ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл

Іван Потьомкін
2026.01.14 09:17
Коло товаришів неохоче ширив:
Навіщо смутку додавати тим,
Кому не скоро ще до вирію
В далеку путь? Не був святим,
Але й не надто грішним.
Полюбляв тишу замість слів невтішних.
Просив : «Не кладіть у труну-тюрму,
Спаліть і попіл розвійте понад степо

Віктор Кучерук
2026.01.14 06:59
Сонце зирить з-поза хмари,
Повіває морозцем, -
Прогуляюсь трохи зараз,
Помилуюсь гожим днем.
Через гай піду до річки, -
Може, зайця сполохну,
Чи козулям невеличким
Улаштую метушню.

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались

Микола Дудар
2026.01.13 22:13
Перекотивсь із снігу в сніг,
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…

Світлана Пирогова
2026.01.13 21:00
А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.

На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту

Кока Черкаський
2026.01.13 20:33
Коли тобі дають-
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!


То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!

Олег Герман
2026.01.13 20:03
ДІЙОВІ ОСОБИ: Молоток (Валєра): Грубий, прямий, з відлущеною фарбою. Весь час хоче щось бити. Викрутка (Жанна): Тонка натура, хромована, з вічним відчуттям, що її не докрутили. Старий рівень (Степанович): Мудрий, але депресивний. Весь час намагає
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 Рівняння з трьома невідомими
x =
От тільки не треба чергових святих констант:
Константи - відносні, а я нескінченність-мінус.
Мій шлях – від нуля. Ніби я ще кудись подінусь,
Довічних питань і довічних старань адресант.

у =
І знаєш, я стала зла. Мені не діждати раю.
Пряма – занадто жорстока, коли дотичних нема.
І я не люблю людей – я надто їх добре знаю.
А більше за все – бо достоту така сама.

z =
І в цій ілюзії від кімнати
Я «ікс» невизначених витрат –
Мене забули намалювати
У цій системі координат.




Найвища оцінка Вероніка Новікова 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-04-01 11:32:16
Переглядів сторінки твору 4016
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.571 / 5.13  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 4.569 / 5.13  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.752
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 17:45:06 ]
Привіт Нато ( не блок звичайно :-),
Цікаві математично-геометрично-філософічні вимірювання.
Але зовсім не погоджуюсь з "у" :(
***
Людей потрібно любити! - так Заповідь Божа велить.
***
"Пряма – занадто жорстока, коли дотичних нема." - неможливо провести дотичну до прямої, тому надання характеристики "жорстока" є дещо перегнутим, але це вже справа смаку читача.
***
"z" - по-перше - неможливо, щоби його не намалювали, бо координати не малюються - вони визначаються, а по-друге, коли ми бачимо не об`ємну лінію - значить "z"="0" - себто "z" існує, але його визначеність = "0".
Так Вам кажу, бо все ж таки маю магістерку по точним наукам. :-)
З повагою,
Юрій


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Маївка (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-01 17:48:53 ]
Лоба Нато!
ТО не занадто, бо добре!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-04-01 18:04:22 ]
Привіт, Наточко! Гарно то написано і власне Y сподобався. Не вдаючись у математичні тонкощі, бажаю Вам весни!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марта Шуст (Л.П./Л.П.) [ 2007-04-02 05:45:57 ]
Гарний твір, Нато... Цікаве вирішення рівняння.
Щодо "Y"
"І я не люблю людей – я надто їх добре знаю.
А більше за все – бо достоту така сама."
Тобто з цього випливає, що себе лірична героїня також не любить...
Можливо краще всеж любити і себе і ближнього свого як себе самого, тоді життя набагато красивіше. Весни Вам, Нато, і щастя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-04-07 20:46:07 ]
Пане Юрію, я людей люблю, просто інколи від цього втомлююсь. Все-таки, визнайте, любити людей - не надто дегка справа. Характеристика "жорстока" випливає саме із цієї неможливості дотичних. Не погоджуюсь, що ліричну героїню в системі координат можна тільки визначити, як точку. Вважаю, що до "цього об*єкту" дія "намалювати" цілком виправдана, крім того, кімнати-намалювати римується, а визначити - ні, і це ще один чинник "за" у виборі саме цього дієслова:) Із "z" ми взагалі нічого не бачимо, бо "забули намалювати" стосується не лише "z", але і "х" з "у". Тобто ані лінії, ні крапки - взагалі нічого нема, бо вже як забули намалювати, то забули все. Дякую за консультацію - я таки гуманітарій, і перепрошую, коли перекрутила яку математичну істину:)

***

Пане Олесю, пане Ярославе, дякую. Вам також усього найкращого!

***

Дивитесь у корінь, пані Марто:) Саме так і випливає. Мабуть, усіх любити справді краще. Єдине - лірична героїня - це не зовсім автор, а вірші, принаймні цей - радше тимчасові суб*єктивні емоційні стани, ніж раз і назавжди прийняте рішення.

Дякую, веселих свят!
З найкращими побажаннями, Ната.