ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.10.11 18:04
Про що ж він думав? Той, що уславився розбоєм,
Кому б на шибениці буть, та цар, розбійний сам,
Минуле все простив, благословивши на нові розбої.
***
Хропуть побіля Єрмака поплічники його,
Хто, як і він, сокирою й хрестом
На дружбу спокушав далекі од

Володимир Мацуцький
2026.10.11 16:56
Ще з часів радянської влади у літературному колі поетами вважалися тільки ті, хто був членом спілки письменників. З моїх пошуків я зрозумів, що Володимир Мацуцький не є членом спілки, а ви називаєте його поетом. Може це ваша особиста думка? Ні, це не о

Артур Курдіновський
2026.10.11 16:33
Господи! Як зимно! Як же зимно!
Мій малий осінній острівець
Перетворює на крик нестримний
Сповідь недолюблених сердець.

Спомин золотавою стезею
Йде та озирається назад.
Зрадники, ханжі та фарисеї

В Горова Леся
2026.10.11 15:33
Дрімай, дрімай, - шепоче в'ялий вітер,
Скотившись із німіючих ланів,
Шипшині, що взялась палахкотіти
Червонопристрасно, й не ясно, що на ній:
Чи ягоди, чи запізнілі квіти,
Чи розсипи коралові на дні
Мілкого яру, де присіло літо
На схил півден

Євген Федчук
2026.10.11 12:30
Вже кілька днів гриміло десь на сході
І виднокіл щоночі весь палав.
Максим пів ночі взагалі не спав,
Стояв, на схід дивився на городі.
Чого хотів насправді, він не знав.
Сказати чесно й німці вже дістали.
Та й москалів не надто і чекали.
Отож, пів

Вячеслав Руденко
2026.10.11 09:42
Ліхтар негаснучий — латунь,
Ломбарду стіл — живий товариш,
Заледве в спалахах мовчун,
Дощами схований між згарищ.

Латаття жовте, чорний кмин,
Родинний герб — лиха данина
Всього, що чхає, як комин,

Тетяна Левицька
2026.10.11 08:34
Зазираю у очі бездонні,
Як у чорних агатах тону.
Ой, ви коні, мої вірні коні,
Вам відкрию свою таїну.
Що кохаю звабливу циганку,
Та не знаю, чи любить мене?
То веселкою світиться зранку,
А то вітром в степу промайне.

Віктор Кучерук
2026.10.11 07:16
Сталось так, як сталось,
Сталось так, як є, -
Те, що відлунало
Спати не дає.
Де отой звукопис,
Що два серця грів, -
Залишився попіл
Від гарячих слів.

Володимир Бойко
2026.10.11 00:18
На вакації до Печеніжина
Позбирались дівчата розніжені.
Кожній з них догоджай,
Хлопа в ліжко давай –
Та пішли вони із Печеніжина.

В політичних структурах Одеси
Просувають чужі інтереси

Ольга Садкова
2026.10.10 19:17
Не спитала любов, не спитала,
так, зненацька, у серце ввійшла:
хоч без слів,
але піснею стала,
хоч без квітів,
але зацвіла.

2011

Світлана Пирогова
2026.10.10 16:37
Хризантеми запалюють осінь:
Жменьки сонця на зимному ґрунті.
Як їм затишно в дружньому гурті!
Невисокі, деінде і рослі.

Не лякають їх ночі холодні,
Подих вогкого трепету вітру.
Оживляють собою палітру

Борис Костиря
2026.10.10 16:03
Дивлюсь я на колишню повінь,
Що стала привидом і сном,
Де чатовий лиш місяць повня
Киває ввічливо чолом.

На місці повені болото,
Сухі багнети комишів.
На березі дружина Лота

Віктор Насипаний
2026.10.10 12:30
Всі часто поспішають та дарма,
Бо часу завжди мало чи нема .
Постійно не встигаєм вічно ми,
А хочеться спинити гарну мить.

Бо день, як м’ячик, просто скік та скік.
Біжиш за ним, а він уже утік.
Зупинишся, оглянешся, а там…

хома дідим
2026.10.10 12:23
безперечно святково
і пристрасно
хоч би навіть через утому
підноситься географічне
топонімічне тобто
при своїй винятковій митниці
пан матвій звісний
всім вам відомий

Юрій Гундарів
2026.10.10 11:46
жовтня - День народження видатної української співачки
Ніни Матвієнко

До речі, який у неї був голос? Сопрано? Чи, може, мецо-сопрано?
А діапазон який - три октави чи чотири?..
Коли чуєш її голос, усі ці запитання відступають на другий чи третій пл

Тетяна Левицька
2026.10.10 11:21
Закортіло бабці втіхи,
Тож говорить чоловіку:
— Поки ми іще не в раю,
Буйну молодість згадаєм.
Що для неї літні роки? —
Одягла нові панчохи.
Чаклував дід так і сяк,
Та не впоратись ніяк.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Вірші

 Ще живу
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води
і є про кого в світі дбати.

Та без надії все одно
життя якесь неповноцінне.
Дивлюсь журливо у вікно,
а там гуляє осінь тлінна.

Обличчя сіре і смурне,
хоч в очі карі не дивися.
Кого тепер наздожене
смертельна балістична птиця?

У небі замість журавлів —
ракети, вибухи і дрони,
пекельна бійня, ридма вдів,
жорстокість, що сльози не зронить.

Лжа істину на розмах б'є
і затуляє рота правді.
Метеликом життя моє
тремтить у згадці безпорадній.

05.09.2026р.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2026-09-05 11:29:41
Переглядів сторінки твору 318
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.539 / 7  (5.631 / 6.26)
* Рейтинг "Майстерень" 6.538 / 7  (5.712 / 6.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.10.11 09:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Бужанин (М.К./М.К.) [ 2026-09-05 12:50:21 ]
Дуже сумний вірш. Але ж потрібно триматися. Віримо у нашу щасливу зірку і в ЗСУ. Написано, як завжди, майстерно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2026-09-05 13:03:55 ]
Сердечно дякую, дорогий Юрко, за підтримку і розуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-09-05 12:51:01 ]
"правді" - "насправді"

на ГАКові, котрий накрився, у рецензіях часто можна було прочитати афоризм/повчання для початкуючих і для вже непочаткуючих митців:"Якщо можеш не писати- не пиши". Я намагаюся дотримуватися цієї філософії. Від інших цього не вимагаю, але нагадую, ну що от є таке...

Перші три строфи були написані - відчутно - від душі, від того, шо не написати їх не можна було.
А далі, можливо я помиляюся, бо я ж жива людина і дуже часто, частіше, ніж хотілося б, помиляюся, але мені здається, що далі текст вимучувався через те, що ПОТРІБНО було хоч чимось заповнити пустоту,
але, як писав один митець, "Краще менше, та краще!", а ще мудрий нарід нагадує, що "ложка дьогтю псує бочку горілки", то якось так, без образ і одужуйте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2026-09-05 13:03:06 ]
Правді, насправді, точна, чудова рима. Коко, а є ще таке прислів'я, "В чужому оці бачу соломинку, а у своєму колоди не бачу" Я написала вірш так, як відчуваю на одному дихання на тлі сьогодення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-09-05 23:32:31 ]
"правді" і "насправді" це однокорінні слова

правда "правда"- це іменник і вжитий у давальному відмінку, а "насправді" - це прислівник, і це злегка якби робить цю риму нетривіально-небанальною,
але ж тільки злегка...

Колись був якийсь типу КВН, там приколювалися над римою "двадцять вісім рублів"-"двадцять дев'ять рублів", тут майже те саме


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-09-05 23:35:06 ]
Щодо народного прислів"я - то будь ласка, я з нетерпінням чекаю ваших колод у моєму оці

До речі, у поетів, у їхніх творах, це звичайне явище

Інша справа, що поети різні бувають


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Кока Черкаський (Л.П./М.К.) [ 2026-09-05 23:41:28 ]
Я: як ти оціниш риму "правді-насправді"?
ШІ: Рима «правді — насправді» є вкрай слабкою та банальною, оскільки це так звана тавтологічна (або однокоренева) рима.З погляду поетичної майстерності така рима вважається невдалою через кілька факторів:
-Спільний корінь: Обидва слова мають однаковий корінь -правд-, тому співзвуччя досягається не за рахунок поетичного підбору слів, а через просте повторення однієї й тієї ж лексеми.
-Однотипна граматична форма: Обидва слова закінчуються на однаковий флексійний/суфіксальний елемент -ді, що робить риму надто передбачуваною для слухача чи читача.
-Смисловий повтор: Оскільки «насправді» етимологічно і семантично походить від «правди», у вірші це звучить майже як повторення одного й того самого слова (плеоназм).

Коли таку риму все ж можна використати?
- У гумористичній або дитячій поезії (де простота сприйняття або легка іронія є свідомим прийомом).
- Як художній прийом (тавтологію), якщо поет навмисно хоче підкреслити та посилити ідею істинності (наприклад: «Шукав я силу в правді, / І переміг насправді»).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2026-09-06 12:33:25 ]
Добре, Коко, переконали, змінила риму на кращу! Дякую за небайдужість. Мені б хотілося, щоб і Ви так прискіпливо ставилися до своєї творчості, як до моєї.