Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Олександр Олехо (1954)
Граматичні помилки були, є і будуть! За шкільні роки не написав жодного диктанту без хоча б однієї помилки. Каюсь, каюсь, каюсь...


Рубрики

Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   * * *
    А десь далеко… за вікном,
    чи може ближче… уві сні,
  •   В две строчки
    Я как то вышел утром ранним,
    а вечер поздний прямо в лоб…
  •   Хвора Муза
    У залі чорній кішка
    агатової масті –
  •   Ця осінь
    Ця осінь із нами на ти…
    І небо, Землі парасоля,
  •   АТО
    АТО завдовжки у війну.
    І кожен день – криваві муки.
  •   Минає осінь...
    Минає осінь. Зорепади
    югою вкриті. Дух імли
  •   Універсальне сито – пальці...
    Універсальне сито – пальці!
    Чого лише не утекло
  •   Ти поспішаєш, осене...
    Ти поспішаєш, осене... Куди?
    В дорозі літо бабине згубило.
  •   * * *
    Ховаюся від себе і людей.
    Від себе – у загальній колотнечі,
  •   Небо пливе у дощах...
    Небо пливе у дощах
    Пані сідає на потяг
  •   * * *
    одинокі галактики
    в океані Буття
  •   * * *
    Вино з вини
    Настояне роками
  •   котилось щастя
    котилось щастя по дорозі днів
    та істин у житті не зустрічало
  •   Осіння пані
    Осіння пані, Ви такі чарівні…
    Осяяні печаллю зайвих знань.
  •   * * *
    Егоцентричні кола днів,
    різновіддалені орбіти.
  •   Ще будуть дні веселі...
    Ще будуть дні веселі цугом
    орати кривду чорних днів.
  •   * * *
    у шторм поламане стерно
    і навігація до біса
  •   Сюжети снів
    Сюжети снів приходять уві сні.
    Іде вистава у порожній залі.
  •   Із днів осінніх позолота зійде
    Із днів осінніх позолота зійде,
    перетече відтінками у тло.
  •   приходить осінь...
    приходить осінь тиха зрима
    у спогляданні в почуттях
  •   Жартома і серйозно
    Я, певно, трохи помилився,
    наклавши вето не туди.
  •   Заосеніло барвами розлуки
    Заосеніло барвами розлуки,
    серпанками знетеплених порань.
  •   Героїні не мого роману
    Пиши есе, пліткуй про щастя.
    Якщо удасться, замани…
  •   Я - омега у вовчій зграї...
    Я – омега у вовчій зграї.
    Альфи й бети, як ті вороги.
  •   А що там вересень?...
    А що там вересень? Прийшов…
    І задощило після спеки.
  •   Якби та осінь...
    Якби та осінь в зиму не впадала –
    відразу до веснянок золотих
  •   * * *
    криву життя - у ряд Фур’є…
    хай казна-що але своє
  •   Час добігає у осінь...
    Час добігає у осінь. Вдихаю
    бабине літо і дідові сни,
  •   * * *
    Між нами – Я і Ти, суб’єкти і мірила,
    критерії провин, помилок, правоти;
  •   * * *
    Все суєта суєт… А як же вічні зорі?
    Жагучий бій сердець, вітрило біле в морі?
  •   В две строчки
    Если долго долго долго…
    то, конечно, устаёшь…
  •   Кане час у Лету
    Кане час у Лету – постаріє Сонце.
    Скільки тих мільярдів? Швидко промине…
  •   Поезія
    Поезія – це Інь, високості натхнення,
    із гамми почуттів і вічно юних літ,
  •   Майже сороміцьке
    Якби я знав, якби я міг,
    то був би юно-мудрим,
  •   Плацебо
    Усі перейдені світи
    живуть у галасі людському,
  •   Їжачок в тумані
    Я – ідіот?! А чом і ні?
    Із давньогрецької: особа,
  •   Минуле
    Стомився день і впав додолу
    тонкими тінями доріг.
  •   А я все бачив і мовчав
    А я все бачив і мовчав.
    А що казати, слів бракує.
  •   А скільки коштує олжа?...
    А скільки коштує олжа?
    На терезах у клептомана
  •   * * *
    Жінок, красивих і гарненьких
    (в природі інших не існує),
  •   Метафори і рими пасти
    Метафори і рими пасти
    зійшлися зорі на «нічне».
  •   заштормило...
    як у склянці вина не на жарт заштормило
    учинилася пря балачок і обмов
  •   * * *
    Ну, здрастуй, гожа дівчино Весна!
    Глядиш із неба хмарними очима –
  •   Поети і мамонти(жартома)
    Все було колись інакше – люди, звичаї, природа.
    В полі мамонти ходили – із печері видно добре.
  •   А юнь погибає...
    А юнь погибає у розквіті сил,
    а старість сумує і молить у Бога
  •   Яка вона, дорога без вибоїн?
    Яка вона, дорога без вибоїн?
    Яке воно, життя без гіркоти?
  •   * * *
    Мені так легко гоже з Вами,
    коли між нами сива даль,
  •   * * *
    що мудрому печаль
    то іншому для сміху
  •   Нічого особистого
    Нічого особистого це бізнес
    І біль війни лиш паралель яви
  •   Я знаю...
    Я знаю, совсем не страшно
    идти на войну во сне –
  •   Була надія...
    Була надія – стане краще…
    Без ошуканства і мани
  •   Життя закотиться кудись
    Як жити далі у житті
    і поза ним як нам не жити?
  •   А що той світ
    А що той світ, в якому ходиш ти?
    А що той рух, що обертає зорі?
  •   Як тече вода… Як горить огонь…
    Як тече вода… Як горить огонь…
    Утікає час із земних долонь.
  •   Настане день
    Поволі обертаючись, Земля
    несе півкулю у весняну ласку,
  •   * * *
    мить навчає світ не боятися
    умираючи біля скронь
  •   Іде вистава
    Іде вистава і личин
    у ній не менше, ніж акторів:
  •   Проблема – час
    Проблема – час. Все інше є.
    Найбільше слів – ілюзій, луди…
  •   Два осколки
    Два осколки в серці, наче близнюки –
    посланці від смерті, чорної ріки.
  •   Заморожена ярість
    Заморожена ярість. В чорних вирвах зима.
    За туманами поле і просвіту нема.
  •   Оця біда
    Оця біда, війни криваве лихо,
    а чи звитягу принесе у дім?
  •   * * *
    Це небо таке високе,
    а сходи такі круті.
