ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.21 06:58
Так учора ласували,
Що ні хліба і ні сала
В хаті кумовій не стало,
Бо вечеряли ми сито
Через добру оковиту
І здорові апетити.
21.06.26

Вячеслав Руденко
2026.06.20 17:44
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,

таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!

хома дідим
2026.06.20 09:20
залишилося лише тебе хотіти
згадуючи всяке чи важливе
ще стоїть і пил виловлює з повітря
кухоль у якім бувало пиво
часоплин жорстокий і безрадний
зорі падають ніхто їх не підніме
каніфоль свої сердечні рани
змінюється все нещадні зміни

Віктор Кучерук
2026.06.20 06:30
Навесні стара верба
Запитала в клена:
Ну, не гарна я хіба
В одязі зеленім?
Бо не видно щовесни
Всім, кому цікаво,
В гущі листя кривини
І гілок трухлявих.

Іван Потьомкін
2026.06.19 21:02
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Мирон Шагало
2026.06.19 20:56
За спогадом летять думки
туди, на стежку ту знайому,
туди, де стигнуть колоски
у полі, недалеко дому.

Пшеничне поле. В тихий сум
знов починає огортати.
Це поле в серці я несу,

Артур Сіренко
2026.06.19 19:13
Колись давно, коли світ ще був молодим і білі хмари називали островами в синьому морі, а не шматками алабамської вати, які хтось (можливо, чорношкірий всезнайка Джо) спересердя підкинув в гору, я познайомився зі старим дідом на ім’я Годі. На відміну від Ґ

Юрій Лазірко
2026.06.19 16:39
о серце моє...
1.
пригадую...
це море дотиків
і поцілунків
оооооооооооо
о крила мої
полон обіймів

Світлана Пирогова
2026.06.19 15:46
Навколо світ - як молитовний спів,
Де кожен подих серце хмелем поїть.
У тихім надвечір'ї між дубів
Застигло літо в золотім спокої.

Таких солодких, трепетних ночей,
Такого шовку у високих травах,
Такого блиску зоряних очей

Борис Костиря
2026.06.19 12:50
Закінчився ярмарок. Блазні спочили,
Стоять у чеканні старезних карет.
Вони спромоглися на гордий учинок
І вже декламують прадавній сонет.
Лютують кати у сваволі безчинства.
Замовк неприкаяний ніжний кларнет.

Закінчився ярмарок. Стухлі ідеї

Охмуд Песецький
2026.06.19 12:10
Інерційне чекання того, на що чекаєш, здається безкінечною піснею зоряного неба, жодного куплета якої ти можеш не почути. Та твоя наука чекання не знає ні мойр, ні Кайроса, ні Гамлета. Тут не стежать за стрілками годинника. Тут обслуговують той механізм,

хома дідим
2026.06.19 08:19
стояв мовчав дивився
на останній
багряний кленовий листок
на дереві під під’їздом
думаючи про своє
про листок хай останній
який ще
повисить ще нічо ще ого

Віктор Кучерук
2026.06.19 07:02
Вогнем негаснучим москва
Охоплена місцями, -
Лягла завіса димова,
Як Божий гнів, на храми.
Зійшла покара із небес
На москалів за вчинки,
Що спонукали світ увесь
Здійснить переоцінку
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 …і Геродот, і Герострат…

І Архімед, і Галілей...

Тарас Шевченко

Твоє ім’я напишуть на афішах,
з твоїх портретів – погляд в далечінь.
Стрибнеш найдалі, чи хапнеш найбільше –
а далі що? У пам’ять поколінь
вкарбовані і Моцарт, і Сальєрі,
і Геродот, і Герострат… Чим ти
себе запишеш нині на папері?
Аби не канути у небуття - світи!

