•  Насіниною пізніх гвоздики / Де човен твій/ До ріки та й назад

І зникає у темному закутку
насіниною пізніх гвоздик

•  Тінь дерева

"Нав'язливі думки такі ж невідступні й обридливі, як невиліковні недуги"
Гі де Мопассан "Сильна мов смерть"

•  Ніхто для неї не пише віршів

Коли проходиш, від муз не гірша,
мене торкаючися зумисно

•  Моєї музи, моєго сміху

Моєї музи,
моєго сміху

•  Мої музи. Павутина в інеї

Паморозопоезія!
Павутина в інеї.

•  В багряному перецвітті

Споглядаю, як падає осінь, мов темний янгол,
у густі хризантеми на мокре туманне ложе.

•  Як таємниця на вершині світу

Як таємниця на вершині світу –
заманлива, виблискує віки,

•  По видних слідах любові

Євгенії Ісаєвій

•  Чужої музи

Скажи, чого тобі забракло до повних вигинів пітьми?
Чужої музи ймення світить у поєднанні літер чужо.

•  Я

Прийдеш у сні,
а ім'я тобі невідоме,

•  В жмені твоїй кизил

Улюблена, кажеш, ця вітряна, до грози.
Зриваєш і ділишся – в жмені твоїй кизил.

•  Коли запалає азалія

Лиш як зима відступить скраю,
між виноградником в саду

•  Інші люди. Але іноді

А жовта троянда, що у вересні тільки лиш випустила пуп'янки,
нагадує: ти, може, і станеш ґрунтом, та життя, як таке, продовжиться

•  Музи мої. Хмариння душ

Мої музи – хмариння душ –
білі вівці,

•  Задума. Але ж оцей лілійник

Але ж оцей лілійник, Господи, так горить,
що і дощі липневі не зважуються згори

•  Енотерт нектар

І не збагнути ще по хлипах –
це жовта річка Енотера.

•  Троянди в передгроззі

Поснідай зі мною, бо травень – єдиний гість
цієї альтанки – уквітчаної омани

•  Купальниця. Ні, ще не знидів сад

Ні, ще не знидів сад і не зов'яв!
Обабіч снів – купальниця цвіте,

•  Клубок крицевий

Не залишай для мене місця,
береговино!

•  Стебло безвершника

Кажуть, бур'ян, як врвеш його,
дужчає серцем вглиб.

•  Зимовий сад

Вдивлявся в мене цей зимовий сад
так шпичасто і гірко, аж в утробі

•  Квітка кентавра

І мов кентавра квітка, змерхла вись
бліде пелюстя струшує додолу.

•  Бо пелюстки троянд

Бо пелюстки троянд оцих засушених
мене розбудять шурхотом падіння:

•  Пробудження

Напрочуд білим видався світанок
опісля чорних

•  Супровід Nature

Тремтінням струн берези гілочки
скидають ноти, й кожна, нотабене, –

•  Пейзажна лірика

"Один тільки мудрий північний вітер не міг знайти спокій"
З к/ф "Шоколад"

•  Передражники на стіні

Розколює мої слова
на страх, на два

•  Музи мої пурпурові

Музи мої –
пурпурові верхів'я далеких посадок,

•  Осіннє річкування

На верб'ї гаїчка.
Чи півперек свічка по ріці займеться сеї ночи,

•  Талалай

"Небокрай, нам ти нагадай
Про любов нашу, талалай..."

•  Брунатне перо на смарагдовім полотні

"– Я мріяла про це!
– Померти?

•  Музи мої. Оперезані волосиною

О музи мої, оперезані волосиною
з голови мудрого чоловіка, котрий пішов,

•  На чорнобривцях іній

Це варте сліз –
на чорнобривцях

•  Шкатулка

Доки зорі яскраві, скажи,
де ховаєш ключі

•  Камінь в річку

І викинеш камінь в річку, – жадаю злету!
А в руки навспак смерічки, хоч ще неспілі.

•  Гортаючи час навпаки

Як зготую для тебе листя,
забарилася, то присядь же!

•  Коли на горганах ватра

А він мені каже: коли на Горганах ватра
дотліє і зважиться горець зійти додолу, –

•  Daydream. Оберемки айстр

Злітай до мене у осінню вись,
понад пожухлих трав, зчорнілих парків!

•  Прикраса гір. Origanum vulgare

По цій стежі проходило багато,
та жоден з них не вмів мене кохати,

•  Туману. Фантомні болі

Хто це вийшов з-за хат?
Димність, як місце раті.

•  Над горами темно

Терни й терни. Над горами темно.
Поле стерпло в холодних сутінках.

•  Над помірними поясом падають сливи

Зберігайте тепло!
Метушня над помірним поясом.

•  Дві гарденії для тебе

"Твої улюблені. Гардинні."
Ф.Бакман "Чоловік на ім'я Уве"

•  Музи мої. Жарінь і хворість

Мої музи – жарінь і хворість –
повертаються, мов до рідної.

•  Ґербери в темряві

Хмари над островом.
Перекотинебиці.

•  Кипіння гортензії

Забудь же його, забудь!
Аж раптом кипить гортензія.

•  Музи мої. Поквіття й сон

Мої музи – поквіття й сон –
помінялися врешті ролями.

•  Оберемок золотушника

Чи золотушник вхопився, чи зов'яль, чи дрему сяєво?
Кинусь й впаду босоного, пантрую, лихе вискубую.

•  Дикі айстри

– Лови мій голос!
– Не втрачай

•  Кущі лаванди

Стужилася за сном, іншу собі обжив.
Хто мені, хто мені наворожив?

•  Довгі ночі

Бережи його, Боже, для мене пустої й байдужої!

•  З астільбою у руках

Марю.
Ніч безмісячна. Темінь висічена

•  Ожинні ріки

Руки – ожинні ріки; чорні в'юнкі гілляки.
Очі – брудні потьоки. Вірші – кряки.

•  Розкажи про квіти мені

Розкажи про квіти мені
у неділю зранку.

•  Бреши про квіти

У пізню ніч між шумовитих злив
слова розлив.

•  Півонії

Серце – вітер північний, беру в долоні і
заспокоюю: буйне, тихо ти!

•  Дощ над трояндою

І що мені тепер робити, що мені,
аби знайшлися всі заблудлі промені?!

•  Полотно гвоздик

На велюр гвоздик
у червневу ніч

•  Сірий шум

У сірий шум далекого дощу
кричу своє: мовчи, мовчи, мовчи!

•  Єви в саду

І ще там щось про суд і насолоду.
І вибирають дві руки зісподу

•  Сальвії під вікном

Сальвії під вікном.
Сальвії палахкотять!

•  Замкнуті потоки

І стікає вже
з потічків руки

•  Не проглядайся в білім цвіті

Не проглядайся в білім цвіті, моя розтрачена любове!
На цім травневім литім полі ще чутно дзвони янголині.

•  Коли розлітаються пелюстки

Клинцями, п'ядями душі чи пелюстки
рівновільно влягаються.

•  Коли нарциси піднімають голови

Коли нарциси піднімають голови –
повний тягар власної краси –

•  Докучним жалом

Докучним жалом, точеним жалем
повидиться спробунок мій – забути

•  Порічки

Вбзивається тільки в стумі, як пальцями гасить свічку,
мов свідку мою, сестрицю, і бавиться теплим воском.

•  Перестала весна

Перестала весна.
Ще у просторі виснула нота останньо узята,

•  Прихильність

Мов перстень з пальця – зіслизає,
тонка печаль бо,

•  Звістка між гіацинтів

Ніби й не боляче поступом по землі.
Звістка, мов пташка, ходить по підвіконню.

•  Не каріатида

І стоїш непорушно, мов каріатида.
І тримаєш Господнє око.

•  Музи мої. Пропащість й тьма

Мої музи – пропащість й тьма –
налякалися вкотре білого.

•  Родимки

Ніч ця
_____видуває кільця

•  Музи мої. Безвісність й сніг / Гравюра

Наталі

•  Музи мої. Любов і біль

Мої музи – любов і біль –
аж навіки мене покинули.

•  Запахом молока

Ніч назбиралася, прибула
запахом молока.

•  За його радощі та жалі

Марець спіє. Когут запіява.
Вже народжують Тимофія!

•  Мімоза соромлива

І подув потаємно, й покликав мене: ходи!
І манив повним яблуком, що відбуло морози.

•  Букет нагідок

Заголоси в мені! Заголоси!
Світнеш, мов наголосом пробитий.

•  Вже так молилися на сніг

Роздерте неба полотно
цвяхами пальців.

•  Син пожеж

Це яре вугля – плід пожеж.
З новонародженим ночую.

•  І хай пломеніють маки

І ти у мені не зійдеш
ні сонцем, ні талим снігом,

•  Солом'яна троянда

На панно соло́м'яна троянда
загубила з часом пів листка.

•  Дві риски рота

Нитками шию черленими, шерстяними
дві риски рота твоєго, скупі на ласку.

•  Не Стоунгендж

Талі, Талі, мрії твої зухвалі!
Як ти пишеш пальцем медові далі!

•  Квіти в її волоссі

На картини Емі Джадд

•  Зернятко

Ти в мені – як зернятко в спілім яблуці
калатаєш. Виплюнуть – може зродишся.

•  Голос муз

Він і досі в мені! Як напнута струна – бринить,
як джерельна вода, як з трибуни потужний вигук,

•  Квітникарка

Краплі дощу на пошерхлій бруківці грають в шум.
Шелехом стишеним листя гортензій грає у краплі дощу.

•  Сади півоній

І стане дощ. І пуп'янки півоній
підставлять лиця сонцю до очей.