ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.

Борис Костиря
2025.12.15 19:55
Я повертаюсь у минуле,
А в цьому часі бачу я
Себе у смороді й намулі,
Де йде отруйна течія.

У мерехтінні й шумовинні
Світів, епох, тисячоліть
Шукаю я часи невинні,

Іван Потьомкін
2025.12.15 19:00
Знову в Ізраїлі дощ...
Це ж бо Кінерету щось.
Це ж бо і нам без труда
Лине цілюща вода.
Хай ти промок, як хлющ,
Очі-но тільки заплющ,-
І, мов в кіно, ожива
Вбрана у квіт Арава.

Кока Черкаський
2025.12.15 14:41
цьогоріч ми всі гадали,
що до весни буде осінь,
але ось зима настала,
мерзнуть пейси на морозі.

не захистить від морозів
і від вітру лапсердак,
простужусь, помру,- хто ж Розі

Ольга Олеандра
2025.12.15 11:12
Кришталики снігу вкривають подвір’я.
Коштовні, численні – лежать і блищать.
Зима білобока розпушеним пір’ям
притрушує сльоту буденних понять.

Легкий морозець доторкається носа.
Рум’янить пестливо закруглини щік.
Вигулює себе зима білокоса,

Артур Курдіновський
2025.12.15 08:16
Ви можете писати папірці,
Тягнути у безсовісні угоди -
Та тільки знайте: гнів мого народу
Не спинять вже ніякі стрибунці.

Вам затишно? Не бачили ви тих
В Ізюмі вбитих, страчених у Бучі?
Запам'ятайте: помста неминуча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 …і Геродот, і Герострат…

І Архімед, і Галілей...

Тарас Шевченко

Твоє ім’я напишуть на афішах,
з твоїх портретів – погляд в далечінь.
Стрибнеш найдалі, чи хапнеш найбільше –
а далі що? У пам’ять поколінь
вкарбовані і Моцарт, і Сальєрі,
і Геродот, і Герострат… Чим ти
себе запишеш нині на папері?
Аби не канути у небуття - світи!

24.06.2015


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-06-24 22:36:20
Переглядів сторінки твору 4655
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 22:46:51 ]
Хоч маленьким світлячком, але потрібно бути таким! :)). Гарно, по-новому торкнулася, Галю, вічної проблеми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-24 22:57:17 ]
Спасибі, Богдане, за такий миттєвий відгук! :) Ось таке щойно намережилось. Захотілося відразу поділитись - а тут і відгук відразу. Суцільний позитив перед сном :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2015-06-25 08:05:33 ]
Чим більше світла - тим менше темряви...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-25 12:03:11 ]
Саме так, Ксеню! Дякую за відгук :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2015-06-25 18:52:53 ]
Такий римач-нуда як я почав би шукати більш високі амплітуди поліпшення звукопису. Бо що ми маємо наразі?
"з твоїх портретів – погляд в далечінь."
З-тв, д-в-д.
Звичайно, сполучники "і" "витягнуть" (піднімуть) рівень прозорості на певні щаблі. Але цей показник дає загальну середньоарифметичну картину.

Без жодного натяку на будь-яку критику,
Ю.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-25 21:57:39 ]
Про той коефіцієнт прозорості і не думалось, коли писалось - пильнувала головне за ритмом, за римами, щоб були не банальні, ну і думку щоб донести ту, яку хотілося... Згодом ще поміркую щодо звукопису. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-06-25 21:38:16 ]
Цікавий вірш насамперед думкою. лаконічно, але ємко вираженою!
Як на мене попри зауваження пана Юріо, читається легко. Такі сполучення літер притаманні українській мові і на слух сприймаються цілком мелодійно, тільки на письмі видно збіги.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-25 22:00:10 ]
Дякую, Оленко! Я й справді тих збігів не зауважила в себе, бо проговорювала вірш в слух :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2015-06-26 07:43:06 ]
Як на мене, головне - дарувати любов і добро. В історію, може, і не ввійдеш, але до Господа наблизишся, а це стократ важливіше.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 11:44:59 ]
Так, Валю, саме про це я й хотіла сказати: якщо самоціль людини будь-що вписати себе в історію - то можна скотитися до ролі Герострата, а якщо просто робити свою справу з любов'ю до людей, зі світлом душі - історія сама тебе впише, не канеш у забуття...
Дякую за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2015-06-26 07:44:13 ]
Майстерно, поетично, змістовно, риторично...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 11:47:15 ]
Несподівано, приємно, римовано, лаконічно... :)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 09:56:53 ]
Не бути геростратом...
"Світити...
Світи... ти...
Світи..."


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 11:53:02 ]
Саме так!
Ваш варіант у лапках з грою слів я сприймаю як пропозицію до вдосконалення кінцівки. З Вашого дозволу скористаюся, бо так справді буде вишуканіше.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 13:00:59 ]
Може й так... І я начебто не проти. Але ці рядки я подала в лапках не просто так... Почуваюся трохи винною, Галинко... Вибачте. Просто маєте знати про існування цього вірша:


ПАМ'ЯТІ ПОЕТА

"...світити людям словом у путі"
Іван Красько

Тривожний світанокю
Ясне і погідне чоло...
- Куди ж ти, Іване? -
услід стрепенеться село.
Ця звістка - як постріл.
Над аркушем - згасла свіча.
Хто знав? - перо гостре
смерть виб'є з руки, як меча.
Якби не зненацька
підкралась, не стиха, не днесь, -
мабуть, по-козацьки
він сам став би з нею на герць
за зонячний ранок,
за стежку до зір, до мети...
- Куди ж Ви, Іване?
- Світити.
Світит... ти.
Світи...

22.01.2008
Л.Бенедишин


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 13:24:39 ]
Ну що ж - буває! :)) Я зрозуміла Ваш коментар на свою користь :) А оскільки я на ПМ з 2013 року, то у такі глибини, як 2008 рік, не поринала... А варто!) Поверну поки що той свій попередній рядок. Далі - ще міркуватиму над кінцівкою. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-06-26 13:03:05 ]
Ой, там у першому рядку замість крапки вискочило Ю )
і ранок, звісно - Сонячний а не зонячний )