местечко Барабой,что под Одессой.

бурлящие двадцатые года.

еврейские погромы, без ексцесов ,

не обходились вроде никогда.

пришло ЧеКа, евреям стало худо,

нет жизни вовсе, так, шо боже ш мой,

биндюжник Моня, уж не веря в чудо,

собрался до Америки с семьей.

а дочка, все упрямится, рыдая.

и уезжать не хочет, вот бардак.

ведь обещанье милому давая,

клялась, что будет ждать, неважно как.

ох , Белла, Белла-маленькое чудо,

черны, как сажа, косы и глаза,

и от тебя, порой, как от талмуда,

мне взгляда оторвать никак нельзя.

умна, скромна, упряма, не свернула,

уж если влюбится-верна как сталь-клинку.

угрозы, уговоры и посулы,

ничто не помогает старику.

но ехать все же надо,

в Америке порядок,

но Белла остается, зохен вей.

поедем дочка с нами ,

там женихи-стадами,

свобода...капитоллий...и бродвей.

разбила сердце папе , и осталась.

вкусив всего : погромы....лагеря.

и из последних сил за жизнь цеплялась.

любя и веря в то, что все не зря.

прошло лет десять после всех скитаний,

вернулась Белла в милый Барабой.

а в трещинке за печкой,

конверт полуистлевший..

ей весточку прислал её герой.

до дрожи пробирает,

конвертик открывая,

читает Белла милого слова:

штабс-капитан в отставке,

как разгромили ставку,

в Стамбул уплыл, успев тогда едва..

женился там на Фросе,

(прощенья слезно просит),

и есть у них сыночек (очень мил).

и слышал, что быть может,

она в Нью-Йорке тоже..

от клятвы он ее освободил..

эх, Белла, Белла, маленькое чудо..

черны , как сажа , косы и глаза..

что прожила ты ,я гадать не буду,

но только по щеке бежит слеза..

а море разгулялось не на шутку,

сгустились тучи , солнца вовсе нет,

на воздух, подышать хоть на минутку,

не стала милому писать она ответ..

и долго в Барабое грели слухи,

но Беллу больше встретить не пришлось,

лишь только стонет море от разлуки,

да в память её имя запеклось..

РЕВЕ ТА СТОГНЕ ДНІПР ШИРОКИЙ..
ЯК НА КОБЗАРЕВІМ ЛИСТКУ,
ЗАМІСТЬ ВОДИ ЙОГО ПОТОКИ,
НЕСУТЬ ДО МОРЯ КРОВ ЛЮДСЬКУ..
КІСТКАМИ ВКРИТІ ТИРИКОНИ,
І БЕЗНИВИННИХ І "СЛІПИХ".
ЖЕНУТЬ,ЖЕНУТЬ ІЗ-ЗА КОРДОНУ,
НА ВІРНУ СМЕРТЬ СИНІВ ЛЮДСЬКИХ.
ЛАНИ ЗАГРАВАМИ ВПОВИТІ,
ДОЩ З НЕБА СИПЛЕ ВОГНЯНИЙ.
СПАЛЕНІ СЕЛА...ЛЮДИ ВБИТІ...
І ЧУТИ СТОГІН ГОЛОСНИЙ..
КОБЗАРЮ МІЙ ! ЯК БИ Ж ТИ МІГ,
ПОВСТАТИ ЗАРАЗ ІЗ МОГИЛИ..
ТОБІ ВКЛОНИЛИСЯ Б ДО НІГ,
ТІ,ЩО ТЕБЕ НЕ ЗРОЗУМІЛИ..
НАМ ЗАПОВІВ КРАСУ І ВОЛЮ..
ТА МИ ЇЇ НЕ В БЕРЕГЛИ,
ГІРКУЮ РАБСЬКУЮ НЕВОЛЮ
МИ НА МАЙДАНІ ПРОКЛЯЛИ.
ЗАПАЛАЛА УКРАЇНА,
ВІД СУМ АЖ ДО КРИМУ,
ПІДНЯЛОСЯ ЛЮДСЬКЕ МОРЕ,
ЗА ВОЛЮ ЗАГИНУТЬ...
СВОЮ ЗЕМЛЮ ВІД МОСКАЛЯ
ПІШЛИ БОРОНИТИ,
БО НЕ ХОЧЕ НАРОД ЯРМА,
ТА У РАБСТВІ ЖИТИ...
І ЖИВУТЬ СЕРЦЯ У ГРУДЯХ,
ТВОІМИ РЯДКАМИ,
ЗНОВ ЛУНАЄ РІДНА МОВА
ПОНАД БЕРЕГАМИ..
ПРОКИНУВСЯ ЗНЕДОЛЕНИЙ,
ПОНАД ДВІСТІ РОКІВ..
ПОВСТАВ З КОЛІН НЕСКОРЕНИЙ-
"ВРАГАМ" НА МОРОКУ..
І ТЕБЕ В СІМ"Ї ЄДИНІЙ,
НАШ ТАРАСЕ,ЗНОВУ
НЕ ЗАБУДЕМ ПОМ"ЯНУТИ,
НЕ ЗЛИМ ТИХИМ СЛОВОМ..

Одиноким підранком лелекою,
Ти блукаєш давно по селу...
Цілий рік ти дививсь так далеко,
Із небес крізь хмаринок імлу.

Ще недавно,здається,прощались,
Як ішов на трикляту війну...
Сонце щиро тобі посміхалось,
То чому не вернувся? Чому?

Невсихаючі сльози матусі,
Вітерець кожен ранок зітре ...
На могилі твоїй поклонюся...
Адже завтра знов сонце зійде...

Вишні знов запалають на вітах,
Наче краплями крові в садах,
І по Пірнову весело діти,
Сміх дзвінкий рознесуть по хатах.

І Десна заклекоче водою,
Дзвін подяки до тебе пливе...
Спи спокійно, наш любий герою!
Ти загинув та пам'ять живе...

Затамують свій подих дівчата,
Повз хатину твою,щоб пройти,
Друзі тихо спитають- як мати?
Чи не треба їй щось помогти?

Помилившись не раз листоноша...
Занесе твій любимий журнал....
Бо герої,як ти, не вмирають!
Переходять тихенько в астрал...

Ми змінились...ми дуже змінились...
Ти напевно б цьому порадів...
За цей рік ми ні з чим не змирились,
За що кров ти свою там пролив...

Нам ще треба звершити багато,
Світла пам'ять нам сил додає,
Твій лелека- той білий крилатий,
Що до ранку нам спать не дає...

ТИ МІЖ НАС !!! Ми повторюєм вперто,
ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ТОБІ ПОБРАТИМ !!!
Хоч живим закривать очі мертвим,
Та мертві відкривають їх живим...

