ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2026.09.08 19:47
А пам’ять, як стара в селі криниця,
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.

Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,

Світлана Пирогова
2026.09.08 18:17
Київ поринув у дронову січ :
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.

Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,

Ольга Садкова
2026.09.08 17:31
Підібралася тишком осінь,
на порозі у літа стоїть.
Стука в двері, впустити просить.
Розгубилося літо на мить.

«Утікати, — майнула думка, —
крізь вікно і — немов не було».
Наполегливо осінь стука,

Борис Костиря
2026.09.08 13:39
Лишився Лишега у синім вогні,
Такий незбагненний, далекий і мудрий.
Тамує марноту і суєтний гнів,
Пізнавши глибини у стиснутих муках.

Лишився на дні споконвічних легед,
У давньому світі Китаю і Гангу.
Повітря епохи торкнулось легень,

Вячеслав Руденко
2026.09.08 12:32
Чи є вона, та чакра повноти?
В асфальтових ланах — дзвінкі сталеві ікри
Яскравих в часі, збурених мостів,
Отих, якими ми тікати звикли

Від емпірею власного вогню
До дивних див пітьми закляття кави.
Стій-стій! — не лізь у звичне, у YouTube,

Віктор Кучерук
2026.09.08 07:37
Знов закурений димами
Стогне Київ мій, -
Хлипи й зойкання місцями
В темряві густій.
Знову ворог підло вдарив
У слов'янства суть, -
Всюдисущий запах гару
Не дає дихнуть.

Артур Курдіновський
2026.09.08 01:13
Індик - це своєрідна птиця.
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.

Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,

Ігор Терен
2026.09.07 21:14
Немає віроломнішої віри
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.

***
Неписані закони для совдепії

Іван Потьомкін
2026.09.07 20:44
Чому із звідусюд далеких
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло

хома дідим
2026.09.07 20:15
ось і надвечіря
дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий

Тетяна Левицька
2026.09.07 18:24
Святе догорає обійстя,
а ти загубилась в тумані.
Не бійся, рідненька, не бійся,
від зостраху серце зів'яне.

Я знаю, що важко втрачати
набуті скарби мозолями —
дитячу колиску, санчата,

Світлана Пирогова
2026.09.07 17:23
Вересня кроки спекотні, як влітку,
Сонце палає до втоми щодня.
Бабине літо накинуло сітку,
Те павутиння йому, мов броня.

Ягідки чорні смачної ожини
В лісі осіннім, мов очі блищать.
Терен з колючками попід стежину,

Ольга Садкова
2026.09.07 16:46
Хильнув — і позбувся болю.
А може, позбувся себе?
І хтось замість тебе долю
скеровує вже: цоб-цабе.

На інше чекати годі.
«В обійми бери, сатано!»
Що зараз буде, що потім

Борис Костиря
2026.09.07 14:08
Вода розлилася в долини.
Мовчання панує в степах.
І правда тополі й калини
Кричить, як поранений птах.
Чекаємо світлої днини,
Яка відкидатиме страх.

Вода розлилася степами,

Вячеслав Руденко
2026.09.07 13:38
Холодний бовдур
Скляної печі,
Рукою злидня
Під плач малечі,
Ще теплій миші —
Шпаркій, голодній —
Даруй зернину,
Як преподобний!

Олександр Сушко
2026.09.07 09:48
Старі бульбульці - публіка нервова,
Вони самі для себе сомельє.
Глитають чикилдиху із полови,
Носи вмочають потім в олів'є.

Сивуха з часником - найліпша страва ,
А шнапс із пивом - це делікатес!
За штоф винця кумасю кум вкривавив,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 Тихо
Ти починаєш. Не остання і не перша,
і тиху голову на тихі руки сперши
ти тихо-дихо-дихаєш. Сюди
не долинають крики і суди.
І ти сиди.

Сиди і дихай. Завтра буде далі
намотування нервів на педалі.
Намотування візій на шляхи.
І пил трухи.

