ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Кіс
2026.10.25 17:20
Притча про Синього Птаха і Зоряну Душу
На краю акварельного синього тла,
де вечір згасав у сльозі кольоровій,
стояла душа, як загусток тепла –
у шепоті згадок, у згаслій розмові.

І прийшов Синій Птах із нічних берегів,
з очима, як вітер, без назви, без межі,
в оперенні яснім – танок та

Артур Курдіновський
2026.10.25 15:28
Віконниці минулого
Віконниці минулого забиті.
За ними - щастя, перед ними - біль.
Розірвані такі важливі ниті,
І виписаний чорний апостиль.

Мій сон дає мені уявний захист...
Проте, і в ньому я завжди один.
На вікнах скотч наклеїний хрест-навхрест,

Борис Костиря
2026.10.25 14:48
Лист
Я жду листа, немов благої вісті
З-за океану чи ошатних хмар,
Немов картину проривного змісту
З могутністю недовідомих чар,
Мов пролісок на буйному узліссі,
Вогонь у безнадійності примар.

Я жду листа, що нині заспокоїть,

Євген Федчук
2026.10.25 14:40
Як москалі хотіли покінчити з Махно взимку 1920 року і що з того вийшло
Москалі постійно інших підлістю вражали.
Свого слова, як належить, вони не тримали.
Якщо нині ти потрібний – вони тобі раді,
А, як завтра непотрібний – то миттєво зрадять.
Й не важливо, чи то просто чесне слово дали,
Чи то договір із кимось вони підп

хома дідим
2026.10.25 14:00
* 239 *
що кому
до чиєїсь безмежності
чиєїсь ніжності
чи розпачу
хіба що поетам
хоча поети бувають
теж усілякі
декотрі опікуються

Світлана Пирогова
2026.10.25 12:48
Дощ вицокує гами небесні (рондель)
Дощ вицокує гами небесні,
Звуки срібні гомінко дзвенять.
Застрибала грайливая рать.
Хлющ із перстю зійшлися у квесті.

Ніби дивним казковим експресом
Враз знімає журливу печать.
Дощ вистукує гами небесні,

Віктор Кучерук
2026.10.25 07:16
* * *
Перевтомлена працею мати
Йде повільно назустріч мені,
Щоб одразу міцніш обійняти
І забути про змучені дні.
І веде за собою до хати,
Де зажурою пахне полин,
Починає всього цілувати,
Ніби я ще малесенький син.

Борис Костиря
2026.10.24 21:29
Муза
Що значить зачинені двері
До серця чийогось навік?
Риплять, ніби голос тетері,
У фокусі дальніх повік.
І Вертер пустелю долає,
Читає рядки будяків.
На овидах світлих розмаю
Почуємо шепіт віків.

Іван Потьомкін
2026.10.24 20:57
БОРЩ УКРАЇНСЬКИЙ
Супами пахне околиця моя єрусалимська,
Смачними, мало не з усього світу…
Скуштував чимало їх, але на думці зазвичай
З дитинства нічим не замінимий борщ український.
Кажуть, що кухар подав Хубілаю, онуку Чингіс-хана,
Супів найкращих в світі список

В Горова Леся
2026.10.24 18:15
Абрикосове
Розгулявся північний, та так уже кріпко і пристрасно!
Ось мою абрикосу в обіймах за ніч роздягнув.
Зняв сукЕнку, порвав і бруківку спідницею вистелив.
Загорнулась калюжа в оборку її осяйну.

Іздаля - ніби бісером жовтим обочина вишита.
Посвітліли і

Вячеслав Руденко
2026.10.24 16:40
У пісках між соціальних криз
Не усі любили рокабілі,
Тверк медуз драглистих, ритм-енд-блюз,
Бо були руді і підозрілі,
Наче Сходу викопний хунхуз,

Що завжди, підкреслено і гучно,
У пісках між соціальних криз
Набував майно кайлом підручним,

Тетяна Левицька
2026.10.24 16:02
У чорній безодні
Сприймаю за жарти,
не скиглю від болю,
та більш ображати
себе не дозволю!
Незламна, правдива,
тверда, наче криця,
пекуча жалива,
стрімка блискавиця.

Борис Костиря
2026.10.24 13:54
Птахи
Птахи на хижім переніссі
Вільготно направляють гнів,
Такі потужні, наче Ніцше,
В нестримнім сяєві вогнів.

Вони жорстокі і примхливі,
Розумні, злобні і сумні,
У нескоримому напливі

хома дідим
2026.10.24 10:38
* 238 *
благочинність
твереза така
ледь-ледь поведена
немовби мати тереза
при кінці
місяця осіннього другого
причетна до будь-чого
і не провинна ні в чому

Віктор Кучерук
2026.10.24 09:08
* * *
В голосі плинної осені
Чується шелест і свист, -
Вітер захекано носиться,
Падає зірваний лист.
В голосі тім інтонації
Лагідні, гнівні, смішні:
Листя шепоче про грації,
Вітер горланить пісні.

Марія Дем'янюк
2026.10.23 21:29
На рученьки хоче
Стукає промінчиком сонце у віконечко:
— Вставай з ліжечка мерщій, подивись на сонечко!

Вже прокинулись Карпати і хмаркам всміхаються,
Клени, буки та вільха у жовте вдягаються.

