Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.18
00:08
Нещодавно снився дивний сон,
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
ніби в мене вдома на подвір'ї,
під старий, гаркавий патефон,
Гусаків товчуть чубаті Півні.
Заєць з вовком п'ють на брудершафт,
грають в доміно з Кролями Свині.
Напідпитку Місячний ландшафт
зачепився за тумани сині.
2025.12.17
23:48
Ворог наш такий як є –
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
віднімає, топче, б’є.
Чи настав, чи настає
час забрати все своє.
Спадок наш, країв Земля –
зазіхання від кремля.
Ця околиця Русі
2025.12.17
20:15
У жодну віру не вкладається життя.
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
Усі вони – лиш скалки мудрості Всевишнього.
Усі вони – одне лиш каяття
За скоєні й нескоєні гріхи супроти Істини.
***
Як поєднать здоровий глузд із вірою,
Аби лишилася ще й шпарка на дива,
2025.12.17
16:51
Кришталеві
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
Води огортають все у синь
Прохолодну
Чуйна, грішна
Ця любов є над усе красива
Знаю, де лишився би
Свій почавши день
2025.12.17
14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.
Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім
2025.12.17
12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає
2025.12.17
10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно
Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати
2025.12.17
00:04
Привіт!
Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр
2025.12.16
17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.
Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,
2025.12.16
13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.
Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові
2025.12.16
13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".
Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.
2025.12.16
12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,
2025.12.16
12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.
Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,
2025.12.16
10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.
МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги
2025.12.16
09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.
2025.12.16
06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.12.02
2025.12.01
2025.11.29
2025.11.26
2025.11.23
2025.11.07
2025.10.29
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
юра гречин (1973) /
Вірші
ПАЛАНОК...замок в Мукачево
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ПАЛАНОК...замок в Мукачево
У ЧАСІ ЗАГУБИЛИСЯ ПОЧАТКИ,
ЙОГО IСТОРIЇ,ТА ІМЕНА ТВОРЦІВ..
АЛЕ В АРХІВАХ ВЖЕ ДЕСЯТОГО СТОЛIТТЯ,
ВIН ЗАХИЩАВ НАШ КРАЙ ВІД ВОРОГІВ..
ПОДОЛЬСЬКИЙ КЯЖИЧ-ФЕДІР КОРЯТОВИЧ,
ОТРИМАВ ЙОГО В ДАР ВІД КОРОЛЯ,
А ТАКОЖ ЛУГ,З ДЕСЯТОК ВИННИХ СХОВИЧ,
І ГЕН ДО ЛАТОРИЦІ ВСЯ ЙОГО ЗЕМЛЯ..
У ТІЖ ЧАСИ ( ТРИНАДЦЯТЕ СТОЛIТТЯ ),
ЗАСІЛА ДУМКА В КНЯЗЯ В ЗАМКУ ТУТ
-ЯК ВИСТОЯТИ В ПОРУ ЛИХОЛIТТЯ?
ЯК ПЕРЕЖИТЬ ОСАДУ ДОВГИХ ПУТ?
ЗЕРНОМ ЗАБИТІ СХОВИЩА ПІДЗЕМНІ,
АЛЕ ВОДИ НІ КАПЛІ НА ГОРІ..
І ВИРІШИВ НАШ КНЯЗЬ КОПАТИ ЗЕМЛЮ,
КОЛОДЯЗЬ РИТИ НА В ЗАМКУ У ДВОРІ..
ЯК БИ Ж ЗЕМЛЯ..А ТО Ж - СКАЛА-СКАЛОЮ
I ДЕНЬ І НІЧ СІЧУТЬ КАМЕНЯРІ..
КРОВАВИМ ПОТОМ,РАБСЬКОЮ СЛЬОЗОЮ,
ВГРИЗАЛИСЬ НА СТО ЛОКТІВ ДО ЗЕМЛІ..
ТЯНУЛИСЬ ДУЖЕ ДОВГО ДНІ ЧЕКАННЯ,
ВЖЕ КОРЯТОВИЧ І НЕ ЇВ Й НЕ СПАВ..
ТА КОЖЕН ДЕНЬ:- НІ КНЯЖЕ!(ЯК ЗНУЩАННЯ),
ВІД СЛУГ СВОЇХ НАДВЕЧІР ВИСЛУХАВ..