24.06.2015


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-06-24 22:36:20
Переглядів сторінки твору 4882
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 22:46:51 ]
Хоч маленьким світлячком, але потрібно бути таким! :)). Гарно, по-новому торкнулася, Галю, вічної проблеми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 22:57:17 ]
Спасибі, Богдане, за такий миттєвий відгук! :) Ось таке щойно намережилось. Захотілося відразу поділитись - а тут і відгук відразу. Суцільний позитив перед сном :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-06-25 08:05:33 ]
Чим більше світла - тим менше темряви...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-25 12:03:11 ]
Саме так, Ксеню! Дякую за відгук :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2015-06-25 18:52:53 ]
Такий римач-нуда як я почав би шукати більш високі амплітуди поліпшення звукопису. Бо що ми маємо наразі?
"з твоїх портретів – погляд в далечінь."
З-тв, д-в-д.
Звичайно, сполучники "і" "витягнуть" (піднімуть) рівень прозорості на певні щаблі. Але цей показник дає загальну середньоарифметичну картину.

Без жодного натяку на будь-яку критику,
Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-25 21:57:39 ]
Про той коефіцієнт прозорості і не думалось, коли писалось - пильнувала головне за ритмом, за римами, щоб були не банальні, ну і думку щоб донести ту, яку хотілося... Згодом ще поміркую щодо звукопису. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-06-25 21:38:16 ]
Цікавий вірш насамперед думкою. лаконічно, але ємко вираженою!
Як на мене попри зауваження пана Юріо, читається легко. Такі сполучення літер притаманні українській мові і на слух сприймаються цілком мелодійно, тільки на письмі видно збіги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-25 22:00:10 ]
Дякую, Оленко! Я й справді тих збігів не зауважила в себе, бо проговорювала вірш в слух :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-06-26 07:43:06 ]
Як на мене, головне - дарувати любов і добро. В історію, може, і не ввійдеш, але до Господа наблизишся, а це стократ важливіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 11:44:59 ]
Так, Валю, саме про це я й хотіла сказати: якщо самоціль людини будь-що вписати себе в історію - то можна скотитися до ролі Герострата, а якщо просто робити свою справу з любов'ю до людей, зі світлом душі - історія сама тебе впише, не канеш у забуття...
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2015-06-26 07:44:13 ]
Майстерно, поетично, змістовно, риторично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 11:47:15 ]
Несподівано, приємно, римовано, лаконічно... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 09:56:53 ]
Не бути геростратом...
"Світити...
Світи... ти...
Світи..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 11:53:02 ]
Саме так!
Ваш варіант у лапках з грою слів я сприймаю як пропозицію до вдосконалення кінцівки. З Вашого дозволу скористаюся, бо так справді буде вишуканіше.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 13:00:59 ]
Може й так... І я начебто не проти. Але ці рядки я подала в лапках не просто так... Почуваюся трохи винною, Галинко... Вибачте. Просто маєте знати про існування цього вірша:


ПАМ'ЯТІ ПОЕТА

"...світити людям словом у путі"
Іван Красько

Тривожний світанокю
Ясне і погідне чоло...
- Куди ж ти, Іване? -
услід стрепенеться село.
Ця звістка - як постріл.
Над аркушем - згасла свіча.
Хто знав? - перо гостре
смерть виб'є з руки, як меча.
Якби не зненацька
підкралась, не стиха, не днесь, -
мабуть, по-козацьки
він сам став би з нею на герць
за зонячний ранок,
за стежку до зір, до мети...
- Куди ж Ви, Іване?
- Світити.
Світит... ти.
Світи...

22.01.2008
Л.Бенедишин


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 13:24:39 ]
Ну що ж - буває! :)) Я зрозуміла Ваш коментар на свою користь :) А оскільки я на ПМ з 2013 року, то у такі глибини, як 2008 рік, не поринала... А варто!) Поверну поки що той свій попередній рядок. Далі - ще міркуватиму над кінцівкою. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 13:03:05 ]
Ой, там у першому рядку замість крапки вискочило Ю )
і ранок, звісно - Сонячний а не зонячний )