Он ялинка і смерека, золотаві шишки,
Білки в гості поспішають на смачн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Настка Вільшинська (1988) / Вірші

 Війна без переможців
Розкраяв місяць небеса на шмаття.
Молочне світло на земному лоні
Лілеї пестить крізь ажур латаття,
Гаптує сріблом на людській долоні,
Де піт та бруд замішані на крові
Малюють плавними мазками взори
І лінія життя згасає в слові
«війна», що підкоряє навіть гори.
Що розбиває вщерть усі надії
І людським страхом тхне, і пустотою,
А перемога, що вкінці жевріє
Здається недосяжною метою.
Чиїсь батьки і діти з двох боків
І два мечі із однієї криці
Впиваються з жагою двох вовків
В тіла невинні й мармурові лиця.
Лиш книги мертвими крихкими пелюстками
Лоскочуть сонячне сплетіння днів.
Атланти йдуть уквітчані вінками,
Що їх сплітали руки юних дів.
У душах і руках вуздечки волі,
В очах замість блакиті мертва сталь.
І ренуарівські полотна стали голі,
Бо сльози змили фарб’яну емаль.
Реве юрба, вино тече рікою
Й затопить сльози бідних матерів,
Що в Вічності прохатимуть спокою
Та помсти за життя своїх синів.
І діти-сироти, застигши на порозі,
В чеканні слухають передзвін голосів.
І їх сліди вкарбуються в дорозі,
Вже стоптаній ногами їх батьків.
А ти, натхненнице, що звала їх до бою
Конаєш від смертельних жовчних ран.
Припалиш серце свіччю восковою,
Аби сховати в муках свій обман.
За кладовищним муром ти зітхаєш,
Брехливих молитов не чує Бог.
Тепер лиш ти, безкрила Ніко, знаєш
Ціну усіх великих перемог.




Найвища оцінка Варвара Черезова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-08-20 19:49:52
Переглядів сторінки твору 3011
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.448 / 5.25  (4.397 / 5.14)
* Рейтинг "Майстерень" 4.199 / 5  (4.355 / 5.14)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.03.09 21:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 20:59:49 ]
Давайте,Настко, учитаємось в текст.
***
"Молочне світло на земному лоні
Лілеї пестить крізь ажур латаття" - підіймемо словник:
"ЛІЛІЯ, -ї, ж. Цибулинна рослина родини лілійних
із прямим стеблом і великими, форми дзвона,
білими або яскраво забарвленими квітками;
вирощується як декоративна. // перен.
Про кого- чи що-небудь,
кольором або ніжністю схоже на квітку
цієї рослини. ** Водяна лілія – те саме, що латаття."
- отже латаття і лілія це те саме, тоді увесь образ - це "масло масляне".
***
"Гаптує сріблом на людській долоні," - "гаптує сріблом" - що воно "гаптує" тим сріблом" - взір якийсь, сяйво чи ще щось????
***
"Де піт та бруд замішані на крові
Малюють плавними мазками взори" - Ви коли-небудь бачили
натруджені руки? Там немає ніякої плавності - одне
шереховиння.
***
"І людськиМ СТРахоМ ТХНе, і пустотою," - дещо зауважлива кучність приголосних.
***
"Чиїсь батьки і діти з двох боків" - "з двох боків" тут не підкреслює того,
що було задумано - а саме, що із одного і другого боку є батьки і діти.
***
"В очах замість блакиті мертва сталь." - ритм збитий "зАмість", а не "замІсть";
"мертва сталь" ???,гмм - а що ще є "жива сталь"???
***
"Бо сльози змили фарб’яну емаль." - "фарб’янаь чи "фарбова"???
***
"В чеканні слухають передзвін голосів." - "передзвІн" - ритм порушений.
***
"І їх сліди вкарбують на дорозі,
Вже стоптаній ногами їх батьків." - "сліди вкарбують" що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Настка Вільшинська (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 21:30:18 ]
Перш за все, Юрію, дякую за детальне вчитування, але в певних моментах мушу з Вами не погодитись.
1). Зі словником, звісно, сперечатись не буду, але всім відомо, що водяна лілея складається з квітки безпосередньо та зеленого латаття-ряски. Побачивши лише зелені кружалця на воді ви ніколи не скажете, що то лілія і навпаки, саме латаття без квітки лілією теж не назвете. Як на мене, цілком логічно.
2). "Де піт та бруд замішані на крові
Малюють плавними мазками взори"
Я ж не кажу про плавні лінії рук. Вчитайтесь уважніше: піт, бруд та кров, утворюючи рідку субстанцію розтікаються по долоні. Як на мене, плавно :) Суха ж долоня справді шершава.
3). "мертва сталь"... поетичний образ. Як на мене, сталь теж може бути різною. Коли вона блищить і виграє у сонячних променях - вона жива. Коли ж блякне і тускніє - помирає. Але це моє бачення поетичного образу. Можливо, воно неправильне.
4). фарб'яна такий самий діючий прикметник, як і фарбовий.
5). "І їх сліди вкарбують на дорозі,
Вже стоптаній ногами їх батьків."
Якщо вже звертатись до словника: карбувати - в переносному значенні залишати слід. Тож цілком логічно - сліди залишать на дорозі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 22:29:27 ]
"І їх сліди вкарбують на дорозі," - дуже важко зрозуміти - чи то "сліди" "їх"(дітей) "вкарбують", чи то "їхні" "сліди" хтось "вкарбує",
скоріше (я так здогадуюсь) що "І їхні сліди вкарбуються у дорогу (або викарбуються на дорозі)"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 22:30:14 ]
Твір читається досить важко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Настка Вільшинська (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-21 12:10:21 ]
Дякую, Юрію. Обов'язково дослухаюсь до Ваших порад. Сподіваюсь, наступний буде легшим...