  •   Настроєве
    У тлумі, шумі, гамі – драма,
    а чи комедія життя?
  •   у небо падає земля
    на гілці неба висне хмара
    вагітна зоряним дощем
  •   Ще раз про бентегу
    Ач, бентего ти, бентего!
    Золота моя жура
  •   Кораблі і лелеки
    У нас немає іншої країни,
    окремої від людності землі,
  •   Вектор щастя
    Вектор щастя, ера сили,
    а душа… у тінь пішла.
  •   Непозбувна бентега
    Вряди-годи шукав бентегу,
    як непозбувну виглядав,
  •   Путі Господні...
    Путі Господні вище… далі…
    Прозорий замок угорі.
  •   Якщо печаль...
    Якщо печаль за горло стисне так,
    що обриває подих на півслові,
  •   Ми зачекалися героя
    Ми зачекалися героя,
    а може правого царя.
  •   Від кривавої мавпи до огняного півня
    Від кривавої мавпи до огняного півня
    вже рукою подати – червоній і гори,
  •   Ось добігло літо
    Ось добігло літо у рум'яну осінь,
    золотаву пані ліні і дощів.
  •   Життя – не лицар
    Життя – не лицар, не ламає списи,
    а тільки долі і земні шляхи,
  •   Світлій пам'яті Світлани Костюк
    На жаль, поети також помирають...
    й не тільки від сивіючих років.
  •   а рік як закільцьований трамвай
    а рік як закільцьований трамвай
    зупинка перша і остання
  •   А Рік Новий іде...
    А Рік Новий іде, як завше.
    Несе прийдешнє у сумі,
  •   Семь вещей
    Не люблю я семи вещей:
    семи пятниц пустой недели,
  •   І зрадниця у губи поцілує
    - А де отой, що говорив: я – Син?
    Ти був із ним, ти був йому слугою!
  •   Коли ілюзій кінчиться мара
    Коли ілюзій кінчиться мара –
    утрата сенсу(плакати, радіти)?
  •   Гріхи
    Чужі святі, чужі талмуди,
    зате гріхи таки свої.
  •   Що рік наступний нам готує?
    Що рік наступний нам готує?
    Якого щастя сурогат?
  •   Минає час і все хороше тане
    Минає час і все хороше тане,
    ховаючи люб’язне у ніщо.
  •   Чисто англійський вірш
    Існує думка, наче ми – лука*we*,
    у світі жаби – пишні спори*she*.
  •   між небом і землею
    між небом і землею
    між миром і війною
  •   парадокси хиби і ума
    носить ясновидець окуляри
    не вживає ліків рецептар
  •   Де твоя доля, друже?
    Де твоя правда, друже? Там, де чужа олжа
    ходить нага по світу, просить на хліб гроша.
  •   Немає часу
    - Немає часу – кажуть вчені.
    То все ілюзія, мара,
  •   Доля
    - Людино сонця і дощу,
    людино щастя і печалі,
  •   Ця гра кінчається...
    Ця гра кінчається… Якби
    із рукава туза дістати
  •   Так зримо мріється весна
    Так зримо мріється весна,
    її пронизливі парфуми,
  •   Епоха людськості
    Рельєфно виписані мрії.
    Мудрує мавпа угорі.
  •   йдемо ошукані до Бога
    актори візій – правда часу
    і шеляг ламаний олжі
  •   У сиву бороду зірок
    У сиву бороду зірок
    ховає Бог таїни світу.
  •   Осінні тіні – передзим’я
    Осінні тіні – передзим’я …
    Із краю зоряних снігів
  •   Амоку днів напишуть оди
    Амоку днів напишуть оди
    через розстріляні роки,
  •   Атланти підпирають неба зводи
    Атланти підпирають неба зводи.
    Таріль землі тримають три кити.
  •   Авианосец
    Я старый и больной авианосец,
    облезла краска на моих бортах.
  •   Немає вічного у митях
    Немає вічного у митях.
    Шепоче осінь жовтий сон.
  •   Азохен вей
    зальотні грища масті черви
    і тятива із сухожиль
  •   Прес-релізи
    І круть, і верть... І знову верть.
    Крутить корбу пані смерть.
  •   А путь далека...
    А путь далека… чи здається,
    але дорога до мети
  •   Перелий з порожнього в пусте...
    Перелий з порожнього в пусте –
    хай пусте наповниться порожнім.
  •   Штрихи, портрети, мізансцени…
    Штрихи, портрети, мізансцени…
    І дежавю, і статус-кво…
  •   Іншомовна поезія на два рядки...
    Я только с виду такой умный.
    Внутри – палата номер шесть…
  •   І приходить Іуда...
    І приходить Іуда, кожен раз, як Месія,
    і приносить Надію в рамці праведних слів,
  •   Гумореска
    Стівен Хокінг лякає: незабаром кінець…
    Цей оракул все знає, а бодай його грець!
  •   Мільярди списів
    Мільярди списів, ціль одна –
    убити вічного дракона.
  •   Злободенне...
    А осінь ходить поміж нас
    з обличчям сірим волоцюги,
  •   Життя країни і твоє...
    Життя країни і твоє,
    як суголосся й паралелі,
  •   * * *
    омріяні
    ніякі
  •   Ми хочемо жити...
    Ми хочемо жити у світі без милиць,
    де рівно і прямо, де радість і сміх,
  •   Титанік чи ні?
    Цей Титанік тоне… не спасти.
    І не треба, хай іде під воду.
  •   * * *
    Гріхи, замолені словами.
    Слова, заклеєні устами,
  •   Впрягає вік...
    Впрягає вік твою нужду у мари часу.
    Біжи, людино, від біди у біомасу.
  •   Зима-2
    Поволі тане сніг на тло,
    свою руйнуючи оселю.
  •   Кліо
    На фресках пам’яті – мазки.
    В архіві – течечки поснулі.
  •   Ось день сурка...
    Ось день сурка, бабак тре очі…
    Ще майже місяць до весни.
  •   Не все відразу
    Не все відразу. Крок за кроком
    приходить черга за всіма,
  •   Зима
    Могла би дозволити хаскі
    хапати сніжинки з небес.
  •   Почни із себе...
    Чавлю корупцію із себе.
    Щодня по краплі, та дарма –
  •   А хто ти є?...
    - А хто ти є? – себе питаю,
    коли утомою життя
  •   Замовляйте любов...
    Замовляйте любов, білу птаху у синьому небі.
    Нехай зорі очей надихають на ніжні слова.
  •   Як голосно чорніє сонна тиша…
    Як голосно чорніє сонна тиша…
    У чорному квадраті – чорні сни.
