ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.01.16 22:35
Рахель
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
йо

М Менянин
2025.01.16 20:30
До уважного читача
Гармонія світу
в інерції сфер,
де світло та вітер –
це дотик тепер.

Акорд семи звуків
та сім кольорів,
це простір для гуків –

Борис Костиря
2025.01.16 20:20
Ліс
Після вирішення проблем
я йду до лісу, як до мудреця,
і це єдиний спосіб
припасти до першоджерел буття.
Біжить струмок, нашіптуючи
молитву, яка здатна вилікувати.
Стукає дятел, дзьобаючи
дерево, як скелю вічності.

Євген Федчук
2025.01.16 15:12
Двійник
Один відомий соловей з боліт
Натьохкав, що їх чахлик невмирущий
Лежить у холодильнику, а сущий –
Його двійник, який лиш дурить світ.
Хтось вірить тому тьохканню, хтось – ні.
Та прикладів в історії чимало,
Коли царями двійники ставали.
Один із них і

Ірина Вовк
2025.01.16 10:27
Що ж…
… Що ж, коли вітер свище –
Хочеш того, чи ні! –
Ти піднімайся вище,
Там де запал борні…

Там, де затятість бою,
Де погибає тьма –
Жертвуй лише собою,

Віктор Кучерук
2025.01.16 03:50
* * *
Перелізу, перескочу
Мури і рови, –
Не злякає шир урочищ,
Чи дороги звив.
Пересилю душну спеку
Й довгий снігопад, –
Подолаю небезпеку
Наклепів і зрад.

Іван Потьомкін
2025.01.15 21:23
***
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Борис Костиря
2025.01.15 19:51
* * *
Останні подихи вмираючого літа,
Немов останній шепіт старигана.
Агонія надії, що зігріта
В опалім листі, як відкрита рана.

Відходить мрія в жовті лісосмуги,
Відходить сонце від людей подалі.
В зів'ялих кленах народилась туга,

Володимир Каразуб
2025.01.15 10:23
Courier і Times new roman
Я стільки всього не встиг їй сказати.
Розширити нічне небо до безмежних поетичних марень,
Де б вона могла пірнати у безодню насолоди,
Тримаючи за канат смерті,
За еротичні вихиляси полярного сяйва
Залишивши відбитки своїх різців на поверхні місяц

Микола Соболь
2025.01.15 06:27
Сливовий вірш
Цілує прохолода плечі,
прокинувся сливовий вечір,
сливові хмари небо тче,
окропить скоро все дощем…

…На дереві промоклім сливи
із хмари напилися зливи,
тепер на березі Айдару

Віктор Кучерук
2025.01.15 05:45
Петелька, або умовний знак
Безіменна і безвісна
Донедавна, день при дні
Ти привиджувалась, звісно,
Напівсонному мені.
Мерехтіла, як зірниця,
І жаринками пекла,
Бо уміла так іскриться,
Мов роздмухана зола.

Борис Костиря
2025.01.14 19:58
* * *
Завіса в театрі життя
після тривалої вистави.
Портрети опали зі стіни.
Рушниця вистрелила
в останньому акті.
Зала як мінне поле,
де можна підірватися.
Юнацька гіперсексуальність

Юрій Гундарєв
2025.01.14 19:02
Читацький щоденник. Ілахім
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була. Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом. Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла. І оберегом від чорного зла стати прагнула. Дякую щиро за світлі та радісні дні. Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє

Віктор Кучерук
2025.01.14 07:48
* * *
Той махнув рукою, інший чмокнув,
Був такий, що тис в обіймах, як удав, –
Розійшлись, роз’їхались, замовкли,
Посилаючись на необхідність справ.
Нині стало ні з ким розмовляти
Про відносин теплих розвиток і суть, –
Що єднає колектив строкатий,
Певн

Сонце Місяць
2025.01.13 23:08
фльор гедонізму
Наступним, кипарисовим, при зимовій зливі, днем, всякий трохи офтоп. Сусід мабуть кінчив ремонт. Або поламався йому перфлоратор й ні це не смішно бо сусідів всіх інших таки геть затрахав. Проблимуючі вогники знадвору, дешевкова магія, але ж. Візити на кух

Іван Потьомкін
2025.01.13 22:53
***
Повз лиця, заклопотані й зажурені,
Вона не йде собі, а скаче
І на всі боки змовницьки всміхається,
І день здається наче
Не таким уже й похмурим,
І сонце сором’язливо задивляється.

