ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / юра гречин (1973) / Вірші

 ПУШКІНІВСЬКА Ш К О Л А

ХТО У ГАРВАРДІ БИВ БАКЛУШАМИ,
ХТО У ОКСВОРДІ ХАПНУВ БІД,
НУ А Я,ЗА ПЛЕЧИМА У ПУШКІНА,
ГРИЗ ЗУБАМИ НАУКИ ГРАНІТ
ШКОЛА..ШКОЛА..ЖИВИМИ ПАРКАНАМИ,
ПІДПЕРЕЗАНА,НАЧЕ РЕМНЕМ.
ЗАПАХ ЛИПОВИЙ,ПОВНИЙ ДУРМАНАМИ,
МИ З ДИТИНСТВА З СОБОЮ НЕСЕМ.
ДЕ У ВІКНАХ БЛУКАВ ЗАЙЧИК СОНЯЧНИЙ,
І ПО КЛУМБІ МЕТЕЛИК ЛІТАВ,
СМАК ВОДИ,ІЗ БІДОНУ, КОЛОДЯЗНИЙ,
Я Б І ЗАРАЗ,ЗДАЕТЬСЯ,ВПІЗНАВ
НА ТРИ ВХОДИ ДВЕРИМА ПРИВІТНАЯ,
КОРИДОРИ В БЕЗМЕЖНІСТЬ ТЯГЛИСЬ...
ТИХІ СПОГАДИ НІЖНИМИ ВІТАМИ,
НА ПОДВІР‘Ї ШКІЛЬНОМУ СПЛЕЛИСЬ
ТИХО-ТИХО..ЛИШ ВІТИ КОЛИШУТЬСЯ,
ПУХОМ ВСТЕЛЕНИХ СТОМЛЕНИХ ЛИП...
І МЕТЕЛИК,ЩО КЛУМБОЮ ВИГРАВСЯ ,
ВЖЕ НА СКЛІ ДЕСЬ ВІКОННІМ ПРИЛИП..
ГЕН НА ЛАВОЧЦІ ВЕРА ЕГОРІВНА,
МРУЖИТЬ ОЧІ..СНІЖИТЬ СИВИНА..
ПЕВНО МАЄ “ВІКНО” МІЖ УРОКАМИ,
ГЕРЦОГИНЯ НАУК МОВЧАЗНА..
ПОПІД ЛИПАМИ,В СТРОГІМ КОСТЮМЧИКУ,
АНА ЙВАНІВНА МІРЯЄ КРОК..
ЯК ЗАЖДИ,ЖдЕ ПРОВІРКУ ІЗ ОБЛАСТІ,
ЗНОВ ДАВАТИ “ВІДКРИТИЙ” УРОК..
А “КОЛЬКАНЯ”...МАРІЯ ІВАНІВНА,
ЗАВЖДИ З ВОРОХОМ ЗОШИТІВ Й КНИГ..
ЗАВЖДИ В РУЧКАХ ЗАПАСКИ ОБМІНЮЄ,
НІЖНІ ПАЛЬЦІ ВЖЕ СИНІ ВІД НИХ.
ЗI СВИСТКОМ I ЧАСОМЕТРОМ ЗВІШЕНИМ,
ЩО ЗВИСАЄ НА ЧОРНІМ ШНУРКУ,
ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ З ІНШИМИ,
РОЗПРЯМЛЯЄ СІТКИ НА ВІТРУ.
І ПЛОЩАДКА ВЖЕ МАЙЖЕ ПРИЧЕСАНА,
ВОЛЕЙБОЛЬНИЙ ПІДКАЧАНИЙ МЯЧ..
ІЩЕ МИТЬ,І ДВОБІЙ РОЗПОЧНЕТЬСЯ,
ПОМІЖ “СЬОМИМИ” Й “ВОСЬМИМИ” МАТЧ.
ЧЕРЕЗ ДВІР ВЖЕ КОГОСЬ ТАМ АДАМІВНА,
ОН ІЗ РІЗКОЮ ГРІЗНО ВЕДЕ..
ВІЧНИЙ ЗАУЧ НАШ..НІЖНА ТА ЛАГІДНА,
ЗАРАЗ ГРІЗНУ ВДАВАТИ БУДЕ.
ІЗ ЛОПАТОЮ КУТ АННА ЙВАНІВНА,
НА ГОРОДІ ШКІЛЬНОМУ ЗАВЖДИ..
БІЛЯ НЕЇ,ДІВЧАТА З РОССАДАМИ,
І ІЗ ВІДРАМИ ПОВНІ ВОДИ..
ОН БОГДАНІВНА З ЕВОВ МИХАЙЛІВНОВ,
ПО КУЩАМ ВЖЕ ЗБИРАЮТЬ МАЛЯТ,
ВЖЕ В СТОЛОВУ ПОРА,ШЕПЧУТ ЛАГІДНО,
І НАВОДЯТЬ ТАКИ З НИМИ ЛАД
У КОСТЮМЧИКАХ,НАЧЕ “С ИГОЛОЧКИ”,
ЗАВЖДИ ВИБРИТІ..“ШИПРОМ” КАДЯТ;-)
ПЕТРО ПАВЛОВИЧ ТА ЯН ЯНОВИЧ,
ПІД КАШТАНОМ ПРО ЩОСЬ ГОМОНЯТ..
ВЖЕ НАПІВ ШКОЛЯРАМИ ОТОЧЕНІ,
І АФІША В ОДНОГО В РУКАХ,
ЗНАЧИТЬ В КЛУБІ ГУРТКИ ВЖЕ ОХОЧИМИ,
ПІД ЗАВЯЗКУ НАБЕРУТ ХЛОПЯТ..
З ОЛІВЦЯМИ Й ГРУБЕЗНЕНЬКИМ ВАТМАНОМ,
ВЖЕ СТЕПАНІВНА ДЕСЬ ПОСПІША,
ІЗ ЧЕРВОНИМ ПРОГЛАЖЕНИМ ГАЛСТУКОМ,
ПІОНЕРІЇ НАШІЙ ДУША..;-)
ЗАЇЗДЖАЙЕ ,ГУРКОЧУЧИ ВИРВАМИ,
“НИВА” ,КОЛЬОРУ -КРАСНЕ ВИНО
А БАГАЖНИК,ЗАПОВНЕНИЙ КНИГАМИ,
САМ ДИРЕКТОР ПРИВІЗ З РАЙОНО..
Й ПОСПIШАЮТЬ УЖЕ ВОСЬМИКЛАСНИКИ,
І ПАКУНКИ НЕСУТЬ В КАБІНЕТ,
РОЗІЙДУТЬСЯ ПО КЛАСАМ БУКВАРИКИ,
ЗОВСІМ СВІЖІ,ЯК МАМИН ОМЛЕТ;-)
ТАК Й КОТИЛОСЬ У ЧАСІ ВІДПУЩЕНЕ,
ЦЕ ШКОЛЯРСЬКЕ БУТТЯ НА ЗЕМЛІ.
ЗА ПЛЕЧАМИ ВЕЛИКОГО ПУШКІНА,
ВАм УКЛІН - ДОРОГІ ВЧИТЕЛІ !!!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-04 15:46:16
Переглядів сторінки твору 395
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.04.04 16:05
Автор у цю хвилину відсутній