  •   І мапа долі - на столі...
    І мить, і день, і місяці…
    Роки, віки, тисячоліття…
  •   Один відсоток...
    Один відсоток на плечах тримає пів-землі –
    в доходах, акціях, скарбах… у "поті" на чолі.
  •   Координати
    Ми – нулики на площині буття,
    ми – цяточки у обширі блукання…
  •   Самоаналіз без Фрейда
    Хода по колу чи слідами
    своїх слідів з минулих днів,
  •   * * *
    У кожної суми достатньо лантухів,
    таких собі пустопорожніх мачо,
  •   Шукайте жінку...
    Шерше ля фам, шукайте жінку,
    чарівну жінку в диво-снах,
  •   Сон...
    Сон не мій. Вогні чужі.
    І чуже сум’яття.
  •   Я мислю… живу…
    Чи ми вибираєм, чи нас вибирають
    дороги від дому, шляхи у життя,
  •   Дуалізм...
    Концептуальна риса часу –
    відбув своє, давай: адью!
  •   Зима будує за вікном
    Зима будує за вікном
    засніжені дороги,
  •   Тримайсь...
    Усе було уже колись,
    а ні, то, певно, буде.
  •   Прокрустове ложе чеснот…
    Прокрустове ложе чеснот…
    Відрізати б хиби і вади –
  •   Круги
    У вічі та у спину – білі сни,
    розвіяні у ніч над голим полем.
  •   Роздача індульгенцій ворогам.
    Роздача індульгенцій ворогам.
    Ну а своїм – невідворотність кари,
  •   У жовтих снах зотліла осінь
    У жовтих снах зотліла осінь.
    Відтінки сірого на слух.
  •   Якщо десь осяння убуде
    Якщо десь осяння убуде,
    те місце накриє пітьма:
  •   Цей місяць без метелиць в голові
    Цей місяць без метелиць в голові.
    Одні лише тумани і тумани...
  •   Коли закінчиться зима
    Коли закінчиться зима
    і потепліють сни і доли,
  •   Мементо морі...
    «Мементо морі» – пам’ятаю…
    Своє покликання щодня
  •   Ти приходиш у світ...(трохи патетики)
    Ти приходиш у світ,
    народившись у муках – для щастя.
  •   На кінчику миті
    На кінчику миті, на відстані слова
    навколо країни танцює війна.
  •   * * *
    * * *
    Біжи, топ-кролику, біжи
  •   Сізіфе...
    Сізіфе, царику, держись.
    Ідуть віки, а ти невтомно
  •   Свята ідилія ...
    Немає щастя без нещастя.
    Немає правди без брехні.
  •   Акровірш СМЗ
    Смереково пахнуть зорі
    Вище неба, нижче мрій.
  •   Репортерам невидимого фронту присвята.
    На праведне діло собі окуляри
    начеплю «наобум», точніше на ніс.
  •   Ну де тебе віє...
    Ну де тебе віє, закоханий вітре?
    Вітрила мов груди столітніх жінок,
  •   * * *
    А де ті курви, що кричали: ми…
    усі разОм… вперед… до перемоги…
  •   * * *
    Немає сенсу зупиняти лет.
    Усе іде за планом і по колу.
  •   * * *
    Ніхто тобі не друг, ніхто тобі не ворог.
    У цьому світі сам за все відповідай.
  •   Гуркоче потяг
    Гуркоче потяг у чуже майбутнє.
    Минуле-жуйка липне до вікна.
  •   * * *
    Пожухло сонце, постаріла осінь.
    Імлою посивіли небеса.
  •   Скоро печалями стане
    Скоро печалями стане
    видиво днів золоте.
  •   А дудочка кличе
    А дудочка кличе, а дудочка грає…
    Позичимо заступ: життя – котлован.
  •   Цей світ...
    Цей світ… він знову котиться кудись.
    Усі віки, поки «єси», котився.
  •   Котилася торба...
    Котилася торба з високого гОрба,
    У ній торохтіла років коляда
  •   діти часу
    біжать секунди діти часу
    погратися у день і ніч
  •   Кораблик
    Зариблені рифи, залюднені речі…
    У кожного слова – своя голова.
  •   У колі жовтому круги
    У колі жовтому круги
    нанизані на вісь зітхання,
  •   Я єсть народ...
    Я єсть народ, я – рід, я аз воздам
    усім забродам, гнидам і іудам,
  •   люди гинуть...
    люди гинуть за драконів
    за ідею і метал
  •   медитація
    мало сущого
    в правді дужчого
  •   Я вас кохав...
    Я вас кохав: а чи кохання може
    Отак в душі розвіятись на дим?
  •   ін мундо нон датур гіатус
    ін мундо нон датур гіатус -
    крім того що з іменем казус
  •   Реферати... Трафарети...
    Реферати життя. Трафарети гріхів.
    Повернути назад – хто б того не волів.
  •   Данайці або історичний похід
    Ми ішли із дарами і миром.
    Надихав із небес Волопас.
  •   Осені
    крамуєш духом наче оселедцем
    соленим пряним прямо із діжі
  •   Чому не літа дні веселі
    Чому не літа дні веселі
    і не весни жагучий цвіт
  •   Арсений-моджахед
    Я есть Арсений-моджахед:
    усы, бородка, пистолет;
  •   У колі, поза колом, на кривій...
    У колі, поза колом, на кривій –
    варіативні пошуки удачі.
  •   Жартівливо-довільний переклад відомої поезії
    Я вас любив… або кохав, не знаю.
    Немовби сяйво вимкнули в душі -
  •   І знову осінь...
    І знову осінь… Не набридло, друже,
    із року в рік чекати на дива?
  •   Ліва нога
    Я маю ноги – праву, ліву.
    Ота, остання, вищий клас.
  •   У осені свої пріоритети
    У осені свої пріоритети –
    сховати за імлою обрій дня,
  •   Подяка небу!
    Подяка небу! Попустило…
    Хмарин імлистих табунець
  •   Купують мир
    І знову кров. Заради чого?
    Немає логіки війни.
  •   Панянка осінь
    Панянка осінь чимчикує,
    легке замріяне дівча.
  •   А правда, що осінь фригідна
    А правда, що осінь фригідна
    і бабине літо – обман?
  •   «Парус, порвали парус…»
    «Парус, порвали парус…»
    Вип’ємо ще вина.
  •   * * *
    Обрізані слова немов би іудеї
    І вибору нема коли нема ідеї
  •   Ось ти живеш...
