ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ната Вірлена (1987) / Вірші

 Чекання
Це ти, мій рідний? Скажи-но мені, це ти?
Я так чекала, що марила наяву.
Мовчить відлуння прогірклої самоти.
Я так чекаю, що, мабуть, не доживу.

А дні тремтять, і у венах вирує струм.
А дні летять божевільним рядком кантати.
І раз на рік одиноку сльозу зітру.
І я би краще в черниці, ніж так чекати.

І кожен подих минає мені, як вік.
І кожен день утікає мені, як птах.
Один земний напророчений чоловік
Не зміг дійти, загубивши себе в віках.

І він не хтів, чи хотів, а не знав доріг,
Чи проминув, загубивши мої прикмети.
І я навколішках, Боже, бо час пробіг,
Мені лишаючи тіні та силуети.

Бо стільки років – це ж, Боже, такий тягар,
Бо я забула врешті, кого чекала,
Бо в мене, Боже, зостався старий дзиґар,
А більше, Боже, я зроду собі не мала.

І тільки тиша лишилася наостанку.
Волосся сивіє, кров моя в жилах рідне.
Отак чекати роками безперестанку.
Це ти, мій рідний?




Найвища оцінка Юля Зубик 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Олександр Вернигора 3.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-14 16:15:30
Переглядів сторінки твору 6823
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.922 / 5.25  (5.112 / 5.46)
* Рейтинг "Майстерень" 5.060 / 5.4  (5.146 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Постфемінізм
Автор востаннє на сайті 2012.07.03 13:08
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Саміра Саакян (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-14 19:10:47 ]
Браво, пані Наталю! Просто не вистача слів... Дуже гарно!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-15 05:27:09 ]
Нато,
Дещо складнуватий до читання (як на мене) твір...
***
"І раз на рік одиноку сльозу зітру." - О - то Ви не з плаксивих... і
правильно, але чєсом, як дощ перейде - то кажут - легше...
***
"І я би краще в черниці, ніж так чекати." - а мо` "..." післє "черниці"???
***
"Один земний напророчений чоловік
Не зміг дійти, загубивши себе в віках." - а чому у "віках"??? - Ви така стародавня???
***
"Волосся сивіє, кров моя в жилах рідне." - "рідне" не є зовсім вірно - "рідніє" повинно бути, здається.

З повагов,
Л.Ю. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Світлячок (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-15 10:44:07 ]
Наточко, читаю то тепер, а воно наче Твоїм голосом.
Дуже мені подобається...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тарас Плахтій (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-15 12:17:35 ]
Дуже гарно і щиро!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-15 12:53:35 ]
Ната, а ще приходь у п*ятницю на ЛітЗавод на 18/00.

Вірш чудовий


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-15 13:13:39 ]
А до цього цей вірш був на Майстернях? Чи то у мене déjà vu? Вражає, Нато!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-10-15 18:56:30 ]
Наточко, вірш справді сильний і своєрідний! Вітаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-10-19 17:39:23 ]
Усім-усім дуже дякую за таку увагу. Я дуже приємно вражена)))
Пане Юрію:
- не з плаксивих)
- про "..." ще подумаю. Все ж, навіть тире - лише одне. Переривати рядок ще більшою паузою? Не знаю
- так то ж лірича героїня. Мене з ліричними героїнями часто чомусь плутають. А суть вірша - саме чекання аж через віки.
- звірила за 11-томником. Ваша правда.Виходить, усе життя говорила неправильно((( Але дуже не хочеться втрачати риму. Чомусь у мене такі стійкі асоціації: рідина-ріднути... Дякую, думатиму.

Дякую, п.Саміре, п.Тарасе, п.Ярославе, Анно. Дуже.

Адріано, колись-таки спробую вирватись із "заклятого кола" і прийти.

П.Варваро - був аж цілих 5 хвилин. Я думала, ніхто його і не помітив)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-19 17:41:59 ]
Хіх, мені він ще тоді до душі припав, Нато;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Вернигора (Л.П./Л.П.) [ 2008-02-17 03:57:57 ]
"Ліна Костенко" - можливо... але ж "Марина Цвєтаєва, Анна Ахматова,..."...
своєрідний стиль... в ньому є щось привабливе. дещо важкий для читання, але можливо я не вмію його читати бо зациклився на класичних формах.
я неймовірно сильно хочу проникнутись у твої твори, але мені потрібно почути їх із твоєю інтонацією, хоча б один... одну строфу.
можливо, якщо твоя ласка, ти могла б записати читання в файл і надіслати мені на електронну пошту. якщо я їх почую, цілком можливо зміню докорінно свю думку про них. принаймні дуже на це сподіваюся!
дякую

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Татчин (М.К./М.К.) [ 2010-01-24 14:54:48 ]
а оцим віршем ви мені попали в ліве око... сльозицця тепер (сентиметально так:)
рідне можна безболісно на щось типу блідне/квітне (й під це можна підвести логічну базу)...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2010-01-25 13:41:20 ]
можна, дякую) просто я далі переосмислювала тему в пізніших віршах, то до цього вже й не поверталася. Дуже Вам дякую за увагу!