ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.04.17 21:51
Скільки горя і нещастя комуняки принесли –
Ледь не шосту частку світу до голоду довели.
Доки вони воювали, аби владу укріпить,
Селян бідних обдирали, не давали людям жить.
Лютували продзагони. Як же їм не лютувать,
Як навчились комуняки лиш одного –

Борис Костиря
2025.04.17 21:43
Антипітьма, антивогонь.
Антилюбов антиоснов.
Все навпаки. Промінь долонь
Родить не радість, а тільки кров.

Антиправа антилюдей,
Антидержава антивождів.
В антив'язницях скрегіт плечей.

Артур Сіренко
2025.04.17 16:00
Якщо Ви відвідували Донецьк на День шахтаря чи під час знаменитого донецького карнавалу на День Паризької Комуни, Ви обов’язково мусили побачити яскравий та емоційний танець донецьких шахтарів, що називається донго. І, певно, Ви чули оповідку, що цей тане

Іван Потьомкін
2025.04.17 10:50
А хто бачив, а хто чув,
Хто в Максимка сюніч був?
Мабуть, хтось із зоосаду,
Де зайчаток він погладив,
Задивився- на жирафу,
Тигр нагнав такого страху...
Заспокоїв трохи півень,
Проспівав із ним нарівні...

Віктор Кучерук
2025.04.17 06:14
Прислухаючись до свисту
Ховрашка серед пшениць, –
Не спиняє жайвір виступ,
Не спішить упасти ниць.
Тішить співом хліборобів
Перелітний птах тому,
Що за шкоду ту, що робить,
Дістається не йому.

С М
2025.04.16 21:59
Кину все в пікап і переїду
Вірогідно, в Ел-Eй
Нашукаю собі дім, а далі зійде
Справді новий день

Жінка усі думки, що маю, повнить
Хай нині досить зле
Світ у ній, душі моїй

Борис Костиря
2025.04.16 21:44
Як залишитися цілими
під уламками історії?
На тебе навалені
брили бетону і шлакоблоку,
глини, будівельного сміття,
піску, ти намагаєшся
вибратися, але марно,
тобі залишається

Хельґі Йогансен
2025.04.16 19:29
Серед тисяч вогнів
Єлисейських полів,
де з вітрин діаманти й парфуми
ваблять око моє,
не знайду тільки те,
що ніколи й ніде не забуду.

Вежі Ейфеля шпиль,

Артур Курдіновський
2025.04.16 19:09
Все почалося у холоднім січні.
З тих пір, як сніг промовив гучно "плі!",
Я відбуваю термін свій довічний,
Похмурий в'язень на оцій землі.

Терпів тортури струмом електричним,
Спостерігав чужі обличчя злі.
А камера для мене - простір звичний,

Тетяна Левицька
2025.04.16 16:59
Райське яблуко, Адаме, не надкушуй,
бо пізнавши смак не знайдеш спокій,
збожеволієш, змарнуєш чисту душу,
втративши едем зеленоокий.

Спокушати буде мізки змій лукавий
похітливим стогоном омани.
Бачиш, ніде впасти яблукам тужавим,

Віктор Кучерук
2025.04.16 11:15
Барви яскраві, хмільні аромати,
Співи пташині і море тепла, -
Ніжної свіжості всюди багато,
Добрості світу немає числа.
Сонячне небо, ласкаве проміння,
Лагідний вітер і далеч ясна, -
Світу пасують обнови весінні,
Все наділяє красою весна.

Козак Дума
2025.04.16 09:26
Життя – ріка: потоки і стрімнини,
та хвилі, що біжать на перекат.
Вона зрідні стрімкому часоплину,
якому тихе плесо – неформат.

Обабіч залишаються заплави
і комишем порослі береги,
стоять гаї у величі і славі,

Юрій Гундарєв
2025.04.16 09:25
квітня - День народження легендарного актора і режисера, автора, зокрема, знаменитої стрічки «Великий диктатор» - нищівної сатири на нацизм і на особисто Гітлера.


З вечора і до ранку
диктатор збирає гармати,
бомби, потужні танки -
вбивати!

Борис Костиря
2025.04.15 21:23
Величезні ангари і сховища
зберігають мовчання.
Нескінченні простори...
Підприємства-гіганти в місті
припадають пилом віків.
На них лише крякають
ворони, передвіщаючи
майбутні потрясіння.

Ірина Білінська
2025.04.15 18:54
І ти мені явилася у сні,
журлива музо, зірвана з орбіти…
Кому довічні дала ти обіти,
що цвіт убрався у студений сніг?
Кому віддала крила золоті,
сама упавши у німу безодню? —
Колодязі глибокі і безводні,
а ночі — невиразні і густі.

Іван Потьомкін
2025.04.15 14:58
Ірод Антипа (подумки):
«Так ось який він.
(уголос): Бачу, не дуже гостинно прийняв тебе Пілат.
Не повірив, що ти цар юдейський?
Мав рацію: навіть я поки що не цар .
Чекаю на благословення Риму.
А ти вдостоївсь титулу цього від кого?
Від н
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександр Омельченко
2025.04.14

Коломієць Роман
2025.04.12

Іван Кривіцький
2025.04.08

Вячеслав Руденко
2025.04.03

Дарина Меліса
2025.03.20

Софія Пасічник
2025.03.18

Діон Трефович
2025.03.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі
Автори / Настка Вільшинська (1988) / Вірші

