Автори /
Володимир Верста (1994)
|
Рубрики
Огляди
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Божественна отрута (у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
•
Передмова
•
Післямова
•
Завершена вистава
•
Фінальна крапка
•
Шах і мат
•
Самотній птах
•
Місячне танго
•
Вишня
•
Потаємний рай
•
Шепіт вітру
•
Сльози янголів
•
Пташина в клітці
•
Світанкова зоря
•
Зів’ялий сад
•
Кінець гри
•
Механізм
•
Катана
•
Любов музи
•
Ржавий стилет
•
Струни ночі
•
Тривоги ночі
•
Піаністка
•
Літературний герой
•
Ліричний герой
•
Тюльпан
•
Корона Мельпомени
•
Цілунок Ерато
•
Місто мертвих поетів
•
Між троянд
•
Примарний рай
•
Сумніви
•
Крізь терни
•
Келихи бажання
•
Гілка сакури
•
Чаша натхнення
•
Сакура
•
Кабукі
•
Екстракт
•
Відродження
•
Аліса
•
Стихія тиші (у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
•
Синиці й журавлі
•
Рандеву
•
Світила
•
Зимовий бриз
•
Останній курс
•
Сувій бажань
•
Місячний художник
•
Чаклунка осінь (у співавторстві з Кароліною Дар)
•
Питання вічності
•
Момідзі
•
Ясні промінці
•
Куроко
•
Суцвіття калини
•
Цвіте бузок
•
Червоні маки
•
Зірвана маска
•
Чайна церемонія (у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
•
Роза вітрів (у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
•
Зоряний романс
•
Annette
•
L'amour
•
Зоряний художник
•
Імпульс
•
Відплата зла
•
Тінь музи (у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
•
Сезон дощів
•
Кінцугі
•
*** (у співавторстві з Марґо Ґейко)
•
Silence!
•
Незримі океани
•
Літній бриз
•
Вільні кораблі
•
Троянда
•
Зоряна нитка
•
Мелодія моря
•
Місячний етюд
•
Одинокий маяк
•
Кадуцей
•
Самотня сакура
•
Маска
•
Selene
•
Весняний бриз
•
Суккуба (Глава 3. Фінал. )
•
Суккуба (Глава 2. )
•
Суккуба (Глава 1. )
•
Ultima Thule
•
Талія
•
Полігімнія
•
Терпсіхора
•
Уранія
•
Кліо
•
Танець із маскою (у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
•
Забуті монументи
•
Снігова королева
•
П'янкі тенета
•
Дарунок долі
•
Летючий Голландець
•
Зоряний пил
•
Осінній бриз
•
Забута казка
•
Сяюча зоря
•
Селена
•
У полоні кохання
•
Мельпомена
•
Калліопа
•
Евтерпа
•
Ерато
•
Самотні слова
•
Він бажав небесного шовку
•
Мій брате вітре
•
Лети, лети Пегас!
•
Нічні вогні
•
Вогняне серце
•
Палаючі зірки
•
ІІ. Черная роза
•
I. Красная роза
•
Плаче гітара
•
Моя Тернопільщина
•
Зацвітай же, наша мово!
•
Цикл
•
Призрачная память
•
Древнее заклинание
•
Метаморфоза
•
Кино
•
Ночь и свеча
•
Сирени цвет
•
Нить
•
Крест и звезда
•
Лунный танец
•
Сторона медали
•
Истина
•
В час когда…
•
Чернильный ангел
•
Не замечая граней…
•
Лечу я в небо, не упаду я вниз
•
Нарисуй мне любовь
•
Миледи
•
Грёзы
•
Ангел - хранитель
•
Корабль
•
Свобода
Ти сотворила сни п'янких ілюзій,
До них манила солодом весни.
До них манила солодом весни.
Нестримним темпом крізь зірок узори
По рейках лине місячний експрес
По рейках лине місячний експрес
Симфонія затихла... Стихли ноти
Мелодії, та музи ніжний спів
Мелодії, та музи ніжний спів
Ну ось і все, завершена вистава,
Дві долі розійшлися, як і роль
Дві долі розійшлися, як і роль
Жорстоке і палке, таке фатальне
Твоє кохання, наче вампіризм,
Твоє кохання, наче вампіризм,
Любові нерозкрита таємниця...
І що ховає під собою грим?
І що ховає під собою грим?
На кіноплівці вицвіли фрагменти,
Стирає час життя пройдешній фільм.
Стирає час життя пройдешній фільм.
Чаклунка ніч... Кружляємо у танго...
Затягує в тенета маскарад.
Затягує в тенета маскарад.
Солодкі губи, соковита cherry,
Я п'ю її, немов п'янкий коктейль,
Я п'ю її, немов п'янкий коктейль,
Блукав землею усіма забутий...
В садах Семіраміди я зустрів
В садах Семіраміди я зустрів
Осінні ночі... Вітру шепотіння...
Кружляє листя одинокий вальс.
Кружляє листя одинокий вальс.
Розбиті мрії... Стіни кровоточать,
Віршами омивається печаль.
Віршами омивається печаль.
Кохання, наче полум'ям дракона,
Огорне тіло, в попіл спопелить,
Огорне тіло, в попіл спопелить,
Люби мене душею... І цілунком
По тілу ніжно пристрасть пробуди.
По тілу ніжно пристрасть пробуди.
Кохали? Ні! Ми просто грали ролі...
Вистава завершилась... Пишний сад
Вистава завершилась... Пишний сад
Остання гра вже програна і знову
В рулетці випадає тут зеро…
В рулетці випадає тут зеро…
Ти просто робот, чергова система
Без почуттів, бажань, лише фрагмент
Без почуттів, бажань, лише фрагмент
Катана гостра... Ні! Не харакірі,
Лише момент відчути, що живий,
Лише момент відчути, що живий,
Люби слова, кохайся між рядками
І солод відпивай п’янючих рим
І солод відпивай п’янючих рим
Я манускрипти всі спалив, і темінь
Накрила місто мертвих почуттів,
Накрила місто мертвих почуттів,
Ти сон? О ні! Ти справжня! Хоч і диву
Повірити не можу в цю я мить...
Повірити не можу в цю я мить...
Згубилися бажання… Ніч тривожить...
Свідомість відлітає... А рядки
Свідомість відлітає... А рядки
Цикл «Вона»
Усе, що не сказав... Скажи, ти віриш?..
Я заховав в заплутані рядки
Я заховав в заплутані рядки
Старі слова, нова сторінка казки.
Прошу, не варто! Не шукай в рядках
Прошу, не варто! Не шукай в рядках
Бринить струна і рветься на частинки.
Оте кохання, згублене між зір,
Оте кохання, згублене між зір,
Зламай перо, і колесо сансари
Замкнеться, і замре одвічна вісь,
Замкнеться, і замре одвічна вісь,
Ця ніч самотня, виплакана жалем
І болем, що тобі я все віддав,
І болем, що тобі я все віддав,
Примарне місто... Скрізь блукають тіні
Ні мертві, ні живі від стін до стін,
Ні мертві, ні живі від стін до стін,
Пробач, що закохався... Ненароком...
В тобі я віднайшов чого нема,
В тобі я віднайшов чого нема,
Не знаю я навіщо повертаюсь
До сповідань і віршів заклинань...
До сповідань і віршів заклинань...
Він знову тут... Він знову повернувся...
Я озираюсь... Ні! Ступай же геть!
Я озираюсь... Ні! Ступай же геть!
Луна застигла в мареві космічнім...
Ти так бажав зірок, а що тепер?..
Ти так бажав зірок, а що тепер?..
Розбите серце... Золотом покрию
І залікую ним я кожен шрам,
І залікую ним я кожен шрам,
Зламалась гілка сакури... Відносин
Зітліла до підсвічника свіча...
Зітліла до підсвічника свіча...
