ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.07.12 22:17
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Микола Дудар
2024.07.12 17:06
І затиснуті ми днями серпневими…
Зайвим теплом, боюсь, переповнені...
Віщими в міру, без міри веселими
Тільки на дотик всі вони вогненні…

Кревні, закопчені, дикого галасу…
Ось вони плюси, ось вони мінуси
Діткам і нам — всьому світу дісталося

Марія Дем'янюк
2024.07.12 15:07
Хочу пригорнутися до тата
І розповісти йому про те,
Що у школі ми не мали свята,
Бо донат для нас понад усе.

Малювали татусям малюнки.
Майстрували власноруч дарунки:
Оберіг й батончик з курагою,

Володимир Бойко
2024.07.12 13:34
Які прекрасні були часи, коли російських дурнів звали лише іванами. Заміри на світове панування давні, як первородний гріх. Жінок виправдовують істерики, загарбників - історики. Хороших замірів не буває забагато, буває замало хороших виконавці

Самослав Желіба
2024.07.12 10:02
Серед сучасних вітчизняних письменників постать Самослава Желіби, безумовно, примітна першочергово гіпертекстуальністю поетичного тексту. Порівняно невеликий його вірш може містити в собі відсилки до інших письменників, міфологічно-релігійні сюжети та філ

Іван Потьомкін
2024.07.12 08:56
Коли простують до синагоги красуні-ефіопки,
Вбрані у широкополі білосніжні сукні,
Із пірамідними намітками на голові...
Точнісінсько, як сама цариця Савська...
Так і здається: якби на Храмовій горі
Цар Соломон тоді їх стрів, спочатку
Підморгнув би

Віктор Кучерук
2024.07.12 07:57
Легше, напевно,вкусити свій лікоть,
Ніж підшукати тобі чоловіка
Гарного, доброго і молодого,
Бо до сьогодні в тобі анічого...
12.07.24

Микола Соболь
2024.07.12 07:50
Поле благає: «Засій мене житом, людино!»
та падають міни у танками зриту ріллю.
Стоїть на межі війною розбитий будинок
у спалених сінях зросли колоски ячменю.
Було тут колись звичайне селянське обійстя,
праворуч лелека мостив на тополі гніздо,
тепер

Артур Курдіновський
2024.07.12 06:21
Тимофій (4 місяці)
Ліза (7 місяців)
Марк (3 роки)
Злата (8 років)
Сергійко (10 років)

Тим злодіям, що смерті чорну хмару
Несуть сюди, міцне прокляття сію.

Ярослав Чорногуз
2024.07.12 03:55
Я земляків своїх любити радий,
І у чужій, і в рідній стороні.
Хай буде все у Вас у шоколаді,
А в москалів хай буде все в лайні.

Кохана земле, сяй у зорепаді,
Всі чорні, жовті, білі - на коні.
Хай буде все у Вас у шоколаді,

Самослав Желіба
2024.07.11 21:29
Ти одержима даймоном кохання,
Віддайсь йому, прийми солодкий гріх,
Коли жага тебе повалить з ніг,
Ошаленій від вечора до рання;

І темні сили хай довкола стріх
Тобі весною крутяться пізнання.
Цей час такий недовгий, мов змагання!

Євген Федчук
2024.07.11 19:12
А вже надворі зима.
Чого втікати? Куди?
В степу доріг вже нема,
Сніг перемів всі сліди.
Та він надумавсь отак:
Хоч в ріднім краї помру,
Не хочу грати ніяк
У цю ненависну гру,

Сергій Губерначук
2024.07.11 14:20
Так яро славу здобуває хтось,
що вже й озимини не сіятиме зовсім...
А Ви, чиє ім’я збулось,
знов сипте зерна у тривожну осінь.

Чекайте знову сходів молодих,
тих усмішок, які Вас щиро гріють,
щоб мати щастя вжинків золотих

Микола Дудар
2024.07.11 09:54
Лай собачий, безпроглядний
Полум’яна ніч страшить
Залишаєшся нарядним,
Бо тобі ще тута жить…
Свій, до всього, депортамент…
Дударівський… лейтмотив
Бабці й материн орнамент
З ким повсюду ти гостив

Іван Потьомкін
2024.07.11 08:56
Другий десяток на прикупі сиджу.
Тасую карти, готую каву,
Шампанське і коньяк підношу.
Не одмовляюсь од чарчини, як пригостять.
А от сигарний дим не зношу
(В дитинстві батько добряче нагодував махоркою).
А хлопці смалять, хоч сокиру вішай.
Десь з

Віктор Кучерук
2024.07.11 07:48
Обхопивши голову руками,
Тугу переборюю гірку, –
Позираю болісно на плями
Крові на порожньому візку.
Тільце причепурене “кинджалом”
І блискуче від осколків скла, –
Очманіла матінка помалу
Повз жаркі руїни понесла.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олекса Квіт
2024.07.05

Любов Інішева
2024.07.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Рута Птаха
2024.06.26

Олекса Скрипник
2024.06.20

Еродія Благодатна
2024.06.11

Самослав Желіба
2024.05.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 Новорічне-1
Не те, мій Боже. Всі слова не ті,
Зриваються із язика із тріском,
Як кольоровий розсип конфетті.

Моє дитинство – як стара валізка,
Десь на горищі пам’яті чаїться –
І шкода викидати, і громíздка.

Я забуваю вулиці і лиця,
І пам’ять – як старий затертий запис,
Чи звук поганий, чи напів насниться .

Я пам’ятаю смак святкових трапез:
Цукерки. Мандарини. Лимонад.
І «З Новим Роком!» кривуватий напис.

Це я писала – з маминих помад.

***
Не те, щоб все змінилося – деталі:
В останню мить вбігаю з електрички,
Летять в куток пальто і рукавички –
Мене чекали. Решта – це дрібнички.
Я повернулась. Можна жити далі.

***
Отаке повертання щороку до своїх основ –
Я закінчила коло. Я скоро почну його знов.

Контекст : Новорічне


      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-12-30 14:19:29
Переглядів сторінки твору 2435
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.015 / 5.5  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.012 / 5.5  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.772
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Шляхтич (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-30 15:20:48 ]
"Я закінчила коло.Я скоро почну його знов." Просто - життя в обійма року. Дуже гарно сказано.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-12-30 19:51:16 ]
П. Василю, дякую))

***
П.Валентине, дуже дякую за увагу і зауваги)))
Щодо першого: так, ком було би досить. Крапок і ком - теж. Але мені потрібні крапки. І, на жаль, жоден із запропонованих Вами варіантів не відповідає задуму вірша. Потрібні стоп-кадри - а це крапки поміж перелічуваними предметами. Потрібен перелік і відповідна інтонація - а це двокрапка після "трапез".
Щодо другого - пропустила кому у фразі "не те, щоб" - дякую, виправила). Більше нічого виправити не можу: на звичайне речення, звичайно, розділових знаків забагато, певні здалося б замінити на крапку - зробити два речення. Але на поетичну строфу більша кількість розділових знаків, ускладнена структура пунктуації допускається.
Пунктуація - це не нудно. Пунктуація - це інтонації написаного вірша, який автор не має змоги прочитати уголос. Тому паузи та зміни інтонації треба якось відображати на папері (в даному випадку - на екрані))).
З цією, а також стилістичною метою допускаються будь-які порушення правил))) - це, звичайно, не виправдання, але я хотіла пояснити свою позицію.
Ще раз дякую: уважний та вдумливий читач - це завжди приємно.