так... Почуваюся трохи винною, Галинко... Вибачте. Просто маєте знати про існування цього вірша:


ПАМ'ЯТІ ПОЕТА

"...світити людям словом у путі"
Іван Красько

Тривожний світанокю
Ясне і погідне чоло...
- Куди ж ти, Іване? -
услід стрепенеться село.
Ця звістка - як постріл.
Над аркушем - згасла свіча.
Хто знав? - перо гостре
смерть виб'є з руки, як меча.
Якби не зненацька
підкралась, не стиха, не днесь, -
мабуть, по-козацьки
він сам став би з нею на герць
за зонячний ранок,
за стежку до зір, до мети...
- Куди ж Ви, Іване?
- Світити.
Світит... ти.
Світи...

22.01.2008
Л.Бенедишин


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 13:24:39 ]
Ну що ж - буває! :)) Я зрозуміла Ваш коментар на свою користь :) А оскільки я на ПМ з 2013 року, то у такі глибини, як 2008 рік, не поринала... А варто!) Поверну поки що той свій попередній рядок. Далі - ще міркуватиму над кінцівкою. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 13:03:05 ]
Ой, там у першому рядку замість крапки вискочило Ю )
і ранок, звісно - Сонячний а не зонячний )