 Війна без переможців
Розкраяв місяць небеса на шмаття.
Молочне світло на земному лоні
Лілеї пестить крізь ажур латаття,
Гаптує сріблом на людській долоні,
Де піт та бруд замішані на крові
Малюють плавними мазками взори
І лінія життя згасає в слові
«війна», що підкоряє навіть гори.
Що розбиває вщерть усі надії
І людським страхом тхне, і пустотою,
А перемога, що вкінці жевріє
Здається недосяжною метою.
Чиїсь батьки і діти з двох боків
І два мечі із однієї криці
Впиваються з жагою двох вовків
В тіла невинні й мармурові лиця.
Лиш книги мертвими крихкими пелюстками
Лоскочуть сонячне сплетіння днів.
Атланти йдуть уквітчані вінками,
Що їх сплітали руки юних дів.
У душах і руках вуздечки волі,
В очах замість блакиті мертва сталь.
І ренуарівські полотна стали голі,
Бо сльози змили фарб’яну емаль.
Реве юрба, вино тече рікою
Й затопить сльози бідних матерів,
Що в Вічності прохатимуть спокою
Та помсти за життя своїх синів.
І діти-сироти, застигши на порозі,
В чеканні слухають передзвін голосів.
І їх сліди вкарбуються в дорозі,
Вже стоптаній ногами їх батьків.
А ти, натхненнице, що звала їх до бою
Конаєш від смертельних жовчних ран.
Припалиш серце свіччю восковою,
Аби сховати в муках свій обман.
За кладовищним муром ти зітхаєш,
Брехливих молитов не чує Бог.
Тепер лиш ти, безкрила Ніко, знаєш
Ціну усіх великих перемог.




Найвища оцінка Варвара Черезова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-08-20 19:49:52
Переглядів сторінки твору 2554
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.448 / 5.25  (4.397 / 5.14)
* Рейтинг "Майстерень" 4.199 / 5  (4.355 / 5.14)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.03.09 21:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 20:59:49 ]
Давайте,Настко, учитаємось в текст.
***
"Молочне світло на земному лоні
Лілеї пестить крізь ажур латаття" - підіймемо словник:
"ЛІЛІЯ, -ї, ж. Цибулинна рослина родини лілійних
із прямим стеблом і великими, форми дзвона,
білими або яскраво забарвленими квітками;
вирощується як декоративна. // перен.
Про кого- чи що-небудь,
кольором або ніжністю схоже на квітку
цієї рослини. ** Водяна лілія – те саме, що латаття."
- отже латаття і лілія це те саме, тоді увесь образ - це "масло масляне".
***
"Гаптує сріблом на людській долоні," - "гаптує сріблом" - що воно "гаптує" тим сріблом" - взір якийсь, сяйво чи ще щось????
***
"Де піт та бруд замішані на крові
Малюють плавними мазками взори" - Ви коли-небудь бачили
натруджені руки? Там немає ніякої плавності - одне
шереховиння.
***
"І людськиМ СТРахоМ ТХНе, і пустотою," - дещо зауважлива кучність приголосних.
***
"Чиїсь батьки і діти з двох боків" - "з двох боків" тут не підкреслює того,
що було задумано - а саме, що із одного і другого боку є батьки і діти.
***
"В очах замість блакиті мертва сталь." - ритм збитий "зАмість", а не "замІсть";
"мертва сталь" ???,гмм - а що ще є "жива сталь"???
***
"Бо сльози змили фарб’яну емаль." - "фарб’янаь чи "фарбова"???
***
"В чеканні слухають передзвін голосів." - "передзвІн" - ритм порушений.
***
"І їх сліди вкарбують на дорозі,
Вже стоптаній ногами їх батьків." - "сліди вкарбують" що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Настка Вільшинська (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 21:30:18 ]
Перш за все, Юрію, дякую за детальне вчитування, але в певних моментах мушу з Вами не погодитись.
1). Зі словником, звісно, сперечатись не буду, але всім відомо, що водяна лілея складається з квітки безпосередньо та зеленого латаття-ряски. Побачивши лише зелені кружалця на воді ви ніколи не скажете, що то лілія і навпаки, саме латаття без квітки лілією теж не назвете. Як на мене, цілком логічно.
2). "Де піт та бруд замішані на крові
Малюють плавними мазками взори"
Я ж не кажу про плавні лінії рук. Вчитайтесь уважніше: піт, бруд та кров, утворюючи рідку субстанцію розтікаються по долоні. Як на мене, плавно :) Суха ж долоня справді шершава.
3). "мертва сталь"... поетичний образ. Як на мене, сталь теж може бути різною. Коли вона блищить і виграє у сонячних променях - вона жива. Коли ж блякне і тускніє - помирає. Але це моє бачення поетичного образу. Можливо, воно неправильне.
4). фарб'яна такий самий діючий прикметник, як і фарбовий.
5). "І їх сліди вкарбують на дорозі,
Вже стоптаній ногами їх батьків."
Якщо вже звертатись до словника: карбувати - в переносному значенні залишати слід. Тож цілком логічно - сліди залишать на дорозі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 22:29:27 ]
"І їх сліди вкарбують на дорозі," - дуже важко зрозуміти - чи то "сліди" "їх"(дітей) "вкарбують", чи то "їхні" "сліди" хтось "вкарбує",
скоріше (я так здогадуюсь) що "І їхні сліди вкарбуються у дорогу (або викарбуються на дорозі)"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 22:30:14 ]
Твір читається досить важко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Настка Вільшинська (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-21 12:10:21 ]
Дякую, Юрію. Обов'язково дослухаюсь до Ваших порад. Сподіваюсь, наступний буде легшим...