    Ось ти живеш усталено роками,
    а десь у далині іде війна.
  •   * * *
    І знову смерть, триклята згуба,
    у дім комусь несе біду.
  •   По дорозі...
    По дорозі, вік за віком,
    перевальцем по прямій
  •   І шерех слів, і шепіт тиші
    І шерех слів, і шепіт тиші –
    осіннє шамкання життя.
  •   Інтимне
    Хамелеон і махаон з одного світу.
    Шукає кожен для життя собі кобіту.
  •   А чи є кола без кутів?
    А чи є кола без кутів?
    Усе овали і овали.
  •   Старий філософ Чень
    Старий філософ Чень-дивак,
    «неграмотний і безталанний»,
  •   Коли закінчиться війна
    Коли закінчиться війна
    на цьому світі чи на тому,
  •   Різне-3
    Стікає біль по лезу дня
    і гусне на дозвіллі
  •   На черзі осінь
    На черзі осінь. Літню спеку
    не остудили ще вітри,
  •   Душа радіє...
    Душа радіє, як зоріє
    у світі шоу хист її.
  •   Ховає ніч зірковий талісман
    Ховає ніч зірковий талісман
    в імлі думок захмареного неба.
  •   Сорок ртутного плюса
    Я дивлюся крізь пальці : утікає в пісок
    гравітація слова, вар ніяких думок.
  •   Клас!
    Тисячоліття до ума і вміння
    ішли угору і росли числом.
  •   І знову про час
    Володар час, зірковий майстер,
    митець, художник, кутюр’є,
  •   І буде свято...
    Минають терміни і люди,
    буття велике і мале.
  •   Чого ти маєшся...
    Чого ти маєшся душею?
    Чого бракує у житті?
  •   Пі...
    Криву життя ділю на вектор руху,
    а ще на вік, регалії, добро…
  •   Оберіг
    Стою на перехресті. Вітер свище,
    гойдає на стовпі ліхтар доріг.
  •   Покоси
    Небесні роси. Бог клепає коси
    косити Космос.
  •   Оте, що
    Оте, що «є», і те, що «має бути»,
    розведені на рингу по кутах.
  •   * * *
    Межа і міра – раціон,
    бо більше домислу, ніж правди.
  •   Хворіє час
    Хворіє час і аура мутна.
    Немовби тіні устають із хлані
  •   Півсвіту...
    Півсвіту плаче, півсвіту скаче.
    А що удієш? Таке життя.
  •   Влада...
    Не мудреці, учені та поети
    на троні світу. «Золота» орда
  •   * * *
    Усі ми ходимо під Богом,
    крім Бога, звісно. Він один
  •   Таке собі життя
    Таке собі життя – у просторі і часі,
    у сяйних кольорах, смерканні та імлі.
  •   Втрати і набутки
    Втрати і набутки, паралелі днів,
    у суму дорожню – це життя архів.
  •   Я – Волноваха! Я – уся країна…
    Я – Волноваха! Я – уся країна…
    У небі «тиші» каркають круки.
  •   У шерехах ночей...
    У шерехах ночей зимова сплячка
    весняної жаги і сподівань.
  •   Поет і муза
    Поет і муза. Ранок шкереберть.
    А так кортіло спати о четвертій,
  •   Час
    Лінивий час втікає у пісок
    і висихає на долонях мрії,
  •   Лот за мільйон - Світлана Козаченко
    Кровавый ход. Круша костей оскал.
    Терзали плоть… Мечем, ножом, зубами.
  •   Щоб ми були здорові і багаті
    В черговий раз виток навколо Сонця,
    кружляючи, завершує Земля.
  •   Чи я можу піти...
    Чи я можу піти трохи далі від того що бачу
    Треба бути святим і опертя шукати на дні
  •   * * *
    Омана мрії – полиновий мрець,
    та солодко устелені дороги
  •   * * *
    Окраєць початку. Немає кінця.
    Котел мега-часу - ні дна, ні вінця.
  •   Пародія на "Ненароком побачене"
    Втікаю крізь наморені ліси.
    Позаду звірина малину топче.
  •   Одного разу в Україні
    Одного разу в Україні…
    Чому одного? Кожен раз,
  •   в саду спокус
    в саду спокус негожий день сльота
    на кирзаках пудові гирі грязі
  •   Пародія на "Арифметика "
    Купивши яблук, я забув про сенс.
    І нічого відняти чи додати.
  •   Уже зима
    Уже зима – направду, без олжі.
    На голих вітах – білі еполети,
  •   Гумореска із серії: ой, гдє бил я вчєра
    Холодний ранок. Небо в сірих плямах.
    Іржавий кран – вмістилище води.
  •   Різне-2
    А я мовчав, коли ти говорила
    і говорив, коли казала: фас!
  •   Гумореска "Рима"
    А та рима, що любов,
    хоче крові і є кров
  •   Сліпа петля
    Морозна ніч і довго не світає.
    Немов андроїд , ця сліпа петля,
  •   А ось і грудень
    А ось і грудень. Вечоріє,
    а тільки п’ята на стіні,
  •   Уже сереет за окном
    Уже сереет за окном.
    Уходит прочь,
  •   «Як куля в лоб...
    «Як куля в лоб, то куля в лоб!
    Зате все справедливо!»
  •   У колі днів
    У колі днів сидить лукавий час,
    тасує й пропонує карти-мрії.
  •   Гра
    Червона кішка – марево багряне.
    Тече життя між пальцями епох.
  •   Пародія на "Непотріб"
    Сказала жінка: "Йди із хати!"
    І я пішов, бо я такий -
  •   * * *
    У тому східному лайні
    живуть і люди:
  •   Із циклу "Голодомор"
    Не приведи лихої долі
    за щастя мати в добрий смак
  •   Усе є вибір
    Усе є вибір – як в житті рости:
    у шир довкілля з епіцентром в пузі,
  •   Пам'яті Василя Стуса
    Як добре, що людина вище Смерті,
    бо та – ніщо, де честь поета – все,
  •   Ідея-фікс
    Ідея-фікс, що люди – браття.
    Тече і хлюпає ріка,
  •   Любов і кров
    Любов і кров – спокусливо близькі.
    Таврує час поношені обличчя,
  •   * * *
    Стаєш ти панацеєю, о смерте,
    коли до немочі похилої ідеш
  •   Різне
    Осіння ніч упала на погони,
    не листопадом – зорями війни.
  •   Із точки «еН»...
    Із точки «еН» у точку «еС» повік
    зі швидкістю земного часоплину
  •   Оце твоє...
