
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.07.01
10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.
2025.07.01
09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно
Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то
2025.07.01
08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.
2025.06.30
21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.
Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.
У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.
2025.06.30
10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.
Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі
2025.06.30
09:12
Частина друга
Жовч і кров
1930 рік
Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
2025.06.30
08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.
На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.
На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —
2025.06.30
05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
2025.06.29
23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.
Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.
Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,
2025.06.29
23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,
2025.06.29
22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.
І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.
Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.
Невідчутна і ледь жива.
І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.
Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.
2025.06.29
17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке
Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке
Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке
2025.06.29
14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і
2025.06.29
12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн
2025.06.29
11:45
Кілька днів просто не міг відійти від трагікомедії «Мій карпатський дідусь». Пронизливе враження - справді велике кіно, навіть не за форматом, а передусім, за художнім рівнем. Міжнародна творча команда (режисер і сценарист фільму - грузин Заза Буадзе, спі
2025.06.29
10:15
Кожен із нас прагне жити цілісним, наповненим життям, відчувати внутрішню гармонію та здатність любити й бути любимим. І хоча шляхи до цього щастя у кожного свої, і кожен "здоровий" по-своєму, існують глибинні закономірності, що формують наш внутрішній
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.27
2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
юра гречин (1973) /
Вірші
Белла...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Белла...
местечко Барабой,что под Одессой.
бурлящие двадцатые года.
еврейские погромы, без ексцесов ,
не обходились вроде никогда.
пришло ЧеКа, евреям стало худо,
нет жизни вовсе, так, шо боже ш мой,
биндюжник Моня, уж не веря в чудо,
собрался до Америки с семьей.
а дочка, все упрямится, рыдая.
и уезжать не хочет, вот бардак.
ведь обещанье милому давая,
клялась, что будет ждать, неважно как.
ох , Белла, Белла-маленькое чудо,
черны, как сажа, косы и глаза,
и от тебя, порой, как от талмуда,
мне взгляда оторвать никак нельзя.
умна, скромна, упряма, не свернула,
уж если влюбится-верна как сталь-клинку.
угрозы, уговоры и посулы,
ничто не помогает старику.
но ехать все же надо,
в Америке порядок,
но Белла остается, зохен вей.
поедем дочка с нами ,
там женихи-стадами,
свобода...капитоллий...и бродвей.
разбила сердце папе , и осталась.
вкусив всего : погромы....лагеря.
и из последних сил за жизнь цеплялась.
любя и веря в то, что все не зря.
прошло лет десять после всех скитаний,
вернулась Белла в милый Барабой.
а в трещинке за печкой,
конверт полуистлевший..
ей весточку прислал её герой.
до дрожи пробирает,
конвертик открывая,
читает Белла милого слова:
штабс-капитан в отставке,
как разгромили ставку,
в Стамбул уплыл, успев тогда едва..
женился там на Фросе,
(прощенья слезно просит),
и есть у них сыночек (очень мил).
и слышал, что быть может,
она в Нью-Йорке тоже..
от клятвы он ее освободил..
эх, Белла, Белла, маленькое чудо..
черны , как сажа , косы и глаза..
что прожила ты ,я гадать не буду,
но только по щеке бежит слеза..
а море разгулялось не на шутку,
сгустились тучи , солнца вовсе нет,
на воздух, подышать хоть на минутку,
не стала милому писать она ответ..
и долго в Барабое грели слухи,
но Беллу больше встретить не пришлось,
лишь только стонет море от разлуки,
да в память её имя запеклось..
бурлящие двадцатые года.
еврейские погромы, без ексцесов ,
не обходились вроде никогда.
пришло ЧеКа, евреям стало худо,
нет жизни вовсе, так, шо боже ш мой,
биндюжник Моня, уж не веря в чудо,
собрался до Америки с семьей.
а дочка, все упрямится, рыдая.
и уезжать не хочет, вот бардак.
ведь обещанье милому давая,
клялась, что будет ждать, неважно как.
ох , Белла, Белла-маленькое чудо,
черны, как сажа, косы и глаза,
и от тебя, порой, как от талмуда,
мне взгляда оторвать никак нельзя.
умна, скромна, упряма, не свернула,
уж если влюбится-верна как сталь-клинку.
угрозы, уговоры и посулы,
ничто не помогает старику.
но ехать все же надо,
в Америке порядок,
но Белла остается, зохен вей.
поедем дочка с нами ,
там женихи-стадами,
свобода...капитоллий...и бродвей.
разбила сердце папе , и осталась.
вкусив всего : погромы....лагеря.
и из последних сил за жизнь цеплялась.
любя и веря в то, что все не зря.
прошло лет десять после всех скитаний,
вернулась Белла в милый Барабой.
а в трещинке за печкой,
конверт полуистлевший..
ей весточку прислал её герой.
до дрожи пробирает,
конвертик открывая,
читает Белла милого слова:
штабс-капитан в отставке,
как разгромили ставку,
в Стамбул уплыл, успев тогда едва..
женился там на Фросе,
(прощенья слезно просит),
и есть у них сыночек (очень мил).
и слышал, что быть может,
она в Нью-Йорке тоже..
от клятвы он ее освободил..
эх, Белла, Белла, маленькое чудо..
черны , как сажа , косы и глаза..
что прожила ты ,я гадать не буду,
но только по щеке бежит слеза..
а море разгулялось не на шутку,
сгустились тучи , солнца вовсе нет,
на воздух, подышать хоть на минутку,
не стала милому писать она ответ..
и долго в Барабое грели слухи,
но Беллу больше встретить не пришлось,
лишь только стонет море от разлуки,
да в память её имя запеклось..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію