ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.09.23 11:45
***
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Віктор Кучерук
2025.09.23 09:50
* * *
Холодні іскри зорепаду
Безслідно танули вгорі
Над потемнілим тужно садом
І німотою чагарів.
Вони з'являлись і зникали,
Як не приборкані думки
Про світлі радощі й печалі,
І швидко пройдені роки...

Борис Костиря
2025.09.22 22:25
Подорожі
У дитинстві я довго подорожував.
Що я шукав?
Я шукав те, чого не існує,
а знаходив лише порожнечу.
Із дитинства закріпилася звичка
шукання невідомих світів.
Я потрапляв у магму невідомості,
у в'язку речовину невизначеності,

Сергій СергійКо
2025.09.22 19:07
Чи потрібна осінь?
Сонет)

Четвертий рік вона приходить поспіль.
Колись весела,
А тепер сумна.
Розгублена нерозумінням Осінь.
Чом йде війна?

Тетяна Левицька
2025.09.22 16:58
Життєдайний
Не гадаю наразі, що буде зі мною —
домовина соснова, чи сонця розмай?
Бач, вервечкою ходить біда за бідою,
без страждання гріхи не пускають у рай.

Ще не все допила із ґрааля терпіння
і не склала в дорогу валізу важку.
На краю океану збираю камін

Світлана Пирогова
2025.09.22 15:40
Літає павутина примою в повітрі
Літає павутина примою в повітрі,
Нюанс плете любові міражем.
І ллється бабиного літечка палітра,
Складає візерунок вітражем.

І швидко час злітає, мов легка пір'їна,
Вже осінь дефілює у вбранні.
Із золотого листя встелена перина,

Віктор Насипаний
2025.09.22 14:40
Моя любов (пісня)
Згадаю я ті давні дні,
Коли з’явилась ти мені.
І я від тебе шаленів,
Кохання квітку сам приніс.

Приспів:
Хоч роки, як стрімка ріка,-
В моїй руці твоя рука.

Ольга Олеандра
2025.09.22 10:31
Спокуса щирістю
Спокуса щирістю найнебезпечніша з спокус.
Така солодка і така принадна.
Ти відчуваєш доторк її вуст?
Він дуже ніжний й неспростовно владний.

Він проникає у твоє єство,
запалює й розпалює все дужче.
Невже ти хочеш загасить його?

Віктор Кучерук
2025.09.22 10:11
* * *
Все швидше й швидше мчать літа,
Все більше й більше смутку в звуках, -
Знедавна втома й гіркота
Дороговказом стали мукам.
Зловісний стрій нових недуг
Вже приглядається до мене
І так ось топчеться навкруг,
Що пилом дихають легені.

Олександр Буй
2025.09.21 20:52
Nota bene
У життя мого блокноті для нотаток
Добігають чисті аркуші кінця
І останній вже готується прийняти
Завершальну епіграму від Творця.

Отче наш, пошаруди іще папером:
Переглянь Свої помітки на полях,
Що мені до бенефісу від прем’єри

Іван Потьомкін
2025.09.21 19:27
Музика без слів
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

С М
2025.09.21 17:17
Із «Б’юіка–Шість» (Bob Dylan)
О, ця жінка зо цвинтаря від мене має діти
Душевна, хай не всяк нас має видіти
Вона ангел звалища, є у неї їжа
Якщо я помиратиму, ти знаєш, хто саме накриє моє ліжко

Якщо трубопровід зламаний, на мості я приникнув
Чи їду з глузду на гайвеї недалік р

Євген Федчук
2025.09.21 16:12
«Скавичщина» - бій за Київ 1658 року
В історії України скільки раз бувало,
Що самі ж і «верховоди» її продавали.
Хто відкрито її зрадив, хто дурно попхався,
Хотів слави. Замість того сорому набрався.
Ще і більше зробив шкоди, ніж доброї справи.
Тому то наша історія така і кривава.
Геть

Віктор Насипаний
2025.09.21 15:37
Гарна осінь (пісня)
Хоч нема вже літа наче.
Сонце й досі.
А мене у гості кличе
Тиха осінь

приспів
Теплі дні ясні, чудові.
Світ, мов красень.

Світлана Пирогова
2025.09.21 13:13
А може, це мені здалося?
Ти сонце золотаве із промінням,
Що лагідно торкається обличчя.
Я чую твоє тихе шепотіння.
На зустріч радісну кохання кличе.

Твої вуста зливаються з моїми,
Мов річка, що впадає в тепле море.
І ніжно поцілунками п'янкими

Олександр Сушко
2025.09.21 10:50
Ми стрінемося!
Полиці пам'яті наповнені ущерть
Осмученими спогадами юні...
Вже тричі серце стискувала смерть,
Вливала тьму в роки мої безжурні.

Охороняла неня. Брала біль
На себе. А тепер її немає...
Вона тепер блука між Лети хвиль,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Наодинці з Вічністю" (Філософські роздуми...)

 Віра
Кумири падають з високих п’єдесталів:
звичайні смертні … Помилки, поразки…
А так хотілося торкнутись ідеалу!..
Або зустріти лицаря із казки.

А доля знай кепкує, кпинить,судить:
«Що, забажалось лицарів міфічних?
Немає, не було, і вже не буде.
І досить цих казок трагікомічних».

Але я хочу вірити у диво,
адже без віри – жити неможливо.
І кожен день - сама творити вЕсну,
й любов зустріти з небуття воскреслу…

… (2013)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2013-04-13 00:00:51
Переглядів сторінки твору 2807
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2013-04-13 07:38:00 ]
Вірити завжди тра - бо капець...
Лицарі повимирали, як динозаври...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-13 12:46:23 ]
Дякую, ЛЮ!
Будемо оглядати у музеях )))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Бур'ян (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-13 08:16:17 ]
Хай по Ващій вірі воздасться Вам... Сподобалось.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-13 12:47:11 ]
Справедливо... Тішуся, що сподобалось. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Юдов (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-13 08:52:12 ]
Доброго дня, Галино. Співчуваю Вам, що Ваші кумири валяться з пядесталів. Починаючи з дитинства у мене також багато кумирів звалилося, бо хотів бути космонавтом і від цього будував відповідних кумирів і так далі кумири з'являлися і падали відповідно моєї віри і бажань. Тож вірш цілком природній. А от відповім на запитання, які вірші я збираю у свою скриньку то є такий у Вас "Куточок раю"... Оце куточок! Тільки вибачайте, що я польський "фрукт" змінив на наше яблучко...
В даному випадку я авторство Ваше не рушу. Але Ви на то і виставляєте свої твори на загал, щоб ними люди користувалися, писали на них пародії, складали у скриньки любимих творів. У ваших поетичних творах присутнє незриме благородство.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-13 12:54:02 ]
Доброго дня, пане Василю. Даний вірш про кумирів - вже досить відлежаний, тому відчуття якогось конкретного розчарування вже відійшло в минуле... Приємно знати, що мої вірші поповнюють скриньки улюблених творів. Вдячна, що відчитуєте між рядками щось незриме. Спасибі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2013-04-13 09:41:46 ]
Із висі днів боги падуть униз,
а ниць землі народжує бовванів.
Ті із богів збирають кревний хмиз,
щоб вогнищем палити смертні рани.

Нехай ти є при владі та грошах,
все ж прийде час і ти впадеш додолу,
а хтось з рабів в огонь підкине прах,
щоб ти шкварчав непам’яті до столу.

Учора написав такого коротенького віршика. У вас ліричні кумири, у мене владики світу цього, але доля розвінчаним кумирам одна - під ноги історії, пам'яті і КОРОЛЕВАМ. Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-13 13:02:40 ]
Дякую, пане Олександре, за суголосність думки та поетичного слова. "Хто високо літає, той боляче падає", - каже народна мудрість... Всім би це пам'ятати, а особливо особам від влади...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-04-13 09:59:43 ]
Правильна мотивація віри - стрижень життя!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-13 13:03:37 ]
Саме так, пане Володимире!Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-04-13 21:27:05 ]
Галю, я теж досі вірю )))
Фільмів надивилася )))

Дуже приємний для душі вірш!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-13 21:49:00 ]
Дякую, Лесю! А як же інакше жити?.. ))
Тішуся, що Вам приємно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-04-13 22:29:21 ]
Твори весну (вона давно чекає) -
цю первоцвітну, ждану, осяйну.
Кумири падають… – Що ж, і таке буває…
Та вір у диво... І твори весну…
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-15 12:54:23 ]
Як гарно! Дуже-дуже дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-04-15 07:03:34 ]

Кумири....не зачаровуйтеся- не розчаруєтеся:) десь так...
а вірити треба, мріяти, тягнутися до сонця, бо інакше........
На цікаві роздуми, Галинко, вірш Ваш надихає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-04-15 12:55:49 ]
Приємно, що мої рядки спонукують до роздумів. Дякую, Роксоланочко!)