ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 ***4***
Так просто: куплю рушницю – і піду на полювання.
І буду стріляти птáхів – літають, а я без крил.
Потрощено посуд. І скалки – як сподівання,
Розбиті слова, як хронометр ділять мовчання
На «до» і «ніколи». На міцність і вись перил.

А ми не стрибаєм, упившись істерик і шансів.
Не виєм на місяць, коли шаленіють повні,
Складаємо пошепки кілька німих романсів,
І - хай йому грець! – а життя – це не тільки ззовні.

І - чорт забирай! – я не вмію красиво жити.
Мені залишається тільки зціпити зуби.
На зламах іронії правду приворожити,
Як непочута, нещасна дочка Гекуби.

І – к бісу! – якби я вміла, то я б ридала,
Не била б душу, а з нею себе і посуд.
А зрештою, надто пізно на суд і розсуд:
Булá, яка бýла, і стала, якою стала.

І – хай йому! – ми не шукаєм легкого раю,
Не удаємо із себе святих/пропащих.
Бо ми помилялись. Бо час помилки витирає.
А той, хто уміє і знає, хай зробить краще.




Найвища оцінка Ганна Осадко 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-24 16:33:47
Переглядів сторінки твору 6665
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.088 / 5.25  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.327 / 5.5  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.830
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-24 17:40:26 ]
Наточко! Ше бабця мені колись казала: не чортихайся! А щоб ледь не в кожному куплеті... Мені здається, що без бісів цей вірш був би кращим :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-24 19:12:18 ]
Пані натко! Чому стріляти птахів? Лиш тому, що в них є крила і вони літають? Бог одному дав те, одному те. І так треба. Бог знає що кому дати! Він одному дає вроду, одному таланти. Чи птах винуватий, що в нас нема крил? Коли ми через заздрість захочемо стріляти тих, які мають щось, чого ми ні то так, як Олесь сказав "чортихатися" почнемо. Дякую за увагу.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-03-24 20:53:36 ]
Дякую, пане Олесю! Рахуємо: "чорт" - 1шт., "біс" - 1шт. - на 5 куплетів. Це таки не "ледь в кожному куплеті". І можете повірити мені на слово - я рідко зловживаю цими експресемами в поезії - але тут дозволила собі, оскільки хотіла написати те, що написала. Тут мені потрібна була ця настроєвість і ці вигуки - без них вірш вийшов би набагато спокійнішим, а на меті малося інше.

Пане Василю, вірш не про заздрість чи стріляння птахів і вони тут лише задля підкреслення ефекту биття посуду, душі і т.д. І не питайте мене, чому бити те чи інше. До речі, можу Вам зізнатися, що в житті на полюванні не була і не збираюся - не те щоб це мало якесь відношення до вірша. Не хотілося б пояснювати, але ключовими вважаю-таки відчай, витривалість і вміння визнати свої помилки та виправляти їх. Можете вважати птахів із першої строфи символами тих самих помилок. Щоправда, якщо мені не вдалось нічого із вищесказаного передати у вірші, то, значить, нічого у мене не вийшло.
Дякую


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ганна Осадко (М.К./М.К.) [ 2007-03-24 22:06:22 ]
А мені вірш сподобався. Експресія! Бувають у жінки такі стани, коли і посуд летить на підлогу, і птахів разом з чоловіками розстріляти хочеться... І передано цей настрій надзвичайно яскраво. Щодо "чортихання" - то, як на мене, воно цілком виправдане у даному тексті. Я попри свою вищу філологічну, та навіть попри науковий ступінь у таких ситуаціях і не таке можу сказати... Тому - вдалося. Щасти, Нато.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-03-24 22:20:06 ]
Ох! Мені полегшало - я вже думала, що одна така надміру експресивна і мучилася докорами сумління - "пташку шкода". Дякую, пані Ганно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-25 10:16:52 ]
Мені теж це дуже близько!!! справді, бувають моменти, коли "повбивав би" - усіх... Про птахів у перших строчках - найцікавіша знахідка, як на мене, бо передає отой стан - в якому все: і відчай, і злість (на світ та на самого себе за такі почуття)

чорти і біси - теж фактор життя:) то чого ж прикидатися, що їх немає?:))) жартую, але - використані вони тут дуже доречно.

Нато, Ваші вірші - як по гострому лезу - передають граничні стани, які словами описати важко. в тому й вартісність... дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-03-25 13:20:45 ]
Дякую, пані Ірино! Чути, що комусь близько написане - це найвища похвала. Спасибі за підтримку і розуміння.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-25 15:09:10 ]
О, бачу без мене тут розгорілась битва чортів і злості з прихильниками світла! :)
Зрозуміло, жи я не можу захищати перших, хоча щось в цьому вірші є. Здається, шо Ганна добре вловила настроєвість вірша. Саме так і треба його сприймати. А все ж - спочатку було СЛОВО...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-03-25 18:47:47 ]
Погоджуюсь, пане Ярославе, що саме так його і треба сприймати:)
Аж дивно, що виникла така гаряча дискусія - я ж нікого ні до чого не закликаю і не пропагандую, тим більше до "битви чортів з прихильниками світла".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-01 20:41:48 ]
А ніхто й не звинувачував Вас в пропаганді, особливо я (Боронь Боже!) Просто, я мав на увазі, що СЛОВО - це ВАША ЕНЕРГЕТИКА, бо ВИ- ЙОГО ТВОРЕЦЬ, а слова різними бувають :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-05-12 22:44:22 ]
Наточко, мені дуже подобається, як Ви пишете, але саме цей вірш викликав такі думки:
Гарні знахідки:
"Так просто: куплю рушницю – і піду на полювання.
І буду стріляти птáхів – літають, а я без крил"
та
"Розбиті слова, як хронометр ділять мовчання
На міцність і вись перил",
але
я би викинула другу і третю (або на вибір — четверту) строфу, а решту врівноважила б таким чином, щоби ті чорти, істерики та шаленства не заважали художнім знахідкам. Мені здається, що вірш від того виграв би.
Може, помиляюся...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-05-12 22:45:41 ]
Мала на увазі, що подобається ще саме "На «до» і «ніколи»".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-05-13 11:29:50 ]
Дякую за зауваги, пані Ларисо. Цілком можливо, що маєте рацію - мені завжди хочеться "впхати" у вірш побільше, от тільки не завжди виходить. Треба буде ще подумати і розмислити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Диковинка Лісова (Л.П./Л.П.) [ 2009-03-14 15:01:54 ]
коли душа виривається на свободу, їй можна дозволити все, не судіть її!!!!