Дякую. Семене, за критичні висловлювання. Я їх завжди ціную, але дозвольте з Вами не погодитись.
Багато моїх віршів із заувагами не видалені ,а продовжують бути об'єктами таких скептичних оцінок, як Ваші. А видаляю я лиш ті вірші(насправді їх не так уже і багато), до яких у мене самого критичне ставлення, підтверджене поглядом зі сторони. Часу і натхнення виправляти, чесно скажу, нема. Тому рахую за краще видалити, щоб, можливо, потім, колись попрацювати над їх недоліками. Це краще, ніж залишати їх у незмінному вигляді. А про осінь у мене ще багато віршів. То що, серіал не має право go on? Техніку намагаюсь змінювати. Можливо, тональність та сама? То більш правдоподібно. До відома приймаю і коментар, не панегірик однозначно, не видаляю, бо прекрасно розумію цінність усіх похвал. Але і критика повинна нести конструктив, а не якісь узагальнення.

Йшлось про видалення коментарів, а про видалення віршів - ні. Мушу зауважить, що таке явище має місце на ПМ, причім видалені вірші виникають знову, через деякий час. Це як у Верховній Раді закони, які не були прийняті.
Але я про вірші. Біля того вірша виникає штучний ажіотаж - мовляв, злий геній його викрав, а це я, автор, мушу його вдруге (втретє, вшосте) повертать на це поле чудес - свою авторську сторінку.
Вірші, які виникають до певної дати, мені нагадують щось кон'юктурне. А продовження епопеї нагадує нестачу більш цікавих тем, якщо не творче знесилення (це я про вірші - які теж до певних дат або сезонних явищ, особливо, якщо вони старі за терміном).
І цей коментар можна видалить, бо у ньому за бажання можна побачить лиш самі узагальнення :)
Хай вивільниться місце для осанн :)

Шановний Семене, незважаючи на Ваше неприховане бажання дошкулити(місце для осанни), ще раз хочу до Вас донести: Хулу и лесть приемли равнодушно - памятаєте? Я не у тому віці, щоб похвальне слово сприймати для задоволення свого поетичного его. Я не раз говорив і ще раз скажу особисто Вам, що називати себе поетом не можу, бо одного бажання замало,а інших вагомих підстав для цього не має, в усякому разі в тому ракурсі, в якому мені бачиться цей Божий дар. Так що даруйте за "скромність". Жодного видаленого вірша я знову не друкував. Можливо, Ви щось трохи сплутали, але я не пам'ятаю, щоб видаляв критичні зауваження і при цьому залишав вірш. Може нагадаєте? Я би радий залишити коментарі критичного спрямування, але на жаль видалення віршів автоматично видаляє і коментарі. І на кінець, деякі видалені вірші мали, крім негативних, і похвальні відгуки, але особисте розуміння їх слабкості було тим основним чинником, що спонукав їх видалити. І ще одне - видалень загалом було п'ять чи шість, це не так уже і багато.

Тематика - то таке.
Що у кого болить, а бо що кого цікавить - це, дійсно, особисте питання кожного. Редакція дозволяє два вірші на день - то чому не використати наданий автору ресурс?
І держава нині стільки нам дає, що хапай - та біжи, бо завтра не буде і ніхто не припросить.
Сподіваюсь на те, що після цих дописів проблеми не було і нема.

Щасти :)

Дякую, РМ, за розуміння моєї не амбітної присутності на сторінках ПМ, хоча, чого гріха таїти: "надежды юношей питают" можна застосувати до всіх вікових категорій. Знову дилема: не виправляти - знехтувати заувагами; виправити - так на щось краще, ніж є, а то і час, і напруження мозкових звивин без гарантії на покращення(жарт); видалити - бути звинуваченим у несприйнятті критики.

Так завжди, на жаль, стається. Зате бачимо точніше подальший можливий шлях - що цінно...

Згода. Коли дивишся, завжди бачиш,
якщо не сліпий від народження.