Я відпиваю цю священну чашу
Твого натхнення, музо, хоча сил
Твого натхнення, музо, хоча сил
Тріпоче гіллям сакура самотня.
Сніги... Сліди... Засипало усі...
Сніги... Сліди... Засипало усі...
Вистава. Сцена. Тінь і я. Кабукі –
Ми в ньому лиш актори. А партер
Ми в ньому лиш актори. А партер
Змішалась панацея та отрута.
В рядках тече... Відпий усе до дна!..
В рядках тече... Відпий усе до дна!..
Відродженням цвіте любов померла...
Відчуй мене! О ні, серед рядків
Відчуй мене! О ні, серед рядків
Я все віддав тобі, моя Алісо,
Усю любов, ненависть також всю,
Усю любов, ненависть також всю,
Мовчу. Ім’я моєї музи – Тиша.
Пекуча і гучна лавина мрій
Пекуча і гучна лавина мрій
Вітри надій шепочуть: «Не спиняйся!
Пливи крізь океани до зірок!»
Пливи крізь океани до зірок!»
Не згаснуть почуття, як ті перлини,
Що я збирав і сіяв поміж зір
Що я збирав і сіяв поміж зір
Коли зійдуться всі земні світила,
В симфонії звучатимуть світи...
В симфонії звучатимуть світи...
Цикл «Бриз»
Змінити курс! Спинити неможливо...
Приречений скитатися повік
Приречений скитатися повік
Текла ріка наповнена зірками,
В ній кожен міг дістати жменю мрій...
В ній кожен міг дістати жменю мрій...
Розлиті зорі — фарби. Я художник!..
Творю картину з назвою «Любов».
Творю картину з назвою «Любов».
Жовтаве листя, навкруги імлисто,
Фарбує осінь пензлями сади
Фарбує осінь пензлями сади
Правила всі завжди міняються на інші.
Та одне питання залишається навічно:
Та одне питання залишається навічно:
Тут вічна осінь відблисками листя
Тривожить царство літніх сновидінь,
Тривожить царство літніх сновидінь,
Усе пройшло і тільки залишилась
У пам'яті, тривожно мерехтить,
У пам'яті, тривожно мерехтить,
Тут всі актори! Супровід куроко...
Сплітаються дві тіні... Дивна роль
Сплітаються дві тіні... Дивна роль
В саду суцвіттям зацвіла калина,
Вдягнулася в яскраво-білий цвіт.
Вдягнулася в яскраво-білий цвіт.
Цвіте бузок, рожевим цвітом пінить
Сади, лани, травнева заметіль
Сади, лани, травнева заметіль
Під темним небом від грози на лузі
Пелюстя розпустив червоний мак,
Пелюстя розпустив червоний мак,
Відкрив себе. Зірвав з обличчя маску.
Вжахнулася вона, узрівши смерть,
Вжахнулася вона, узрівши смерть,
Співають солов'ї. Весна. Тяні́ва…
Дозвольте запросити вас на чай?
Дозвольте запросити вас на чай?
Самотній місяць. Води Атлантиди.
Краї незнані. Далі неземні.
Краї незнані. Далі неземні.
Вінок сонетів
Вінок сонетів
Цілунок ніжний... Серця повеління
Я відчуваю... Ти – п'янке вино,
Я відчуваю... Ти – п'янке вино,
Не знайдеш! Ні! Мене у цьому світі
Давно уже немає, тільки тінь
Давно уже немає, тільки тінь
Безлюдний берег... Заграва північна
Вкриває горизонти звідусіль.
Вкриває горизонти звідусіль.
Сліпуче сяйво... Ворона кружляння,
І тріск плити могильної... Ліхтар...
І тріск плити могильної... Ліхтар...
Це місто снів загублене... В нестямі
Блукаю тротуарами... Імла
Блукаю тротуарами... Імла
Сумно вулиці плачуть дощем,
Одиноко кружляє він з вітром,
Одиноко кружляє він з вітром,
Розбиту чашу, амфору, посуду
Ще можна відновити!... Серце? Ні!
Ще можна відновити!... Серце? Ні!
