Логін   Пароль
 
  Зареєструватися?  
  Забули пароль?  
Настка Вільшинська (1988)
"Після кожного падіння знову прагни висоти! Ти або розіб'єшся на смерть, або ж у тебе виростуть крила." М. Ебнер-Ешенбах




Огляди ⁄ Переглянути все відразу

  •   У кожного митця - своя галатея...
    Ти твориш… не шкода ні часу, ні сил,
    Якийсь ідеал: трохи глини й піску,
  •   Акварелі на вікні
    Пальцем на шибці малюю чудну акварель:
    Вітер розхристаний грає на верб саксофоні,
  •   На згадку про осінь
    Мертве листя шурхотить під ногами Реквієм,
    Барви сонця і крові впереміш скропили сум.
  •   ***
    Коли ніч опустилась на землю, як чорне панно,
    І мазками в’язкої гуаші накидала сніг,
  •   Зимовий пасаж
    Коли на устах поцілунком жевріє зима
    І сонце замерзле розтане у твоїх долонях,
  •   Мій янгол...
    Ти прилітав до мене в снах щоночі,
    Ховаючись у власнім стоголоссі.
  •   Війна без переможців
    Розкраяв місяць небеса на шмаття.
    Молочне світло на земному лоні
  •   ****
    Зберу докупи й вимету дочиста
    Фантомні болі, конвульсійні пута.
  •   ***
    Я підіймаю очі до небес, дивлюсь
    Уверх, на згаслу сонце-рампу,
  •   Місто, яке ми втрачаємо...
    Розжарений подих торкнувся щоки,
    Крізь сутінків плащ бачу твій силует.
  •   Молитва
    Ніч спустилась на плечі ажурною шаллю,
    Діадема зірок увінчала високе чоло.
  •   ***
    Сьогодні в двері стукала Весна
    Я не чекала, але відчинила.
  •   ***
    Як заволоче ніч злотисті лики гір,
    Притрусить серпантином замріяні поля,
  •   ***
    Скажи, прошепочи, ну що в мені не так?
    Чи, може, я для тебе якась занадто інша?
  • Переглянути всі твори з цієї сторінки