P.S.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тарас Никифоренко
2025.01.02

Назар Нечипельський
2025.01.02

Андронік Страстотерпець
2024.12.30

Маргарита Каменська Дарко
2024.12.25

Богдан Архіпов
2024.12.24

Єлизавета Катрич
2024.12.18

Віталій ШУГА
2024.12.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 Тихо
Ти починаєш. Не остання і не перша,
і тиху голову на тихі руки сперши
ти тихо-дихо-дихаєш. Сюди
не долинають крики і суди.
І ти сиди.

Сиди і дихай. Завтра буде далі
намотування нервів на педалі.
Намотування візій на шляхи.
І пил трухи.

Життя тече - по руслу, осторонь.
І ти на літо викупляєш бронь,
на хвилю тиші виставивши чати.
Прозора мушля - розкіш і печать,
і це блаженство, коли всі мовчать,
крім тих, кому не можна промовчати.

Усі, що знають точно, без вагань -
глухі на ноту та сліпі на грань,
а отже, що граніт - не має рацій.
Усе минуле на верхівках паль
мій повсякчасний внутрішній скрипаль
зіграв би у мільйоні варіацій.

І ти виходиш на широкий міст,
змінивши форму - залишивши зміст.


Контекст :


Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Єлизавета Горбачевська 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2009-09-26 17:57:58
Переглядів сторінки твору 9141
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.089 / 5.6  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.147 / 5.67  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2009-09-26 18:36:07 ]
Дуже цікаво. Дуже, пані Нато!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:44:25 ]
Дякую) Тішуся, що сподобалося)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Мандич (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-26 18:52:01 ]
Дуже сподобалось, особливо
Ти починаєш. Не остання і не перша,
і тиху голову на тихі руки сперши
ти тихо-дихо-дихаєш. Сюди
не долинають крики і суди.
І ти сиди.

Сиди і дихай. Завтра буде далі
намотування нервів на педалі.
Намотування візій на шляхи.
І пил трухи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:46:15 ]
Дякую) Дуже корисно та приємно, коли люди діляться тим, які саме рядки їх зачепили)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-26 22:29:06 ]
Оскільки я з "тих, кому не можна промовчати", то мушу тут залишити свій привіт і задоволення від прочитаного. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:46:57 ]
Дя-ку-ю!!! ) А задоволення можна навіть брати з собою)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-27 02:53:01 ]
*сріберно мовчки натхненно вітає*


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:47:36 ]
*розшаркується у реверансах, не вигадавши нічого так само елегантно-гарного у відповідь*)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:14:01 ]
...ритм заполонив :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:48:59 ]
Тішуся) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-09-27 13:38:16 ]
Содружество формы и мысли (имхо, они прекрасно-неравномерны (но волшебно) здесь, и на высоте обе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 15:48:05 ]
)) Дужжже приємно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 02:00:26 ]
дівчино-незабудко, тихіший тільки попіл на згарищі.
який ти, звісно, збереш, який ти потім міцно пригорнеш:
ось твої недочитані сни, а ось нерозігнані хмари ще...
так. починають, як завжди - білі,
вирішують - тільки чорні.

отак і сидітимеш довго-довго, плестимеш із бісеру мушлі,
з блакитних ниток пестимеш море, із білих - вже іншу тишу...
і хто насмілиться розпитати чи є в тебе брат, чи муж є?
із чого твоє блакитне море? чи є хоч хтось щасливіший

за тебе? чи є нещасніші?.. і зрештою, що це - щастя?
усі будуть мовчати. найбільш розуміючою із тиш.
а ти можеш іти, а можеш, зрештою, просто впасти.
усі мовчатимуть доти,
доки і ти мовчиш.

люблю тебе :-*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 15:49:05 ]
*мовчки цілую у носика*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 15:31:37 ]
"Усі, що знають точно, без вагань -
глухі на ноту та сліпі на грань", - дуже сильно сказано. Навіть можна цитувати. І взагалі весь вірш цікавий і глибокий. Професійно. Заслуговує на найвищу оцінку. Щиро дякую!
З теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 16:05:16 ]
Ну, я би сказав, що мені більш цікаво звучить
"Не всі, що знають точно, без вагань -
глухі на ноту та сліпі на грань ..."
Бо тут є дві сторони, скажімо, на терезах, і можна знаходитися як по один, так і по інший бік? Внизу, або вгорі. Відсутність вагань може значити і надійне перебування вгорі? :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Васильченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-29 19:33:07 ]
чудова поезія!