•  Лінива осінь

лінива осінь за вікном
фарбує коси

•  * * *

Пані у зеленому пальті
Тінь весни в алеях листопаду

•  * * *

Відкоркую пляшку ночі,
прийдуть випити охочі:

•  І лунко падає весна

І лунко падає весна
осяйним днем на біле поле,

•  * * *

А десь далеко… за вікном,
чи може ближче… уві сні,

•  Ця осінь

Ця осінь із нами на ти…
І небо, Землі парасоля,

•  Минає осінь...

Минає осінь. Зорепади
югою вкриті. Дух імли

•  Ти поспішаєш, осене...

Ти поспішаєш, осене... Куди?
В дорозі літо бабине згубило.

•  Осіння пані

Осіння пані, Ви такі чарівні…
Осяяні печаллю зайвих знань.

•  * * *

Егоцентричні кола днів,
різновіддалені орбіти.

•  Сюжети снів

Сюжети снів приходять уві сні.
Іде вистава у порожній залі.

•  Із днів осінніх позолота зійде

Із днів осінніх позолота зійде,
перетече відтінками у тло.

•  приходить осінь...

приходить осінь тиха зрима
у спогляданні в почуттях

•  Заосеніло барвами розлуки

Заосеніло барвами розлуки,
серпанками знетеплених порань.

•  Якби та осінь...

Якби та осінь в зиму не впадала –
відразу до веснянок золотих

•  Час добігає у осінь...

Час добігає у осінь. Вдихаю
бабине літо і дідові сни,

•  Злободенне...

А осінь ходить поміж нас
з обличчям сірим волоцюги,

•  Уже зима

Уже зима – направду, без олжі.
На голих вітах – білі еполети,

•  А ось і грудень

А ось і грудень. Вечоріє,
а тільки п’ята на стіні,

•  Листопад

Листопад. Голе гілля. В тумани
осінь млиста маскує лице.

•  О, осене...

О, осене, багатолика жрице,
принади днів у золоті жури,

•  А осінь різна...

А осінь різна – молода,
із полум’яними вустами,

•  О, осене...

О, осене, твої ясні мотиви
звучать прозоро в синіх небесах.

•  Вулиці міста вже плачуть дощами

Вулиці міста вже плачуть дощами.
В парку міському мокріє листва.

•  Осіннє(оптимістичне і не зовсім)

Іду я в осінь кожен рік
крізь холоди, весну і літо.

•  Багряніють кущі на узліссі

Багряніють кущі на узліссі.
Спорожніло мовчить жовтий ліс.

•  * * *

Сідлає осінь ясного коня,
несе за вітром срібні павутинки,

•  Лихоманить сади...

Лихоманить сади, лихоманить.
В жовто-прілому подиху днів

•  * * *

По багряних, як сад, тротуарах,
по алеях печальних зітхань,

•  Дощ іде

Дощ іде. Блукає мокра осінь
у забутих Господом кутах,

•  Цикл

Ходить осінь, непомітний злодій.
Жовте листя стелить по землі.

•  Цикл

Зітхає жовта пелена
і губить лист

•  Осіння абетка

Алея. Аркада арок.
Буяє багряний бузок.

•  Вересню

Ти напився п’янючого літа…
У високій блакиті жаги

•  Станція

Потяг останній до станції «Осінь».
Прошу, панове, проходьте вперед.

•  То закінчилось літо...

То закінчилось літо
чи прийшла уже осінь?

•  Серпень-2

Хазяйнує серпень, серпиком довкола
накосив набуте, оросив світи.

•  Серпень

У серпанках стиглих сновидінь,
мов п’яничка, туманіє ранок.

•  Спустилась ніч

Спустилась ніч. Між пелюстками цвіту
розлилась тишею в весняному саду.

•  тече весна

тече весна у вікна тче проміння
тепло цілюще в небо струменить

•  Весна.

Опасистий і басистий
навесні забутий грім

•  Минув вже лютий.

Минув вже лютий. Дотліває
натхнення зоряне зими,