У співавторстві з Марґо Ґейко
Люблю!.. Люблю!.. Яке дзеркальне слово...
Фатальне... Унікальне... Ні! Мовчу.
Фатальне... Унікальне... Ні! Мовчу.
Глибокі океани, що без міри
Тягнули у тенета синіх вод.
Тягнули у тенета синіх вод.
Цикл «Бриз»
Пелюстя сяйва темряву освітить,
І я знайду тебе посеред снів,
І я знайду тебе посеред снів,
Заплутані дилеми... Гострі леза
На скрипці виграють сумний мотив.
На скрипці виграють сумний мотив.
Палкі дари незримої богині –
Омріяне кохання... А Фенрір
Омріяне кохання... А Фенрір
Немов жагуче полум'я драконів,
Пекельні леза гострих алебард.
Пекельні леза гострих алебард.
Холодна північ... Вітру поцілунок
Гартує серце вихором штормів.
Гартує серце вихором штормів.
Самотній айсберг, хвилі непокірні,
Тонули кораблі... До берегів
Тонули кораблі... До берегів
Горизонту нав'язлива тінь
Обіймала свідомість холодними пальцями днів
Обіймала свідомість холодними пальцями днів
Опала сакура і маятник застиг...
Годинник зламаний, хвилини зупинились,
Годинник зламаний, хвилини зупинились,
Це все міраж! Ілюзія! Вустами
Торкаюся твоїх я ніжно пліч
Торкаюся твоїх я ніжно пліч
О mon amour, Selene, o mon cher.
Серця палають нотами... Ножем
Серця палають нотами... Ножем
Цикл «Бриз»
Глава 3.
Глава 2.
Глава 1.
Між темних вод імлистих океанів
Шляхами зір і місяця вогню
Шляхами зір і місяця вогню
Виблискують софіти, а на сцені
Дві маски, а під ними таїна.
Дві маски, а під ними таїна.
Співають оди днів забутих вірно
Сирени, що у моря берегів.
Сирени, що у моря берегів.
Мовчи! Ні слова! Я прошу, не треба!
Нехай говорить танець, я і ти
Нехай говорить танець, я і ти
Яскраво загоряються комети,
А зорі гаснуть проблисками днів.
А зорі гаснуть проблисками днів.
Твоя краса нетлінна, мов рубіни,
Являє сяйво в келиху вина.
Являє сяйво в келиху вина.
Танцюють зорі місячну сонату.
Кружляє сніг і сипле звідусіль.
Кружляє сніг і сипле звідусіль.
Емоції в кредит, ростуть проценти.
«В кредитках почуття на все життя», –
«В кредитках почуття на все життя», –
Засніжені серця спасіння просять...
У осені хоч трішечки тепла
У осені хоч трішечки тепла
Я знов лечу в її п'янкі тенета,
Загублений всіма на цій землі.
Загублений всіма на цій землі.
Мій дар для мене – зболене прокляття.
Фальшиві нотки вічності в руках.
Фальшиві нотки вічності в руках.
Вітрила підняті, вогнем палають ночі.
Каліпсо втратив я та голос чарівний
Каліпсо втратив я та голос чарівний
А ми зустрінемось з тобою поміж зір,
Там, де галактика народжується знову,
Там, де галактика народжується знову,
Цикл «Бриз»
Ти чуєш цю мелодію в катренах,
Що самотою рветься на Парнас?..
Що самотою рветься на Парнас?..
У вільному польоті, мов комети,
Осколки серця сипались з небес.
Осколки серця сипались з небес.
Стремится ввысь богиня на заре,
Ночь подмигнула ей красиво в танце,
Ночь подмигнула ей красиво в танце,
В щасливому полоні дивограю
Танцюють зорі золоті, безкраї.
Танцюють зорі золоті, безкраї.
Німа вистава, ролі всі відомо.
Антракт. Завіса. Я ступаю крок.
Антракт. Завіса. Я ступаю крок.
Моя принцесо, слів моїх богине,
Володарко граційної краси.
Володарко граційної краси.
Веди мене через п'янку оману,
Жагучими стежками насолоди,
Жагучими стежками насолоди,
Богине слів, осяяних любов'ю,
Тобі я поклоняюсь кожен день,
Тобі я поклоняюсь кожен день,
Я закрию тебе у темницю
Своїх рим і в чорнилі пера
Своїх рим і в чорнилі пера
Якби я володів небесним шовком
Із сяйва срібла золотавих зір,
Із сяйва срібла золотавих зір,
Лечу у даль, мов вітер, я сміливо,
І байк несе, де вулиці сумні,
І байк несе, де вулиці сумні,
Я запалю ясний вогонь, як промінь.
Що в серці засіяє, ось, держи!
Що в серці засіяє, ось, держи!
Нічні вогні заманюють до себе,
Згасає сутінковий вже ліхтар,
Згасає сутінковий вже ліхтар,
Ніч. Тишина. Хтозна?
Чи день гучний? І сон?
Чи день гучний? І сон?
Чом погляд твій, сумний такий, о, друже?
Невже ти справді думав, що згориш
Невже ти справді думав, що згориш
Пытался всё сжечь,
А покрыл одним льдом,
А покрыл одним льдом,
Красная роза плетётся по руке,
И разрушу те все города,
И разрушу те все города,
Лине осінь до нас крізь вітри,
Казку літа ховає у скриню,
Казку літа ховає у скриню,
Яскравим цвітом зацвіла долина,
Лісами лине соколиний спів.
Лісами лине соколиний спів.
Ви мову бережіть свою, поети,
Нехай із серця ллється, як вогонь,
Нехай із серця ллється, як вогонь,
Снова прыжки в пустоту.
Разбиться иль выстоять —
Разбиться иль выстоять —
На кладбище архангелов мы пели, танцевали
И душу мерзкую свою мы пламени предали,
И душу мерзкую свою мы пламени предали,
Среди пустых, неведомых дорог
Я видел сны, они тянули руку
Я видел сны, они тянули руку
Достаточно прошел метаморфоз
Путями мертвых, вечно чёрных роз,
Путями мертвых, вечно чёрных роз,
Есть только время и грёзы,
Они осветят путь к звёздам,
Они осветят путь к звёздам,
Теряет смысл поэзия тогда,
Когда писать для некого уже,
Когда писать для некого уже,
Протяжный крик орла,
И в небо взор поднялся.
И в небо взор поднялся.
В глазах тоска...
...опять Хаосы странствий.
...опять Хаосы странствий.
Слышно звон ассасина в огне,
Пожирает их пламя бесследно.
Пожирает их пламя бесследно.
Ты станешь любима ветром.
Я призрачным лунным светом
Я призрачным лунным светом
Есть две стороны у медали:
Поверь, нет истин в мире никаких,
Иссякли, словно жалкая пустышка,
Иссякли, словно жалкая пустышка,
В час, когда было всё, как в тумане,
В час прохладных и сильных дождей,
В час прохладных и сильных дождей,
Пустые дни, неверны ожидания,
Зачеркнуты слова, и ночи без прощания,
Зачеркнуты слова, и ночи без прощания,
Лишенные смысла
Среди чужих мечтаний
Среди чужих мечтаний
Смотрю я вверх,
Ты ищешь
Ты ищешь
Нарисуй на мольберте мне чувства
И скажи, что действительно любишь,
И скажи, что действительно любишь,
Ох, Вы так пусты, Миледи,
Позвольте в этом Вам признаться,
Позвольте в этом Вам признаться,
Уже смеркалось, вечер был,
На улице царила тишина,
На улице царила тишина,
Летает в небе ангел одиноко,
И взор его направлен на тебя,
И взор его направлен на тебя,
Блуждает одинокими морями
Корабль сквозь моря и океаны,
Корабль сквозь моря и океаны,
Проходит день, уходит ночь,
Проходит осень и весна,
Проходит осень и весна,
Огляди
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2338 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.2338 seconds