Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.29
22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
2025.10.29
21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
2025.10.29
18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
2025.10.29
17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
2025.10.29
13:15
А для мене негода - лише у замащених берцях
Об тягучої глини окопної ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю к
Об тягучої глини окопної ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю к
2025.10.29
11:51
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
2025.10.29
06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
2025.10.28
22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
2025.10.28
16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
2025.10.28
12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом.
Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття.
Промишляв на скляній тарі та макулатурі.
Якщо везло знайти пристойні ношені речі,
здавав по п’ять гривен Вірці –
стерві у дві точки: на барахолці
і
2025.10.28
12:12
Коли думкам затісно в тілі,
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні
Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —
А вихід замкнений назовні,
Причина навіть не в похміллі,
А в тім, що зникли полюбовні
Я сам по собі… думи вільні.
Інакше виникне дво-бійка...
І знов причина не в похміллі —
2025.10.28
11:46
Диявол постачає нас вином,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.
Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,
зі своїх пекельних підвалів.
У тебе з рота пахне полином,
це запах вакханальних аномалій.
Я несу тобі крихітку ґлузду,
мов декілька грамів дусту.
Причащаймось частіше й чистішими,
2025.10.28
06:11
Хто сказав, що збайдужіло
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?
Поглядаю на жінок, -
Що змарнів, як перецвілий
І обламаний бузок?
Хто й чому хитрить лукаво
Та навіює злий дух,
Щоб скоріше рот роззявив
Для роїв кусючих мух?
2025.10.27
21:24
Літо вислизає із-під нас,
Мов коштовний осяйний алмаз.
Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.
Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.
Мов коштовний осяйний алмаз.
Літо хмарою пливе у даль,
Залишаючи свою печаль.
Літо вислизає із-під ніг.
І жене вперед жорсткий батіг.
2025.10.27
09:17
Крок за кроком… Слово в слово
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…
Нога в ногу… свій маршрут
Лиш малесенька обмова:
Вони там, а я ще тут…
В кожнім ритмі музиченьки
В кожнім подиху вітри
Не такий щоб я маленький
Але, звісно, до пори…
2025.10.27
08:32
Накрила ніч все темною габою,
Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.
Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Гуляє вітер одиноким звіром.
А чи зустрінемось іще з тобою?
Лойовий каганець тріщить, мов віра.
Ми якось розійшлися по-англійськи,
Немов блукаємо у мутнім меві,
А почуттів ще теплий гріє ліжник,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.10.27
2025.10.20
2025.10.01
2025.09.04
2025.08.31
2025.08.13
2025.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
юра гречин (1973) /
Вірші
ПАЛАНОК...замок в Мукачево
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
ПАЛАНОК...замок в Мукачево
У ЧАСІ ЗАГУБИЛИСЯ ПОЧАТКИ,
ЙОГО IСТОРIЇ,ТА ІМЕНА ТВОРЦІВ..
АЛЕ В АРХІВАХ ВЖЕ ДЕСЯТОГО СТОЛIТТЯ,
ВIН ЗАХИЩАВ НАШ КРАЙ ВІД ВОРОГІВ..
ПОДОЛЬСЬКИЙ КЯЖИЧ-ФЕДІР КОРЯТОВИЧ,
ОТРИМАВ ЙОГО В ДАР ВІД КОРОЛЯ,
А ТАКОЖ ЛУГ,З ДЕСЯТОК ВИННИХ СХОВИЧ,
І ГЕН ДО ЛАТОРИЦІ ВСЯ ЙОГО ЗЕМЛЯ..
У ТІЖ ЧАСИ ( ТРИНАДЦЯТЕ СТОЛIТТЯ ),
ЗАСІЛА ДУМКА В КНЯЗЯ В ЗАМКУ ТУТ
-ЯК ВИСТОЯТИ В ПОРУ ЛИХОЛIТТЯ?
ЯК ПЕРЕЖИТЬ ОСАДУ ДОВГИХ ПУТ?
ЗЕРНОМ ЗАБИТІ СХОВИЩА ПІДЗЕМНІ,
АЛЕ ВОДИ НІ КАПЛІ НА ГОРІ..
І ВИРІШИВ НАШ КНЯЗЬ КОПАТИ ЗЕМЛЮ,
КОЛОДЯЗЬ РИТИ НА В ЗАМКУ У ДВОРІ..
ЯК БИ Ж ЗЕМЛЯ..А ТО Ж - СКАЛА-СКАЛОЮ
I ДЕНЬ І НІЧ СІЧУТЬ КАМЕНЯРІ..
