ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.08.30 12:43
Якщо ж засмутишся і перестанеш просити, то
скаржся на себе, а не на Бога, що Він не дає тобі.
. Єрм, Пастир. Заповіді, 9.

Просити у Бога

Будь для Духа Святого офірою
що живе в тобі Божою мірою.

Віктор Кучерук
2025.08.30 07:12
Цей грішний світ затьмарює чимсь розум
І змушує на блуд, штовхає на обман, –
Він знає все про тонкощі гіпнозу,
Як духівник про слабкості прочан.
Він володіє сутністю і плоттю,
І легко здійснює всі наміри свої,
Раз я не можу крок зробити проти
Й

Юрій Лазірко
2025.08.30 05:12
Ніч засиляє,
мов нитку у голку,
серце у біль
одинокому вовку.

Туго стискає
слухняність за шию –
волю чи смерть

Олександр Сушко
2025.08.30 02:10

Борис Костиря
2025.08.29 22:36
Є краса квітки,
а є мудрість каменя.
Вона незмінна,
вона тверда, як вічність.
Скільки слів мудрість каменя
містить у собі,
а скільки мовчання!
Скільки крику,

Артур Сіренко
2025.08.29 17:35
Дід Василь перебирав важкі стиглі качани кукурудзи, які перед тим щойно позривав на полі, здирав з них зелену листяну шкіру, обтинав жовті бороди і сортував на три великих полив’яних миски: - То для онучків, то на продаж, а то для хрума. Кукурудзу нин

Віктор Кучерук
2025.08.29 05:46
Прогриміли вибухи і зразу
Здійнялись пожежі навкруги, –
І дими ядуче-чорномазі
Огорнули щільно береги.
Темна мла забарвлювала місто
Пройняте плачами, від яких
Струменіли тихо тужні вісті
По дорогах давніх і нових.

Борис Костиря
2025.08.28 22:01
Крізь хмару тютюнового диму
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити

Олена Побийголод
2025.08.28 21:43
Із Бориса Заходера

– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?

«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,

Євген Федчук
2025.08.28 19:27
Цар москальський скликав кодло все на раду.
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на

Віктор Кучерук
2025.08.28 06:17
Вишгород високий, Вишгород горбатий,
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува

Ярослав Чорногуз
2025.08.28 00:54
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.

Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -

Борис Костиря
2025.08.27 21:20
Голоси із покинутого будинку,
голоси із далеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.

Віктор Насипаний
2025.08.27 17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.

Світлана Пирогова
2025.08.27 12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.

Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.

Віктор Кучерук
2025.08.27 11:40
Коли мрійливо сню тобою,
Чи наяву наткнусь впритул,
То серце сплескує прибоєм,
А почуттів зростає гул.
Думки про тебе зразу будять
У серці ніжні почуття, -
І радість пнеться звідусюди,
І щастям повниться життя.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / юра гречин (1973) / Вірші

 ПАЛАНОК...замок в Мукачево
У ЧАСІ ЗАГУБИЛИСЯ ПОЧАТКИ,

ЙОГО IСТОРIЇ,ТА ІМЕНА ТВОРЦІВ..

АЛЕ В АРХІВАХ ВЖЕ ДЕСЯТОГО СТОЛIТТЯ,

ВIН ЗАХИЩАВ НАШ КРАЙ ВІД ВОРОГІВ..



ПОДОЛЬСЬКИЙ КЯЖИЧ-ФЕДІР КОРЯТОВИЧ,

ОТРИМАВ ЙОГО В ДАР ВІД КОРОЛЯ,

А ТАКОЖ ЛУГ,З ДЕСЯТОК ВИННИХ СХОВИЧ,

І ГЕН ДО ЛАТОРИЦІ ВСЯ ЙОГО ЗЕМЛЯ..



У ТІЖ ЧАСИ ( ТРИНАДЦЯТЕ СТОЛIТТЯ ),

ЗАСІЛА ДУМКА В КНЯЗЯ В ЗАМКУ ТУТ

-ЯК ВИСТОЯТИ В ПОРУ ЛИХОЛIТТЯ?

ЯК ПЕРЕЖИТЬ ОСАДУ ДОВГИХ ПУТ?



ЗЕРНОМ ЗАБИТІ СХОВИЩА ПІДЗЕМНІ,

АЛЕ ВОДИ НІ КАПЛІ НА ГОРІ..

І ВИРІШИВ НАШ КНЯЗЬ КОПАТИ ЗЕМЛЮ,

КОЛОДЯЗЬ РИТИ НА В ЗАМКУ У ДВОРІ..



ЯК БИ Ж ЗЕМЛЯ..А ТО Ж - СКАЛА-СКАЛОЮ

I ДЕНЬ І НІЧ СІЧУТЬ КАМЕНЯРІ..

КРОВАВИМ ПОТОМ,РАБСЬКОЮ СЛЬОЗОЮ,

ВГРИЗАЛИСЬ НА СТО ЛОКТІВ ДО ЗЕМЛІ..



ТЯНУЛИСЬ ДУЖЕ ДОВГО ДНІ ЧЕКАННЯ,

ВЖЕ КОРЯТОВИЧ І НЕ ЇВ Й НЕ СПАВ..

ТА КОЖЕН ДЕНЬ:- НІ КНЯЖЕ!(ЯК ЗНУЩАННЯ),

ВІД СЛУГ СВОЇХ НАДВЕЧІР ВИСЛУХАВ..



ЙШЛИ ДОВГІ МІСЯЦІ ЧЕКАННЯ..КНЯЗЬ ЗНЕДУЖАВ,

ЯК ХМАРА ЧОРНИЙ..МАРНІСТЬ ВСІХ СТАРАНЬ..

-ПРОДАВ БИ, - КРИКНУВ,ЯКОСЬ - ЧОРТУ ДУШУ!!

ЗА ТУЮ ВОДУ,ЗРАЗУ,БЕЗ ВАГАНЬ..



І СТАЛОСЬ ДИВО:СТОВП ВОГНЮ ТА ДИМУ,

РАПТОВО ЗАПАЛИВСЯ ПЕРЕД НИМ.

ІЗ НЬОГО ВИЙШОВ В ЧОРНІЙ ОДЕЖИНІ,

ЯКИЙИСЬ НЕЗНАЙОМЕЦЬ..ПРОХОДИМ..



-ТВОЯ ДУША,НАСТІЛЬКИ ЧОРНА,КНЯЖЕ,

ЩО НАВІТЬ НЕ ВВІЙШЛА ДО АДСЬКИХ КНИГ..

КОЛОДЯЗЬ ТВІЙ НАПОВНЮ Я ВОДОЮ,

ЗА ПЯТЬ МІШКІВ ДУКАТІВ ЗОЛОТИХ!!



-ТИ ЗГОДЕН КНЯЖЕ? - ЗГОДЕН!ВСЕ ЗА ВОДУ!

А ЦЕ НЕ ЖАРТ?ТИ БІЛЬШЕ ЗАПРОСИ?

- ТА НІ,НЕ ЖАРТ! ВСЕ! СКЛАДЕНО УГОДУ!

ДО СХОДУ СОНЦЯ ГРОШІ ПРИНЕСИ!



І КНЯЗЬ НЕ ВСПІВ ЗНИЗАТИ І ПЛЕЧИМА,

ЯК ТОЙ ВЖЕ НАД КОЛОДЯЗЕМ ПОВИС..

-ЧЕКАЮ НА СВІТАНКУ ІЗ ГРОШИМА!!!..

Й ЗІСКОЧИВ В ПРІРВУ, НАЧЕ КАМНЕМ ВНИЗ..



В КОЛОДЯЗІ НА ДНІ ВСЕ ЗАГРИМІЛО..

ВОГНЯНІ СПОЛОХИ..СІРЧАНИЙ РИНУВ ДИМ..

НУ А КОЛИ ВСЕ ВТИХЛО,ВСІМ НА ДИВО

-КОЛОДЯЗЬ ПОВЕН БУВ ЧИСТІШОЇ ВОДИ..



РАДІЄ КНЯЗЬ..У ЗАМКУ НИНІ СВЯТО..

РАДІЮТЬ СЛУГИ,СКРИПКА ВИГРАЄ..

ТА СКОРО РАНОК,ТЕБА НЕСТИ ПЛАТУ,

А ЗОЛОТА БОДАЙ ТРЕТИНА Є..



СЛУЖИВ У КНЯЗЯ В ЗАМКУ ХИТРИЙ БЛАЗЕНЬ,

ВІН ДАВ ПОРАДУ ПАНУ,ДОБРИХ СЛІВ..

-ТИ,ПАНЕ,НЕ СУМУЙ,АДЖЕ З ТИМ ЧОРТОМ,

ВИ НД ДОМОВИЛИСЬ ПРО РОЗМІРИ МІШКІВ!!;-)



КНЯЗЬ НАКАЗАВ ПОШИТИ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,

ЗОВСІМ МАЛЕНЬКИХ(КОЖЕН З ДВА ВЕРШКИ)..

ПОКЛАВ ПО ПАРІ ЗОЛОТИХ МОНЕТ-КРУЖЕЧКІВ,

БОЖ НА СВІТАНКУ ДО КОЛОДЯЗЯ ІТИ..



-НУ ЩО,ПРИНІС? -А ЯК ЖЕ..ОСЬ І ПЛАТА,

МІЙ ЛЮБИЙ ЧОРТЕ,ВСЕ ЯК ОБІЦЯВ!

ОСЬ П'ЯТЬ МІШЕЧКІВ,ПОВНІЇ ДУКАТІВ..

(ПРО ЇХ РОЗМІРИ ТИЖ НІЧОГО НЕ СКАЗАВ:-)



ЧОРТ ЗАРЕВІВ..ЗРИВАЛАСЯ УГОДА..

ВІН БУВ ОБДУРЕНИЙ,НЕНАЧЕ ЦУЦЕНЯ..

- Я ЗАБЕРУ ВІД ТЕБЕ КНЯЖЕ ВОДУ..

ЗІСКОЧИВ ВНИЗ..В СТОВП ДИМУ І ВОГНЮ



ВОДИ НЕМА В КОЛОДЯЗІ Й ПОНИНІ..

І КАЖУТЬ ЛЮДИ-В ЗАМКУ ПО НОЧАМ,

ШУМИТЬ КОЛОДЯЗЬ,ІСКРИ ВЮТЬСЯ СИНІ..

БО ЧОРТ ОБДУРЕНИЙ,ІЩЕ І ДОСІ ТАМ...




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2016-04-04 15:30:00
Переглядів сторінки твору 445
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (0 / 0)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.714
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2016.04.04 16:05
Автор у цю хвилину відсутній