    - Оце твоє, людино, – хліб у поті.
    І ношу цю у гніві не кляни.
  •   Листопад
    Листопад. Голе гілля. В тумани
    осінь млиста маскує лице.
  •   Гумореска "Іронічне"
    Відпочивай, захекана житухо.
    Я мрію розкладаю на склади –
  •   А ця війна...
    А ця війна – завжди голодна сука.
    Вишукує поживи день і ніч.
  •   * * *
    а десь в тумані снів
    земля обітована
  •   «купила мама коника...
    «купила мама коника
    а коник без ноги»
  •   О душе
    О душе, подорожня в мега-світі
    поезії, емоцій, чулих дум.
  •   То що, Росіє з Путіним укупі
    То що, Росіє з Путіним укупі,
    вподобала метаном торгувать?
  •   О, осене...
    О, осене, багатолика жрице,
    принади днів у золоті жури,
  •   Сон мне - переклад В.С.Висоцького
    В жовтім сні – печуть вогні,
    І хриплю у сні я:
  •   Честь шахової корони - В. Висоцький
    Я кричав: «Ви що там, очманіли?
    Загубили шаховий престиж!»
  •   Йдемо вибирати
    Йдемо укотре владу вибирати,
    йдемо у час осінньої сльоти.
  •   Ти знаєш, що таке війна?
    Ти знаєш, що таке війна?
    Не приведи, не треба, друже.
  •   А осінь різна...
    А осінь різна – молода,
    із полум’яними вустами,
  •   І знову осінь за вікном
    І знову осінь за вікном розмила далі,
    втікає настрій із душі у колір сталі.
  •   Повертайтесь живими...
    Повертайтесь живими, бо убиті мовчать.
    На вустах убієнних – слів гарячих печать.
  •   Будь-ласка, дайте руку...
    Коли на дно саме ти упадеш, коли
    зневіра і життя з'єднаються у муку,
  •   КаПе
    КаПе. Капе(ць!) мені наснився, а прозорий…,
    неначе тільки вимите вікно.
  •   свинка-глинка
    привид мрії тче безсоння
    ніч вмикає світло дня
  •   * * *
    Ілюзія щастя. За обрієм – тиша
    і сите марою життя.
  •   Рубаї
    Дурних утрат печаль, а ще людські турботи
    заповнили мій день, неначе в банці шпроти.
  •   Дурість гри
    Позираю на крісла згори,
    а людське виглядаю знизу.
  •   Померла весна
    Ледве чутними тихими кроками
    Обережними хвилями-рухами
  •   О, осене...
    О, осене, твої ясні мотиви
    звучать прозоро в синіх небесах.
  •   А свято буде?...
    А свято буде? Звісно, буде…
    на цій згорьованій землі –
  •   Гумореска на поетичну тему "Офеліє, о німфо..."
    Офеліє, о німфо… Ач, друзяко,
    наснилося таке у еро-сні:
  •   заштопані органи мислення
    нейронами нервами нИтками
    заштопані органи мислення
  •   Усе іде по колу
    Усе іде по колу. Замикає
    усяка мить свою минулу тінь.
  •   Вулиці міста вже плачуть дощами
    Вулиці міста вже плачуть дощами.
    В парку міському мокріє листва.
  •   А десь є місце на землі
    А десь є місце на землі, де тиша миру
    і бог війни зарив у схов свою сокиру.
  •   Дві яви
    Дві яви, немов паралельні світи.
    У першому – пиво, робота, кохання…
  •   Дорога
    Іду, бреду, буває – спотикаюсь,
    та огріхів дороги не ганю.
  •   Час
    Збігає час, як молоко з каструлі.
    А ще тече, немов іржавий кран.
  •   Ще раз Європа
    Кава у Відні. В Монако – Гран-прі.
    Бістро у Парижі. Берліна вогні.
  •   Європа
    Ну що, Європа, гей-паради,
    права, добробут і о-ле?
  •   Тебе не розстріляють...
    Тебе не розстріляють просто так,
    а лиш за те, що українська – рідна,
  •   Свинка
    Кому потрібна ця війна?
    Хіба не вбий – не актуально?
  •   Чи запізно у небо до раю
    чи запізно у небо до раю
    чи зарано у пекло до зла
  •   Промінчик - Домінік Луцюк
    с вершин высокого обмана
    из глубины молящих слов
  •   Уже скінчилася зима
    Уже скінчилася зима,
    а на душі весни нема…
  •   Пародія на "В двадцать одно..."
    шопинг в Жмеринке...
    на троих
  •   Чорне-біле життя
    * * *
    Життя, чаклун і біс, малює чорні кола.
  •   Усе минає
    Усе минає й це мине.
    Потвора жаху і пороку
  •   Тримай, мене...
    - Тримай мене, мій янголе, тримай.
    Не хочу помирати, хочу жити.
  •   Час живе у світах
    час живе у світах
    паралельно дотичних
  •   Черга за чимось
    Черга за чимось, чого вже нема,
    бо відстояли давно і дарма.
  •   То скільки коштує життя?
    То скільки коштує життя?
    Твоє, моє?
  •   Стальные яйца
    Китайцы едут, с ними китаянки,
    в Дальневосточье умножать народ,
  •   Мне бы...
    Мне бы толику от излишества,
    а от вечности – музы миг.
  •   Імперська манія
    Імперська манія. У шизи – два крила.
    Обидва повертають у минуле,
  •   Буває час
    Буває час, що ліпить в пересічне
    цеглинки пірамідних дивовиж,
  •   Є «до» і є «після»
    Є «до» і є «після». Живемо у «і».
    Ще «після» немає – палають вогні.
  •   Колись у дитинстві
    Колись у дитинстві ми грали у війни,
    де «наші» і «німці», де крики «Ура!»
  •   Думи і не думи Кобзаря
    Відшумів, відгомонів зелений гай.
    Чом болить вразливе серце – не питай.
  •   Я бачив маску
    Я бачив маску «праведного» гніву.
    Вона кричала яро: - Розіпни!
  •   У холодній північній столиці
    У холодній північній столиці,
    на далекій чужій стороні
  •   До 200-річчя народження Т. Г. Шевченка
    На наших українських сторінках
    історія писалась густо кров'ю,
  •   Коли війна постукає у двері
    Коли війна постукає у двері
    і ввійде смерть до сталості буття,
  •   Василь Стус - переклад.
    Господи, гнева пречистого
    прошу я – не шли за зло.
  •   Дивились очі...
    Дивились очі з глибини віків
    і зорепадом скочувались сльози:
  •   Наче хрестики, дні безтолкові
    Наче хрестики, дні безтолкові.
    Наче нулики, ночі без сну.
  •   Рушає сотня
    Небесна сотня – і уся земля
    у дні жалоби наче посивіла.
  •   Прострелені груди...
    Спочатку побили – натхненно, уміло
    і душу надії, і змучене тіло.
  •   Знову стріляють...
    Знову стріляють в прямому етері.
    Вибухи, гази, бруківка і біль
  •   Ярій, душе - Василь Стус
    Яри, душа. Яри, а не рыдай.
    В снегах студеных – солнце Украины.
  •   Пародія на "Така задуха..."
    Така задуха в лоні ночі,
    кобилка в парі з цвіркуном
  •   Де тлінний я...
    Де тлінний я і вічність круговерті,
    нема нічого, крім життя і смерті.
  •   Що ти туманієш біля рими?
    Що ти туманієш біля рими?
    Стимулом по карку – вйо, поет!
  •   Гумореска "У день святого Валентина"
    - Ну ти й пияк, ну ти й скотина! –
    Миколу лаяла дружина
  •   У колі недотичних величин
    У колі недотичних величин,
    попри усе, торкаюсь і не каюсь,
  •   Стихає і спалахує війна
    Стихає і спалахує війна,
    а мир стоїть на розі сподівання –
  •   * * *
    Коли мене не стане на землі –
    вуаль років ім’я у тлін сховає,
  •   Україна - не Руїна
    Україна – не Руїна. Україна – ненька.
    Має доню-берегиню, сина-козаченька.
  •   Чому цей світ такий непримиренний
    Чому цей світ такий непримиренний
    і Каїнів достатньо поміж нас?
  •   День гніву
    День гніву росте щодня,
    харчується каплями крові.
  •   Під Крутами...
    Під Крутами юга віє
    холодним, колючим снігом
  •   На часі час
    На часі час очиститись від бруду,
    від лихоліття в нашому житті,
  •   І немає таких віків
    І немає таких віків,
    де би зло не рожало опір.
  •   Рубікон
    Рубікон, Рубікон – це кривава ріка.
    Тоне доля у хвилях скажених
  •   Надію дістаю
    Надію дістаю з дірявої кишені,
    ховаю в тишу слів, нехай живе дитя,
  •   * * *
    Час Великої Смути настав.
    Я не відаю, як тебе звати –
  •   Услід героям дивляться віки
    Услід героям дивляться віки.
    На білих простиралах – чорні тіні.
  •   Сьогодні
    Спокій на всіх лже-кордонах
    дач палацових, квартир.
  •   Хрести нас, Боже
    Хрести нас, Боже, чистою водою,
    своєю благодаттю нас хрести,
  •   ПРинтер
    Схоже, принтер зовсім збожеволів
    і друкує на вимогу «Я»
  •   Глобальне потепління
    Глобальне потепління? Дещо знаю,
    бо визираю інколи у світ
  •   Що з тобою буде, Україно?
    Що з тобою буде, Україно?
    Бог в душі чи переможе зло,
  •   Повня або срібна маячня
    У час нічний я жду на срібну жінку,
    але приходить срібний чоловік.
  •   Є гуси
    Є гуси, з яких вода…
    Є хами, з яких ганьба…
  •   Життя - театр?
    Софіти, піт і маска лицедія.
    Іуда, Брут, Морозов, хто іще?
  •   Cтоять вожді
    Стоять вожді,
    як фалоси років,
  •   У лекалах душі
    У лекалах душі – паралелі,
    пересічні, дотичні, криві,
  •   * * *
    Коли грають у владу без правил
    і мірилом є страх та «зело»,
  •   Народжене під ясною зорею
    Народжене під ясною зорею,
    народжене постати проти зла,
  •   Побачимось у пеклі
    Побачимось у пеклі, друже мій.
    Гадаєш мо', що нам не по дорозі?
  •   Пані ейфорія
    Пані ейфорія, ви така солодка,
    начебто цукерки – ті, що трюфелі.
  •   * * *
    каяння Каїна в абрисах долі
    кров братовбивча освячує шлях
  •   Побажання
    У Новому Році – щасливої долі!
    Ще віри і честі, жаги перемог
  •   Найдовша ніч
    Найдовша ніч уже минула
    в оточенні кульгавих днів,
  •   Хто там ірже
    Хто там ірже за рогом сподівань?
    Крилатий кінь чи скалічила шкапа?
  •   Колись планида
    Колись планида зряче кине кості –
    хоч не існує, випаде зеро.
  •   З Новим Роком!
    З Новим Роком! З новим щастям!?
    А старе де діти?
  •   Резонатор життя
    Резонатор життя в детонаторах нашої долі –
    щось іде в забуття, щось освячено духом сваволі.
  •   Промайнула сльоза
    Промайнула сльоза по небритих щоках ню-століття
    і в оголені нерви вгризається бур перемін.
  •   * * *
    Хрещена Русь цариці у дарунок
    та ідолів потрощені кістки.
  •   Ідемо у завтра
    ІдЕмо у завтра на битви і гулі:
    керманичі наші (царі і вожді),
  •   Я не люблю - В.Висоцький
    Я не люблю фатальної кончини
    Жагою слів утішливо живу
  •   Остання барикада
    Стоїть остання барикада.
    А проти зріє чорна зрада.
  •   Україна, Бог і гідність в серці
    Україна, Бог і гідність в серці.
    Це не легко зрозуміти тим,
  •   У артеріях часу
    У артеріях часу: кров людська – не водиця.
    На іржаві дороги опадають сніги
  •   Ніколи нікому...
    Ніколи нікому ні крихи свободи,
    ні дріб’язку волі за так не віддай,
  •   Уйди подобру-поздорову
    Он думал: страна – автобаза
    и можно рулить, как захочет,
  •   Пане президенте
    Пане президенте(одруківка),
    пане кримінале(може так?),
  •   Кодекс честі
    Лежачого не б’ють! – це кодекс честі,
    але навідліг б’є по голові
  •   Варіант української долі(не дай, Боже)
    Московіє, о кревна доле,
    прийми на палю честь мою.
  •   * * *
    Кийком по плечам, голові
    усяк дістане.
  •   * * *
    Хімія щастя – натхнення три моля,
    означені цілі – зеро.
  •   На постаменті...
    На постаменті мріяних років,
    немов раба, закляла наша воля.
  •   Голодомор
    Голодомор. Затихли дзвони...
    - Я не люблю тебе, життя!
  •   Надія є...