КРОВАВИМ ПОТОМ,РАБСЬКОЮ СЛЬОЗОЮ,
ВГРИЗАЛИСЬ НА СТО ЛОКТІВ ДО ЗЕМЛІ..
ТЯНУЛИСЬ ДУЖЕ ДОВГО ДНІ ЧЕКАННЯ,
ВЖЕ КОРЯТОВИЧ І НЕ ЇВ Й НЕ СПАВ..
ТА КОЖЕН ДЕНЬ:- НІ КНЯЖЕ!(ЯК ЗНУЩАННЯ),
ВІД СЛУГ СВОЇХ НАДВЕЧІР ВИСЛУХАВ..
ЙШЛИ ДОВГІ МІСЯЦІ ЧЕКАННЯ..КНЯЗЬ ЗНЕДУЖАВ,
ЯК ХМАРА ЧОРНИЙ..МАРНІСТЬ ВСІХ СТАРАНЬ..
-ПРОДАВ БИ, - КРИКНУВ,ЯКОСЬ - ЧОРТУ ДУШУ!!
ЗА ТУЮ ВОДУ,ЗРАЗУ,БЕЗ ВАГАНЬ..
І СТАЛОСЬ ДИВО:СТОВП ВОГНЮ ТА ДИМУ,
РАПТОВО ЗАПАЛИВСЯ ПЕРЕД НИМ.
ІЗ НЬОГО ВИЙШОВ В ЧОРНІЙ ОДЕЖИНІ,
ЯКИЙИСЬ НЕЗНАЙОМЕЦЬ..ПРОХОДИМ..
-ТВОЯ ДУША,НАСТІЛЬКИ ЧОРНА,КНЯЖЕ,
ЩО НАВІТЬ НЕ ВВІЙШЛА ДО АДСЬКИХ КНИГ..
КОЛОДЯЗЬ ТВІЙ НАПОВНЮ Я ВОДОЮ,
ЗА ПЯТЬ МІШКІВ ДУКАТІВ ЗОЛОТИХ!!
-ТИ ЗГОДЕН КНЯЖЕ? - ЗГОДЕН!ВСЕ ЗА ВОДУ!
А ЦЕ НЕ ЖАРТ?ТИ БІЛЬШЕ ЗАПРОСИ?
- ТА НІ,НЕ ЖАРТ! ВСЕ! СКЛАДЕНО УГОДУ!
ДО СХОДУ СОНЦЯ ГРОШІ ПРИНЕСИ!
І КНЯЗЬ НЕ ВСПІВ ЗНИЗАТИ І ПЛЕЧИМА,
ЯК ТОЙ ВЖЕ НАД КОЛОДЯЗЕМ ПОВИС..
-ЧЕКАЮ НА СВІТАНКУ ІЗ ГРОШИМА!!!..
Й ЗІСКОЧИВ В ПРІРВУ, НАЧЕ КАМНЕМ ВНИЗ..
В КОЛОДЯЗІ НА ДНІ ВСЕ ЗАГРИМІЛО..
ВОГНЯНІ СПОЛОХИ..СІРЧАНИЙ РИНУВ ДИМ..
НУ А КОЛИ ВСЕ ВТИХЛО,ВСІМ НА ДИВО
-КОЛОДЯЗЬ ПОВЕН БУВ ЧИСТІШОЇ ВОДИ..
РАДІЄ КНЯЗЬ..У ЗАМКУ НИНІ СВЯТО..
РАДІЮТЬ СЛУГИ,СКРИПКА ВИГРАЄ..
ТА СКОРО РАНОК,ТЕБА НЕСТИ ПЛАТУ,
А ЗОЛОТА БОДАЙ ТРЕТИНА Є..
СЛУЖИВ У КНЯЗЯ В ЗАМКУ ХИТРИЙ БЛАЗЕНЬ,
ВІН ДАВ ПОРАДУ ПАНУ,ДОБРИХ СЛІВ..
-ТИ,ПАНЕ,НЕ СУМУЙ,АДЖЕ З ТИМ ЧОРТОМ,
ВИ НД ДОМОВИЛИСЬ ПРО РОЗМІРИ МІШКІВ!!;-)
КНЯЗЬ НАКАЗАВ ПОШИТИ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,
ЗОВСІМ МАЛЕНЬКИХ(КОЖЕН З ДВА ВЕРШКИ)..
