ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.

хома дідим
2026.10.26 19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів

Борис Костиря
2026.10.26 18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / юра гречин (1973) / Вірші

 ПУШКІНІВСЬКА Ш К О Л А

ХТО У ГАРВАРДІ БИВ БАКЛУШАМИ,
ХТО У ОКСВОРДІ ХАПНУВ БІД,
НУ А Я,ЗА ПЛЕЧИМА У ПУШКІНА,
ГРИЗ ЗУБАМИ НАУКИ ГРАНІТ
ШКОЛА..ШКОЛА..ЖИВИМИ ПАРКАНАМИ,
ПІДПЕРЕЗАНА,НАЧЕ РЕМНЕМ.
ЗАПАХ ЛИПОВИЙ,ПОВНИЙ ДУРМАНАМИ,
МИ З ДИТИНСТВА З СОБОЮ НЕСЕМ.
ДЕ У ВІКНАХ БЛУКАВ ЗАЙЧИК СОНЯЧНИЙ,
І ПО КЛУМБІ МЕТЕЛИК ЛІТАВ,
СМАК ВОДИ,ІЗ БІДОНУ, КОЛОДЯЗНИЙ,
Я Б І ЗАРАЗ,ЗДАЕТЬСЯ,ВПІЗНАВ
НА ТРИ ВХОДИ ДВЕРИМА ПРИВІТНАЯ,
КОРИДОРИ В БЕЗМЕЖНІСТЬ ТЯГЛИСЬ...
ТИХІ СПОГАДИ НІЖНИМИ ВІТАМИ,
НА ПОДВІР‘Ї ШКІЛЬНОМУ СПЛЕЛИСЬ
ТИХО-ТИХО..ЛИШ ВІТИ КОЛИШУТЬСЯ,
ПУХОМ ВСТЕЛЕНИХ СТОМЛЕНИХ ЛИП...
І МЕТЕЛИК,ЩО КЛУМБОЮ ВИГРАВСЯ ,
ВЖЕ НА СКЛІ ДЕСЬ ВІКОННІМ ПРИЛИП..
ГЕН НА ЛАВОЧЦІ ВЕРА ЕГОРІВНА,
МРУЖИТЬ ОЧІ..СНІЖИТЬ СИВИНА..
ПЕВНО МАЄ “ВІКНО” МІЖ УРОКАМИ,
ГЕРЦОГИНЯ НАУК МОВЧАЗНА..
ПОПІД ЛИПАМИ,В СТРОГІМ КОСТЮМЧИКУ,
АНА ЙВАНІВНА МІРЯЄ КРОК..
ЯК ЗАЖДИ,ЖдЕ ПРОВІРКУ ІЗ ОБЛАСТІ,
ЗНОВ ДАВАТИ “ВІДКРИТИЙ” УРОК..
А “КОЛЬКАНЯ”...МАРІЯ ІВАНІВНА,
ЗАВЖДИ З ВОРОХОМ ЗОШИТІВ Й КНИГ..
ЗАВЖДИ В РУЧКАХ ЗАПАСКИ ОБМІНЮЄ,
НІЖНІ ПАЛЬЦІ ВЖЕ СИНІ ВІД НИХ.
ЗI СВИСТКОМ I ЧАСОМЕТРОМ ЗВІШЕНИМ,
ЩО ЗВИСАЄ НА ЧОРНІМ ШНУРКУ,
ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ З ІНШИМИ,
РОЗПРЯМЛЯЄ СІТКИ НА ВІТРУ.
І ПЛОЩАДКА ВЖЕ МАЙЖЕ ПРИЧЕСАНА,
ВОЛЕЙБОЛЬНИЙ ПІДКАЧАНИЙ МЯЧ..
ІЩЕ МИТЬ,І ДВОБІЙ РОЗПОЧНЕТЬСЯ,
ПОМІЖ “СЬОМИМИ” Й “ВОСЬМИМИ” МАТЧ.
ЧЕРЕЗ ДВІР ВЖЕ КОГОСЬ ТАМ АДАМІВНА,
ОН ІЗ РІЗКОЮ ГРІЗНО ВЕДЕ..
ВІЧНИЙ ЗАУЧ НАШ..НІЖНА ТА ЛАГІДНА,
ЗАРАЗ ГРІЗНУ ВДАВАТИ БУДЕ.
ІЗ ЛОПАТОЮ КУТ АННА ЙВАНІВНА,
НА ГОРОДІ ШКІЛЬНОМУ ЗАВЖДИ..
БІЛЯ НЕЇ,ДІВЧАТА З РОССАДАМИ,
І ІЗ ВІДРАМИ ПОВНІ ВОДИ..
ОН БОГДАНІВНА З ЕВОВ МИХАЙЛІВНОВ,
ПО КУЩАМ ВЖЕ ЗБИРАЮТЬ МАЛЯТ,
ВЖЕ В СТОЛОВУ ПОРА,ШЕПЧУТ ЛАГІДНО,
І НАВОДЯТЬ ТАКИ З НИМИ ЛАД
У КОСТЮМЧИКАХ,НАЧЕ “С ИГОЛОЧКИ”,
ЗАВЖДИ ВИБРИТІ..“ШИПРОМ” КАДЯТ;-)
ПЕТРО ПАВЛОВИЧ ТА ЯН ЯНОВИЧ,
ПІД КАШТАНОМ ПРО ЩОСЬ ГОМОНЯТ..
ВЖЕ НАПІВ ШКОЛЯРАМИ ОТОЧЕНІ,
І АФІША В ОДНОГО В РУКАХ,
ЗНАЧИТЬ В КЛУБІ ГУРТКИ ВЖЕ ОХОЧИМИ,
ПІД ЗАВЯЗКУ НАБЕРУТ ХЛОПЯТ..
З ОЛІВЦЯМИ Й ГРУБЕЗНЕНЬКИМ ВАТМАНОМ,
ВЖЕ СТЕПАНІВНА ДЕСЬ ПОСПІША,
ІЗ ЧЕРВОНИМ ПРОГЛАЖЕНИМ ГАЛСТУКОМ,
ПІОНЕРІЇ НАШІЙ ДУША..;-)
ЗАЇЗДЖАЙЕ ,ГУРКОЧУЧИ ВИРВАМИ,
“НИВА” ,КОЛЬОРУ -КРАСНЕ ВИНО
А БАГАЖНИК,ЗАПОВНЕНИЙ КНИГАМИ,
САМ ДИРЕКТОР ПРИВІЗ З РАЙОНО..
Й ПОСПIШАЮТЬ УЖЕ ВОСЬМИКЛАСНИКИ,
І ПАКУНКИ НЕСУТЬ В КАБІНЕТ,
РОЗІЙДУТЬСЯ ПО КЛАСАМ БУКВАРИКИ,
ЗОВСІМ СВІЖІ,ЯК МАМИН ОМЛЕТ;-)
ТАК Й КОТИЛОСЬ У ЧАСІ ВІДПУЩЕНЕ,
ЦЕ ШКОЛЯРСЬКЕ БУТТЯ НА ЗЕМЛІ.
ЗА ПЛЕЧАМИ ВЕЛИКОГО ПУШКІНА,
ВАм УКЛІН - ДОРОГІ ВЧИТЕЛІ !!!




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-04 15:46:16
Переглядів сторінки твору 482
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.710
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.04.04 16:05
Автор у цю хвилину відсутній