    Чи марення, чи сон, чи, може, наяву –
    у чорному простОрі, у безмежжі,
  •   Збіги(самоіронія)
    Збігає час і збігами рясніє
    моя хода з анонсу в «делітЕ».
  •   Осіннє(оптимістичне і не зовсім)
    Іду я в осінь кожен рік
    крізь холоди, весну і літо.
  •   * * *
    Осінній вітер марить падолистом.
    За даллю днів ховається зима.
  •   Пам'ять
    У пам'яті-ріки – підмиті береги,
    тече мутна вода і тонуть чорні сни.
  •   Доля
    Куди грядеш, куди прямуєш, доле?
    У поле дике, де кровить життя,
  •   Ми плакали...
    Ми плакали за Леніним,
    ми плакали за Сталіним,
  •   Брошенный дом
    Разворочено, распотрошено
    и под ноги осколками брошено,
  •   Багряніють кущі на узліссі
    Багряніють кущі на узліссі.
    Спорожніло мовчить жовтий ліс.
  •   * * *
    Сідлає осінь ясного коня,
    несе за вітром срібні павутинки,
  •   Лихоманить сади...
    Лихоманить сади, лихоманить.
    В жовто-прілому подиху днів
  •   * * *
    По багряних, як сад, тротуарах,
    по алеях печальних зітхань,
  •   Дощ іде
    Дощ іде. Блукає мокра осінь
    у забутих Господом кутах,
  •   * * *
    Над лесом осень золотая
    роняет желтые огни.
  •   Гумореска "Дістав сопілку вересень"
    Дістав сопілку вересень, заграв осінній блюз.
    Наснилася мелодія і Пенелопа Крус.
  •   Цикл
    Ходить осінь, непомітний злодій.
    Жовте листя стелить по землі.
  •   У злі кохаюсь
    У злі кохаюсь, зла цураюсь...
    В отій роздвоєній душі
  •   Цикл
    Зітхає жовта пелена
    і губить лист
  •   Коротко про різне
    Учора вистругав хреста.
    Голгофу мати мусить кожний.
  •   * * *
    - Убийте дракона! Убийте дракона!
    Кричала медуза Горгона,
  •   Над хижим світом
    Над хижим світом – світ печалі,
    закони сили без моралі.
  •   Ненаписана реквієм-повість
    Ненаписана реквієм-повість
    про осінню жагу почуттів,
  •   У тіні осені душа не молодіє
    У тіні осені душа не молодіє.
    Мов сад багряний, тихо серце тліє
  •   Осіння абетка
    Алея. Аркада арок.
    Буяє багряний бузок.
  •   Провокаційне
    У сонця вистачить жаги, тепла і світла
    на наші зболені роки, серця і вікна.
  •   Вересню
    Ти напився п’янючого літа…
    У високій блакиті жаги
  •   Снова, дружище, осень
    Снова, дружище, осень.
    Падает мертвый лист.
  •   Час збирати каміння
    Час збирати каміння
    чи копати картоплю?
  •   Станція
    Потяг останній до станції «Осінь».
    Прошу, панове, проходьте вперед.
  •   То закінчилось літо...
    То закінчилось літо
    чи прийшла уже осінь?
  •   Матір Божа
    У прикрий час, у час біди,
    коли один лиш крок до зламу,
  •   Роззувайте, хлопці, бутси та й сідайте спочивать
    Роззувайте, хлопці, бутси та й сідайте спочивать,
    а я вийду на заміну перемогу здобувать.
  •   Поезія
    Поезія – це жінка без прикрас
    у образі прекрасної Мадонни.
  •   Не вір, не бійся, не проси...
    Нехай бояться вороги, а ти не бійся!
    Нехай жебрачать бідаки, ти не проси.
  •   Не призывай(переклад - довільний)
    Не прикликай. Без зову-клику
    Прийду в цей храм
  •   Отговорила роща золотая - С. Есенин
    Відгомоніла золота діброва
    березовим осіннім говірком.
  •   Гравітація слів
    Гравітація слів – не закони земного тяжіння,
    а канони душі, що у чарах безсоння живе.
  •   У чому сила, брате?
    У чому сила, брате?
    У голій правді, цій страшній потворі;
  •   Серпень-2
    Хазяйнує серпень, серпиком довкола
    накосив набуте, оросив світи.
  •   Серпень
    У серпанках стиглих сновидінь,
    мов п’яничка, туманіє ранок.
  •   Простити зло...
    Простити зло, немов себе простити,
    чи зуб за зуб, до третіх поколінь?
  •   Я придумав цей дім або Моя поезія(мінорна патетика)
    Я придумав цей дім, щоб ховатися в ньому від болю,
    коли правда гірка, наче повінь, затопить роки.
  •   Усе буде добре...
    Усе буде добре… усе буде добре…
    Немов заклинання у храмі жаги.
  •   Ріка тече
    Ріка тече. О скільки їх текло,
    отих потоків, ручаїв безликих ,
  •   Так палко, і тепло, і чисто...
    - Лесю, Лесенько, Лесуню, –
    батько доні промовляв.
  •   Гумореска на майже серйозну тему "П'яничка"
    - Віддайте ребро, заберіть собі жінку –
    у небо п’яничка натхненно волав.
  •   * * *
    Твоє, моє, а десь між ними – наше.
    Немов множини перетнулися нараз,
  •   На хвилях безсоння
    На хвилях безсоння, дорогою ночі
    приходить натхнення і думку лоскоче.
  •   * * *
    Можна упасти нижче
    найбільших морських глибин.
  •   Залиште кому...
    Де мало сонця, там правлять тіні,
    де мало праці, там царство ліні.
  •   Міжчасся
    Хтось пише про літо, яскраве, строкате,
    хтось пише про осінь, зажуру душі,
  •   Он не вернулся из боя - В. Висоцький
    І чому все не так, наче та же весна:
    Небо пахне теплом і війною,
  •   Кони привередливые - В. Висоцький
    Вздовж провалля, понад прірвою, по самому краю
    Я коней своїх нагайкою шмагаю, підганяю -
  •   * * *
    яблуко слова
    м’якоть мовчання
  •   Творимо - живем...
    Яке це стерво, зоряне натхнення!
    У срібну ніч, коли мигтять світи,
  •   Була би здобич
    Якщо є люди, то потрібна влада,
    щоб з виглядом поважним і святим
  •   про поетів людей і царів
    нам рости і рости із мізерії в зоряне більше
    із римованих слів та із ниці буденних думок
  •   У пам'яті людській є імена( Присвята І. Низовому)
    У пам'яті людській є імена,
    Чиї карби у часі не тьмяніють:
  •   Дамоклів меч...
