ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
Чи навігаціям навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно

Віктор Кучерук
2026.03.23 07:25
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Настка Вільшинська (1988) / Вірші

 Війна без переможців
Розкраяв місяць небеса на шмаття.
Молочне світло на земному лоні
Лілеї пестить крізь ажур латаття,
Гаптує сріблом на людській долоні,
Де піт та бруд замішані на крові
Малюють плавними мазками взори
І лінія життя згасає в слові
«війна», що підкоряє навіть гори.
Що розбиває вщерть усі надії
І людським страхом тхне, і пустотою,
А перемога, що вкінці жевріє
Здається недосяжною метою.
Чиїсь батьки і діти з двох боків
І два мечі із однієї криці
Впиваються з жагою двох вовків
В тіла невинні й мармурові лиця.
Лиш книги мертвими крихкими пелюстками
Лоскочуть сонячне сплетіння днів.
Атланти йдуть уквітчані вінками,
Що їх сплітали руки юних дів.
У душах і руках вуздечки волі,
В очах замість блакиті мертва сталь.
І ренуарівські полотна стали голі,
Бо сльози змили фарб’яну емаль.
Реве юрба, вино тече рікою
Й затопить сльози бідних матерів,
Що в Вічності прохатимуть спокою
Та помсти за життя своїх синів.
І діти-сироти, застигши на порозі,
В чеканні слухають передзвін голосів.
І їх сліди вкарбуються в дорозі,
Вже стоптаній ногами їх батьків.
А ти, натхненнице, що звала їх до бою
Конаєш від смертельних жовчних ран.
Припалиш серце свіччю восковою,
Аби сховати в муках свій обман.
За кладовищним муром ти зітхаєш,
Брехливих молитов не чує Бог.
Тепер лиш ти, безкрила Ніко, знаєш
Ціну усіх великих перемог.




Найвища оцінка Варвара Черезова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-08-20 19:49:52
Переглядів сторінки твору 2819
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.448 / 5.25  (4.397 / 5.14)
* Рейтинг "Майстерень" 4.199 / 5  (4.355 / 5.14)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.03.09 21:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 20:59:49 ]
Давайте,Настко, учитаємось в текст.
***
"Молочне світло на земному лоні
Лілеї пестить крізь ажур латаття" - підіймемо словник:
"ЛІЛІЯ, -ї, ж. Цибулинна рослина родини лілійних
із прямим стеблом і великими, форми дзвона,
білими або яскраво забарвленими квітками;
вирощується як декоративна. // перен.
Про кого- чи що-небудь,
кольором або ніжністю схоже на квітку
цієї рослини. ** Водяна лілія – те саме, що латаття."
- отже латаття і лілія це те саме, тоді увесь образ - це "масло масляне".
***
"Гаптує сріблом на людській долоні," - "гаптує сріблом" - що воно "гаптує" тим сріблом" - взір якийсь, сяйво чи ще щось????
***
"Де піт та бруд замішані на крові
Малюють плавними мазками взори" - Ви коли-небудь бачили
натруджені руки? Там немає ніякої плавності - одне
шереховиння.
***
"І людськиМ СТРахоМ ТХНе, і пустотою," - дещо зауважлива кучність приголосних.
***
"Чиїсь батьки і діти з двох боків" - "з двох боків" тут не підкреслює того,
що було задумано - а саме, що із одного і другого боку є батьки і діти.
***
"В очах замість блакиті мертва сталь." - ритм збитий "зАмість", а не "замІсть";
"мертва сталь" ???,гмм - а що ще є "жива сталь"???
***
"Бо сльози змили фарб’яну емаль." - "фарб’янаь чи "фарбова"???
***
"В чеканні слухають передзвін голосів." - "передзвІн" - ритм порушений.
***
"І їх сліди вкарбують на дорозі,
Вже стоптаній ногами їх батьків." - "сліди вкарбують" що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Настка Вільшинська (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 21:30:18 ]
Перш за все, Юрію, дякую за детальне вчитування, але в певних моментах мушу з Вами не погодитись.
1). Зі словником, звісно, сперечатись не буду, але всім відомо, що водяна лілея складається з квітки безпосередньо та зеленого латаття-ряски. Побачивши лише зелені кружалця на воді ви ніколи не скажете, що то лілія і навпаки, саме латаття без квітки лілією теж не назвете. Як на мене, цілком логічно.
2). "Де піт та бруд замішані на крові
Малюють плавними мазками взори"
Я ж не кажу про плавні лінії рук. Вчитайтесь уважніше: піт, бруд та кров, утворюючи рідку субстанцію розтікаються по долоні. Як на мене, плавно :) Суха ж долоня справді шершава.
3). "мертва сталь"... поетичний образ. Як на мене, сталь теж може бути різною. Коли вона блищить і виграє у сонячних променях - вона жива. Коли ж блякне і тускніє - помирає. Але це моє бачення поетичного образу. Можливо, воно неправильне.
4). фарб'яна такий самий діючий прикметник, як і фарбовий.
5). "І їх сліди вкарбують на дорозі,
Вже стоптаній ногами їх батьків."
Якщо вже звертатись до словника: карбувати - в переносному значенні залишати слід. Тож цілком логічно - сліди залишать на дорозі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 22:29:27 ]
"І їх сліди вкарбують на дорозі," - дуже важко зрозуміти - чи то "сліди" "їх"(дітей) "вкарбують", чи то "їхні" "сліди" хтось "вкарбує",
скоріше (я так здогадуюсь) що "І їхні сліди вкарбуються у дорогу (або викарбуються на дорозі)"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 22:30:14 ]
Твір читається досить важко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Настка Вільшинська (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-21 12:10:21 ]
Дякую, Юрію. Обов'язково дослухаюсь до Ваших порад. Сподіваюсь, наступний буде легшим...