ЙШЛИ ДОВГІ МІСЯЦІ ЧЕКАННЯ..КНЯЗЬ ЗНЕДУЖАВ,
ЯК ХМАРА ЧОРНИЙ..МАРНІСТЬ ВСІХ СТАРАНЬ..
-ПРОДАВ БИ, - КРИКНУВ,ЯКОСЬ - ЧОРТУ ДУШУ!!
ЗА ТУЮ ВОДУ,ЗРАЗУ,БЕЗ ВАГАНЬ..
І СТАЛОСЬ ДИВО:СТОВП ВОГНЮ ТА ДИМУ,
РАПТОВО ЗАПАЛИВСЯ ПЕРЕД НИМ.
ІЗ НЬОГО ВИЙШОВ В ЧОРНІЙ ОДЕЖИНІ,
ЯКИЙИСЬ НЕЗНАЙОМЕЦЬ..ПРОХОДИМ..
-ТВОЯ ДУША,НАСТІЛЬКИ ЧОРНА,КНЯЖЕ,
ЩО НАВІТЬ НЕ ВВІЙШЛА ДО АДСЬКИХ КНИГ..
КОЛОДЯЗЬ ТВІЙ НАПОВНЮ Я ВОДОЮ,
ЗА ПЯТЬ МІШКІВ ДУКАТІВ ЗОЛОТИХ!!
-ТИ ЗГОДЕН КНЯЖЕ? - ЗГОДЕН!ВСЕ ЗА ВОДУ!
А ЦЕ НЕ ЖАРТ?ТИ БІЛЬШЕ ЗАПРОСИ?
- ТА НІ,НЕ ЖАРТ! ВСЕ! СКЛАДЕНО УГОДУ!
ДО СХОДУ СОНЦЯ ГРОШІ ПРИНЕСИ!
І КНЯЗЬ НЕ ВСПІВ ЗНИЗАТИ І ПЛЕЧИМА,
ЯК ТОЙ ВЖЕ НАД КОЛОДЯЗЕМ ПОВИС..
-ЧЕКАЮ НА СВІТАНКУ ІЗ ГРОШИМА!!!..
Й ЗІСКОЧИВ В ПРІРВУ, НАЧЕ КАМНЕМ ВНИЗ..
В КОЛОДЯЗІ НА ДНІ ВСЕ ЗАГРИМІЛО..
ВОГНЯНІ СПОЛОХИ..СІРЧАНИЙ РИНУВ ДИМ..
НУ А КОЛИ ВСЕ ВТИХЛО,ВСІМ НА ДИВО
-КОЛОДЯЗЬ ПОВЕН БУВ ЧИСТІШОЇ ВОДИ..
РАДІЄ КНЯЗЬ..У ЗАМКУ НИНІ СВЯТО..
РАДІЮТЬ СЛУГИ,СКРИПКА ВИГРАЄ..
ТА СКОРО РАНОК,ТЕБА НЕСТИ ПЛАТУ,
А ЗОЛОТА БОДАЙ ТРЕТИНА Є..
СЛУЖИВ У КНЯЗЯ В ЗАМКУ ХИТРИЙ БЛАЗЕНЬ,
ВІН ДАВ ПОРАДУ ПАНУ,ДОБРИХ СЛІВ..
-ТИ,ПАНЕ,НЕ СУМУЙ,АДЖЕ З ТИМ ЧОРТОМ,
ВИ НД ДОМОВИЛИСЬ ПРО РОЗМІРИ МІШКІВ!!;-)
КНЯЗЬ НАКАЗАВ ПОШИТИ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,
ЗОВСІМ МАЛЕНЬКИХ(КОЖЕН З ДВА ВЕРШКИ)..
ПОКЛАВ ПО ПАРІ ЗОЛОТИХ МОНЕТ-КРУЖЕЧКІВ,
БОЖ НА СВІТАНКУ ДО КОЛОДЯЗЯ ІТИ..
-НУ ЩО,ПРИНІС? -А ЯК ЖЕ..ОСЬ І ПЛАТА,
МІЙ ЛЮБИЙ ЧОРТЕ,ВСЕ ЯК ОБІЦЯВ!
ОСЬ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,ПОВНІЇ ДУКАТІВ..
(ПРО ЇХ РОЗМІРИ ТИЖ НІЧОГО НЕ СКАЗАВ:-)
ЧОРТ ЗАРЕВІВ..ЗРИВАЛАСЯ УГОДА..
ВІН БУВ ОБДУРЕНИЙ,НЕНАЧЕ ЦУЦЕНЯ..
- Я ЗАБЕРУ ВІД ТЕБЕ КНЯЖЕ ВОДУ..
ЗІСКОЧИВ ВНИЗ..В СТОВП ДИМУ І ВОГНЮ
ВОДИ НЕМА В КОЛОДЯЗІ Й ПОНИНІ..
І КАЖУТЬ ЛЮДИ-В ЗАМКУ ПО НОЧАМ,
ШУМИТЬ КОЛОДЯЗЬ,ІСКРИ ВЮТЬСЯ СИНІ..
БО ЧОРТ ОБДУРЕНИЙ,ІЩЕ І ДОСІ ТАМ...
ЙОГО IСТОРIЇ,ТА ІМЕНА ТВОРЦІВ..
АЛЕ В АРХІВАХ ВЖЕ ДЕСЯТОГО СТОЛIТТЯ,
ВIН ЗАХИЩАВ НАШ КРАЙ ВІД ВОРОГІВ..
ПОДОЛЬСЬКИЙ КЯЖИЧ-ФЕДІР КОРЯТОВИЧ,
ОТРИМАВ ЙОГО В ДАР ВІД КОРОЛЯ,
А ТАКОЖ ЛУГ,З ДЕСЯТОК ВИННИХ СХОВИЧ,
І ГЕН ДО ЛАТОРИЦІ ВСЯ ЙОГО ЗЕМЛЯ..
У ТІЖ ЧАСИ ( ТРИНАДЦЯТЕ СТОЛIТТЯ ),
ЗАСІЛА ДУМКА В КНЯЗЯ В ЗАМКУ ТУТ
-ЯК ВИСТОЯТИ В ПОРУ ЛИХОЛIТТЯ?
ЯК ПЕРЕЖИТЬ ОСАДУ ДОВГИХ ПУТ?
ЗЕРНОМ ЗАБИТІ СХОВИЩА ПІДЗЕМНІ,
АЛЕ ВОДИ НІ КАПЛІ НА ГОРІ..
І ВИРІШИВ НАШ КНЯЗЬ КОПАТИ ЗЕМЛЮ,
КОЛОДЯЗЬ РИТИ НА В ЗАМКУ У ДВОРІ..
ЯК БИ Ж ЗЕМЛЯ..А ТО Ж - СКАЛА-СКАЛОЮ
I ДЕНЬ І НІЧ СІЧУТЬ КАМЕНЯРІ..
КРОВАВИМ ПОТОМ,РАБСЬКОЮ СЛЬОЗОЮ,
ВГРИЗАЛИСЬ НА СТО ЛОКТІВ ДО ЗЕМЛІ..
ТЯНУЛИСЬ ДУЖЕ ДОВГО ДНІ ЧЕКАННЯ,
ВЖЕ КОРЯТОВИЧ І НЕ ЇВ Й НЕ СПАВ..
ТА КОЖЕН ДЕНЬ:- НІ КНЯЖЕ!(ЯК ЗНУЩАННЯ),
ВІД СЛУГ СВОЇХ НАДВЕЧІР ВИСЛУХАВ..
ЙШЛИ ДОВГІ МІСЯЦІ ЧЕКАННЯ..КНЯЗЬ ЗНЕДУЖАВ,
ЯК ХМАРА ЧОРНИЙ..МАРНІСТЬ ВСІХ СТАРАНЬ..
-ПРОДАВ БИ, - КРИКНУВ,ЯКОСЬ - ЧОРТУ ДУШУ!!
ЗА ТУЮ ВОДУ,ЗРАЗУ,БЕЗ ВАГАНЬ..
І СТАЛОСЬ ДИВО:СТОВП ВОГНЮ ТА ДИМУ,
РАПТОВО ЗАПАЛИВСЯ ПЕРЕД НИМ.
ІЗ НЬОГО ВИЙШОВ В ЧОРНІЙ ОДЕЖИНІ,
ЯКИЙИСЬ НЕЗНАЙОМЕЦЬ..ПРОХОДИМ..
-ТВОЯ ДУША,НАСТІЛЬКИ ЧОРНА,КНЯЖЕ,
ЩО НАВІТЬ НЕ ВВІЙШЛА ДО АДСЬКИХ КНИГ..
КОЛОДЯЗЬ ТВІЙ НАПОВНЮ Я ВОДОЮ,
ЗА ПЯТЬ МІШКІВ ДУКАТІВ ЗОЛОТИХ!!
-ТИ ЗГОДЕН КНЯЖЕ? - ЗГОДЕН!ВСЕ ЗА ВОДУ!
А ЦЕ НЕ ЖАРТ?ТИ БІЛЬШЕ ЗАПРОСИ?
- ТА НІ,НЕ ЖАРТ! ВСЕ! СКЛАДЕНО УГОДУ!
ДО СХОДУ СОНЦЯ ГРОШІ ПРИНЕСИ!
І КНЯЗЬ НЕ ВСПІВ ЗНИЗАТИ І ПЛЕЧИМА,
ЯК ТОЙ ВЖЕ НАД КОЛОДЯЗЕМ ПОВИС..
-ЧЕКАЮ НА СВІТАНКУ ІЗ ГРОШИМА!!!..
Й ЗІСКОЧИВ В ПРІРВУ, НАЧЕ КАМНЕМ ВНИЗ..
В КОЛОДЯЗІ НА ДНІ ВСЕ ЗАГРИМІЛО..
ВОГНЯНІ СПОЛОХИ..СІРЧАНИЙ РИНУВ ДИМ..
НУ А КОЛИ ВСЕ ВТИХЛО,ВСІМ НА ДИВО
-КОЛОДЯЗЬ ПОВЕН БУВ ЧИСТІШОЇ ВОДИ..
РАДІЄ КНЯЗЬ..У ЗАМКУ НИНІ СВЯТО..
РАДІЮТЬ СЛУГИ,СКРИПКА ВИГРАЄ..
ТА СКОРО РАНОК,ТЕБА НЕСТИ ПЛАТУ,
А ЗОЛОТА БОДАЙ ТРЕТИНА Є..
СЛУЖИВ У КНЯЗЯ В ЗАМКУ ХИТРИЙ БЛАЗЕНЬ,
ВІН ДАВ ПОРАДУ ПАНУ,ДОБРИХ СЛІВ..
-ТИ,ПАНЕ,НЕ СУМУЙ,АДЖЕ З ТИМ ЧОРТОМ,
ВИ НД ДОМОВИЛИСЬ ПРО РОЗМІРИ МІШКІВ!!;-)
КНЯЗЬ НАКАЗАВ ПОШИТИ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,
ЗОВСІМ МАЛЕНЬКИХ(КОЖЕН З ДВА ВЕРШКИ)..
ПОКЛАВ ПО ПАРІ ЗОЛОТИХ МОНЕТ-КРУЖЕЧКІВ,
БОЖ НА СВІТАНКУ ДО КОЛОДЯЗЯ ІТИ..
-НУ ЩО,ПРИНІС? -А ЯК ЖЕ..ОСЬ І ПЛАТА,
МІЙ ЛЮБИЙ ЧОРТЕ,ВСЕ ЯК ОБІЦЯВ!
ОСЬ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,ПОВНІЇ ДУКАТІВ..
(ПРО ЇХ РОЗМІРИ ТИЖ НІЧОГО НЕ СКАЗАВ:-)
ЧОРТ ЗАРЕВІВ..ЗРИВАЛАСЯ УГОДА..
ВІН БУВ ОБДУРЕНИЙ,НЕНАЧЕ ЦУЦЕНЯ..
- Я ЗАБЕРУ ВІД ТЕБЕ КНЯЖЕ ВОДУ..
ЗІСКОЧИВ ВНИЗ..В СТОВП ДИМУ І ВОГНЮ
ВОДИ НЕМА В КОЛОДЯЗІ Й ПОНИНІ..
І КАЖУТЬ ЛЮДИ-В ЗАМКУ ПО НОЧАМ,
ШУМИТЬ КОЛОДЯЗЬ,ІСКРИ ВЮТЬСЯ СИНІ..
БО ЧОРТ ОБДУРЕНИЙ,ІЩЕ І ДОСІ ТАМ...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
