Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олексій Кацай (1954)



Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   Ніч міжзоряних швидкостей
    Непомітні чужі зорельоти
    в телескопи спостерігачу,
  •   Інопланетянка
    1. Ранок
  •   Міраж
    Телескоп з орбіти пильно вдивляється
                                                    в екзопланети пейзаж
  •   Сідайте, звіздарю...
    Сідайте, звіздарю,
    ввімкніть звукозапис
  •   Випаровування
    Дюни на Марсі
                        точить піщана буря.
  •   Сліди
    Фотони гуртуються в грона
    сузір’їв з ламкої слюди.
  •   Червона планета
    На цій планеті все
    в червоній каламуті
  •   Сніг
    Йде сніг.
    Вечір темряву бгає
  •   Поверненння
    Космічне місто грузнуло у святі
    повернення з натруджених зірок
  •   Автостоп
    Я грузну у сандаловій осмуті
    і, чоботами креслячи маршрут,
  •   Очі
    Десь пульсує процесор в мільйон мегагерців,
    але в цьому комп’ютері, як і завжди,
  •   Єдність
    Радіаційний, наче стронцій,
    і карколомно різномовний,
  •   Вузлики
    Там, де галактика зникає,
    на самому її краю,
  •   Безодні
    Мов гени у тіло людини, зірки укарбовані в простір.
    Росинками в згини стеблини зірки укарбовані в простір.
  •   Вісь
    Час – це просто
                       вісь обертання,
  •   Летючі острови
    Заблукавши в часу океані
    і безмежних світлових роках,
  •   Філігрань
    Розплавивши в майбутнього часах
    минулого обвуглені графіти,
  •   НЛО
    зірками Україну замело
    від Львова до Донецька розтягло
  •   Дон Кіхот
    Коло світла..
    Танок…
  •   Місячна печера
    Десь біля входу в місячну печеру,
    розхитуючи тіні
  •   Кульове скупчення
    Весь космосом покручений,
    ввімкну далекомір
  •   Той, що блукає у вимірах
    Той – на нервах увесь, той – на тримерах,
    а навкруг – електронний смог…
  •   Швець
    Урочисто так, не шпарко,
    лине борт мій попід аркою.
  •   Сон
    Є дивні астероїди, які
    не падають на злякані планети,
  •   Монорейка часу
    В капсулі, на монорейці часу,
    ледь вібрують пластик і метал:
  •   Втікач
    Наче пуповини
    згубна іпостась,
  •   В потязі
    В кожної планети є своє кільце:
    чи радіаційно-плазмове кільце,
  •   Прозорі крила
    Де пелехи міжзоряного пилу,
    бескидами здіймаються в зеніт,
  •   Приводнення
    Уламком ночі зореліт
    над океаном зціпенів…
  •   Останній лист
    Під неба тьмяним пожарищем
    вростають злісним багрецем
  •   Розбомблених надій аеродром...
    Розбомблених надій
                    аеродром
  •   «Людина-амфібія»: sequel
    Ностальгія є мрії осадом
    в спогадання туманній сфері,
  •   Тая
    Яро, наче водоспад,
    мчиться апарат мій над
  •   Занурення
    В судомах простору
    народжені хвилини,
  •   Околиця
    Знову передмістю не до снів,
    бо вночі збираються довкруж
  •   Сліпий музика
    Догорає відкритий простір…
    Вітер ночі облизує писок…
  •   Самотній стрілець
    Як на місяцях відлига,
    то тече космічна крига
  •   Одисей
    Обіпершись на промінь,
    міцніє затяте залізо,
  •   В Сузір'ї Пегасу
    Весь пропахнувши безмежжям,
    я нічний згадаю степ,
  •   Розігрів
    Двигун, як увертюру до спектаклю,
    своє адажіо музичить небу.
  •   Синя орбіта
    В ультрамариновій субстанції,
    на шаттлі кольору блакиті,
  •   Дзен
    Мов храм, присвячений металу,
    летів мій зореліт в пітьму
  •   Космічні міста
    Поміж далеких зоряних багать,
    розпалених забутими богами,
  •   Відпочинок
    Із видом на галактику, в шезлонгу,
    сиджу на березі і океан
  •   Глек
    Там, де, розбивши неба моноліт,
    протуберанців виростають вежі,
  •   Крик
    Усі закони космонавтики
    торочать нам, що повсякчас
  •   Ріка
    Ряхтливі крутелі галактик
    у річищі кольору часу
  •   Де кружляють літні зорі...
