ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 Чекання
Це ти, мій рідний? Скажи-но мені, це ти?
Я так чекала, що марила наяву.
Мовчить відлуння прогірклої самоти.
Я так чекаю, що, мабуть, не доживу.

А дні тремтять, і у венах вирує струм.
А дні летять божевільним рядком кантати.
І раз на рік одиноку сльозу зітру.
І я би краще в черниці, ніж так чекати.

І кожен подих минає мені, як вік.
І кожен день утікає мені, як птах.
Один земний напророчений чоловік
Не зміг дійти, загубивши себе в віках.

І він не хтів, чи хотів, а не знав доріг,
Чи проминув, загубивши мої прикмети.
І я навколішках, Боже, бо час пробіг,
Мені лишаючи тіні та силуети.

Бо стільки років – це ж, Боже, такий тягар,
Бо я забула врешті, кого чекала,
Бо в мене, Боже, зостався старий дзиґар,
А більше, Боже, я зроду собі не мала.

І тільки тиша лишилася наостанку.
Волосся сивіє, кров моя в жилах рідне.
Отак чекати роками безперестанку.
Це ти, мій рідний?




Найвища оцінка Юля Зубик 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Вернигора 3.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-14 16:15:30
Переглядів сторінки твору 7183
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.922 / 5.25  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.060 / 5.4  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саміра Саакян (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-14 19:10:47 ]
Браво, пані Наталю! Просто не вистача слів... Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-15 05:27:09 ]
Нато,
Дещо складнуватий до читання (як на мене) твір...
***
"І раз на рік одиноку сльозу зітру." - О - то Ви не з плаксивих... і
правильно, але чєсом, як дощ перейде - то кажут - легше...
***
"І я би краще в черниці, ніж так чекати." - а мо` "..." післє "черниці"???
***
"Один земний напророчений чоловік
Не зміг дійти, загубивши себе в віках." - а чому у "віках"??? - Ви така стародавня???
***
"Волосся сивіє, кров моя в жилах рідне." - "рідне" не є зовсім вірно - "рідніє" повинно бути, здається.

З повагов,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Світлячок (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-15 10:44:07 ]
Наточко, читаю то тепер, а воно наче Твоїм голосом.
Дуже мені подобається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-15 12:17:35 ]
Дуже гарно і щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-15 12:53:35 ]
Ната, а ще приходь у п*ятницю на ЛітЗавод на 18/00.

Вірш чудовий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-15 13:13:39 ]
А до цього цей вірш був на Майстернях? Чи то у мене déjà vu? Вражає, Нато!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-10-15 18:56:30 ]
Наточко, вірш справді сильний і своєрідний! Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-10-19 17:39:23 ]
Усім-усім дуже дякую за таку увагу. Я дуже приємно вражена)))
Пане Юрію:
- не з плаксивих)
- про "..." ще подумаю. Все ж, навіть тире - лише одне. Переривати рядок ще більшою паузою? Не знаю
- так то ж лірича героїня. Мене з ліричними героїнями часто чомусь плутають. А суть вірша - саме чекання аж через віки.
- звірила за 11-томником. Ваша правда.Виходить, усе життя говорила неправильно((( Але дуже не хочеться втрачати риму. Чомусь у мене такі стійкі асоціації: рідина-ріднути... Дякую, думатиму.

Дякую, п.Саміре, п.Тарасе, п.Ярославе, Анно. Дуже.

Адріано, колись-таки спробую вирватись із "заклятого кола" і прийти.

П.Варваро - був аж цілих 5 хвилин. Я думала, ніхто його і не помітив)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-19 17:41:59 ]
Хіх, мені він ще тоді до душі припав, Нато;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Вернигора (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-17 03:57:57 ]
"Ліна Костенко" - можливо... але ж "Марина Цвєтаєва, Анна Ахматова,..."...
своєрідний стиль... в ньому є щось привабливе. дещо важкий для читання, але можливо я не вмію його читати бо зациклився на класичних формах.
я неймовірно сильно хочу проникнутись у твої твори, але мені потрібно почути їх із твоєю інтонацією, хоча б один... одну строфу.
можливо, якщо твоя ласка, ти могла б записати читання в файл і надіслати мені на електронну пошту. якщо я їх почую, цілком можливо зміню докорінно свю думку про них. принаймні дуже на це сподіваюся!
дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-24 14:54:48 ]
а оцим віршем ви мені попали в ліве око... сльозицця тепер (сентиметально так:)
рідне можна безболісно на щось типу блідне/квітне (й під це можна підвести логічну базу)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 13:41:20 ]
можна, дякую) просто я далі переосмислювала тему в пізніших віршах, то до цього вже й не поверталася. Дуже Вам дякую за увагу!