Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.13
08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»
(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)
2026.09.13
07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б
2026.09.13
06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.
У злиден
2026.09.13
06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.
2026.09.12
21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи
2026.09.12
21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.
Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,
2026.09.12
21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.
Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:
2026.09.12
13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.
2026.09.12
12:52
Хоч хилить вітер стебла до стебла,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.
Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,
2026.09.12
06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.
2026.09.11
20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
2026.09.11
18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
2026.09.11
12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.09.08
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
юра гречин (1973) /
Вірші
ДОЛИНА НАРЦИСІВ В ХУСТІ..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ДОЛИНА НАРЦИСІВ В ХУСТІ..
НАД ХУСТОМ ВЕЛИЧАВО НАВИСАЮТЬ
РУЇНИ ЗАМКУ НА КРУТІЙ ГОРІ..
ЩОРОКУ БУР'ЯНАМИ ОБРОСТАЮТЬ,
В ТРАВІ ХОВАЮЧИСЬ,НЕНАЧЕ У ІМЛІ..
СТІН ЗАЛИШКИ,ПОРІЗАНІ ВІТРАМИ,
БЕЗЖАЛІСНИМ ДОЩЕМ СТОЧЕНІ ВСІ..
ШЕПОЧЕ КРІЗЬ СТОЛІТТЯ КОЖНИЙ КАМІНЬ,
ЛЕГЕНДИ СЛАВНИХ,ДАВНИХ ТИХ ЧАСІВ..
БУЛИ ЧАСИ..БУЛИ ВИСОКІ МУРИ,
НАД БАШТАМИ РВАВ ВІТЕР ПРАПОРИ..
ЖИВ СЛАВНИЙ КНЯЗЬ НА ТІЙ ГОРІ ПОХМУРІЙ,
ЩО НАВИСА НАД ТИСОЮ ЗГОРИ..
БУЛА У КНЯЗЯ ДОНЕЧКА ЄДИНА,
ЩО РУСЕЮ ЗВАЛАСЯ МІЖ ЛЮДЬМИ..
ЗРОСТАЛА ТИХО,НАЧЕ ТА КАЛИНА..
ВДИХАЛА СВІЖІСТЬ ПОВНИМИ ГРУДЬМИ..
ТИМ ЧАСОМ В ХУСТІ ЖИВ ГОНЧАР ІВАНКО,
ЩО З ГЛИНИ ДИВНИИЙ ПОСУД ВИПІКАВ..
ЛІПИВ НА КРУЗІ ГЛЕЧИКИ ДЛЯ ЗАМКУ,
І КНЯЖНУ РУСЮ ПАЛКО ПОКОХАВ..
НА ПОВНОЛІТТЯ РУСІ-В ЗАМКУ СВЯТО:
ДАВАВ КНЯЗЬ БАЛ (ЗЗИВАЛИ ЖЕНИХІВ)..
ПОНАЗ'ЇЖАЛОСЬ ЛИЦАРІВ БАГАТО,
СЛАВЕТНИХ ГЕРЦОГIВ,БАРОНІВ ТА КНЯЗІВ..
І ВСІ ПРИЙШЛИ ІЗ ЛЕСНИМИ РЕЧАМИ,
ДАРУНКІВ ДИВНИХ КУПУ ПРИНЕСЛИ..
МУЗИКИ ГРАЛИ,СТIЛ ЛОМИВСЬ ХАРЧАМИ,
МЕДИ ТА ВИНА РІКАМИ ТЕКЛИ..
ТА РУСЕНЦІ-КРАСУНІ НЕ ДО П'ЯНКИ..
НЕ РАДУЕ КОШТОВНОСТЕЙ ГОРА..
ВОНА ЧЕКАЛА НА СВОГО ІВАНКА:
КОХАНОГО,ПРОСТОГО ГОНЧАРА..
ПРИЙШОВ ІВАНКО В ЗАМОК ПОНАДВЕЧІР,
В РУКАХ МАВ ЗГОРТОЧОК ДАРУНКА ДЛЯ КНЯЖНИ..
ТА ВАРТА НЕ ПУСТИЛА..ГНАЛА В ПЛЕЧІ..
ПАНИ ГУЛЯЮТЬ..ЙДИ "ПІД ТРИ РОЖНИ"..