ПОКЛАВ ПО ПАРІ ЗОЛОТИХ МОНЕТ-КРУЖЕЧКІВ,
БОЖ НА СВІТАНКУ ДО КОЛОДЯЗЯ ІТИ..
-НУ ЩО,ПРИНІС? -А ЯК ЖЕ..ОСЬ І ПЛАТА,
МІЙ ЛЮБИЙ ЧОРТЕ,ВСЕ ЯК ОБІЦЯВ!
ОСЬ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,ПОВНІЇ ДУКАТІВ..
(ПРО ЇХ РОЗМІРИ ТИЖ НІЧОГО НЕ СКАЗАВ:-)
ЧОРТ ЗАРЕВІВ..ЗРИВАЛАСЯ УГОДА..
ВІН БУВ ОБДУРЕНИЙ,НЕНАЧЕ ЦУЦЕНЯ..
- Я ЗАБЕРУ ВІД ТЕБЕ КНЯЖЕ ВОДУ..
ЗІСКОЧИВ ВНИЗ..В СТОВП ДИМУ І ВОГНЮ
ВОДИ НЕМА В КОЛОДЯЗІ Й ПОНИНІ..
І КАЖУТЬ ЛЮДИ-В ЗАМКУ ПО НОЧАМ,
ШУМИТЬ КОЛОДЯЗЬ,ІСКРИ ВЮТЬСЯ СИНІ..
БО ЧОРТ ОБДУРЕНИЙ,ІЩЕ І ДОСІ ТАМ...
ЙОГО IСТОРIЇ,ТА ІМЕНА ТВОРЦІВ..
АЛЕ В АРХІВАХ ВЖЕ ДЕСЯТОГО СТОЛIТТЯ,
ВIН ЗАХИЩАВ НАШ КРАЙ ВІД ВОРОГІВ..
ПОДОЛЬСЬКИЙ КЯЖИЧ-ФЕДІР КОРЯТОВИЧ,
ОТРИМАВ ЙОГО В ДАР ВІД КОРОЛЯ,
А ТАКОЖ ЛУГ,З ДЕСЯТОК ВИННИХ СХОВИЧ,
І ГЕН ДО ЛАТОРИЦІ ВСЯ ЙОГО ЗЕМЛЯ..
У ТІЖ ЧАСИ ( ТРИНАДЦЯТЕ СТОЛIТТЯ ),
ЗАСІЛА ДУМКА В КНЯЗЯ В ЗАМКУ ТУТ
-ЯК ВИСТОЯТИ В ПОРУ ЛИХОЛIТТЯ?
ЯК ПЕРЕЖИТЬ ОСАДУ ДОВГИХ ПУТ?
ЗЕРНОМ ЗАБИТІ СХОВИЩА ПІДЗЕМНІ,
АЛЕ ВОДИ НІ КАПЛІ НА ГОРІ..
І ВИРІШИВ НАШ КНЯЗЬ КОПАТИ ЗЕМЛЮ,
КОЛОДЯЗЬ РИТИ НА В ЗАМКУ У ДВОРІ..
ЯК БИ Ж ЗЕМЛЯ..А ТО Ж - СКАЛА-СКАЛОЮ
I ДЕНЬ І НІЧ СІЧУТЬ КАМЕНЯРІ..
КРОВАВИМ ПОТОМ,РАБСЬКОЮ СЛЬОЗОЮ,
ВГРИЗАЛИСЬ НА СТО ЛОКТІВ ДО ЗЕМЛІ..
ТЯНУЛИСЬ ДУЖЕ ДОВГО ДНІ ЧЕКАННЯ,
ВЖЕ КОРЯТОВИЧ І НЕ ЇВ Й НЕ СПАВ..
ТА КОЖЕН ДЕНЬ:- НІ КНЯЖЕ!(ЯК ЗНУЩАННЯ),
ВІД СЛУГ СВОЇХ НАДВЕЧІР ВИСЛУХАВ..
ЙШЛИ ДОВГІ МІСЯЦІ ЧЕКАННЯ..КНЯЗЬ ЗНЕДУЖАВ,
ЯК ХМАРА ЧОРНИЙ..МАРНІСТЬ ВСІХ СТАРАНЬ..
-ПРОДАВ БИ, - КРИКНУВ,ЯКОСЬ - ЧОРТУ ДУШУ!!
ЗА ТУЮ ВОДУ,ЗРАЗУ,БЕЗ ВАГАНЬ..
І СТАЛОСЬ ДИВО:СТОВП ВОГНЮ ТА ДИМУ,
РАПТОВО ЗАПАЛИВСЯ ПЕРЕД НИМ.
