ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2026.01.23 22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.

Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик

Микола Дудар
2026.01.23 20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…

Олена Побийголод
2026.01.23 18:46
Із Леоніда Сергєєва

Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!

Тут набігла тьма народу,

Юрій Лазірко
2026.01.23 17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль

за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні

Тетяна Левицька
2026.01.23 16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.

Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край

Борис Костиря
2026.01.23 11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.

Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє

Ірина Вірна
2026.01.23 10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.

С М
2026.01.23 06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час

Артур Курдіновський
2026.01.23 03:55
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.

Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,

Вероніка В
2026.01.23 00:27
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р

Артур Курдіновський
2026.01.22 16:29
Коли понюхаю чужу білизну -
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.

Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,

Ігор Шоха
2026.01.22 14:05
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.

Світлана Пирогова
2026.01.22 12:14
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.

Борис Костиря
2026.01.22 11:17
Коли втомлюсь і відійду від справ
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.

Я відійду у тінь далеких пальм,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 Тихо
Ти починаєш. Не остання і не перша,
і тиху голову на тихі руки сперши
ти тихо-дихо-дихаєш. Сюди
не долинають крики і суди.
І ти сиди.

Сиди і дихай. Завтра буде далі
намотування нервів на педалі.
Намотування візій на шляхи.
І пил трухи.

Життя тече - по руслу, осторонь.
І ти на літо викупляєш бронь,
на хвилю тиші виставивши чати.
Прозора мушля - розкіш і печать,
і це блаженство, коли всі мовчать,
крім тих, кому не можна промовчати.

Усі, що знають точно, без вагань -
глухі на ноту та сліпі на грань,
а отже, що граніт - не має рацій.
Усе минуле на верхівках паль
мій повсякчасний внутрішній скрипаль
зіграв би у мільйоні варіацій.

І ти виходиш на широкий міст,
змінивши форму - залишивши зміст.


Контекст :


Найвища оцінка Вероніка Новікова 6 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Єлизавета Горбачевська 5.5 Майстер-клас / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-09-26 17:57:58
Переглядів сторінки твору 9850
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.089 / 5.6  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.147 / 5.67  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2009-09-26 18:36:07 ]
Дуже цікаво. Дуже, пані Нато!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:44:25 ]
Дякую) Тішуся, що сподобалося)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Мандич (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-26 18:52:01 ]
Дуже сподобалось, особливо
Ти починаєш. Не остання і не перша,
і тиху голову на тихі руки сперши
ти тихо-дихо-дихаєш. Сюди
не долинають крики і суди.
І ти сиди.

Сиди і дихай. Завтра буде далі
намотування нервів на педалі.
Намотування візій на шляхи.
І пил трухи.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:46:15 ]
Дякую) Дуже корисно та приємно, коли люди діляться тим, які саме рядки їх зачепили)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-09-26 22:29:06 ]
Оскільки я з "тих, кому не можна промовчати", то мушу тут залишити свій привіт і задоволення від прочитаного. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:46:57 ]
Дя-ку-ю!!! ) А задоволення можна навіть брати з собою)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-09-27 02:53:01 ]
*сріберно мовчки натхненно вітає*


:-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:47:36 ]
*розшаркується у реверансах, не вигадавши нічого так само елегантно-гарного у відповідь*)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:14:01 ]
...ритм заполонив :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-27 10:48:59 ]
Тішуся) Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-09-27 13:38:16 ]
Содружество формы и мысли (имхо, они прекрасно-неравномерны (но волшебно) здесь, и на высоте обе.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 15:48:05 ]
)) Дужжже приємно)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Вероніка Новікова (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 02:00:26 ]
дівчино-незабудко, тихіший тільки попіл на згарищі.
який ти, звісно, збереш, який ти потім міцно пригорнеш:
ось твої недочитані сни, а ось нерозігнані хмари ще...
так. починають, як завжди - білі,
вирішують - тільки чорні.

отак і сидітимеш довго-довго, плестимеш із бісеру мушлі,
з блакитних ниток пестимеш море, із білих - вже іншу тишу...
і хто насмілиться розпитати чи є в тебе брат, чи муж є?
із чого твоє блакитне море? чи є хоч хтось щасливіший

за тебе? чи є нещасніші?.. і зрештою, що це - щастя?
усі будуть мовчати. найбільш розуміючою із тиш.
а ти можеш іти, а можеш, зрештою, просто впасти.
усі мовчатимуть доти,
доки і ти мовчиш.

люблю тебе :-*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 15:49:05 ]
*мовчки цілую у носика*


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 15:31:37 ]
"Усі, що знають точно, без вагань -
глухі на ноту та сліпі на грань", - дуже сильно сказано. Навіть можна цитувати. І взагалі весь вірш цікавий і глибокий. Професійно. Заслуговує на найвищу оцінку. Щиро дякую!
З теплом,
Тетяна


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2009-10-26 16:05:16 ]
Ну, я би сказав, що мені більш цікаво звучить
"Не всі, що знають точно, без вагань -
глухі на ноту та сліпі на грань ..."
Бо тут є дві сторони, скажімо, на терезах, і можна знаходитися як по один, так і по інший бік? Внизу, або вгорі. Відсутність вагань може значити і надійне перебування вгорі? :)(:


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Васильченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-29 19:33:07 ]
чудова поезія!