Логін
Пароль
Зареєструватися?
Забули пароль?
&
Автори
Поеми
Інша поезія
Рецензії
Публіцистика
Рейтинги
Статистика
|eng|
?
Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Вірші,
проза,
аналітика,
огляди
Автори
/
Ната Вірлена
(1987)
Cor tuum si te decipiet, asendere noli
Автор
Вірші (48)
Інша поезія (0)
Поеми (0)
Аналітика (0)
Проза (0)
Рецензії (1)
Публіцистика (0)
Коментарі
Інтерв’ю
За оцінками читачів
За оцінками "Майстерень"
За коефіцієнтом прозорості
За змістом
За назвою тексту
За кількістю коментарів
Останні прокоментовані
Огляди ⁄
Переглянути все відразу
•
Марсіанські хроніки
Ходити по чужій-чужій землі,
як ходять кораблі і в`ючені верблюди.
•
далі
Обривається нитка, дійшовши останнього натягу,
і чекання, неначе чека,
•
можна
Можна нічого не значити - ні для кого, ні перед ким,
заховатися за волоссям своїм рідким
•
не
Будь-яка дівчина може бути чарівною. Все, що для цього потрібно — стояти спокійно і виглядати дурепою.
Хеді Ламмар
•
Тихо
Ти починаєш. Не остання і не перша,
і тиху голову на тихі руки сперши
•
Пустодзвін
Знаєш, моя хороша – тяжко носити, а страшно не донести:
Розплескати на дрібнички і на завулки, де кроки гулко,
•
гріховне
Господи, не любити Твоїх людей – то страшенний гріх,
А любити...
•
Без приводу
Мій ніжний Боже. Вип*ємо, достобіса усі жалі –
Ці будинки покинуті, їхні душі зате жилі –
•
не-вірш про дощовиння
У мене такий дощара, що Боже милий, неначе підлогу мили, і відро води – над чуприною – на потилицю – на плече – потече, як дірявим дахом.
•
*
…безнадія – це те, що мені лишається, коли у тебе лишаються діти.
Так, все правильно: сама хотіла, ну от і маєш.
•
спокій
Та мене не вистачить на усе.
І, мабуть, я істинно жалюгідна.
•
Зрештою
А зрештою,
коли в горлянці застрягла осінь
•
Блокнот (9)
Ріка Часу ніколи не мала броду:
Невічні люди лягають на вічні теми.
•
Блокнот (8)
У тебе дар на таких – без передиху, без відстрочки,
Аж божевілля зводить у манівці.
•
№ 5, 7 (з "Блокнота")
Те, що я зараз пишу не ввійде в аннали.
Та, у чийому тілі живу – тим більше.
•
№ 3 ( з "Блокнота")
На дві адреси – жодної домівки,
І дві дороги – кожні вихідні.
•
Новорічне-2
Уроборос все ближче до свого хвоста.
Скоро буде шампанське і будуть куранти.
•
Новорічне-1
Не те, мій Боже. Всі слова не ті,
Зриваються із язика із тріском,
•
***
Алісо, Алісо, твоє Задзеркалля розбите.
Рожеве на скельцях – це кров із порізаних рук.
•
Чекання
Це ти, мій рідний? Скажи-но мені, це ти?
Я так чекала, що марила наяву.
•
(Не)ілюзорне
Не приходь до мене, Грею, не приходь.
Я чула, що був корабель і червоні вітрила,
•
Під час антракту
Хлипко мені і холодно, мій П`єро,
Пальці мої розучились держати перо,
•
Маленький монолог
Подай мені краплю легкості, правдива моя Нагайно.
Ти знаєш, що ти ще й віща?
•
** ** **
Такі-от справи. Я знову не сплю ночами.
Міфічні дні – двадцять п`ятим міфічним кадром.
•
*** *** ***
Коли б я іще зрозуміла, коли не нині?
Коли би, як не сьогодні?
•
Ліліт (10 з Безглуздих віршів)
Сестро моя невільна,
Сестро моя нелюба,
•
Безіменна (8 з безглуздих віршів)
Збирайся, жінко. Перейди поріг.
Не озирайся – Бог сказав людині.
•
Гріхопадіння (7 з безглуздих віршів)
Я без тебе не можу дихати. Це залежність, а не любов.
(Коханий, що буде з нами?)
•
Втеча Персефони (6 з безглуздих віршів)
Темниця моя без ґрат. Сторожа моя пуста.
Холодний і темний світ.
•
Аргонавтика (5 з безглуздих віршів)
Ну що ти, що ти? Тихо, тихо, ша!
Сестричка спить, іди до мене, серце,
•
4 (з безглуздих віршів)
Він не любив тебе, маленька німфо – плач.
Молися – раптом вчують угорі?
•
ДЕНЬ ТРЕТІЙ
Привіт вітрам! Я травень привідкрила.
А кров у скронях б`є, як б`ють копитом коні.
•
ДЕНЬ ДРУГИЙ
Сотні тисяч «якби» обплітають порожню долю.
Всі дороги пусті. На дорогах тебе нема.
•
ДЕНЬ ПЕРШИЙ
І вийшла я в небо – висóко,
Весни до болю упилась,
•
Рівняння з трьома невідомими
От тільки не треба чергових святих констант:
Константи - відносні, а я нескінченність-мінус.
•
Провесіннє
І вийшла я в небо – висóко,
Весни до болю упилась,
•
***4***
Так просто: куплю рушницю – і піду на полювання.
І буду стріляти птáхів – літають, а я без крил.
•
*
Прийшла по твою душу – відчини!
Оббила в кров дороги і пороги.
•
***
Я ж полином причащалася - зранку, натще.
Перебродила, як молоде вино.
•
Привид
Я довго йтиму вуличними зміями.
Що привиду якийсь абстрактний час?
•
До анамнезу
А інколи - тут ось, лікарю, стискає і ломить скроні,
І так мені зимно, лікарю, а, ніби – ще не зима.
•
1
Самотня рвана тінь сплітає сушу
І креслить у зіницях мертві руни.
•
До питання неперекладності
Цей найперший переклад: себе – на тісні слова.
Де узяти пташину легкість пісень на «ти»?
•
Остання Єва
Зав`язати у вузлик нікчемне нажите добро:
Кілька усмішок, кілька удач і розваги словами.
•
2
У твого забутого імені присмак іржі.
Ковтай – не ковтай, а воно залишається в роті.
•
Снігова Королева
Що лишається королеві? Крихта гордості – скалка льоду.
І спокійні – як смерть – покої. І крихка – як крижина – тиша.
•
***
Тремтять дороги. Колія кричить
Шалілими колесами вагону.
•
Просто
Просто сумніви згризли сувій.
Ну, душу, як твоя ласка.
Переглянути всі твори з цієї сторінки