Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  

  Вірші, проза, аналітика, огляди
Олена Побийголод (1965)
«Колись ми нарешті позбавимось російської мови, і тоді нам знадобляться переклади з російської літератури».
(З листа С.Бандери до М.Рильського)

Отримані вами коментарі| Залишені коментарі| Інші коментарі

Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-07-19 11:35:21 ],
на сторінці поезії     "Рідна картина"   Побийголод Олена

Щиро вдячна!
Відносно першого рядка - подумаю, що робити; інше - виправила!
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-07-19 11:50:38 ],
на сторінці поезії     "Рідна картина"   Побийголод Олена

Чому не "пташі зграї".
Цікавився
Ю. С.
Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-07-19 13:56:45 ],
на сторінці поезії     "Рідна картина"   Побийголод Олена

Непогано, але для моєї рідної Наддніпря́нщини трохи занадто... Та й словник каже - "західноукраїнське слово".
Поки що виправила так: "Зграї птаства".
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-07-19 14:51:28 ],
на сторінці поезії     "Рідна картина"   Побийголод Олена

А ми гадаємо, звідки береться сепаратизм....
Ю. С.
Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-07-19 17:09:19 ],
на сторінці поезії     "Рідна картина"   Побийголод Олена

:)
Коментатор Вікторія Торон, [ 2019-07-20 10:46:11 ],
на сторінці поезії     "Всесвітня Україна"   Побийголод Олена

Дотепний бадьорий вірш!
Коментатор Надія Тарасюк, [ 2019-07-20 11:20:59 ],
на сторінці поезії     "Всесвітня Україна"   Побийголод Олена

Круто!))
Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-07-20 20:43:06 ],
на сторінці поезії     "Всесвітня Україна"   Побийголод Олена

Дякую!
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-07-21 11:24:33 ],
на сторінці поезії     "Бабуся"   Побийголод Олена

Вітаю й бажаю, щоб усе було гаразд. А гумор сподобався мені й дружині!
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-07-21 11:46:12 ],
на сторінці поезії     "Всесвітня Україна"   Побийголод Олена

Сміявся б і на кутні, якби вони лишились!..
Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-07-21 14:16:40 ],
на сторінці поезії     "Бабуся"   Побийголод Олена

З "висоти" чотирьохрічного досвіду мушу визнати, що правди тут більше, ніж гумору...
На доброму слові - спасибі, вам того ж!
Коментатор Вікторія Торон, [ 2019-07-24 01:27:55 ],
на сторінці поезії     "Рідний край"   Побийголод Олена

Загалом -- добрий переклад, крім оцього місця "похилившись зразу навсібіч".
Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-07-24 06:28:21 ],
на сторінці поезії     "Рідний край"   Побийголод Олена

А що не так, будь ласка? Я не відчуваю.
Коментатор Надія Тарасюк, [ 2019-07-24 08:13:38 ],
на сторінці поезії     "Рідний край"   Побийголод Олена

Навсібіч - це на всі боки... Хата хилиться зразу на всі боки, наче б то, лише в одному випадку: якщо її розколоти посередині і одночасно розіпхнути стіни...
Коментатор Іван Потьомкін, [ 2019-07-24 14:03:12 ],
на сторінці твору     "Незалежність України по-бродському"   Побийголод Олена

Я теж звертався до розглядуваного Вами вірша в статті "Люди с базара, а Назар - на базар (имперский взгляд Иосифа Бродского на Украину). У мене не викликає сумніву, що це погляд самого Бродського.
Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-07-24 21:12:04 ],
на сторінці твору     "Незалежність України по-бродському"   Побийголод Олена

Ваша впевненість на чомусь ґрунтується? Підозрюєте, що Бродський був хворий на стокгольмський синдром? Після тортурів у психушці, інфаркта у тюрмі, двох років примусової праці, переслідування КДБ, примусової висилки, після того, як йому не дали ні зустрітися (12 відхилених прохань), ні поховати батьків - гадаєте, дуже цю імперію полюбив?
Бродський не хотів, щоб його вважали за дисидента (не мав на те часу), але ніколи не асоціював себе з тією країною; єдине, що йому від неї було потрібно, - це мова.
Коментатор Вікторія Торон, [ 2019-07-25 04:24:01 ],
на сторінці поезії     "Рідний край"   Побийголод Олена

Не встигла відповісти, як Надія відповіла. Саме так, хилитися щось може в один бік, "нівсібіч" може тільки розвалюватись. А якщо ще й "зразу", то складається враження, що була прикладена якась одноразова зовнішня сила. як баба копра чи щось інше.
Коментатор Вікторія Торон, [ 2019-07-25 10:20:38 ],
на сторінці твору     "Незалежність України по-бродському"   Побийголод Олена