    Де кружляють літні зорі –
    ген від Веги до Денеба,
  •   Мов зі шкаралущі баркасу...
    Мов зі шкаралущі
                        баркасу,
  •   Десь остигають попільні світила...
    Десь остигають
                        попільні світила…
  •   Золоті промені
    Золоті
            промені,
  •   Все спочатку…
    Все спочатку… Бетон космодрому.
    Квіти з Тау Кита. Жалива
  •   Озеро досвітнє
    Здіймається юга із глибини:
    мільярд зірок в ній і мільйон галактик,
  •   Нідекрай
    Людина – протяг у тунелях часу –
    дме в Нідекрай, старіючи очима,
  •   В забризкане супутниками небо...
    В забризкане супутниками небо
    я лину на старому зорельоті,
  •   Вібрує час, немов сигнальна линва...
    Вібрує час, немов сигнальна линва,
    крізь простори натягнута між нами,
  •   Моя світлонавтика
    Інопоетянин
  •   Планета ця вкрита була озерами…
    Планета ця вкрита була озерами…
    Річками з повільною дуже просинню…
  •   Нічні метелики
    Мов монстр предковічний
    місто спить
  •   Балада про Енцелад
    З небом бронзовіючи під старість,
    жив фантаст, що вигадав Соляріс –
  •   Вечірній старт
    У ніч ми стрімко падали
    на сонце, міддю сплюснуте,
  •   Безсоння
    Магмі розпеченій сниться материка моноліт.
    Вітру циклонів – звуки, занурені в труби й кларнети.
  •   Покинувши сузір’я давні...
    Покинувши сузір’я давні,
    я був готовий, що ні крок,
  •   Фентезі
    Вибухну мов Санторин
    адже я напевне знаю —
  •   Експеримент
    До космічних
    походеньок ласий,
  •   Щоб курантів нічних тулумбаси...
    Щоб курантів нічних тулумбаси
    не вкривав учорашнього мох,
  •   Всі місячні стежки ведуть у вирій...
    Всі місячні стежки ведуть у вирій,
    де гороскопи не віщують лиха,
  •   Десь там…
    Десь там, на далекій планеті,
    десь там, край чужої зорі,
  •   Червоне зміщення
    Тіла співпали зі світанням,
    неначе випадковий збіг,
  •   Вулкани виносили двері...
    Вулкани виносили двері
    у п‘яному світлі заграв –
  •   Перед грозою
    На Україні раптом стало тихо.
    Чорніють хмари. Вітер підвива
  •   Орда on-line
    Орда вертається,
    Орда…
  •   7 лютого 2010 року (переспів з Ліни Костенко)
    Зимовий день, зимовий день, зимовий!
    Без мови день, без мови день, без мови!
  •   Разом всі ми – трохи Бог...
    Разом всі ми – трохи Бог,
    ставши блисками на зламі
  •   Сіячі
    Сидячі в електронних почварах,
    ми втікали від себе по житу
  •   Риммі
    Нам обріїв ще було вдосталь,
    хоча в галактичній імлі
  •   Стрибок
    Вир Галактики. Темрява. Світло. Туман.
    Океан.
  •   Металева хуга
    Сонце кристалічних бадилинок
    прогоряло наскрізь, до повік.
  •   Пліт
    Згасає
    вщент розбитий сателіт
  •   Протуберанець
    Сонце зойкнуло та й розплескало
    по безодні бурштин і багрянець
  •   Дім
    В домі моєму багато кімнат.
    Кожна кімната на іншій планеті.
  •   Перебендя
    «Перебендя старий, сліпий,
    Хто його не знає?..»
  •   Світло в вирву безодні стікає...
    Світло в вирву безодні стікає,
    сплять галактики з чорних дірок,
  •   Марсіянська блискавиця
    Іржавіє з колесами баддя,
    що має горду назву "марсоходу",
  •   Півні
    Пахла ніч яблуками і у ній фосфорично
    Місяць і хата світилися свіжим вапном –
  •   Безодня
    Безодня, мов мармур, виблискує глянцями
    в грузькій невідомості зоряних трас,
  •   ...ще не квантована буденність...
    Сергію Татчину
  •   Астробуд
    У скафандрі таємниць і мрій
    орбітально зводжу дім новий
  •   Зіткнення
    Кошлаті будні кам‘яних небес
    з архітектурного вилазять карсту
  •   Зоряний шлях
    Цей зоряний шлях
    крізь галактик багаття
  •   Задзеркалля
    DJ Zoyk прокручував трек луни,
    ніч відхаркували птахи,
  •   Рейс на Сіріус (мікропоема)
    1 світловий рік
  •   Ассоль-3000
    Знов протуберанці салютують
    безуму космічних кораблів
  •   Проліски
    Світлофорний розум мегаполісу…
    Вихрова акустика віршів…
  •   Будинки ловлять пащами дверей...
    Будинки ловлять пащами дверей
    зграй перехожих повсякденне дійство,
  •   Зірки України
    Народжувались у багатті,
    де лава палала руда.
  •   Оптична пам‘ять кришталю...
    Оптична пам‘ять кришталю,
    дотично до проміння стропів
  •   Володимир Висоцький: Він не повернувся з бою
    І чому все не так? Адже – все як завжди:
    Голубі небеса – над рікою,
  •   Час
    Із нас вичавлюється час.
    Мов паста з тюбика.
  •   Система Сатурна
    «Сатурну більше не наливати!»
    З фольклору планети Земля
  •   Снігопад
    Я це зробив... Я врятував істот,
    стосовно людства ще інопланетних.
  •   Технофентезі
    В океан горілиць впали материки…
    мертві води рвуть дамби і греблі…
  •   Навколо
    Навколо «чорної діри»
    ледь мерехтить болюче світло:
  •   Гіперстрибок
    Гравітаційний фронт крає вага стерна: позапланетний зонд з простору випірна і прокладає курс у позаземний час. Позасерцевий пульс втискує в дійсність нас лезами рис лиця, жилами на руці – лиш мерехтять сонця й вкручують місяці шестернями орбіт в темінь тривожний блиск. Точаться зорі вслід крізь порожнечі тиск іскрами кораблів з ватри вогненних мрій. Вже поза променів, згуслих в молекул рій. Ще поза слів нових, винайдених вночі, зопалу мовлених, кинутих вдалечінь поза пошерхлих губ, формул, віршів, команд. Одноразовий шлюб з небом бере гарант, втиснутих у скафандр, одноразовий дій. Скручений, мов меандр. Одноразово злий. Та в шкаралущу сну зонд-зоряниця б‘є і, розірвавши млу, сплеском меандр стає та й оцифровує геометричний пил в те, що незмінним є – в алгебру наших крил.
  •   Моя Земля...
    Земля рослин:
    проміння очерет
  •   Мисливець за астероїдами
    Закутий в панцир надміцної криці,
    огорнутий на стапелях озоном,
  •   Відлік
    Політ.
    Орбіта.
  •   В.Висоцький "З дорожнього щоденника"
    Всечекання тривало,
    ___________ а проводи враз промайнули —
  •   Метеоритний дощ
    Псується безповітряна погода –
    дощем метеоритним – до межі:
  •   Смак ситра
    Маскується під бульбашки ситра
    сферичних блискавиць смертельна доза:
  •   Потопельник дощу
    Лишивши у рубці, в плачу,
    ляпотняву всіх позивних,
  •   Треба торкатись небес не дахом...
    Треба торкатись небес не дахом,
    звуки штовхати не лише ротом,
  •   Міста багаття... іскри облич...
    Міста багаття… іскри облич…
    вирій галактик…
  •   Ноктюрн
    Коли в нестерп органіки виття,
    на сурмах двигунів заграй ноктюрна
  •   Екзосонет
    Нема думок, не винайдено літер,
    лиш пари свист і хрип летючих гранул –
  •   Uliss
    Обережний комп‘ютер лакузою-охоронцем
    ледь притлумить екранів земних палахкучий каприз:
  •   Кокони
    Крізь вибухи темряви й світла,
    злоби та екстазу,
  •   Rozetta наближається до Марсу
    Rozetta наближається до Марсу,
    антенами хапаючись за Землю
  •   Вій
    Очима заблукалого блукальця
    туди уперся електронний Вій,
  •   Осінні атлантиди
    Іржавіють в землі
    шоломи і корони,
  •   Люди-Х
    “Черный человек глядит на меня в упор…”
    Сергій Єсенін
  •   Блискавиця
    До вітру вимиті слова
    згубили з ним розбіжність
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки