Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.13
08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
2026.09.13
07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
2026.09.13
06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
2026.09.13
06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
2026.09.12
21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
2026.09.12
21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
2026.09.12
21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
2026.09.12
13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
2026.09.12
12:52
Хоч хилить вітер стебла до стебла,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
2026.09.12
06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
2026.09.11
20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
2026.09.11
18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
2026.09.11
12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
юра гречин (1973) /
Вірші
Белла...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Белла...
местечко Барабой,что под Одессой.
бурлящие двадцатые года.
еврейские погромы, без ексцесов ,
не обходились вроде никогда.
пришло ЧеКа, евреям стало худо,
нет жизни вовсе, так, шо боже ш мой,
биндюжник Моня, уж не веря в чудо,
собрался до Америки с семьей.
а дочка, все упрямится, рыдая.
и уезжать не хочет, вот бардак.
ведь обещанье милому давая,
клялась, что будет ждать, неважно как.
ох , Белла, Белла-маленькое чудо,
черны, как сажа, косы и глаза,
и от тебя, порой, как от талмуда,
мне взгляда оторвать никак нельзя.
умна, скромна, упряма, не свернула,
уж если влюбится-верна как сталь-клинку.
угрозы, уговоры и посулы,
ничто не помогает старику.
но ехать все же надо,
в Америке порядок,
но Белла остается, зохен вей.
поедем дочка с нами ,
там женихи-стадами,
свобода...капитоллий...и бродвей.
разбила сердце папе , и осталась.
вкусив всего : погромы....лагеря.
и из последних сил за жизнь цеплялась.
любя и веря в то, что все не зря.
прошло лет десять после всех скитаний,
вернулась Белла в милый Барабой.
а в трещинке за печкой,
конверт полуистлевший..
ей весточку прислал её герой.
до дрожи пробирает,
конвертик открывая,
читает Белла милого слова:
штабс-капитан в отставке,
как разгромили ставку,
в Стамбул уплыл, успев тогда едва..
женился там на Фросе,
(прощенья слезно просит),
и есть у них сыночек (очень мил).
и слышал, что быть может,
она в Нью-Йорке тоже..
от клятвы он ее освободил..
эх, Белла, Белла, маленькое чудо..
черны , как сажа , косы и глаза..
что прожила ты ,я гадать не буду,
но только по щеке бежит слеза..
а море разгулялось не на шутку,
сгустились тучи , солнца вовсе нет,
на воздух, подышать хоть на минутку,
не стала милому писать она ответ..
и долго в Барабое грели слухи,
но Беллу больше встретить не пришлось,
лишь только стонет море от разлуки,
да в память её имя запеклось..
бурлящие двадцатые года.
еврейские погромы, без ексцесов ,
не обходились вроде никогда.
пришло ЧеКа, евреям стало худо,
нет жизни вовсе, так, шо боже ш мой,
биндюжник Моня, уж не веря в чудо,
собрался до Америки с семьей.
а дочка, все упрямится, рыдая.
и уезжать не хочет, вот бардак.
ведь обещанье милому давая,
клялась, что будет ждать, неважно как.
ох , Белла, Белла-маленькое чудо,
черны, как сажа, косы и глаза,
и от тебя, порой, как от талмуда,
мне взгляда оторвать никак нельзя.
умна, скромна, упряма, не свернула,
уж если влюбится-верна как сталь-клинку.
угрозы, уговоры и посулы,
ничто не помогает старику.
но ехать все же надо,
в Америке порядок,
но Белла остается, зохен вей.
поедем дочка с нами ,
там женихи-стадами,
свобода...капитоллий...и бродвей.
разбила сердце папе , и осталась.
вкусив всего : погромы....лагеря.
и из последних сил за жизнь цеплялась.
любя и веря в то, что все не зря.
прошло лет десять после всех скитаний,
вернулась Белла в милый Барабой.
а в трещинке за печкой,
конверт полуистлевший..
ей весточку прислал её герой.
до дрожи пробирает,
конвертик открывая,
читает Белла милого слова:
штабс-капитан в отставке,
как разгромили ставку,
в Стамбул уплыл, успев тогда едва..
женился там на Фросе,
(прощенья слезно просит),
и есть у них сыночек (очень мил).
и слышал, что быть может,
она в Нью-Йорке тоже..
от клятвы он ее освободил..
эх, Белла, Белла, маленькое чудо..
черны , как сажа , косы и глаза..
что прожила ты ,я гадать не буду,
но только по щеке бежит слеза..
а море разгулялось не на шутку,
сгустились тучи , солнца вовсе нет,
на воздух, подышать хоть на минутку,
не стала милому писать она ответ..
и долго в Барабое грели слухи,
но Беллу больше встретить не пришлось,
лишь только стонет море от разлуки,
да в память её имя запеклось..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