ХТО У ГАРВАРДІ БИВ БАКЛУШАМИ,
ХТО У ОКСВОРДІ ХАПНУВ БІД,
НУ А Я,ЗА ПЛЕЧИМА У ПУШКІНА,
ГРИЗ ЗУБАМИ НАУКИ ГРАНІТ
ШКОЛА..ШКОЛА..ЖИВИМИ ПАРКАНАМИ,
ПІДПЕРЕЗАНА,НАЧЕ РЕМНЕМ.
ЗАПАХ ЛИПОВИЙ,ПОВНИЙ ДУРМАНАМИ,
МИ З ДИТИНСТВА З СОБОЮ НЕСЕМ.
ДЕ У ВІКНАХ БЛУКАВ ЗАЙЧИК СОНЯЧНИЙ,
І ПО КЛУМБІ МЕТЕЛИК ЛІТАВ,
СМАК ВОДИ,ІЗ БІДОНУ, КОЛОДЯЗНИЙ,
Я Б І ЗАРАЗ,ЗДАЕТЬСЯ,ВПІЗНАВ
НА ТРИ ВХОДИ ДВЕРИМА ПРИВІТНАЯ,
КОРИДОРИ В БЕЗМЕЖНІСТЬ ТЯГЛИСЬ...
ТИХІ СПОГАДИ НІЖНИМИ ВІТАМИ,
НА ПОДВІР‘Ї ШКІЛЬНОМУ СПЛЕЛИСЬ
ТИХО-ТИХО..ЛИШ ВІТИ КОЛИШУТЬСЯ,
ПУХОМ ВСТЕЛЕНИХ СТОМЛЕНИХ ЛИП...
І МЕТЕЛИК,ЩО КЛУМБОЮ ВИГРАВСЯ ,
ВЖЕ НА СКЛІ ДЕСЬ ВІКОННІМ ПРИЛИП..
ГЕН НА ЛАВОЧЦІ ВЕРА ЕГОРІВНА,
МРУЖИТЬ ОЧІ..СНІЖИТЬ СИВИНА..
ПЕВНО МАЄ “ВІКНО” МІЖ УРОКАМИ,
ГЕРЦОГИНЯ НАУК МОВЧАЗНА..
ПОПІД ЛИПАМИ,В СТРОГІМ КОСТЮМЧИКУ,
АНА ЙВАНІВНА МІРЯЄ КРОК..
ЯК ЗАЖДИ,ЖдЕ ПРОВІРКУ ІЗ ОБЛАСТІ,
ЗНОВ ДАВАТИ “ВІДКРИТИЙ” УРОК..
А “КОЛЬКАНЯ”...МАРІЯ ІВАНІВНА,
ЗАВЖДИ З ВОРОХОМ ЗОШИТІВ Й КНИГ..
ЗАВЖДИ В РУЧКАХ ЗАПАСКИ ОБМІНЮЄ,
НІЖНІ ПАЛЬЦІ ВЖЕ СИНІ ВІД НИХ.
ЗI СВИСТКОМ I ЧАСОМЕТРОМ ЗВІШЕНИМ,
ЩО ЗВИСАЄ НА ЧОРНІМ ШНУРКУ,
ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ З ІНШИМИ,
РОЗПРЯМЛЯЄ СІТКИ НА ВІТРУ.
І ПЛОЩАДКА ВЖЕ МАЙЖЕ ПРИЧЕСАНА,
ВОЛЕЙБОЛЬНИЙ ПІДКАЧАНИЙ МЯЧ..
ІЩЕ МИТЬ,І ДВОБІЙ РОЗПОЧНЕТЬСЯ,
ПОМІЖ “СЬОМИМИ” Й “ВОСЬМИМИ” МАТЧ.
ЧЕРЕЗ ДВІР ВЖЕ КОГОСЬ ТАМ АДАМІВНА,
ОН ІЗ РІЗКОЮ ГРІЗНО ВЕДЕ..
ВІЧНИЙ ЗАУЧ НАШ..НІЖНА ТА ЛАГІДНА,
ЗАРАЗ ГРІЗНУ ВДАВАТИ БУДЕ.
ІЗ ЛОПАТОЮ КУТ АННА ЙВАНІВНА,
НА ГОРОДІ ШКІЛЬНОМУ ЗАВЖДИ..
БІЛЯ НЕЇ,ДІВЧАТА З РОССАДАМИ,
І ІЗ ВІДРАМИ ПОВНІ ВОДИ..
ОН БОГДАНІВНА З ЕВОВ МИХАЙЛІВНОВ,
ПО КУЩАМ ВЖЕ ЗБИРАЮТЬ МАЛЯТ,
ВЖЕ В СТОЛОВУ ПОРА,ШЕПЧУТ ЛАГІДНО,
І НАВОДЯТЬ ТАКИ З НИМИ ЛАД
У КОСТЮМЧИКАХ,НАЧЕ “С ИГОЛОЧКИ”,
ЗАВЖДИ ВИБРИТІ..“ШИПРОМ” КАДЯТ;-)
ПЕТРО ПАВЛОВИЧ ТА ЯН ЯНОВИЧ,
ПІД КАШТАНОМ ПРО ЩОСЬ ГОМОНЯТ..
ВЖЕ НАПІВ ШКОЛЯРАМИ ОТОЧЕНІ,
І АФІША В ОДНОГО В РУКАХ,
ЗНАЧИТЬ В КЛУБІ ГУРТКИ ВЖЕ ОХОЧИМИ,
ПІД ЗАВЯЗКУ НАБЕРУТ ХЛОПЯТ..
З ОЛІВЦЯМИ Й ГРУБЕЗНЕНЬКИМ ВАТМАНОМ,
ВЖЕ СТЕПАНІВНА ДЕСЬ ПОСПІША,
ІЗ ЧЕРВОНИМ ПРОГЛАЖЕНИМ ГАЛСТУКОМ,
ПІОНЕРІЇ НАШІЙ ДУША..;-)
ЗАЇЗДЖАЙЕ ,ГУРКОЧУЧИ ВИРВАМИ,
“НИВА” ,КОЛЬОРУ -КРАСНЕ ВИНО
А БАГАЖНИК,ЗАПОВНЕНИЙ КНИГАМИ,
САМ ДИРЕКТОР ПРИВІЗ З РАЙОНО..
Й ПОСПIШАЮТЬ УЖЕ ВОСЬМИКЛАСНИКИ,
І ПАКУНКИ НЕСУТЬ В КАБІНЕТ,
РОЗІЙДУТЬСЯ ПО КЛАСАМ БУКВАРИКИ,
ЗОВСІМ СВІЖІ,ЯК МАМИН ОМЛЕТ;-)
ТАК Й КОТИЛОСЬ У ЧАСІ ВІДПУЩЕНЕ,
ЦЕ ШКОЛЯРСЬКЕ БУТТЯ НА ЗЕМЛІ.
ЗА ПЛЕЧАМИ ВЕЛИКОГО ПУШКІНА,
ВАм УКЛІН - ДОРОГІ ВЧИТЕЛІ !!!

В ПОКИНУТІЙ ФЕРМІ - СНУЮТЬ СКВОЗНЯКИ....
У ВІКНАХ ЗАВОДУ - РОЗБИТІ ШИБКИ..
ІРЖАВІ ЦИСТЕРНИ , ЯК МІНИ ЛЕЖАТЬ..
ДАВНО ВЖЕ НЕ ХОДИМ..НІ СІЯТЬ НІ ЖАТЬ..
В ХОЛОДНОМУ КЛУБІ ДАВНО ВЖЕ НЕ ГРА..
"КУЗНЕЧИКА" СКРИПКА..ПИЛЮКИ ГОРА..
ПОЛЯ ПОРОСТАЮТЬ УСІ БУР"ЯНОМ..
ВРОЖАЙ ДОГНИВАЄ ПРОРОСЛИМ ЗЕРНОМ..
І ДУШІ ПОМЕРЛИХ - МЕЖУЮТЬ З ЗСМІТТЯМ..
СКАЖІТЬ МЕНІ ЛЮДИ -ЗА ЩО ВСЕ ЦЕ НАМ???
БУЛИ Ж ВИНОГРАДНИК...САДИ..ПАРНИКИ..
ЗОСТАНУТЬСЯ СКОРО - ОДНІ СТАРИКИ..
НА "РИБНИКУ" ЗОВСІМ НІ КАПЛІ ВОДИ..
ПО НАШИМ ДОРОГАМ РОЗРУХИ СЛІДИ..
СТОВПИ СИРОТІЮТЬ ДАВНО БЕЗ ДРОТІВ..
СКАЖІТЬ МЕНІ ЛЮДИ - ЦЕ ХТО ТАК ХОТІВ???
НА НАШИХ ДОРОГАХ - АСВАЛЬТУ ЧОРТ-МА,
ДОЩІ ВИМИВАЮТЬ...ВИРУЄ ЗИМА..
КОМУ МИ ПОТРІБНІ..СКАЖІТЬ ВИ МЕНІ..???
РОЗТАНЕМ ЯК ХМАРИ,В ВЕЧІРНІЙ ПІТЬМІ..
УЖЕ Й ТОГО ЛІСУ ДОВКОЛА НЕМА,
ФІАЛКАМИ ПЛАЧЕ,ПРИРОДА САМА,
МИ СКОРО ДОПАЛИМ ОСТАННЬОГО ПНЯ..
ЗАБУДЕМ ПРО СВИНІ..КОРОВУ Й КОНЯ..
ЧОМУ Ж В ХХІ-ім СТОЛІТТІ ВОНИ,
У НАС ВИМИРАЮТЬ..ЯК В ХОДІ ВІЙНИ????
ВОДА ПОКИДАЄ ДЖЕРЕЛА Й СТРУМКИ..
КАНАЛИ СПУСТІЛИ..НЕМА Ж БО РІКИ..
ТРАВИ НА ПАСОВИЩІ ЗОВСІМ НЕМА,
НЕМОВ ПУШКІНОВО НАКРИЛА ЧУМА..
ЗГАДАЙТЕ ПО СКІЛЬКИ ЗДАВАЛИ МИ СЛИВ..
ЗГАДАЙТЕ СОЛОМУ ІЗ СКОШЕНИХ НИВ..
І СКІЛЬКИ ВИНА ПО ПІДВАЛАХ РОБИЛИ..
А ЗАРАЗ ??? НУ ДЕ Ж МИ ОТАК НАГРІШИЛИ ???
СКАЖІТЬ НО,ШАНОВНИЙ СІЛЬСЬКИЙ ГОЛОВА???
ЧИ НАМ БО ОДУМАТИСЬ ВЖЕ НЕ ПОРА??
ЧИ МОЖЕ В СЕЛІ В НАС ОДНІ АЛКАШІ??
ЩО НАМ ДОЖИВАТИ ОТАК ДО ДУШІ??
ЗГАДАЙТЕ НАРОД СВІЙ..ВОНИ Ж ТРУДАРІ...
КОТЕДЖІ ВОЗВОДЯТЬ В ДАЛЕКІЙ ЗЕМЛІ..
БАСЕЙНИ КОПАЮТЬ..ФОНТАНИ КУЮТЬ...
РОСІЮ Й ЄВРОПУ ПОТАМИ ПРОЛЛЮТЬ..
А ДЕ Ж ТІ ГАЗОНИ У НАШІМ СЕЛІ ???
ДЕ САД ??ДЕ ТРАВИЧКА НА ЗАЗДРІСТЬ ЗЕМЛІ??
ВИ Ж ВЛАДА...ВИ Ж МОЗОК НАРОДУ МОГО...
ЧОМУ Ж НЕ ВЕДЕТЕ ДО СПРАВИ ЙОГО??
КОЛИ ВЖЕ ЗАГРАЄ ТА СКРИПКА "КУЗЬМИ"?
КОЛИ ВЖЕ ЗА ГОЛОВУ ВІЗЬМЕМОСЬ МИ?
БОЖ ДІТИ ТА ВНУКИ ТОГО НЕ ПРОБАЧАТЬ,
ЩО РІДНЕ СЕЛО ЩЕ ЗА НАС БУДЕ ВТРАЧЕНО!!!

ДОБРОГО ДНЯ,МАЙДАН!ТИ СЕРЦЕ КИЄВА!
ТИ ВОЛІ НАШОЇ ДУХОВНЕ ДЖЕРЕЛО!
ДОБРОГО ДНЯ,МАЙДАН!СВОЇМИ МРІЯМИ,
І ВОЛЕЮ ПЕРЕМАГАВ ТИ ЗЛО..
ТИ СТАВ,МАЙДАН,ПОЧАТКОМ НЕЗАЛЕЖНОСТІ,
І КРИКОМ ВІДЧАЮ НАРОДНОГО,Й ЖАЛЮ..
ПОЧАТКОМ ЗЛЕТУ ДУШ АЖ ДО БЕЗМЕЖНОСТІ,
ОСТАННІМ ПРИХИСТКОМ ЗАГИБЛИХ У БОЮ..
СВІТИВ МАЙДАН ПАЛАЮЧИМИ ШИНАМИ,
СЕРЦЯ ВСІХ УКРАЇНЦІВ ТИ ЗІГРІВ..
ТЕБЕ ТОПИЛИ ВОДОМЕТНИМИ МАШИНАМИ,
А ТИ ГОРІВ..ТИ НА ВЕСЬ СВІТ ГОРІВ..
ТОБІ,СПОВИТОМУ, МИ КОЛИСКОВІ «ЛЮЛЯЛИ»,
БРУКІВКУ ЗДЕРЛИ,НАЧЕ ШКІРУ З КОЗАКА,
ТИ ВИСТОЯВ ПІД СНАЙПЕРСЬКИМИ КУЛЯМИ,
Й УДАРОМ ПОЛІЦЕЙСЬКОГО КИЙКА..
ТИ БУВ,МАЙДАН,ОСИПАНИЙ ТРОЯНДАМИ,
ЗАГИБЛИМ ДУШАМ МЯГКО ЇХ СТЕЛИВ..
СВІЧКАМИ,НАЧЕ НОВОРІЧНИМИ ГІРЛЯНДАМИ,
ДОРОГУ В РАЙ ТИ ІМ ВОГНЕМ СВІТИВ..
ДО ТЕБЕ ЙДУ,МАЙДАН,КРАІНИ СЕРЦЯ ЛЮДНОГО,
ТОБІ ВКЛОНЯЮСЯ,БУКЕТ КЛАДУ ДО НІГ..
ДОБРОГО ДНЯ,МАЙДАН! І ДОБРОГО МАЙБУТНЬОГО!
ТИ ВОЛІ НАШОЇ І СЛАВИ ОБЕРІГ...

НЕ РОЗУМІЮ ЩО І ЯК?ТА ЯКОСЬ ПОСТУПОВО,
МИ ПОТИХЕНЬКУ ЗВИКЛИ ДО ВІЙНИ..
ЯК НА СУСІДА ЙДЕ БІДА,СОБІ БАЖАЄМ ЗНОВУ:
ЩОБ ТІЛЬКИ ЦЬОГО НЕ ТОРКНУЛИСЬ МИ..
У НАС ЗАВЖДИ В КУТКУ БУЛА СВЯТА ІКОНА СПАСА,
І БОГ,ЯК МІГ,ЛЮДЕЙ ОБЕРІГАВ...
ТА МИ ВПУСТИЛИ ЗВІРА В ХРАМ,
Я ЗРОЗУМІВ ЦЕ ЯСНО,
КОЛИ З "АТО" ХЛОПЧИНУ ПОХОВАВ..
ВІД НАШИХ ПОЛІТИЧНИХ З ВАМИ СПРАВ,
УБИВЦЯМИ СТАЮТЬ ПРОСТІ ХЛОПЯТА..
І ХТО БИ ЩО З ТРИБУН ВАМ НЕ КРИЧАВ -
ТА ЦЕ ЗАНАДТО,ЛЮДИ !!! ЦЕ ЗАНАДТО !!!
МИ В ЦІМ ЖИТТІ УЖЕ В КІНЕЦЬ,
ВІД ГРОШЕЙ ПОДУРІЛИ;
ЛЮДСЬКА ЖАДОБА - ЦЕ ГІРКА ЧУМА..
І НАШІ ДУШІ ПРОГНИЛИ В ПОСРІБЛЕНОМУ ТІЛІ,
І СВІТЛО В ХРАМАХ ЗАСТЕЛИЛА ТЬМА.
ЩО МИ ЗОСТАВИМ ПО СОБІ
В ЗРУЙНОВАНІЙ ДЕРЖАВІ ???
КРІМ ЗЛОСТІ В ДУШАХ ВЗРОЩЕНИХ ІУД ????
ВОНИ ЖЕ,БАЧАЧИ ВСЕ ЦЕ
,СЕБЕ РАХУЮТЬ В ПРАВІ,
БЕЗ СТРАХУ В СЕРЦІ ЖАТЬ НА БОЖИЙ СУД.
АЛЕ,ЦЕ Ж МИ,А НЕ ВОНИ,ВВЕЛИ НОВІ ПОРЯДКИ,
ЯКІ Й САМИМ ТЕПЕР НЕ ДО СНАГИ..
ТА ЯК В НАРОДІ НЕ ЩАДЯТЬ НІ ПОСТУ..А НІ СВЯТКИ..
ТО КОЖЕН ДЕНЬ НОВОЇ ЖДИ БІДИ....
ЗАДУМАЙСЯ,НАРОДЕ МІЙ ! ВОЮЮТЬ НАВІТЬ В НЕБІ..
ТА НЕ ЗА НАФТУ...ГАЗ...ЧИ МІДНИЙ ГРІШ...
ЗА ДУШІ ГРІШНІ І СВЯТІ..ЩО В МЕНЕ..І У ТЕБЕ...
ТА НАМ ЗЕМНЕ-НЕБЕСНОГО МИЛІШ..
ВІД НАШИХ ПОЛІТИЧНИХ З ВАМИ СПРАВ,
УБИВЦЯМИ СТАЮТЬ ПРОСТІ ХЛОПЯТА..
І ХТО БИ ЩО З ТРИБУН ВАМ НЕ КРИЧАВ -
ТА ЦЕ ЗАНАДТО,ЛЮДИ !!! ЦЕ ЗАНАДТО !!!

МИ ЗМІНИМОСЯ ВСІ..ЯК ВСЕ ЗАКІНЧИТЬСЯ..
ЯК ДОГОРИТЬ ОСТАННІЙ СНІП ВІЙНИ,
ЯК ПОТИХЕНЬКУ РАНИ ВСІ ЗАЛІЧАТЬСЯ,
ЯК ПОВЕРНУТЬСЯ З ПЕКЛА ПАЦАНИ..
МИ ВЖЕ НІКОМУ І НІЧОГО НЕ ПРОБАЧИМО,
МИ ПОМІНЯЛИСЯ..ТА ТАК,ЩО НЕ ВЕРНЕШ,
МИ ВЖЕ ЦЕЙ СВІТ ІНАКШЕ ЗОВСІМ БАЧИМО,
ЦЕ ЗНАМИ..ЦЕ УЖЕ НЕ ВІДБЕРЕШ..
МИ ПОВЕРНЕМОСЯ ІЗ ПЕКЛА ВЖЕ ДОРОСЛИМИ,
НА ПОВНІ ГРУДИ НЕБА ЧИСТОГО ВДИХНЕМ,
ЛИЦЕ ОМИЄМ ВРАНІШНИМИ РОСАМИ,
ДІТЕЙ СВОІХ НА РУКИ ПІДНЕСЕМ..
МИ ВЖЕ НЕ ЗМОЖЕМО..ПО СТАРОМУ НЕ ЗМОЖЕМО..
МИ ПРОСПІВАЛИ ВЖЕ НОВИХ СВОІХ ПІСЕНЬ,
САМІ В СОБІ РАБА І НІЧ МИ ПЕРЕМОЖЕМО,
І ПРИЙДЕ ДЕНЬ..ТОЙ ДОВГОЖДАННИЙ ДЕНЬ..
І МИР ПОСЕЛИТЬСЯ МІЖ НАМИ..І ПРОКИНЕТЬСЯ,
ЗЕМЛЯ ВІД СНУ..І БІЛЬ І СТРАХ ПРОЙДЕ...
І В НАС ВСЕ ЗМІНИТЬСЯ..ОБОВ"ЯЗКОВО ЗМІНИТЬСЯ..
І ТАК БУДЕ..Я ЗНАЮ...ТАК БУДЕ..
МИ ЗМІНИМОСЯ ВСІ..І ВСЕ МИ ЗМІНИМО..
МИ ВЖЕ НЕ ЗМИРИМОСЬ..І БІЛЬШЕ НЕ ВПАДЕМ..
МИ ЗВІЛЬНИМОСЬ..І ВСІХ ВІД НОЧІ ЗВІЛЬНИМО..
МИ ЗМІНИМОСЬ..БО МОРОК ПРОПАДЕ..

БIДНА НЕНЕ,УКРАIНО!ЛАТАНА СВИТИНА:
ВСЯ ВЖЕ ШИТА-ПЕРЕШИТА ТВОЯ ОДЕЖИНА;
I ЯКИМИ ЛИШ НИТКАМИ ВЖЕ НЕ ЗАШИВАЛИ,
I ЯКИМИ КОЛЬОРАМИ ТIЛЬКИ НЕ ЛАТАЛИ.
МIЙ НЕЗЛАМНИЙ,УКРАIНСЬКИЙ,ТЕРПЛЯЧИЙ НАРОДЕ!
ТИ НЕ МАТИМЕШ СПОКОЮ,ДОКИ ПОЛЕ РОДИТЬ,
ДОКИ ВСЮ НЕ ОБЛАМАЮТЬ ЧЕРВОНУ КАЛИНУ,
У КАРПАТАХ НЕ ЗРУБАЮТЬ ОСТАННЮ ЯЛИНУ,
ДОКИ МАЄШ ВІЛЬНУ ЗЕМЛЮ,ДЕ НЕ СТУПАВ "ЛАПОТЬ"
,ДОКИ ТВОЇХ ЧОРНОЗЕМІВ,НЕ ЛИШИТЬСЯ КЛАПОТЬ,
ДОКИ РОДИШ ЧОРНІ БРОВИ,Й ОЧЕНЯТА СИНІ,
НЕ МАТИМУТЬ ЛЮДИ ЩАСТЯ У СВОЇЙ КРАЇНІ.
НАВІТЬ,ЯКЩО ВИЙДЕШ З ДОМУ,ТАЙ ПІДПАЛИШ ХАТУ,
І ТОДІ ТЕ ПЕПЕЛИЩЕ,БУДЕ ТРЕБА "БРАТУ".
ОЙ,КОЛИ ВЖЕ НАСИТЯТЬСЯ,І КРОВІ НАПЬЮТЬСЯ;
І КОЛИ ВЖЕ НАБІСЯТЬСЯ,ЧУЖОГО НАРВУТЬСЯ.
ЗАДУВ ВІТЕР ІЗ ЗАХОДУ,У ТВОЇ ВІТРИЛА,
ТА ЗЛАМАЛИ ТВОІ ЩОГЛИ,БОРТА ПОГРОМИЛИ.
ТА ЗОСТАВСЯ ДЗВІН НА РУМБІ,БИЙ НА СПОЛОХ ВНЬОГО,
ПРИПЛИВУТЬ КОЗАЦЬКІ КОЧІ,ТОБІ НА ПІДМОГУ.
БО НЕ МОЖЕ ТЕМНА НІЧКА,ВІЧНО ПАНУВАТИ,
КОЛИСЬ МУСИТЬ І ДЛЯ ТЕБЕ СОНЦЕ ЗЗА ГІР ВСТАТИ.
КОЛИСЬ МАЄ БОГ НА НЕБІ,І НАС СПОМЯНУТИ,
ЩОБ І МИ НА УКРАЇНЇ ЗАЖИЛИ ЯК ЛЮДИ,
ЩОБ ТЕ ЩАСТЯ ОСЕЛИЛОСЬ I У НАС В РОДИНI,
ЩОБ СВОБОДА ВIДРОДИЛАСЬ.СЛАВА УКРАЇНІ!!!

СУБОТА ЗРАНКУ НЕ ЗАДАЛАСЬ.

АВТОБУС ВТІК УЖЕ ОСТАННІЙ.

ДОЩ ЛЛЯВСЯ ТАК,ЩО ВСІМ ЗДАВАЛОСЬ,

ДОРОГА МИЄТЬСЯ У БАНі .

ЗНАЙШОВ ПРИХИСТОК НА ЗУПИНЦІ..

НАМОК...ДО БІСА ПАРАСОЛЬКУ..

ДІВЧА В ПРОМОЧЕНІЙ КОФТИНЦІ..

ДВА КАБЛУЧКИ ТАНЦЮЮТЬ ПОЛЬКУ..

СТАКАНЧИК ПАПЕРОВИЙ КАВИ,

НА НЕДОПАЛКУ СЛІД ПОМАДИ..

ВОЛОССЯ,КОЛЬОРУ ЗАГРАВИ,

В ПРОЗОРИХ КРАПЛЯХ ДОЩОПАДУ..

ІЗ ПІД КОРОТКОЇ СПІДНИЦІ,

ДРИЖАТЬ ВІД ХОЛОДУ КОЛІНА,

В ОЧАХ НЕНАЧЕ БЛИСКАВИЦЯ,

НА СУМЦІ - СТРІЧКА...ЖОВТО-СИНЯ...

ДИМОК НАД КАВОЮ ЗАВИВСЯ,

ТЕПЛОМ В ВЕЧІРНЄ НЕБО СКРАВСЯ..

РОБОЧИЙ ДЕНЬ МІЙ ЗАКІНЧИВСЯ..

А В НЕЇ - ТІЛЬКИ РОЗПОЧАВСЯ..

КОСИВ НА НЕЇ Я ОЧИМА..

Я НЕ «КЛІЄНТ»..ТА ВСЕ Ж ЦІКАВО..

ВОНА Ж НЕРВОВО ТАК КУРИЛА..

В ЛОДОНЯХ ГРІЛА СВОЮ КАВУ..

НЕОНОМ ДОЩ ЗАСЯЯВ РЯСНО..

І ІНОМАРКА ЗУПИНИЛАСЬ..

ГРИМИТЬ МУЗОН З САЛОНУ КЛАСНИЙ..

І СКЛО НА ДВЕРЯХ ОПУСТИЛОСЬ..

РЯБИЙ МОЛОДИК..НА ПІДПИТКУ..

СВІЙ ПАЛЕЦЬ ЯК ПIСТОЛЬ НАВОДИТЬ:

-ПОЧЕМ МИНЬЄТ СЕГОДНЯ,ДЕТКА?

А ТО НАС ВОДКА НЕ ЗАВОДИТ..

НУ ЧТО СИДИШЬ?ДАВАЙ В МАШИНУ

(ВОТ СВОЛОЧНАЯ ПРОСТИТУТКА)....

ДВА НЕЖЕНАТЫЕ "МУЗЧИНЫ"

ЖЕЛАЮТ СЕКСА НА МИНУТКУ..

ВОНА ПІДНЯЛАСЯ,ЯК ПАВА,

ЗРОБИЛА В НАПРЯМКУ МАШИНИ:

ДВА КРОКИ..ЗМАХ..КИДОК СТАКАНА..

І КАВА ВЖЕ СТІКАЄ З ШИНИ...

ЮНАК КРИЧИТЬ НЕСАМОВИТО,

ЛИЦЕ ВТИРАЄ РУКАВАМИ..

ВОНА Ж КРИЧИТЬ ЙОМУ СЕРДИТО:

-МОСКАЛЬСЬКЕ ЧМО..БИДЛОТА..ХАМИ..

ВАЛІТЬ В МОСКВУ ДО «ПРОСТИТУТОК» ,

МЕНЕ ВАШ «РУССКИЙ» ГЕТЬ НЕ ГРІЄ..

ТИ ЩОСЬ ХЛОПЧИНО ПЕРЕПУТАВ..

Я УКРАЇНКА !!! Я - ПОВІЯ !!!

МАШИНА РІЗКО ГАЗОНУЛА,

І ЩЕЗЛА ЗА ДОЩУ СТІНОЮ..

ВОЛОСЯМ ДІВЧИНА МОТНУЛА..

І КРАПЛІ ВІЯЛОМ НАД МНОЮ..

І КАБЛУЧКИ ЗАЦОКОТІЛИ,

УЗДОВЖ АСФАЛЬТУ,ЯК ПО РІЧЦІ..

ЇЇ ЛОДОНІ НІЖНО ГРІЛИ ,

БЛАКИТНО-ЖОВТУ МОКРУ СТРІЧКУ..

І Я НА ДНІ СВОЄЇ СУМКИ,

ЗНАШОВ СВОЮ,ТУДИ ЗАПХАНУ..

ДАВНО ЧОГОСЬ НЕ БРАВ У РУКИ..

ЖОВТО-БЛАКИТНУ..ЩЕ З МАЙДАНУ..

ПОДИХОМ ПАЛЬЦІ РОЗІГРІВШИ,

СПІШУ НА РЕМІНЬ ПОВЯЗАТИ..

ЖОВТОБЛАКИТНУ МЯТУ СТРІЧКУ..

РІШИВШИ ТВЕРДО - НЕ ЗНІМАТИ !!!

РАБОТАЛА В ЛУГАНСКЕ МЕДСЕСТРОЮ..

ОНА ЖИЛА ОБЫЧНО,КАК И ВСЕ,

И КАК-ТО ВСЕ ПЛЫЛО САМО-СОБОЮ.

КРУТИЛАСЬ ТИХО ЖИЗНИ КАРУСЕЛЬ..

ПОДРУГИ..ЧАЙ..ДЕЖУРСТВА ПО НОЧАМ,

СЕБЯ ПОРОЙ ПОБАЛОВАТЬ ОБНОВКОЙ..

РОМАН СЛУЧАЙНЫЙ С МОЛОДЫМ ВРАЧОМ,

НЕ РАДОВАЛ,ДА ПРЕКРАТИТЬ НЕЛОВКО.

И ТУТ НА ПОМОЩЬ РИНУЛ ИНТЕРНЕТ:

НАШЛА СЕБЕ ПО ПЕРЕПИСКЕ ДРУГА..

И СМЫСЛОМ ВДРУГ НАПОЛНИЛСЯ ВЕСЬ СВЕТ,

И ХОРОВОД НАДЕЖД ВИТАЛ ПО КРУГУ.



ВІН У ХМЕЛЬНИЦЬКУ СЛЮСАРЕМ РОБИВ,

МАВ КОЛО ТРАСИ "С Т О" Й КАФЕШКУ..

ЛИШИЛА ЖІНКА..ВРОДІ Б І НЕ ПИВ,

І ПО НОЧАМ ІЗ ДРУЗЯМИ НЕ ВЕШТАВ.

ТА ВСЕ Ж НА ЧОМУСЬ ДВОЄ НЕ ЗІЙШЛИСЬ,

ВОНА ПІШЛА,ПОЗАЛИШАВШИ РЕЧІ..

ДІТЕЙ НЕ БУЛО..КОТИК ЗАЛИШИВСЬ..

ТА НОУТБУК..З "ФЕЙЗБУКОМ" КОЖЕН ВЕЧІР..

ПІВРОКУ ВЖЕ ДОДОМУ ПОСПІШАВ,

ПІСЛЯ РОБОТИ ДО КЛАВІАТУРИ,

ТАКОГО САМ ВІД СЕБЕ НЕ ЧЕКАВ,

ЩО МОЖУТЬ ПОЛОНИТЬ ЙОГО АМУРИ..

ТА ЗНЕЮ ЛЕГКО ТАК БУЛО ЙОМУ,

РІДНІШОЇ НЕМА,ЙОМУ ЗДАВАЛОСЬ..

І ЩО З ТОГО,В ЛУГАНСЬКУ ЧИ В КРИМУ?..

І ЩО З ТОГО,ЩО ЩЕ НЕ ЗУСТРІЧАЛИСЬ?..



ОНА МОГЛА ЧАСАМИ НА ПРОЛЕТ,

С НИМ ГОВОРИТЬ О ВСЕМ,ЧТО НАБОЛЕЛО,

ДОВЕРИЛАСЬ ДУШЕ,ДУША НЕ ВРЕТ,

И СЕРДЦЕ К НОУТБУКУ ПРИКИПЕЛО.

И САМЫЕ НЕЛОВКИЕ МЕСТА,

И САМЫЕ ИНТИМНЫЕ НАСТОЛЬКО,

С НИМ ТАК ЛЕГКО ДАВАЛИСЬ НЕСПРОСТА,

ХОТЬ "ЗАПАДЕНЕЦ",А ОНА С "ВОСТОКА"...

И ВОТ ДОГОВОРИЛИСЬ,ЧТО ЗИМОЙ,

ОНА ПРИЕДЕТ В ГОРЫ ПОКАТАТЬСЯ...

НО ЧТО-ТО ВДРУГ СЛУЧИЛОСЬ СО СТРАНОЙ..

ИХ СВЯЗИ СУЖДЕНО В СЕТИ ПОРВАТЬСЯ..



ВСЕ РАПТОМ ОБIРВАЛОСЬ НАЧЕ СОН..

ПРИЙШОВ "МАЙДАН"..КРАIНА ЗАКИПIЛА..

ПОЛИЛАСЬ У СТОЛИЦI ПЕРША КРОВ,

ЙОГО ТОВАРИШIВ..ТЕРПIТЬ НЕ СИЛА..

А ТУТ-ВIЙНА..IЗ ПОЗИВНИМ "МЕХАНIК",

ВIН ВЖЕ НА СХIД КОЛОНОЮ IДЕ..

ТА ВСI ЦI ДНI,ДУМКИ НЕМОВ В ТУМАНI..

ДУМКИ ПРО НЕЇ:ЯК ТИ МИЛА?ДЕ?



И ВДРУГ ОНА,ЖИВЯ В СВОЕЙ СТРАНЕ,

ВРАГОМ ЕЙ СТАЛА,КАК И ВСЕ,КТО РЯДОМ,

ВЕДЬ МЫ ДАВНО ЗАБЫЛИ О ВОЙНЕ,

А С НЕБА СЫПЛЮТ БОМБЫ И СНАРЯДЫ.

ДА ЧТО ТАМ ОБЕЗУМЕЛИ НАСТОЛЬКО?:

ЗДЕСЬ СТАРИКИ И ДЕТИ ПО ПОДВАЛАМ,

БЕЗ СВЕТА..ХЛЕБА..ПРЯЧАСЬ ОТ ОСКОЛКОВ..

В ДЫМУ..В КРОВИ..НО СМЕРТИ ВСЕ ЖЕ МАЛО...

ВСЯ В КАМУФЛЯЖЕ,СУМКА И "ТеТе",

ЛАТАЕТ РАНЫ РВАНЫЕ РЕБЯТАМ..

МЕЛЬКАЮТ ЛИЦА МОЛОДЫХ..НЕ ТЕ..

А МЫСЛИ ВСЕ:НУ ГДЕ ТЫ МИЛЫЙ?КАК ТАМ?



КОЛОНА З НИМ НА СХОДІ ВЖЕ ДАВНО..

АЕРОПОРТ ЛУГАНСЬКИЙ МАВ ТРИМАТИ,

ВСІ,ХТО ШУКАЄ ПЕКЛО!-ОСЬ ВОНО! :

СНАРЯДИ..МІНИ..ЧЕРГИ АВТОМАТУ..

БАЖАННЯ ЖИТИ,З ЛЮТТЮ ПОПОЛАМ,

ВГРИЗАЛОСЬ В ЗЕМЛЮ ЛЕМІШЕМ ЛОПАТИ,

ТУТ ВЖЕ НЕ ДО ДУШЕВНИХ МИЛИХ ДРАМ,

ПЛЕЧЕ ТОВАРИША.."АК"..НАКАЗ КОМБАТА..

ВІДБИЛИ ТРИ АТАКИ УНОЧІ,

"СЕПАРАТИСТИ" ЗОВСІМ ЗНАХАБНІЛИ,

ЗАСІВ ОСКОЛОК В ПРАВОМУ ПЛЕЧІ..

ТОВАРИШІ ЗАМІТНО ПОРІДІЛИ..



СЕГОДНЯ БОЙ ОСОБО ЗАТЯЖНОЙ...

ПОД АЭРОПОРТОМ "УКРОПОВ" БАНДА,

ПОЖАРА КОПОТЬ..ДЫМ..СНАРЯДОВ ВОЙ..

ВЕСЬ БЕЛО-ЧЕРНЫЙ МАСКХАЛАТ,КАК ПАНДА..

НА ЛИНИИ ОГНЯ-БОЙЦОВ ГОРА,

ПОПРОБУЙ,РАЗБЕРИ:КТО МЕРТВ,КТО РАНЕН..

ПРОМОКШАЯ В СНЕГУ ЕЩЕ С УТРА,

ЗА ЧТО НАМ ЭТО ГОРЕ?ЗНАЕМ САМИ?

ПОЛЗЛА,ПРИГНУВШИСЬ,К ВОН ТОМУ БОЙЦУ,

ЧТО ЧАС УЖ МАТЕРИТЬСЯ В НОГУ РАНЕН,

И КАПЛИ ПОТА С ГРЯЗЬЮ ПО ЛИЦУ-

ПРИВЫЧНЫЙ МАКИЯЖ НА ПОЛЕ БРАНИ..



СЬОГОДНІ І ЙОМУ НЕ ПОВЕЗЛО:

ІЗ БОЄМ ПОБРАТИМИ ВІДСТУПИЛИ,

ЙОГО,З ПРОСТРЕЛЕМИМ КОЛІНОМ,ЯК НА ЗЛО,

МІЖ ТРУПІВ ТАМ НА ПОЛІ ЗАЛИШИЛИ..

СПРИТОМНІВ ВЖЕ,КОЛИ ОСКОЛКІВ ШКВАЛ,

КІЛОМЕТРА НА ДВА АЖ ВІДКОТИВСЯ..

СВОІ..ЧУЖІ..ЛЕЖИТЬ СМЕРТЕЛЬНИЙ ВАЛ..

ВОРОЖИЙ МАСХАЛАТ ЗАШЕВЕЛИВСЯ.

З ОСТАННІХ СИЛ СТИСНУВ СВІЙ "АКаеМ",

ПОГЛАДИВ ТИХО ПАЛЬЦЯМИ ГРАНАТУ,

-НУ ЩО Ж ДАВАЙ,ПОВЗИ..НЕМА ПРОБЛЕМ..

Й ПОЧАВ УГОЛОС МАТЮКИ ГОРЛАТИ..



ОНА К НЕМУ ТИХОНЕЧКО ПОЛЗЛА,

-ЩАС ПОМОГУ,ДА ЧТО ЖЕ ТЫ ОРЕШЬ?

ВЕДЬ СНАЙПЕРЫ..ПОДНЯТЬСЯ НЕ МОГЛА..

НУ НИЧЕГО..ОРЕШЬ - ЗНАЧИТ ЖИВЕШЬ..

УЖЕ КОГДА ОСТАЛОСЬ МЕТРА ДВА,

ВДРУГ ДУЛО АВТОМАТА ЕЙ В ВИСОК..

ГЛАЗА ТАК РЕЖЕТ МЕРЗЛАЯ ТРАВА..

НУ ЧТО,-УСЛЫШАЛА-,ПРИВЕТИК "СЕПАРОК"..

ВЗДОХНУВ МОРОЗНЫЙ ВОЗДУХ ВО ВСЮ ГРУДЬ,

И СМЕРТИ ПОСМОТРЕТЬ РЕШИВ В ГЛАЗА,

МОТНУЛА ГОЛОВУ..ПИЛОТОЧКУ СМАХНУТЬ,

ПО СНЕГУ,КАК ОГОНЬ,ЕЁ КОСА..



ОТ ВІН Підняв Вже Було Автомат,

Але Зустрів Ії Бкакитні Очі,

Як Від Вогню Відсіпнуло Назад,

Волося Риже Лагідне Дівоче.

Ці очі він би з тисячі впізнав,

Годинами вдивлявсь колись,і маєш,

він мало їх тепер не розстріляв,

о ,боже,за що так мене караєш?

у бік відкинув зброю з люттю він,

лице закрив лодонями брудними,

і заридав..і впав до ніг ЇЇ,

прости за всіх що вмерли молодими.



ЕЁ РЫДАНИЯ ВЕТЕР РАЗДАВАЛ,

НА ПОЛЕ БОЯ МЕРТВЫМ КАК СПАСЕНЬЕ,

И ОН В ЕЁ ОБЯТИЯХ ЗАВЫВАЛ,

КАК ВОЛК-ПОДРАНОК,ЖАЖДУЩИЙ ОТМЩЕНЬЯ..

ТЕПЕРЬ КУДА,ВЕДЬ ЕЙ НЕЛЬЗЯ К СВОИМ?

ЕГО ВЕДЬ ТОЖЕ ВРЯД ЛИ ЖДУТ ОБРАТНО?

И ИХ ЛЮБОВЬ,КАК ВЕЧНЫЙ ПИЛИГРИМ,

ОБРЕЧЕНА СКИТАТЬСЯ БЕЗВОЗВРАТНО..

....................................................................................

ОПЕРШИСЬ НА ДIВОЧЕЄ ПЛЕЧЕ,

РЫДАЯ ПОБРЕЛИ ВДВОЕМ НЕ ПРЯЧАСЬ,

ШУКАТИ СВIТ,ДЕ ЯК РIКА ТЕЧЕ,

И ЛЬЕТСЯ ЧЕРЕЗ КРАЙ И ИХ УДАЧА..

