ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.22
12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.
08.02.2019
2024.11.22
09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто
2024.11.22
09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…
2024.11.22
08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!
2024.11.22
05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?
2024.11.22
04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.
2024.11.21
23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце»)
Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо
2024.11.21
22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.11.19
2024.11.16
2024.11.11
2024.11.02
2024.11.01
2024.10.30
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
юра гречин (1973) /
Вірші
ПУШКІНІВСЬКА Ш К О Л А
ХТО У ГАРВАРДІ БИВ БАКЛУШАМИ,
ХТО У ОКСВОРДІ ХАПНУВ БІД,
НУ А Я,ЗА ПЛЕЧИМА У ПУШКІНА,
ГРИЗ ЗУБАМИ НАУКИ ГРАНІТ
ШКОЛА..ШКОЛА..ЖИВИМИ ПАРКАНАМИ,
ПІДПЕРЕЗАНА,НАЧЕ РЕМНЕМ.
ЗАПАХ ЛИПОВИЙ,ПОВНИЙ ДУРМАНАМИ,
МИ З ДИТИНСТВА З СОБОЮ НЕСЕМ.
ДЕ У ВІКНАХ БЛУКАВ ЗАЙЧИК СОНЯЧНИЙ,
І ПО КЛУМБІ МЕТЕЛИК ЛІТАВ,
СМАК ВОДИ,ІЗ БІДОНУ, КОЛОДЯЗНИЙ,
Я Б І ЗАРАЗ,ЗДАЕТЬСЯ,ВПІЗНАВ
НА ТРИ ВХОДИ ДВЕРИМА ПРИВІТНАЯ,
КОРИДОРИ В БЕЗМЕЖНІСТЬ ТЯГЛИСЬ...
ТИХІ СПОГАДИ НІЖНИМИ ВІТАМИ,
НА ПОДВІР‘Ї ШКІЛЬНОМУ СПЛЕЛИСЬ
ТИХО-ТИХО..ЛИШ ВІТИ КОЛИШУТЬСЯ,
ПУХОМ ВСТЕЛЕНИХ СТОМЛЕНИХ ЛИП...
І МЕТЕЛИК,ЩО КЛУМБОЮ ВИГРАВСЯ ,
ВЖЕ НА СКЛІ ДЕСЬ ВІКОННІМ ПРИЛИП..
ГЕН НА ЛАВОЧЦІ ВЕРА ЕГОРІВНА,
МРУЖИТЬ ОЧІ..СНІЖИТЬ СИВИНА..
ПЕВНО МАЄ “ВІКНО” МІЖ УРОКАМИ,
ГЕРЦОГИНЯ НАУК МОВЧАЗНА..
ПОПІД ЛИПАМИ,В СТРОГІМ КОСТЮМЧИКУ,
АНА ЙВАНІВНА МІРЯЄ КРОК..
ЯК ЗАЖДИ,ЖдЕ ПРОВІРКУ ІЗ ОБЛАСТІ,
ЗНОВ ДАВАТИ “ВІДКРИТИЙ” УРОК..
А “КОЛЬКАНЯ”...МАРІЯ ІВАНІВНА,
ЗАВЖДИ З ВОРОХОМ ЗОШИТІВ Й КНИГ..
ЗАВЖДИ В РУЧКАХ ЗАПАСКИ ОБМІНЮЄ,
НІЖНІ ПАЛЬЦІ ВЖЕ СИНІ ВІД НИХ.
ЗI СВИСТКОМ I ЧАСОМЕТРОМ ЗВІШЕНИМ,
ЩО ЗВИСАЄ НА ЧОРНІМ ШНУРКУ,
ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ З ІНШИМИ,
РОЗПРЯМЛЯЄ СІТКИ НА ВІТРУ.
І ПЛОЩАДКА ВЖЕ МАЙЖЕ ПРИЧЕСАНА,
ВОЛЕЙБОЛЬНИЙ ПІДКАЧАНИЙ МЯЧ..
ІЩЕ МИТЬ,І ДВОБІЙ РОЗПОЧНЕТЬСЯ,
ПОМІЖ “СЬОМИМИ” Й “ВОСЬМИМИ” МАТЧ.
ЧЕРЕЗ ДВІР ВЖЕ КОГОСЬ ТАМ АДАМІВНА,
ОН ІЗ РІЗКОЮ ГРІЗНО ВЕДЕ..
ВІЧНИЙ ЗАУЧ НАШ..НІЖНА ТА ЛАГІДНА,
ЗАРАЗ ГРІЗНУ ВДАВАТИ БУДЕ.
ІЗ ЛОПАТОЮ КУТ АННА ЙВАНІВНА,
НА ГОРОДІ ШКІЛЬНОМУ ЗАВЖДИ..
БІЛЯ НЕЇ,ДІВЧАТА З РОССАДАМИ,
І ІЗ ВІДРАМИ ПОВНІ ВОДИ..
ОН БОГДАНІВНА З ЕВОВ МИХАЙЛІВНОВ,
ПО КУЩАМ ВЖЕ ЗБИРАЮТЬ МАЛЯТ,
ВЖЕ В СТОЛОВУ ПОРА,ШЕПЧУТ ЛАГІДНО,
І НАВОДЯТЬ ТАКИ З НИМИ ЛАД
У КОСТЮМЧИКАХ,НАЧЕ “С ИГОЛОЧКИ”,
ЗАВЖДИ ВИБРИТІ..“ШИПРОМ” КАДЯТ;-)
ПЕТРО ПАВЛОВИЧ ТА ЯН ЯНОВИЧ,
ПІД КАШТАНОМ ПРО ЩОСЬ ГОМОНЯТ..
ВЖЕ НАПІВ ШКОЛЯРАМИ ОТОЧЕНІ,
І АФІША В ОДНОГО В РУКАХ,
ЗНАЧИТЬ В КЛУБІ ГУРТКИ ВЖЕ ОХОЧИМИ,
ПІД ЗАВЯЗКУ НАБЕРУТ ХЛОПЯТ..
З ОЛІВЦЯМИ Й ГРУБЕЗНЕНЬКИМ ВАТМАНОМ,
ВЖЕ СТЕПАНІВНА ДЕСЬ ПОСПІША,
ІЗ ЧЕРВОНИМ ПРОГЛАЖЕНИМ ГАЛСТУКОМ,
ПІОНЕРІЇ НАШІЙ ДУША..;-)
ЗАЇЗДЖАЙЕ ,ГУРКОЧУЧИ ВИРВАМИ,
“НИВА” ,КОЛЬОРУ -КРАСНЕ ВИНО
А БАГАЖНИК,ЗАПОВНЕНИЙ КНИГАМИ,
САМ ДИРЕКТОР ПРИВІЗ З РАЙОНО..
Й ПОСПIШАЮТЬ УЖЕ ВОСЬМИКЛАСНИКИ,
І ПАКУНКИ НЕСУТЬ В КАБІНЕТ,
РОЗІЙДУТЬСЯ ПО КЛАСАМ БУКВАРИКИ,
ЗОВСІМ СВІЖІ,ЯК МАМИН ОМЛЕТ;-)
ТАК Й КОТИЛОСЬ У ЧАСІ ВІДПУЩЕНЕ,
ЦЕ ШКОЛЯРСЬКЕ БУТТЯ НА ЗЕМЛІ.
ЗА ПЛЕЧАМИ ВЕЛИКОГО ПУШКІНА,
ВАм УКЛІН - ДОРОГІ ВЧИТЕЛІ !!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ПУШКІНІВСЬКА Ш К О Л А
ХТО У ГАРВАРДІ БИВ БАКЛУШАМИ,
ХТО У ОКСВОРДІ ХАПНУВ БІД,
НУ А Я,ЗА ПЛЕЧИМА У ПУШКІНА,
ГРИЗ ЗУБАМИ НАУКИ ГРАНІТ
ШКОЛА..ШКОЛА..ЖИВИМИ ПАРКАНАМИ,
ПІДПЕРЕЗАНА,НАЧЕ РЕМНЕМ.
ЗАПАХ ЛИПОВИЙ,ПОВНИЙ ДУРМАНАМИ,
МИ З ДИТИНСТВА З СОБОЮ НЕСЕМ.
ДЕ У ВІКНАХ БЛУКАВ ЗАЙЧИК СОНЯЧНИЙ,
І ПО КЛУМБІ МЕТЕЛИК ЛІТАВ,
СМАК ВОДИ,ІЗ БІДОНУ, КОЛОДЯЗНИЙ,
Я Б І ЗАРАЗ,ЗДАЕТЬСЯ,ВПІЗНАВ
НА ТРИ ВХОДИ ДВЕРИМА ПРИВІТНАЯ,
КОРИДОРИ В БЕЗМЕЖНІСТЬ ТЯГЛИСЬ...
ТИХІ СПОГАДИ НІЖНИМИ ВІТАМИ,
НА ПОДВІР‘Ї ШКІЛЬНОМУ СПЛЕЛИСЬ
ТИХО-ТИХО..ЛИШ ВІТИ КОЛИШУТЬСЯ,
ПУХОМ ВСТЕЛЕНИХ СТОМЛЕНИХ ЛИП...
І МЕТЕЛИК,ЩО КЛУМБОЮ ВИГРАВСЯ ,
ВЖЕ НА СКЛІ ДЕСЬ ВІКОННІМ ПРИЛИП..
ГЕН НА ЛАВОЧЦІ ВЕРА ЕГОРІВНА,
МРУЖИТЬ ОЧІ..СНІЖИТЬ СИВИНА..
ПЕВНО МАЄ “ВІКНО” МІЖ УРОКАМИ,
ГЕРЦОГИНЯ НАУК МОВЧАЗНА..
ПОПІД ЛИПАМИ,В СТРОГІМ КОСТЮМЧИКУ,
АНА ЙВАНІВНА МІРЯЄ КРОК..
ЯК ЗАЖДИ,ЖдЕ ПРОВІРКУ ІЗ ОБЛАСТІ,
ЗНОВ ДАВАТИ “ВІДКРИТИЙ” УРОК..
А “КОЛЬКАНЯ”...МАРІЯ ІВАНІВНА,
ЗАВЖДИ З ВОРОХОМ ЗОШИТІВ Й КНИГ..
ЗАВЖДИ В РУЧКАХ ЗАПАСКИ ОБМІНЮЄ,
НІЖНІ ПАЛЬЦІ ВЖЕ СИНІ ВІД НИХ.
ЗI СВИСТКОМ I ЧАСОМЕТРОМ ЗВІШЕНИМ,
ЩО ЗВИСАЄ НА ЧОРНІМ ШНУРКУ,
ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ З ІНШИМИ,
РОЗПРЯМЛЯЄ СІТКИ НА ВІТРУ.
І ПЛОЩАДКА ВЖЕ МАЙЖЕ ПРИЧЕСАНА,
ВОЛЕЙБОЛЬНИЙ ПІДКАЧАНИЙ МЯЧ..
ІЩЕ МИТЬ,І ДВОБІЙ РОЗПОЧНЕТЬСЯ,
ПОМІЖ “СЬОМИМИ” Й “ВОСЬМИМИ” МАТЧ.
ЧЕРЕЗ ДВІР ВЖЕ КОГОСЬ ТАМ АДАМІВНА,
ОН ІЗ РІЗКОЮ ГРІЗНО ВЕДЕ..
ВІЧНИЙ ЗАУЧ НАШ..НІЖНА ТА ЛАГІДНА,
ЗАРАЗ ГРІЗНУ ВДАВАТИ БУДЕ.
ІЗ ЛОПАТОЮ КУТ АННА ЙВАНІВНА,
НА ГОРОДІ ШКІЛЬНОМУ ЗАВЖДИ..
БІЛЯ НЕЇ,ДІВЧАТА З РОССАДАМИ,
І ІЗ ВІДРАМИ ПОВНІ ВОДИ..
ОН БОГДАНІВНА З ЕВОВ МИХАЙЛІВНОВ,
ПО КУЩАМ ВЖЕ ЗБИРАЮТЬ МАЛЯТ,
ВЖЕ В СТОЛОВУ ПОРА,ШЕПЧУТ ЛАГІДНО,
І НАВОДЯТЬ ТАКИ З НИМИ ЛАД
У КОСТЮМЧИКАХ,НАЧЕ “С ИГОЛОЧКИ”,
ЗАВЖДИ ВИБРИТІ..“ШИПРОМ” КАДЯТ;-)
ПЕТРО ПАВЛОВИЧ ТА ЯН ЯНОВИЧ,
ПІД КАШТАНОМ ПРО ЩОСЬ ГОМОНЯТ..
ВЖЕ НАПІВ ШКОЛЯРАМИ ОТОЧЕНІ,
І АФІША В ОДНОГО В РУКАХ,
ЗНАЧИТЬ В КЛУБІ ГУРТКИ ВЖЕ ОХОЧИМИ,
ПІД ЗАВЯЗКУ НАБЕРУТ ХЛОПЯТ..
З ОЛІВЦЯМИ Й ГРУБЕЗНЕНЬКИМ ВАТМАНОМ,
ВЖЕ СТЕПАНІВНА ДЕСЬ ПОСПІША,
ІЗ ЧЕРВОНИМ ПРОГЛАЖЕНИМ ГАЛСТУКОМ,
ПІОНЕРІЇ НАШІЙ ДУША..;-)
ЗАЇЗДЖАЙЕ ,ГУРКОЧУЧИ ВИРВАМИ,
“НИВА” ,КОЛЬОРУ -КРАСНЕ ВИНО
А БАГАЖНИК,ЗАПОВНЕНИЙ КНИГАМИ,
САМ ДИРЕКТОР ПРИВІЗ З РАЙОНО..
Й ПОСПIШАЮТЬ УЖЕ ВОСЬМИКЛАСНИКИ,
І ПАКУНКИ НЕСУТЬ В КАБІНЕТ,
РОЗІЙДУТЬСЯ ПО КЛАСАМ БУКВАРИКИ,
ЗОВСІМ СВІЖІ,ЯК МАМИН ОМЛЕТ;-)
ТАК Й КОТИЛОСЬ У ЧАСІ ВІДПУЩЕНЕ,
ЦЕ ШКОЛЯРСЬКЕ БУТТЯ НА ЗЕМЛІ.
ЗА ПЛЕЧАМИ ВЕЛИКОГО ПУШКІНА,
ВАм УКЛІН - ДОРОГІ ВЧИТЕЛІ !!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"РІЧНИЦІ СМЕРТІ ТОЛІКА САВЧЕНКА ПРИСВЯЧУЮ.."
• Перейти на сторінку •
"ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО СІЛЬСЬКОГО ГОЛОВИ І МОЇХ ОДНОСЕЛЬЧАН.."
• Перейти на сторінку •
"ВІДКРИТИЙ ЛИСТ ДО СІЛЬСЬКОГО ГОЛОВИ І МОЇХ ОДНОСЕЛЬЧАН.."
Про публікацію