ІЗ НЬОГО ВИЙШОВ В ЧОРНІЙ ОДЕЖИНІ,
ЯКИЙИСЬ НЕЗНАЙОМЕЦЬ..ПРОХОДИМ..
-ТВОЯ ДУША,НАСТІЛЬКИ ЧОРНА,КНЯЖЕ,
ЩО НАВІТЬ НЕ ВВІЙШЛА ДО АДСЬКИХ КНИГ..
КОЛОДЯЗЬ ТВІЙ НАПОВНЮ Я ВОДОЮ,
ЗА ПЯТЬ МІШКІВ ДУКАТІВ ЗОЛОТИХ!!
-ТИ ЗГОДЕН КНЯЖЕ? - ЗГОДЕН!ВСЕ ЗА ВОДУ!
А ЦЕ НЕ ЖАРТ?ТИ БІЛЬШЕ ЗАПРОСИ?
- ТА НІ,НЕ ЖАРТ! ВСЕ! СКЛАДЕНО УГОДУ!
ДО СХОДУ СОНЦЯ ГРОШІ ПРИНЕСИ!
І КНЯЗЬ НЕ ВСПІВ ЗНИЗАТИ І ПЛЕЧИМА,
ЯК ТОЙ ВЖЕ НАД КОЛОДЯЗЕМ ПОВИС..
-ЧЕКАЮ НА СВІТАНКУ ІЗ ГРОШИМА!!!..
Й ЗІСКОЧИВ В ПРІРВУ, НАЧЕ КАМНЕМ ВНИЗ..
В КОЛОДЯЗІ НА ДНІ ВСЕ ЗАГРИМІЛО..
ВОГНЯНІ СПОЛОХИ..СІРЧАНИЙ РИНУВ ДИМ..
НУ А КОЛИ ВСЕ ВТИХЛО,ВСІМ НА ДИВО
-КОЛОДЯЗЬ ПОВЕН БУВ ЧИСТІШОЇ ВОДИ..
РАДІЄ КНЯЗЬ..У ЗАМКУ НИНІ СВЯТО..
РАДІЮТЬ СЛУГИ,СКРИПКА ВИГРАЄ..
ТА СКОРО РАНОК,ТЕБА НЕСТИ ПЛАТУ,
А ЗОЛОТА БОДАЙ ТРЕТИНА Є..
СЛУЖИВ У КНЯЗЯ В ЗАМКУ ХИТРИЙ БЛАЗЕНЬ,
ВІН ДАВ ПОРАДУ ПАНУ,ДОБРИХ СЛІВ..
-ТИ,ПАНЕ,НЕ СУМУЙ,АДЖЕ З ТИМ ЧОРТОМ,
ВИ НД ДОМОВИЛИСЬ ПРО РОЗМІРИ МІШКІВ!!;-)
КНЯЗЬ НАКАЗАВ ПОШИТИ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,
ЗОВСІМ МАЛЕНЬКИХ(КОЖЕН З ДВА ВЕРШКИ)..
ПОКЛАВ ПО ПАРІ ЗОЛОТИХ МОНЕТ-КРУЖЕЧКІВ,
БОЖ НА СВІТАНКУ ДО КОЛОДЯЗЯ ІТИ..
-НУ ЩО,ПРИНІС? -А ЯК ЖЕ..ОСЬ І ПЛАТА,
МІЙ ЛЮБИЙ ЧОРТЕ,ВСЕ ЯК ОБІЦЯВ!
ОСЬ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,ПОВНІЇ ДУКАТІВ..
(ПРО ЇХ РОЗМІРИ ТИЖ НІЧОГО НЕ СКАЗАВ:-)
ЧОРТ ЗАРЕВІВ..ЗРИВАЛАСЯ УГОДА..
ВІН БУВ ОБДУРЕНИЙ,НЕНАЧЕ ЦУЦЕНЯ..
- Я ЗАБЕРУ ВІД ТЕБЕ КНЯЖЕ ВОДУ..
ЗІСКОЧИВ ВНИЗ..В СТОВП ДИМУ І ВОГНЮ
ВОДИ НЕМА В КОЛОДЯЗІ Й ПОНИНІ..
І КАЖУТЬ ЛЮДИ-В ЗАМКУ ПО НОЧАМ,
ШУМИТЬ КОЛОДЯЗЬ,ІСКРИ ВЮТЬСЯ СИНІ..
БО ЧОРТ ОБДУРЕНИЙ,ІЩЕ І ДОСІ ТАМ...
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