ВОНИ МОЛИЛИ В БОГА ЛИШ ОДНЕ:

ЧТОБ СКОЛЬКО НЕ ОСТАЛОСЬ ИМ ИХ ПЕСНИ,

НЕХАЙ ВIН ДАЛI РАЗОМ ЇХ ВЕДЕ,

ПУСТЬ К ПРОПАСТИ,НО ЛИШЬ БЫ ТОЛЬКО ВМЕСТЕ...........

ІСТОРІЮ ПРАДАВНІХ ГІР-КАРПАТ,

НАДІЙНО БЕРЕЖЕ ЛЮДСЬКЕ ПОВІРЯ:

ПАЛКЕ КОХАННЯ,ТА ПІДСТУПНІСТЬ ЗРАД,

І КРИХКІСТЬ ЧОЛОВІЧОГО ДОВIР'Я..

МАВ ОДИН ГРАФ,ВЕЛИКИЙ ЛІСОСПЛАВ:

ДВІ ЛІСОПИЛКИ,КУПУ ЛIСОРУБІВ..

І КОЖЕН ДЕНЬ БАГАТО РІЗНИХ СПРАВ,

МОТАВСЯ МІЖ ЯЛИНАМИ ТА ДУБОМ..

ОДНОГО РАЗУ ВЗЯВ З СОБОЮ ДОНЬКУ,

ЩО "СИНЬ" ЗВАЛАСЬ,БО МАЛА ОЧІ СИНІ,

РОСЛА В ГОРАХ,НЕНАЧЕ ГОЛУБОНЬКА,

МАЙФАІНОЇ НЕ БУЛО В ПОЛОНИНІ..

ГУЛЯЛА ПОМІЖ КАМЕНЮ Й ТРАВИ,

ДОПОКИ БАТЬКО ЗАЙНЯТИЙ ДІЛАМИ,

ПОЧУЛА ДИВНІ ЗВУКИ 3 ВИСОТИ,

ЩО ІХ ПЛЕЛА СОПІЛКА МІЖ ГОРАМИ..

ЧАБАН-ХЛОПЧИНА,ЩО МАВ ЙМЕННЯ "ВИР",

ЇХ ВИГРАВАВ ЧАРІВНО ПОНАД ПЛАЄМ..

ЗУСТРІЛИСЬ ОЧІ ЇХ,СХРЕСНУВСЯ 3ІР,

ПРОШЕПОТІЛИ ТИХО:-Я КОХАЮ!..

ПОЧУВ ПРО ТЕ КОХАННЯ ГРІ3НИЙ ГРАФ,

І НАКАЗАВ УБИТИ ТОГО "ЗЛИДНЯ",

БОЖ НЕ ТАКОГО ЗЯТЯ ВІН ЧЕКАВ,

ПРОСТИЙ ЧАБАН ЙОГО ДОНЬЦІ НЕ РІВНЯ..

ЙОГО ЖОВНІРИ ХЛОПЦЯ ВСТЕРЕГЛИ,

І СКИНУЛИ З ГОРИ ВЕЛИКИЙ КАМІНЬ,

ТРИ ДНІ РИДАЛА БІДОЛАШНА "СИНЬ",

ТОЙ КАМІНЬ ОМИВАЮЧИ СЛЬОЗАМИ..

З ТИХ СЛІЗ СТЕКЛО ОЗЕРЦЕ "СИНЕВИР",

ЩО БЕРЕЖЕ ТУ ПАРУ І ПО НИНІ..

А КАМІНЬ,ЩО ПІД НИМ ЗАГИНУВ "ВИР",

СТРЕМИТЬ ТЕПЕР З ВОДИ ПОСЕРЕДИНІ..

НАД ХУСТОМ ВЕЛИЧАВО НАВИСАЮТЬ

РУЇНИ ЗАМКУ НА КРУТІЙ ГОРІ..

ЩОРОКУ БУР'ЯНАМИ ОБРОСТАЮТЬ,

В ТРАВІ ХОВАЮЧИСЬ,НЕНАЧЕ У ІМЛІ..



СТІН ЗАЛИШКИ,ПОРІЗАНІ ВІТРАМИ,

БЕЗЖАЛІСНИМ ДОЩЕМ СТОЧЕНІ ВСІ..

ШЕПОЧЕ КРІЗЬ СТОЛІТТЯ КОЖНИЙ КАМІНЬ,

ЛЕГЕНДИ СЛАВНИХ,ДАВНИХ ТИХ ЧАСІВ..



БУЛИ ЧАСИ..БУЛИ ВИСОКІ МУРИ,

НАД БАШТАМИ РВАВ ВІТЕР ПРАПОРИ..

ЖИВ СЛАВНИЙ КНЯЗЬ НА ТІЙ ГОРІ ПОХМУРІЙ,

ЩО НАВИСА НАД ТИСОЮ ЗГОРИ..



БУЛА У КНЯЗЯ ДОНЕЧКА ЄДИНА,

ЩО РУСЕЮ ЗВАЛАСЯ МІЖ ЛЮДЬМИ..

ЗРОСТАЛА ТИХО,НАЧЕ ТА КАЛИНА..

ВДИХАЛА СВІЖІСТЬ ПОВНИМИ ГРУДЬМИ..



ТИМ ЧАСОМ В ХУСТІ ЖИВ ГОНЧАР ІВАНКО,

ЩО З ГЛИНИ ДИВНИИЙ ПОСУД ВИПІКАВ..

ЛІПИВ НА КРУЗІ ГЛЕЧИКИ ДЛЯ ЗАМКУ,

І КНЯЖНУ РУСЮ ПАЛКО ПОКОХАВ..



НА ПОВНОЛІТТЯ РУСІ-В ЗАМКУ СВЯТО:

ДАВАВ КНЯЗЬ БАЛ (ЗЗИВАЛИ ЖЕНИХІВ)..

ПОНАЗ'ЇЖАЛОСЬ ЛИЦАРІВ БАГАТО,

СЛАВЕТНИХ ГЕРЦОГIВ,БАРОНІВ ТА КНЯЗІВ..



І ВСІ ПРИЙШЛИ ІЗ ЛЕСНИМИ РЕЧАМИ,

ДАРУНКІВ ДИВНИХ КУПУ ПРИНЕСЛИ..

МУЗИКИ ГРАЛИ,СТIЛ ЛОМИВСЬ ХАРЧАМИ,

МЕДИ ТА ВИНА РІКАМИ ТЕКЛИ..



ТА РУСЕНЦІ-КРАСУНІ НЕ ДО П'ЯНКИ..

НЕ РАДУЕ КОШТОВНОСТЕЙ ГОРА..

ВОНА ЧЕКАЛА НА СВОГО ІВАНКА:

КОХАНОГО,ПРОСТОГО ГОНЧАРА..



ПРИЙШОВ ІВАНКО В ЗАМОК ПОНАДВЕЧІР,

В РУКАХ МАВ ЗГОРТОЧОК ДАРУНКА ДЛЯ КНЯЖНИ..

ТА ВАРТА НЕ ПУСТИЛА..ГНАЛА В ПЛЕЧІ..

ПАНИ ГУЛЯЮТЬ..ЙДИ "ПІД ТРИ РОЖНИ"..



ВСЕ Ж УБЛАГАВ ІВАНКО ВАРТОВОГО,

ЩОБ ПЕРЕДАВ ТОЙ ЗГОРТОЧОК КНЯЖНІЙ..

ПРИНЕСЛИ В ЗАЛ..І ЗРАЗУ СТИХЛО СЛОВО..

ТО ДИВНА ВАЗА З КВІТАМИ НА НІЙ..



І КВІТИ,ЯК ЖИВІ ПО НІЙ СТЕЛИЛИСЬ,

ПЕРЕПЛЕЛИСЬ НАРЦИСІВ ПАРОСТКИ..

НА ВСІ БОКИ ІЗ ВАЗИ СВІТЛО ЛИЛОСЬ..

ТРЕМТІЛИ НІЖНО-БІЛІ ПЕЛЮСТКИ..



СЕРДИТИЙ КНЯЗЬ НАСУПИВ ГРІЗНО ОЧІ,

У ГНІВІ ВІН ТУ ДИВНУ ВАЗУ ВЗЯВ..

КОХАННЯ РУСИНЕ,ВСІ ЧАЯННЯ ДІВОЧІ,

У ТУ ХВИЛИНУ В ВАЗІ РОЗПІЗНАВ



В СЕРЦЯХ ТУ ВАЗУ У ВІКНО ВІДКРИТЕ,

ЖБУРНУВ З ГОРИ В ДОЛИНУ,ДЕ ТРАВА..

НА ТИСЯЧІ ОСКОЛОЧКІВ РОЗБИТЕ,

РОЗСИПАЛОСЬ КОХАННЯ ГОНЧАРА



А ВРАНЦІ ВСТАЛО СОНЦЕ ПОНАД ТИСОВ..

І СТАЛОСЬ ДИВО..В КАПЕЛЬКАХ РОСИ..

ПО ВСІЙ ДОЛИНІ ТИСЯЧІ НАРЦИСІВ,

З ОСКОЛКІВ ТОЇ ВАЗИ ПРОРОСЛИ



І В ПАМЯТЬ ПРО ЛЮБОВ ІВАНКА Й РУСІ,

ЩО НЕ СУДИЛАСЬ ЇМ У ТІЙ ПОРІ

ЦВІТУТЬ НАРЦИСИ НА ДОЛИНІ В ХУСТІ..

А ЗАМКА ЛИШ РУЇНИ НА ГОРІ..

У ЧАСІ ЗАГУБИЛИСЯ ПОЧАТКИ,

ЙОГО IСТОРIЇ,ТА ІМЕНА ТВОРЦІВ..

АЛЕ В АРХІВАХ ВЖЕ ДЕСЯТОГО СТОЛIТТЯ,

ВIН ЗАХИЩАВ НАШ КРАЙ ВІД ВОРОГІВ..



ПОДОЛЬСЬКИЙ КЯЖИЧ-ФЕДІР КОРЯТОВИЧ,

ОТРИМАВ ЙОГО В ДАР ВІД КОРОЛЯ,

А ТАКОЖ ЛУГ,З ДЕСЯТОК ВИННИХ СХОВИЧ,

І ГЕН ДО ЛАТОРИЦІ ВСЯ ЙОГО ЗЕМЛЯ..



У ТІЖ ЧАСИ ( ТРИНАДЦЯТЕ СТОЛIТТЯ ),

ЗАСІЛА ДУМКА В КНЯЗЯ В ЗАМКУ ТУТ

-ЯК ВИСТОЯТИ В ПОРУ ЛИХОЛIТТЯ?

ЯК ПЕРЕЖИТЬ ОСАДУ ДОВГИХ ПУТ?



ЗЕРНОМ ЗАБИТІ СХОВИЩА ПІДЗЕМНІ,

АЛЕ ВОДИ НІ КАПЛІ НА ГОРІ..

І ВИРІШИВ НАШ КНЯЗЬ КОПАТИ ЗЕМЛЮ,

КОЛОДЯЗЬ РИТИ НА В ЗАМКУ У ДВОРІ..



ЯК БИ Ж ЗЕМЛЯ..А ТО Ж - СКАЛА-СКАЛОЮ

I ДЕНЬ І НІЧ СІЧУТЬ КАМЕНЯРІ..

КРОВАВИМ ПОТОМ,РАБСЬКОЮ СЛЬОЗОЮ,

ВГРИЗАЛИСЬ НА СТО ЛОКТІВ ДО ЗЕМЛІ..



ТЯНУЛИСЬ ДУЖЕ ДОВГО ДНІ ЧЕКАННЯ,

ВЖЕ КОРЯТОВИЧ І НЕ ЇВ Й НЕ СПАВ..

ТА КОЖЕН ДЕНЬ:- НІ КНЯЖЕ!(ЯК ЗНУЩАННЯ),

ВІД СЛУГ СВОЇХ НАДВЕЧІР ВИСЛУХАВ..



ЙШЛИ ДОВГІ МІСЯЦІ ЧЕКАННЯ..КНЯЗЬ ЗНЕДУЖАВ,

ЯК ХМАРА ЧОРНИЙ..МАРНІСТЬ ВСІХ СТАРАНЬ..

-ПРОДАВ БИ, - КРИКНУВ,ЯКОСЬ - ЧОРТУ ДУШУ!!

ЗА ТУЮ ВОДУ,ЗРАЗУ,БЕЗ ВАГАНЬ..



І СТАЛОСЬ ДИВО:СТОВП ВОГНЮ ТА ДИМУ,

РАПТОВО ЗАПАЛИВСЯ ПЕРЕД НИМ.

ІЗ НЬОГО ВИЙШОВ В ЧОРНІЙ ОДЕЖИНІ,

ЯКИЙИСЬ НЕЗНАЙОМЕЦЬ..ПРОХОДИМ..



-ТВОЯ ДУША,НАСТІЛЬКИ ЧОРНА,КНЯЖЕ,

ЩО НАВІТЬ НЕ ВВІЙШЛА ДО АДСЬКИХ КНИГ..

КОЛОДЯЗЬ ТВІЙ НАПОВНЮ Я ВОДОЮ,

ЗА ПЯТЬ МІШКІВ ДУКАТІВ ЗОЛОТИХ!!



-ТИ ЗГОДЕН КНЯЖЕ? - ЗГОДЕН!ВСЕ ЗА ВОДУ!

А ЦЕ НЕ ЖАРТ?ТИ БІЛЬШЕ ЗАПРОСИ?

- ТА НІ,НЕ ЖАРТ! ВСЕ! СКЛАДЕНО УГОДУ!

ДО СХОДУ СОНЦЯ ГРОШІ ПРИНЕСИ!



І КНЯЗЬ НЕ ВСПІВ ЗНИЗАТИ І ПЛЕЧИМА,

ЯК ТОЙ ВЖЕ НАД КОЛОДЯЗЕМ ПОВИС..

-ЧЕКАЮ НА СВІТАНКУ ІЗ ГРОШИМА!!!..

Й ЗІСКОЧИВ В ПРІРВУ, НАЧЕ КАМНЕМ ВНИЗ..



В КОЛОДЯЗІ НА ДНІ ВСЕ ЗАГРИМІЛО..

ВОГНЯНІ СПОЛОХИ..СІРЧАНИЙ РИНУВ ДИМ..

НУ А КОЛИ ВСЕ ВТИХЛО,ВСІМ НА ДИВО

-КОЛОДЯЗЬ ПОВЕН БУВ ЧИСТІШОЇ ВОДИ..



РАДІЄ КНЯЗЬ..У ЗАМКУ НИНІ СВЯТО..

РАДІЮТЬ СЛУГИ,СКРИПКА ВИГРАЄ..

ТА СКОРО РАНОК,ТЕБА НЕСТИ ПЛАТУ,

А ЗОЛОТА БОДАЙ ТРЕТИНА Є..



СЛУЖИВ У КНЯЗЯ В ЗАМКУ ХИТРИЙ БЛАЗЕНЬ,

ВІН ДАВ ПОРАДУ ПАНУ,ДОБРИХ СЛІВ..

-ТИ,ПАНЕ,НЕ СУМУЙ,АДЖЕ З ТИМ ЧОРТОМ,

ВИ НД ДОМОВИЛИСЬ ПРО РОЗМІРИ МІШКІВ!!;-)



КНЯЗЬ НАКАЗАВ ПОШИТИ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,

ЗОВСІМ МАЛЕНЬКИХ(КОЖЕН З ДВА ВЕРШКИ)..

ПОКЛАВ ПО ПАРІ ЗОЛОТИХ МОНЕТ-КРУЖЕЧКІВ,

БОЖ НА СВІТАНКУ ДО КОЛОДЯЗЯ ІТИ..



-НУ ЩО,ПРИНІС? -А ЯК ЖЕ..ОСЬ І ПЛАТА,

МІЙ ЛЮБИЙ ЧОРТЕ,ВСЕ ЯК ОБІЦЯВ!

ОСЬ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,ПОВНІЇ ДУКАТІВ..

(ПРО ЇХ РОЗМІРИ ТИЖ НІЧОГО НЕ СКАЗАВ:-)



ЧОРТ ЗАРЕВІВ..ЗРИВАЛАСЯ УГОДА..

ВІН БУВ ОБДУРЕНИЙ,НЕНАЧЕ ЦУЦЕНЯ..

- Я ЗАБЕРУ ВІД ТЕБЕ КНЯЖЕ ВОДУ..

ЗІСКОЧИВ ВНИЗ..В СТОВП ДИМУ І ВОГНЮ



ВОДИ НЕМА В КОЛОДЯЗІ Й ПОНИНІ..

І КАЖУТЬ ЛЮДИ-В ЗАМКУ ПО НОЧАМ,

ШУМИТЬ КОЛОДЯЗЬ,ІСКРИ ВЮТЬСЯ СИНІ..

БО ЧОРТ ОБДУРЕНИЙ,ІЩЕ І ДОСІ ТАМ...

Я ЗАСКУЧАВ ЗА ЧЕРТIЖЕМ НА СОВІСТЬ,
ДЕ ВЕЛЕТЕНЬСЬКІ СОСНИ ТИНИТОВА..
ДЕ ШУМ ТЕРЕБЛІ,ВИД НА ЯСИНОВИЦЬ,
Й ТАКІ СМАЧНЮЩІ СЛИВИ РУЩАКОВІ..
ЗАСУМУВАВ ПО БРОДЮКОВИХ ДОЧКАХ,
ВІД ЇХ ОЧЕЙ БУЛИ МИ ЧАСТО П'ЯНІ..
ЧЕРВОНОЇ СМОРОДИНИ РІЗОЧКАХ,
ЩО КРАЦЬКИ ЇВ У БАБИ-БУЛИКАНІ..
СКУЧАЮ Я ЗА РIПКАША БОЛОТОМ,
ДЕ ПРОТИ НЬОГО,В ЗАРОСЛЯХ ЛIЩИНИ,
ТАКI ГОРІХИ ЗА ВИСОКИМ ПЛОТОМ,
ЩО СМАК Я ПАМЯТАЮ I ДО НИНI..
СУМУЮ ЗА ДЗВОРАМИ ЯСИНОВЦЯ,
ДЕ ГРЕБЛИ СIНО В БАБИ-ТЕСЛЕВИЧКИ..
ВОДА З КИРНИЦІ..БРИНЗЯ І3 КОНОВЦЯ..
ШИРОКА ТІНЬ СТАРОЇ ГРУШІ-ДИЧКИ..
НУДЬГУЮ Я ЗА ЯБЛОНЬКОВ У ЛУЗІ..
НАПIВ-СУХА,ТА ВСЕ РЯСНА ЩОРОКУ..
ЗА ГЛЕБОВИМИ КОНЯМИ У ПЛУЗІ,
ЩО ТИРЬХ ЗВОЗИЛИ МАТЯШАМ НІВРОКУ..
БАНУЮ ЗА ЧОРНИЦЯМИ СМАЧНИМИ,
ХОДИВ ЗА НИМИ В ПРИСЛОП IЗ КАНЧОВОМ..
СУШЕНИМИ ГРИБАМИ ЗАПАШНИМИ..
КАПУСТОВ,ЩО В РОСОЛI БУРАКОВIМ..
ЗАСКУЧИВ Я ЗА КРОСНАМИ У ХАТІ,
ЗА ВИШИТИМИ ГЛАДДЮ РУШНИКАМИ..
ЗА КАПЦЯМИ,ЩО НА КУДЕЛЯХ ПРЯТІ..
ІЗ ЛЕБЕДЯМИ,ХРЕСТИКОМ,КОВРАМИ..
ЗА САЛОМ КОПЧЕНИМ,В ДIРКАХ ОВЕЧИМ СИРОМ,
ЗА РIДКIСНИМ ТЕПЕР-БОРСУЧИМ ЖИРОМ.......
I СКУКА ТА ЗА НЕГРОВЦЬОМ ТАК ТИСНЕ,
БО ТАМ КОЛИСЬ ПРОЙШЛО МОЄ ДИТИНСТВО

ПУШКІНО ЧИ ПУШКІНОВО???

ЛЮБІ ДРУЗІ ! МОЇ ОДНОСЕЛЬЦІ !

ПУШКІНЦІ,ЧИ СКОРіШ - ПУШКІНІВЦІ !

ХОТІВ ПОДІЛИТИСЬ ДУМКАМИ В СЕРЦІ,

ЩО ПОСЕЛИЛИСЬ В МОЇЙ ГОЛІВЦІ.

МОЖЕ ВИ СЕБЕ ТЕЖ ПИТАЛИ-

ДЕ МИЛІШЕ БУЛО ПРОЖИВАТИ?:

В "ПУШКІНО"? ЧИ В "ПУШКІНОВО"?

ДЕ СТОЯТЬ БАТЬКІВ ВАШИХ ХАТИ...

МИ ЗРАЗУ ЖИВЕМО В ДВОХ СЕЛАХ НЕЩАСНИХ,

ТА ФІШКА ВСЯ В ТОМУ,ЩО ЦЕ ОДНОЧАСНО.

І ВИЙДЕШ БУВАЄ З ДВОРА В "ПУШКІНОВО"..

ТА ЗРАЗУ ЗВЕРТАЄШ НА "ПУШКІНО" ЗНОВУ..

ЦИХ ДВІ ПОЛОВИНКИ,ДВА БОКИ ,ДВІ ГРУПИ,

ІЗ РІЗНИХ ЧАСІВ..ЇХ НЕ ЗВЕСТИ ДО КУПИ.

СЕЛО "ПУШКІНОВО" - ІЗ ТОЇ СИСТЕРЦІЇ,

ЩО В КОЖНІМ МИНУЛІМ,У КОЖНОГО В СЕРЦІ..

ЙОГО ВЖЕ НЕМАЄ НА КАРТАХ ВЧОРАШНІХ,

АЛЕ, ЩЕ ЛИШИЛОСЬ У ПАМ'ЯТІ НАШІЙ..

А "ПУШКІНО" ЗАРАЗ-ЦЕ ТОЧКА КРАЇНИ,

ЩО ПІСЛЯ МАЙДАНУ ВСТАЄ ІЗ РУЇНИ,

ЩО ВІЛЬНОЮ ГОРДО В ЄВРОПУ КРОКУЄ,

ЦЕ ТЕ "ПУШКІНОВО" - ЩО ЗАРАЗ ІСНУЄ..

ТА В ПАМ'ЯТІ В МЕНЕ ЩЕ ЖЕВРІЄ СПОГАД,

ПРО НАШЕ ДИТИНСТВО ІЗ РИБНИКОМ ПОРЯД,

З ЯКОГО МИ ВІДРАМИ РИБУ НОСИЛИ,

ПРО САД ТОЙ РОЗКІШНИЙ,ЗІ СЛИВАМИ БІЛИМИ..

І ЛІС В "ПУШКІНОВІ",ЩЕ БУВ ІЗ ДРОВАМИ,

І ПОВНИЙ ФІАЛОК ВЕСНОЮ МОРЯМИ...

СІЛЬСЬКИЙ ВИНОГРАДНИК ЗГАДАЙТЕ ЗА ГАФОЮ,

МАЛИННИК КРУГ НЬОГО,З КОЛЮЧОЮ ДРАПОЮ,

А СТОГИ ЯКІ ПІСЛЯ ЖНИВ ЗОСТАВАЛИСЯ:

СОЛОМ'ЯНІ БАШТИ УГОРУ ЗДІЙМАЛИСЯ..

НЕ МОЖНА ЗАБУТИ,ЯК,КРАЦЬКИ,ОВРАГАМИ.

КУПАТИСЬ НА "БАНЮ" ТІКАЛИ ВАТАГАМИ,

КРАСНОПЕРІВ ДЬОРГАЛИ ЧАСТО НА УДИЦЮ,

ВЗРИВАЛИ МОПЕДАМИ ТИШУ НА ВУЛИЦЯХ..

ЯК В КЛУБІ КОНЦЕРТИ ДАВАЛИ З "КУЗНЕЧИКОМ",

І ФІЛЬМИ ІНДІЙСЬКІ ДИВИЛИСЯ ВЕЧЕРОМ..

ЯК ПАХЛО СИГАРАМИ ВСЮДИ КУБИНСЬКИМИ,

СУШИЛИ ДОВГАН ГОРОДАМИ СІЛЬСЬКИМИ.

ЗГАДАЙТЕ РОКИ ЗОЛОТІ НА "КІРПІЧНОМУ",

ЯК ЦЕГЛА З ПЕЧІ ЙШЛА ГАРЯЧОЮ ТИЩАМИ,

ЯК ШИЛИ З БРЕЗЕНТУ ТЮКИ В "РУКАВИЧНОМУ",

Й "КОНЦЕРВНИЙ" ВИБЛИСКУВАВ БАНКАМИ З КРИШКАМИ,

ЯК,ПИЛЬ ВОСЕНИ,ЩО ПІДНЯТА КОМБАЙНАМИ,

ЩЕ ДОВГО СНУВАЛА ІЗ ГУЛОМ НАД ХАТАМИ..

ЯК ЧЕРЕДИ ЙШЛИ ЩЕ НОВИМИ ДОРОГАМИ,

З КОЛГОСПНИМИ Й НАШИМИ ВРОЗДРІБ КОРОВАМИ..

Й ВОДА БУЛА ВКУСНА У КОЖНІМ КОЛОДЯЗІ..

Й НІХТО НЕ ХОДИВ У "БЕУШНОМУ" ОДЯЗІ..

ЯК ШАЙБУ ГАНЯЛИ НА ЛЬОДІ У "ЛОПОШАХ",

ФУТБОЛ ПО НЕДІЛЯМ Й ПЕЛЬМЕНІ У ЛОЙОША..

ЦЕ ВСЕ В "ПУШКІНОВО" КОЛИСЬ ВІДБУВАЛОСЯ..

НІКОЛИ НІЩО НЕ МИНЕТЬСЯ,ЗДАВАЛОСЯ,

ТА ЗАРАЗ КРОКУЮТЬ ЧАСИ ДЕМОКРАТІЇ...

ДІЙШЛИ І ДО "ПУШКІНО" БЛОКИ ТА ПАРТІЇ..

СЕЛО НЕ ВПІЗНАТИ - ТАК ВСЕ ПОМІНЯЛОСЯ,

І ВРОДІ НА КРАЩЕ,СПОЧАТКУ ЗДАВАЛОСЯ...

ВЖЕ ВСІ ІНТЕРНЕТУ СЧАСЛИВІЇ ВЛАСНИКИ:

ДО КОЖНОІ ХАТИ ПРИЙШЛИ "ОДНОКЛАСНИКИ",

ДІВЧАТА НЕ ГРАЮТЬ В "РЕЗИНКУ" НА МОСТИКАХ,

ВЖЕ КЛАЦАЮТЬ "СМАЙЛИ" ТА "ЛАЙКАЮТЬ" ПОСТИКИ..

ПО ТРИСТА КАНАЛІВ ВЕЩАЮТЬ У ТЕЛЕКУ..,

І ВЕЧЕРОМ МИ ВЖЕ НЕ ЇЗДИМ НА ВЕЛИКАХ,

ТУРЕЦЬКІ ПО ХАТАМ... ІДУТЬ,СЕРІАЛЧИКИ...

ДАВНО НЕ КУПЛЯЄМ ВЖЕ ДІТЯМ МИ МЯЧИКИ..

КОМБАЙНИ ПО ВУЛИЦЯМ ЩОСЬ ВЖЕ НЕ НОСЯТЬСЯ..

І ДІТИ НА РИБНИК КУПАТИСЬ НЕ ПРОСЯТЬСЯ..

ЯК ІДУ НА ЦВИНТАР БУВАЄ ДО МАТЕРІ,

ЗАВОДИ ЯК ПРИЗРАКИ МИМО ЗАЛАТАНІ..

І СКРИПКУ "КУЗНЕЧІКА" ВЖЕ ПОЗАБУЛИ ВСІ,

У КЛУБІ - СІЛЬРАДА..А ТАНЦІ ЗАГНУЛИСЯ..

НЕМАЄ ВЖЕ В "ПУШКІНО" САДУ ТА "ЛАГЕРЯ"..

БУЛЬДОЗЕРОМ ВЕСЬ ВИНОГРАДНИК СТОПТАЛИ Б..Я..

ТА ЩО ТАМ КАЗАТИ..ВОДИ НЕМА В "ЛОПОШАХ"...

НІ В "БАНІ"..НІ В "РИБНИКУ"..ДАЖЕ В КОЛОДЯЗЯХ

КОЛИ КАНДИДАТИ "БЛАТУЮТЬ ПРОГРАМАМИ"..

І КРИЮТЬ ДРУГ - ДРУГА УСЯКИМИ "МАМАМИ"..

У МЕНЕ ДЛЯ НИХ ЛИШ ОДНЕ ПОБАЖАННЯЧКО :

ВЕРНІТЬ "П У Ш К І Н О В О" !! Й НЕ ТІЛЬКИ НАЗВАННЯЧКО!!!