Дякую, Галино. Життя - театр, люди в нім актори. Хоча це і сказано більше в образному сенсі, але доля правди в тому є. А тому, усе, чим би людина не займалася, завжди у якихось моментах пересікається з елементами гри. Інколи це погано, бо приносить зло, але у більшості випадків - це просто бажання людини справити гарне враження. Тому я за таку помірковану і морально не брудну гру, бо в результаті неї дехто дійсно стає кращим.

Дякую, Аню, за схвальне слово. На що би ви не ставили, все одно виграєте, бо за вами той Маг, який затіяв колись цю безумно цікаву, нехай інколи і небезпечну, гру під назвою "людство".

З вами, Ірен(yes-?), найскладніше. Мир вашому намету, та мабуть ні, бо "Дом хрустальный для нее..." хтось уже збудував. А чому почулося? Я тут наче щодня, як на роботі. Чи ви провокативність віршів маєте на увазі? Наче пишеш серйозно, а кажуть: провокація. Хай буде - зі сторони видніше, хоча провокації як спонукання до аргументованих заперечень, роздумів, дискусії я завжди підтримую. Тепер стосовно вашої загадкової персони. Судячи з коментарів, почуваєте ви себе тут доволі комфортно, а отже досвід перебування на МП в іншому образі, як на мене, маєте достатній і, мабуть, не в статусі ЛП. Вони, ті ЛП(знаю із власного досвіду), на початках надто обережні, щоб чого не бовкнути, бо гра є гра, навіть тут. А втім, чого на світі не буває, не всякий Імярек себе впізнає, коли сторінками блукає і провокації шукає. Я то keep, коли не sleep. І ще: give please me to see yours face. Це я анг. згадую. На примітивному рівні ще можу щось сказати чи попросити... А утім щиро вам вдячний, бо загальний тон коментування на мою користь. Якщо вам у кайф, то заходьте у my life на сторінках ПМ. Дякую, Гульчатай, вибачте, Ірен.

Якісь кармічні зв'язки, Олександре? :) Бо щось і справді дуже загадковий коментар...

Щас почитаю. Сподіваюсь, "платєж нє опасєн"?

Сподіваюсь, не дуже. :)