Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.10.28
15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)
Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,
Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,
2026.10.28
13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.
В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.
В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,
2026.10.28
11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших.
Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ.
Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки.
Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями.
«Де
2026.10.28
11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.
Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "
Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "
2026.10.28
07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.
2026.10.27
23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей
2026.10.27
21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий
Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий
Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська
2026.10.27
21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.
Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св
2026.10.27
17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.
Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,
2026.10.27
15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,
2026.10.27
13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.
Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни
2026.10.27
06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.
2026.10.26
23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником
2026.10.26
19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
2026.10.26
19:13
що ви читаєте
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
мій принце
слова слова слова
а зрештою чому би
не читати
звичайніші
чи зовсім непрості
пригоди слів
2026.10.26
18:21
Коли поїду я із цих країв,
Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Залишу три сльозини в чистім полі,
Залишу смуток луків і роїв,
Рубці і шрами довгої неволі.
Поїду в невідомість назавжди.
Від спогадів розірвані валізи.
Поїду від руйновища, біди,
Від жесту неповторної маркізи.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.10.28
2026.10.27
2026.10.19
2026.10.17
2026.10.12
2026.10.08
2026.10.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
юра гречин (1973) /
Вірші
ПАЛАНОК...замок в Мукачево
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ПАЛАНОК...замок в Мукачево
У ЧАСІ ЗАГУБИЛИСЯ ПОЧАТКИ,
ЙОГО IСТОРIЇ,ТА ІМЕНА ТВОРЦІВ..
АЛЕ В АРХІВАХ ВЖЕ ДЕСЯТОГО СТОЛIТТЯ,
ВIН ЗАХИЩАВ НАШ КРАЙ ВІД ВОРОГІВ..
ПОДОЛЬСЬКИЙ КЯЖИЧ-ФЕДІР КОРЯТОВИЧ,
ОТРИМАВ ЙОГО В ДАР ВІД КОРОЛЯ,
А ТАКОЖ ЛУГ,З ДЕСЯТОК ВИННИХ СХОВИЧ,
І ГЕН ДО ЛАТОРИЦІ ВСЯ ЙОГО ЗЕМЛЯ..
У ТІЖ ЧАСИ ( ТРИНАДЦЯТЕ СТОЛIТТЯ ),
ЗАСІЛА ДУМКА В КНЯЗЯ В ЗАМКУ ТУТ
-ЯК ВИСТОЯТИ В ПОРУ ЛИХОЛIТТЯ?
ЯК ПЕРЕЖИТЬ ОСАДУ ДОВГИХ ПУТ?
ЗЕРНОМ ЗАБИТІ СХОВИЩА ПІДЗЕМНІ,
АЛЕ ВОДИ НІ КАПЛІ НА ГОРІ..
І ВИРІШИВ НАШ КНЯЗЬ КОПАТИ ЗЕМЛЮ,
КОЛОДЯЗЬ РИТИ НА В ЗАМКУ У ДВОРІ..
ЯК БИ Ж ЗЕМЛЯ..А ТО Ж - СКАЛА-СКАЛОЮ
I ДЕНЬ І НІЧ СІЧУТЬ КАМЕНЯРІ..
КРОВАВИМ ПОТОМ,РАБСЬКОЮ СЛЬОЗОЮ,
ВГРИЗАЛИСЬ НА СТО ЛОКТІВ ДО ЗЕМЛІ..
ТЯНУЛИСЬ ДУЖЕ ДОВГО ДНІ ЧЕКАННЯ,
ВЖЕ КОРЯТОВИЧ І НЕ ЇВ Й НЕ СПАВ..
ТА КОЖЕН ДЕНЬ:- НІ КНЯЖЕ!(ЯК ЗНУЩАННЯ),
ВІД СЛУГ СВОЇХ НАДВЕЧІР ВИСЛУХАВ..
ЙШЛИ ДОВГІ МІСЯЦІ ЧЕКАННЯ..КНЯЗЬ ЗНЕДУЖАВ,
ЯК ХМАРА ЧОРНИЙ..МАРНІСТЬ ВСІХ СТАРАНЬ..
-ПРОДАВ БИ, - КРИКНУВ,ЯКОСЬ - ЧОРТУ ДУШУ!!