Життя тече - по руслу, осторонь.
І ти на літо викупляєш бронь,
на хвилю тиші виставивши чати.
Прозора мушля - розкіш і печать,
і це блаженство, коли всі мовчать,
крім тих, кому не можна промовчати.

Усі, що знають точно, без вагань -
глухі на ноту та сліпі на грань,
а отже, що граніт - не має рацій.
Усе минуле на верхівках паль
мій повсякчасний внутрішній скрипаль
зіграв би у мільйоні варіацій.

І ти виходиш на широкий міст,
змінивши форму - залишивши зміст.


Контекст :


Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Єлизавета Горбачевська 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-26 17:57:58
Переглядів сторінки твору 10362
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.089 / 5.6  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.147 / 5.67  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2009-09-26 18:36:07 ]
Дуже цікаво. Дуже, пані Нато!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:44:25 ]
Дякую) Тішуся, що сподобалося)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Мандич (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-26 18:52:01 ]
Дуже сподобалось, особливо
Ти починаєш. Не остання і не перша,
і тиху голову на тихі руки сперши
ти тихо-дихо-дихаєш. Сюди
не долинають крики і суди.
І ти сиди.

Сиди і дихай. Завтра буде далі
намотування нервів на педалі.
Намотування візій на шляхи.
І пил трухи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:46:15 ]
Дякую) Дуже корисно та приємно, коли люди діляться тим, які саме рядки їх зачепили)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-26 22:29:06 ]
Оскільки я з "тих, кому не можна промовчати", то мушу тут залишити свій привіт і задоволення від прочитаного. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:46:57 ]
Дя-ку-ю!!! ) А задоволення можна навіть брати з собою)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-27 02:53:01 ]
*сріберно мовчки натхненно вітає*


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:47:36 ]
*розшаркується у реверансах, не вигадавши нічого так само елегантно-гарного у відповідь*)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:14:01 ]
...ритм заполонив :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:48:59 ]
Тішуся) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-09-27 13:38:16 ]
Содружество формы и мысли (имхо, они прекрасно-неравномерны (но волшебно) здесь, и на высоте обе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 15:48:05 ]
)) Дужжже приємно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 02:00:26 ]
дівчино-незабудко, тихіший тільки попіл на згарищі.
який ти, звісно, збереш, який ти потім міцно пригорнеш:
ось твої недочитані сни, а ось нерозігнані хмари ще...
так. починають, як завжди - білі,
вирішують - тільки чорні.

отак і сидітимеш довго-довго, плестимеш із бісеру мушлі,
з блакитних ниток пестимеш море, із білих - вже іншу тишу...
і хто насмілиться розпитати чи є в тебе брат, чи муж є?
із чого твоє блакитне море? чи є хоч хтось щасливіший

за тебе? чи є нещасніші?.. і зрештою, що це - щастя?
усі будуть мовчати. найбільш розуміючою із тиш.
а ти можеш іти, а можеш, зрештою, просто впасти.
усі мовчатимуть доти,
доки і ти мовчиш.

люблю тебе :-*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 15:49:05 ]
*мовчки цілую у носика*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 15:31:37 ]
"Усі, що знають точно, без вагань -
глухі на ноту та сліпі на грань", - дуже сильно сказано. Навіть можна цитувати. І взагалі весь вірш цікавий і глибокий. Професійно. Заслуговує на найвищу оцінку. Щиро дякую!
З теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 16:05:16 ]
Ну, я би сказав, що мені більш цікаво звучить
"Не всі, що знають точно, без вагань -
глухі на ноту та сліпі на грань ..."
Бо тут є дві сторони, скажімо, на терезах, і можна знаходитися як по один, так і по інший бік? Внизу, або вгорі. Відсутність вагань може значити і надійне перебування вгорі? :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Васильченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-29 19:33:07 ]
чудова поезія!