Мені дивно, що ви намагаєтесь якось обілити Бродського. Він був досить неприємною особистістю з роздутим відчуттям самозначущості, це відзначало багато з тих, хто його знав. Він асоціював себе не з Радянським Союзом, а із поетами «срібного періоду» російської літератури і його представниками – Ахматовою та ін, з якими був особисто знайомий в юності, із російською культурою, яку вважав набагато вищою за українську. Культурний шовінізм нічим не кращий за етнічний.Політичні погляди в нього були ніякі, але по відношенню до України він, як і багато російських лібералів, якщо зачепити, давав рефлекторну реакцію зневаги й презирства. У цьому вірші немає жодного слова, яке було би «не від нього».
Колись також відгукнулась на цю тему: http://maysterni.com/publication.php?id=113942
І потім писала в розмові з російськомовними авторами, які мене підтримали на іншому сайті (вже просто не хочу повторюватись):
-- Всё его стихотворение--нелепый винегрет образов, наобум вставленных украинских слов ("краля, баштан, вареник"--что это должно означать? а если я скажу--"девка, арбуз, окрошка"?),намёков на исторические лица (какова роль в стихотворении "дорогого Карла" и "картавого"--непонятно, к тому же автору, кажется, невдомёк, что в Полтавской битве Украина пробовала избавить Россию от своего "привкуса", но Россия ей этого не дала и зверски наказала за саму попытку), кто кому говорит: "Пожили вместе, хватит"-- Россия в лице Бродского--Украине, которая и так уходит? Зачем надо плевать в Днипро--"может, он вспять покатит"?? Какая "земля не даёт вам,кавунам, покоя"? Та, о которой он раньше упоминал--"Вас родила земля: грунт, чернозем с подзолом"? Так почему она не даёт "кавунам" покоя? И самый "убийственный" последний аргумент--это противопоставление Пушкина и Шевченко...Поэт действительно считает, что люди умирают со стихами Пушкина на устах? Я уже и не спрашиваю, в чём, по его мнению, состоит "брехня" Шевченко? Ни одной внятной фразы или логической мысли. Брызжущая слюной злоба.
Я читала воспоминания присутствовавших на его вечере. Он и до этого вёл себя, мягко говоря, некорректно--приглашал людей задавать ему вопросы, а потом их же и высмеивал. В конце все боялись что-либо спросить.Когда же он стал читать это стихотворение, люди просто покидали зал.
-- ... как человек он был сомнительного качества. К тому же--неизбывный комплекс российского шовинизма (ещё Ленин замечал,что нет более рьяных русских националистов, чем инородцы). Правильно говорят, что как только речь заходит об Украине, русский демократ (читай также--вольнодумец, интеллигент, мученик...) кончается. Вы верно определили--именно "грязный пасквиль". Единственное-- это то, что по совету своего друга он, кажется, не включил этот "шедевр" в печатное собрание своих сочинений.
Для мене цей вірш -- ознака деградації його як поета і як людини.
Коментатор Олена Побийголод, [ 2019-07-25 15:49:24 ],
на сторінці твору     "Незалежність України по-бродському"   Побийголод Олена

Тобто, ваша аргументація така: автор був неприємною людиною, а тому і твори його... погані! погані! погані!
Мушу визнати, проти цих трьох доводів - чимось заперечити неможливо, як проти козирного туза...
Але так можна далеко зайти. Наприклад:

Висоцький - він був чорносотенець! Бо він же сам признався:
«На всё я готов -
на разбой и насилье,
и бью я жидов,
и спасаю Россию!»

А Пушкін був... жінка! Бо від першого лиця писала:
«По сердцу я нашла бы друга,
Была бы верная супруга
И добродетельная мать.»

А якщо казати серйозно:
1) усі ваші закиди - безумовно слушні, тільки стосуються не автора, а його персонажа;
2) нема сенсу віддавати Бродського нашим ворогам, коли насправді він був на нашому боці.
Коментатор Юрій Сидорів, [ 2019-07-25 19:15:21 ],
на сторінці твору     "Незалежність України по-бродському"   Побийголод Олена

Може, наступного року стаття набуде "нових значень"©, "ні обіцянок, ні пробачень"©.
Бо 11 місяців лишилося до дня народження автора. Справляли би ювілей.
Наступного року ніхто не знає, що буде на ниві міждержавних відносин з країною-агресором.
Краще навряд чи.
А ми оце просякаємо авторськими мотиваціями.
Нічого дивного не буде в тому, що хтось з нас оселиться в Польщі, хтось у Франції. Та будь-де.
Але якими творами будуть ознаменовані наші втечі?
Кого будемо ганити? Яку державу і чию? Яких поетів? Якою толерантністю будемо ділитися?

Доживатиме до червня 2020-го року
Ю. С.
1   2   3   4   5   6   7   ...   13