ЗА ТУЮ ВОДУ,ЗРАЗУ,БЕЗ ВАГАНЬ..
І СТАЛОСЬ ДИВО:СТОВП ВОГНЮ ТА ДИМУ,
РАПТОВО ЗАПАЛИВСЯ ПЕРЕД НИМ.
ІЗ НЬОГО ВИЙШОВ В ЧОРНІЙ ОДЕЖИНІ,
ЯКИЙИСЬ НЕЗНАЙОМЕЦЬ..ПРОХОДИМ..
-ТВОЯ ДУША,НАСТІЛЬКИ ЧОРНА,КНЯЖЕ,
ЩО НАВІТЬ НЕ ВВІЙШЛА ДО АДСЬКИХ КНИГ..
КОЛОДЯЗЬ ТВІЙ НАПОВНЮ Я ВОДОЮ,
ЗА ПЯТЬ МІШКІВ ДУКАТІВ ЗОЛОТИХ!!
-ТИ ЗГОДЕН КНЯЖЕ? - ЗГОДЕН!ВСЕ ЗА ВОДУ!
А ЦЕ НЕ ЖАРТ?ТИ БІЛЬШЕ ЗАПРОСИ?
- ТА НІ,НЕ ЖАРТ! ВСЕ! СКЛАДЕНО УГОДУ!
ДО СХОДУ СОНЦЯ ГРОШІ ПРИНЕСИ!
І КНЯЗЬ НЕ ВСПІВ ЗНИЗАТИ І ПЛЕЧИМА,
ЯК ТОЙ ВЖЕ НАД КОЛОДЯЗЕМ ПОВИС..
-ЧЕКАЮ НА СВІТАНКУ ІЗ ГРОШИМА!!!..
Й ЗІСКОЧИВ В ПРІРВУ, НАЧЕ КАМНЕМ ВНИЗ..
В КОЛОДЯЗІ НА ДНІ ВСЕ ЗАГРИМІЛО..
ВОГНЯНІ СПОЛОХИ..СІРЧАНИЙ РИНУВ ДИМ..
НУ А КОЛИ ВСЕ ВТИХЛО,ВСІМ НА ДИВО
-КОЛОДЯЗЬ ПОВЕН БУВ ЧИСТІШОЇ ВОДИ..
РАДІЄ КНЯЗЬ..У ЗАМКУ НИНІ СВЯТО..
РАДІЮТЬ СЛУГИ,СКРИПКА ВИГРАЄ..
ТА СКОРО РАНОК,ТЕБА НЕСТИ ПЛАТУ,
А ЗОЛОТА БОДАЙ ТРЕТИНА Є..
СЛУЖИВ У КНЯЗЯ В ЗАМКУ ХИТРИЙ БЛАЗЕНЬ,
ВІН ДАВ ПОРАДУ ПАНУ,ДОБРИХ СЛІВ..
-ТИ,ПАНЕ,НЕ СУМУЙ,АДЖЕ З ТИМ ЧОРТОМ,
ВИ НД ДОМОВИЛИСЬ ПРО РОЗМІРИ МІШКІВ!!;-)
КНЯЗЬ НАКАЗАВ ПОШИТИ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,
ЗОВСІМ МАЛЕНЬКИХ(КОЖЕН З ДВА ВЕРШКИ)..
ПОКЛАВ ПО ПАРІ ЗОЛОТИХ МОНЕТ-КРУЖЕЧКІВ,
БОЖ НА СВІТАНКУ ДО КОЛОДЯЗЯ ІТИ..
-НУ ЩО,ПРИНІС? -А ЯК ЖЕ..ОСЬ І ПЛАТА,
МІЙ ЛЮБИЙ ЧОРТЕ,ВСЕ ЯК ОБІЦЯВ!
ОСЬ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,ПОВНІЇ ДУКАТІВ..
(ПРО ЇХ РОЗМІРИ ТИЖ НІЧОГО НЕ СКАЗАВ:-)
ЧОРТ ЗАРЕВІВ..ЗРИВАЛАСЯ УГОДА..
ВІН БУВ ОБДУРЕНИЙ,НЕНАЧЕ ЦУЦЕНЯ..
- Я ЗАБЕРУ ВІД ТЕБЕ КНЯЖЕ ВОДУ..
ЗІСКОЧИВ ВНИЗ..В СТОВП ДИМУ І ВОГНЮ
ВОДИ НЕМА В КОЛОДЯЗІ Й ПОНИНІ..
І КАЖУТЬ ЛЮДИ-В ЗАМКУ ПО НОЧАМ,
ШУМИТЬ КОЛОДЯЗЬ,ІСКРИ ВЮТЬСЯ СИНІ..
БО ЧОРТ ОБДУРЕНИЙ,ІЩЕ І ДОСІ ТАМ...
ЙОГО IСТОРIЇ,ТА ІМЕНА ТВОРЦІВ..
АЛЕ В АРХІВАХ ВЖЕ ДЕСЯТОГО СТОЛIТТЯ,
ВIН ЗАХИЩАВ НАШ КРАЙ ВІД ВОРОГІВ..
ПОДОЛЬСЬКИЙ КЯЖИЧ-ФЕДІР КОРЯТОВИЧ,
ОТРИМАВ ЙОГО В ДАР ВІД КОРОЛЯ,
А ТАКОЖ ЛУГ,З ДЕСЯТОК ВИННИХ СХОВИЧ,
І ГЕН ДО ЛАТОРИЦІ ВСЯ ЙОГО ЗЕМЛЯ..
У ТІЖ ЧАСИ ( ТРИНАДЦЯТЕ СТОЛIТТЯ ),
ЗАСІЛА ДУМКА В КНЯЗЯ В ЗАМКУ ТУТ
-ЯК ВИСТОЯТИ В ПОРУ ЛИХОЛIТТЯ?
ЯК ПЕРЕЖИТЬ ОСАДУ ДОВГИХ ПУТ?
ЗЕРНОМ ЗАБИТІ СХОВИЩА ПІДЗЕМНІ,
АЛЕ ВОДИ НІ КАПЛІ НА ГОРІ..
І ВИРІШИВ НАШ КНЯЗЬ КОПАТИ ЗЕМЛЮ,
КОЛОДЯЗЬ РИТИ НА В ЗАМКУ У ДВОРІ..
ЯК БИ Ж ЗЕМЛЯ..А ТО Ж - СКАЛА-СКАЛОЮ
I ДЕНЬ І НІЧ СІЧУТЬ КАМЕНЯРІ..
КРОВАВИМ ПОТОМ,РАБСЬКОЮ СЛЬОЗОЮ,
ВГРИЗАЛИСЬ НА СТО ЛОКТІВ ДО ЗЕМЛІ..
ТЯНУЛИСЬ ДУЖЕ ДОВГО ДНІ ЧЕКАННЯ,
ВЖЕ КОРЯТОВИЧ І НЕ ЇВ Й НЕ СПАВ..
ТА КОЖЕН ДЕНЬ:- НІ КНЯЖЕ!(ЯК ЗНУЩАННЯ),
ВІД СЛУГ СВОЇХ НАДВЕЧІР ВИСЛУХАВ..
ЙШЛИ ДОВГІ МІСЯЦІ ЧЕКАННЯ..КНЯЗЬ ЗНЕДУЖАВ,
ЯК ХМАРА ЧОРНИЙ..МАРНІСТЬ ВСІХ СТАРАНЬ..
-ПРОДАВ БИ, - КРИКНУВ,ЯКОСЬ - ЧОРТУ ДУШУ!!
ЗА ТУЮ ВОДУ,ЗРАЗУ,БЕЗ ВАГАНЬ..
І СТАЛОСЬ ДИВО:СТОВП ВОГНЮ ТА ДИМУ,
РАПТОВО ЗАПАЛИВСЯ ПЕРЕД НИМ.
ІЗ НЬОГО ВИЙШОВ В ЧОРНІЙ ОДЕЖИНІ,
ЯКИЙИСЬ НЕЗНАЙОМЕЦЬ..ПРОХОДИМ..
-ТВОЯ ДУША,НАСТІЛЬКИ ЧОРНА,КНЯЖЕ,
ЩО НАВІТЬ НЕ ВВІЙШЛА ДО АДСЬКИХ КНИГ..
КОЛОДЯЗЬ ТВІЙ НАПОВНЮ Я ВОДОЮ,
ЗА ПЯТЬ МІШКІВ ДУКАТІВ ЗОЛОТИХ!!
-ТИ ЗГОДЕН КНЯЖЕ? - ЗГОДЕН!ВСЕ ЗА ВОДУ!
А ЦЕ НЕ ЖАРТ?ТИ БІЛЬШЕ ЗАПРОСИ?
- ТА НІ,НЕ ЖАРТ! ВСЕ! СКЛАДЕНО УГОДУ!
ДО СХОДУ СОНЦЯ ГРОШІ ПРИНЕСИ!
І КНЯЗЬ НЕ ВСПІВ ЗНИЗАТИ І ПЛЕЧИМА,
ЯК ТОЙ ВЖЕ НАД КОЛОДЯЗЕМ ПОВИС..
-ЧЕКАЮ НА СВІТАНКУ ІЗ ГРОШИМА!!!..
Й ЗІСКОЧИВ В ПРІРВУ, НАЧЕ КАМНЕМ ВНИЗ..
В КОЛОДЯЗІ НА ДНІ ВСЕ ЗАГРИМІЛО..
ВОГНЯНІ СПОЛОХИ..СІРЧАНИЙ РИНУВ ДИМ..
НУ А КОЛИ ВСЕ ВТИХЛО,ВСІМ НА ДИВО
-КОЛОДЯЗЬ ПОВЕН БУВ ЧИСТІШОЇ ВОДИ..
РАДІЄ КНЯЗЬ..У ЗАМКУ НИНІ СВЯТО..
РАДІЮТЬ СЛУГИ,СКРИПКА ВИГРАЄ..
ТА СКОРО РАНОК,ТЕБА НЕСТИ ПЛАТУ,
А ЗОЛОТА БОДАЙ ТРЕТИНА Є..
СЛУЖИВ У КНЯЗЯ В ЗАМКУ ХИТРИЙ БЛАЗЕНЬ,
ВІН ДАВ ПОРАДУ ПАНУ,ДОБРИХ СЛІВ..
-ТИ,ПАНЕ,НЕ СУМУЙ,АДЖЕ З ТИМ ЧОРТОМ,
ВИ НД ДОМОВИЛИСЬ ПРО РОЗМІРИ МІШКІВ!!;-)
КНЯЗЬ НАКАЗАВ ПОШИТИ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,
ЗОВСІМ МАЛЕНЬКИХ(КОЖЕН З ДВА ВЕРШКИ)..
ПОКЛАВ ПО ПАРІ ЗОЛОТИХ МОНЕТ-КРУЖЕЧКІВ,
БОЖ НА СВІТАНКУ ДО КОЛОДЯЗЯ ІТИ..
-НУ ЩО,ПРИНІС? -А ЯК ЖЕ..ОСЬ І ПЛАТА,
МІЙ ЛЮБИЙ ЧОРТЕ,ВСЕ ЯК ОБІЦЯВ!
ОСЬ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,ПОВНІЇ ДУКАТІВ..
(ПРО ЇХ РОЗМІРИ ТИЖ НІЧОГО НЕ СКАЗАВ:-)
ЧОРТ ЗАРЕВІВ..ЗРИВАЛАСЯ УГОДА..
ВІН БУВ ОБДУРЕНИЙ,НЕНАЧЕ ЦУЦЕНЯ..
- Я ЗАБЕРУ ВІД ТЕБЕ КНЯЖЕ ВОДУ..
ЗІСКОЧИВ ВНИЗ..В СТОВП ДИМУ І ВОГНЮ
ВОДИ НЕМА В КОЛОДЯЗІ Й ПОНИНІ..
І КАЖУТЬ ЛЮДИ-В ЗАМКУ ПО НОЧАМ,
ШУМИТЬ КОЛОДЯЗЬ,ІСКРИ ВЮТЬСЯ СИНІ..
БО ЧОРТ ОБДУРЕНИЙ,ІЩЕ І ДОСІ ТАМ...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