ВСЕ Ж УБЛАГАВ ІВАНКО ВАРТОВОГО,
ЩОБ ПЕРЕДАВ ТОЙ ЗГОРТОЧОК КНЯЖНІЙ..
ПРИНЕСЛИ В ЗАЛ..І ЗРАЗУ СТИХЛО СЛОВО..
ТО ДИВНА ВАЗА З КВІТАМИ НА НІЙ..
І КВІТИ,ЯК ЖИВІ ПО НІЙ СТЕЛИЛИСЬ,
ПЕРЕПЛЕЛИСЬ НАРЦИСІВ ПАРОСТКИ..
НА ВСІ БОКИ ІЗ ВАЗИ СВІТЛО ЛИЛОСЬ..
ТРЕМТІЛИ НІЖНО-БІЛІ ПЕЛЮСТКИ..
СЕРДИТИЙ КНЯЗЬ НАСУПИВ ГРІЗНО ОЧІ,
У ГНІВІ ВІН ТУ ДИВНУ ВАЗУ ВЗЯВ..
КОХАННЯ РУСИНЕ,ВСІ ЧАЯННЯ ДІВОЧІ,
У ТУ ХВИЛИНУ В ВАЗІ РОЗПІЗНАВ
В СЕРЦЯХ ТУ ВАЗУ У ВІКНО ВІДКРИТЕ,
ЖБУРНУВ З ГОРИ В ДОЛИНУ,ДЕ ТРАВА..
НА ТИСЯЧІ ОСКОЛОЧКІВ РОЗБИТЕ,
РОЗСИПАЛОСЬ КОХАННЯ ГОНЧАРА
А ВРАНЦІ ВСТАЛО СОНЦЕ ПОНАД ТИСОВ..
І СТАЛОСЬ ДИВО..В КАПЕЛЬКАХ РОСИ..
ПО ВСІЙ ДОЛИНІ ТИСЯЧІ НАРЦИСІВ,
З ОСКОЛКІВ ТОЇ ВАЗИ ПРОРОСЛИ
І В ПАМЯТЬ ПРО ЛЮБОВ ІВАНКА Й РУСІ,
ЩО НЕ СУДИЛАСЬ ЇМ У ТІЙ ПОРІ
ЦВІТУТЬ НАРЦИСИ НА ДОЛИНІ В ХУСТІ..
А ЗАМКА ЛИШ РУЇНИ НА ГОРІ..
РУЇНИ ЗАМКУ НА КРУТІЙ ГОРІ..
ЩОРОКУ БУР'ЯНАМИ ОБРОСТАЮТЬ,
В ТРАВІ ХОВАЮЧИСЬ,НЕНАЧЕ У ІМЛІ..
СТІН ЗАЛИШКИ,ПОРІЗАНІ ВІТРАМИ,
БЕЗЖАЛІСНИМ ДОЩЕМ СТОЧЕНІ ВСІ..
ШЕПОЧЕ КРІЗЬ СТОЛІТТЯ КОЖНИЙ КАМІНЬ,
ЛЕГЕНДИ СЛАВНИХ,ДАВНИХ ТИХ ЧАСІВ..
БУЛИ ЧАСИ..БУЛИ ВИСОКІ МУРИ,
НАД БАШТАМИ РВАВ ВІТЕР ПРАПОРИ..
ЖИВ СЛАВНИЙ КНЯЗЬ НА ТІЙ ГОРІ ПОХМУРІЙ,
ЩО НАВИСА НАД ТИСОЮ ЗГОРИ..
БУЛА У КНЯЗЯ ДОНЕЧКА ЄДИНА,
ЩО РУСЕЮ ЗВАЛАСЯ МІЖ ЛЮДЬМИ..
ЗРОСТАЛА ТИХО,НАЧЕ ТА КАЛИНА..
ВДИХАЛА СВІЖІСТЬ ПОВНИМИ ГРУДЬМИ..
ТИМ ЧАСОМ В ХУСТІ ЖИВ ГОНЧАР ІВАНКО,
ЩО З ГЛИНИ ДИВНИИЙ ПОСУД ВИПІКАВ..
ЛІПИВ НА КРУЗІ ГЛЕЧИКИ ДЛЯ ЗАМКУ,
І КНЯЖНУ РУСЮ ПАЛКО ПОКОХАВ..
НА ПОВНОЛІТТЯ РУСІ-В ЗАМКУ СВЯТО:
ДАВАВ КНЯЗЬ БАЛ (ЗЗИВАЛИ ЖЕНИХІВ)..
ПОНАЗ'ЇЖАЛОСЬ ЛИЦАРІВ БАГАТО,
СЛАВЕТНИХ ГЕРЦОГIВ,БАРОНІВ ТА КНЯЗІВ..
І ВСІ ПРИЙШЛИ ІЗ ЛЕСНИМИ РЕЧАМИ,
ДАРУНКІВ ДИВНИХ КУПУ ПРИНЕСЛИ..
МУЗИКИ ГРАЛИ,СТIЛ ЛОМИВСЬ ХАРЧАМИ,
МЕДИ ТА ВИНА РІКАМИ ТЕКЛИ..
ТА РУСЕНЦІ-КРАСУНІ НЕ ДО П'ЯНКИ..
НЕ РАДУЕ КОШТОВНОСТЕЙ ГОРА..
ВОНА ЧЕКАЛА НА СВОГО ІВАНКА:
КОХАНОГО,ПРОСТОГО ГОНЧАРА..
ПРИЙШОВ ІВАНКО В ЗАМОК ПОНАДВЕЧІР,
В РУКАХ МАВ ЗГОРТОЧОК ДАРУНКА ДЛЯ КНЯЖНИ..
ТА ВАРТА НЕ ПУСТИЛА..ГНАЛА В ПЛЕЧІ..
ПАНИ ГУЛЯЮТЬ..ЙДИ "ПІД ТРИ РОЖНИ"..
ВСЕ Ж УБЛАГАВ ІВАНКО ВАРТОВОГО,
ЩОБ ПЕРЕДАВ ТОЙ ЗГОРТОЧОК КНЯЖНІЙ..
ПРИНЕСЛИ В ЗАЛ..І ЗРАЗУ СТИХЛО СЛОВО..
ТО ДИВНА ВАЗА З КВІТАМИ НА НІЙ..
І КВІТИ,ЯК ЖИВІ ПО НІЙ СТЕЛИЛИСЬ,
ПЕРЕПЛЕЛИСЬ НАРЦИСІВ ПАРОСТКИ..
НА ВСІ БОКИ ІЗ ВАЗИ СВІТЛО ЛИЛОСЬ..
ТРЕМТІЛИ НІЖНО-БІЛІ ПЕЛЮСТКИ..
СЕРДИТИЙ КНЯЗЬ НАСУПИВ ГРІЗНО ОЧІ,
У ГНІВІ ВІН ТУ ДИВНУ ВАЗУ ВЗЯВ..
КОХАННЯ РУСИНЕ,ВСІ ЧАЯННЯ ДІВОЧІ,
У ТУ ХВИЛИНУ В ВАЗІ РОЗПІЗНАВ
В СЕРЦЯХ ТУ ВАЗУ У ВІКНО ВІДКРИТЕ,
ЖБУРНУВ З ГОРИ В ДОЛИНУ,ДЕ ТРАВА..
НА ТИСЯЧІ ОСКОЛОЧКІВ РОЗБИТЕ,
РОЗСИПАЛОСЬ КОХАННЯ ГОНЧАРА
А ВРАНЦІ ВСТАЛО СОНЦЕ ПОНАД ТИСОВ..
І СТАЛОСЬ ДИВО..В КАПЕЛЬКАХ РОСИ..
ПО ВСІЙ ДОЛИНІ ТИСЯЧІ НАРЦИСІВ,
З ОСКОЛКІВ ТОЇ ВАЗИ ПРОРОСЛИ
І В ПАМЯТЬ ПРО ЛЮБОВ ІВАНКА Й РУСІ,
ЩО НЕ СУДИЛАСЬ ЇМ У ТІЙ ПОРІ
ЦВІТУТЬ НАРЦИСИ НА ДОЛИНІ В ХУСТІ..
А ЗАМКА ЛИШ РУЇНИ НА ГОРІ..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