    Дамоклів меч душі моєї – тіло,
    щодня висить на ниточці життя
  •   Екстраполяція життя
    Екстраполяція життя... Де ж ми
    на тій кривій, що тягне світ угору?
  •   Це життя...
    Це життя, як зболена судьба.
    Знову пересічні на узбіччі.
  •   Гумореска "Склероз"
    Впадає розум в каламуть склерозу.
    А може навпаки? Не пам’ята
  •   Скелет у шафі
    Скелет у шафі. Йдуть земні роки.
    Сивіє він, а з ним і я старію.
  •   Поет
    Поетом народитися не можна!
    Поетом вмерти? Доля шанс дає,
  •   Шону Маклеху
    Старче, ірландцю, в яку паралель
    спогадів плине колоїдний гель?
  •   Пародія на "Початок історії..."
    Усілись штори, наче птиці,
    і укривають нашу тінь,
  •   Пародія на "Заздрісний сусід"
    Ото, Емілю, вам не пощастило:
    сусід-нахаба зирить у вікно.
  •   Бридко і гидко
    Бридко і гидко. Гонору шал.
    Vip-технологія. Зради портал.
  •   Над прірвою
    Над прірвою, над вирвою
    ідуть на самоті
  •   Не смерть бентежить душу
    Не смерть бентежить душу, ні, не смерть,
    а вічність, що висить над головою.
  •   Там, де плаче душа...
    Там, де плаче душа, – чужина, чужина...
    Там, де серце болить, недостатньо й вина.
  •   Прости нас, мамо...
    Душа болить і відмирає
    гірке безплідне каяття.
  •   Байдужість раба
    На рівні генетичної пам’яті –
    незрушені долею камені,
  •   Гумореска на шахову тему
    Раз – у дамки! Шоколад…
    Королівство чорних зрад.
  •   Гумореска "Циганська Муза"
    Сиджу. Пишу. Поетику міркую.
    На Музу не чекаю – сам пишу.
  •   Мій перший вірш написаний в окопі - Ліна Костенко
    Мой первый стих написан был в окопе,
    на взрывами потрёпанной земле.
  •   Весняна повість
    Весняна повість Божого терпіння.
    Весняне свято віри та добра.
  •   Коли Ісус
    Коли Ісус, розіпнутий, вмирав,
    коли жахнулось й почорніло небо,
  •   Наснилась країна Утопія
    Наснилась країна Утопія,
    а збоку від марення-сну
  •   Я знову...
    Я знову перед кимось у боргу,
    бо є життя і є його дрібниці.
  •   „Лупайте сю скалу...”
    „Лупайте сю скалу...” Давно б уже злупили,
    була би міць в руках та трохи більше сили.
  •   Спустилась ніч
    Спустилась ніч. Між пелюстками цвіту
    розлилась тишею в весняному саду.
  •   КаПе
    І я, і ти, усі ми разом
    кладемо долю на ваги.
  •   Абетка душі
    Асоціація
    Із пам'яті життя спливає образ,
  •   тече весна
    тече весна у вікна тче проміння
    тепло цілюще в небо струменить
  •   Цикл
    На вустах кислий смак радіації.
    Зупинилось життя. Час прострації.
  •   Гумореска "Мені наснився сон"
    Мені наснився сон, страшніше не буває.
    Немовби я помер, а Бог мене питає:
  •   Чому...
    Чому, мій друже, так смердить у хаті,
    чом лицемірства плодиться печать,
  •   Гумореска "Сонечко пригріло..."
    Сонечко пригріло, потепліло
    і поетів зменшилось число.
  •   Наосліп до правди
    Наосліп до правди і зряче до зла –
    ми пишемо повість вершини і дна.
  •   Вибір
    Вибір – не вибір. Життя – роздоріжжя.
    Завтра – минуле. Сьогодні – узбіччя.
  •   Тиняючись сторінками ПееМ
    Тиняючись сторінками ПееМ,
    де день і ніч звучить невтомно ліра,
  •   Життя моє...
    Людське життя тече у руслі часу.
    Розбурхана чи тиха течія
  •   Життя плекає...
    Життя плекає в сховах таємниці
    і хай безсмертя поміж них нема,
  •   Івану Низовому
    Країна мрій. Терновий шлях. Гроза.
    «Стою внизу» – так ближче до народу,
  •   Там...
    Там, де сонце сходить над землею,
    де до світла тягнуться роки,
  •   Немочі пальці кістляві...
    Немочі пальці кістляві
    несила зібрати в кулак.
  •   Ми пам'ятаємо...
    Ми пам’ятаємо, все пам’ятаємо.
    Свічка не згасла на вістрі віків.
  •   Червона ніч
    Червона ніч. Блукають тіні
    поміж хатинами в селі.
  •   Голод.
    Голод! Голод! Голод!
    Б'є наковальню молот.
  •   Доволі печалей
    Доволі печалей. На струнах життя
    заграємо світлих мелодій.
  •   Усе заховано в мені.
    Усе заховано в мені:
    і слава днів, і прикрість долі,
  •   Чорний круг...
    Чорний круг – філософія смерті.
    Не досягнуть його почуттів
  •   Не знаємо звідки...
    Не знаємо звідки, не знаємо як –
    в очах божевільних божественний знак.
  •   Кара без суду.
    Кара без суду. Вічність без миті.
    Сльози завмерли. Плачуть убиті.
  •   Чи варто жити без покори(Прометей)
    - Чи варто жити без покори?
    Послухай, друже, хижі гори
  •   Світ божевілля
    Розтерзані мрії. Розвіяні сни.
    Над вічністю смерті літають вони.
  •   Роздуми на літеру "н".
    Навіщо нетлінні ниті
    нікчемну нанизують нудь?
  •   Ще не було...
    Ще не було жаги, а смерть вже чатувала,
    щоб виплеснути біль на перший крок життя,
  •   Весна.
    Опасистий і басистий
    навесні забутий грім
  •   Минув вже лютий.
    Минув вже лютий. Дотліває
    натхнення зоряне зими,
  •   Умирають майстри - Л. Костенко
    Умирают маэстро, оставляя нам памяти раны.
    В барельефах печаль высекает мгновения плеть.
  •   У черзі за словом...
    поетам, яким не судилось стати Поетами, присвята
  •   Лист матері - С. Єсєнін
    Чи жива ще ти, моя старенька?
    Я живий і шлю тобі привіт.
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки