ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.10 15:15
Мisérables XI
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.

Борис Костиря
2026.09.10 12:13
Оновлення
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.

Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети

Ірина Вовк
2026.09.10 08:41
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 12)
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється

Вячеслав Руденко
2026.09.10 08:04
Нерозчуте пророцтво
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.

Віктор Кучерук
2026.09.10 06:52
росії
Ніким непереконана
Шукати компроміс,
Ти нехтуєш законами
І чвари сієш скрізь.
Якщо немає розуму,
А величі синдром,
То силою погрожуєш
І лупиш кулаком.

хома дідим
2026.09.09 21:29
* 197 *
віршики
віршатка віршульки
на спомин
добрий не добрий
довільно подряпані стулки
без примусу не без гонору
поспіль кимось прочитані
або непрочитані досі

Ольга Садкова
2026.09.09 19:40
Читання на ніч
Ніч наблизилась тихенько.
Мама — доні:
— Спи, рідненька.
— Я без казки не засну.
Прочитай бодай одну.
Розгорнула мама книжку
там, де оповідь про мишку,
про її сім’ю спочатку:

Кока Черкаський
2026.09.09 14:59
Королева, міліон
Де ж нам знайти королеву,
Де ж украсти один міліон???

Де знайти красавицю,
Ту, шо нам понравицця,
В інстаграм не спалицця?

Тетяна Левицька
2026.09.09 13:21
Пробач
Пробач, мій хороший, іще не готова
пірнути у вир недолугим дитям.
Пером не дописана ще передмова
до ветхозавітної книги життя.
Природи не випила смуток осінній,
на смак не пізнала наснагу жаги.
Проспали світанки давно треті півні,
завіяли сад хриз

Ірина Вовк
2026.09.09 12:53
"Іскри з погаслих багать. Антологія драми Стародавнього Світу" (продовження 11)
«АХІЛЛЕС: Кров на вівтарі Стріловержця»

(драматичний «ескіз» у ритмізованій прозі в дусі античного плачу-«коммосу», у трьох сценах)

«Долі ніхто із людей не уникне – ні слабкий, ні мужній,
З того самого дня, як на світ він родився земний».
Гомер,

Борис Костиря
2026.09.09 12:31
* * *
Так не хоче мороз відступати
Із делеких замерзлих долин,
Закувавши дерева у ґрати,
Ніби шмаття забутих билин.
Він погрожує люто, безбожно
Із минулого, ніби зі сну.
Та весні відступати не можна.
Я нечутно межу перетну.

Вячеслав Руденко
2026.09.09 12:01
Над глиною часу , глевкою як завжди
Для меншої частки минулого серпня,
На випадок дощику ранком на східцях,
Святі й чарівні на кордоні безсмертя
Живуть провидінням, як шах шахівниці.

Дикунське, мрійливе стриножених буднів
У звуках скорботних, у фарбах змарнілих,
Як текстів акадськи

Мирон Шагало
2026.09.09 08:50
Втікаємо
Втікаємо — від поглядів байдужих круговерті,
в окраїни, де ще дрімає місто сімдесятих,
до акварельних двориків, у ґрати ще не взятих,
де вікна без фіранок пишних — сонячні, відверті.

Втікаємо — кудись подалі від важких туманів,
де промені ласкають

Віктор Кучерук
2026.09.09 06:08
* * *
Ніжно і закохано дивлюся,
Попри те, що стільки літ пройшло, -
На твоє волосся світло-русе,
На підняте високо чоло.
Вік намилуватися незмога
Личком, що рум'янцем виграє,
Тож не помічаю анікого
Ні в глядацькій залі, ні в фойє.

Артур Курдіновський
2026.09.09 01:17
Письменник Валентин Троляк
Сопе і пише - все ніяк!
З поезією - повний швак!
Тому всіх тролити - мастак
Письменник Валентин Троляк.

Володимир Бойко
2026.09.09 00:44
Лімерики F6
Пілігрими із Хайфи до Умані
Прокладають маршрути задумані.
І ніяке пуйло
Ні за яке бабло
Не завадить дістатися Умані.

Ураган прошумів над Карпатами,
Позмітав москалів разом з матами,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Настка Вільшинська (1988) / Вірші

 Війна без переможців
Розкраяв місяць небеса на шмаття.
Молочне світло на земному лоні
Лілеї пестить крізь ажур латаття,
Гаптує сріблом на людській долоні,
Де піт та бруд замішані на крові
Малюють плавними мазками взори
І лінія життя згасає в слові
«війна», що підкоряє навіть гори.
Що розбиває вщерть усі надії
І людським страхом тхне, і пустотою,
А перемога, що вкінці жевріє
Здається недосяжною метою.
Чиїсь батьки і діти з двох боків
І два мечі із однієї криці
Впиваються з жагою двох вовків
В тіла невинні й мармурові лиця.
Лиш книги мертвими крихкими пелюстками
Лоскочуть сонячне сплетіння днів.
Атланти йдуть уквітчані вінками,
Що їх сплітали руки юних дів.
У душах і руках вуздечки волі,
В очах замість блакиті мертва сталь.
І ренуарівські полотна стали голі,
Бо сльози змили фарб’яну емаль.
Реве юрба, вино тече рікою
Й затопить сльози бідних матерів,
Що в Вічності прохатимуть спокою
Та помсти за життя своїх синів.
І діти-сироти, застигши на порозі,
В чеканні слухають передзвін голосів.
І їх сліди вкарбуються в дорозі,
Вже стоптаній ногами їх батьків.
А ти, натхненнице, що звала їх до бою
Конаєш від смертельних жовчних ран.
Припалиш серце свіччю восковою,
Аби сховати в муках свій обман.
За кладовищним муром ти зітхаєш,
Брехливих молитов не чує Бог.
Тепер лиш ти, безкрила Ніко, знаєш
Ціну усіх великих перемог.




Найвища оцінка Варвара Черезова 5.5 Майстер-клас / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ретро Лю 5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2007-08-20 19:49:52
Переглядів сторінки твору 2950
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.448 / 5.25  (4.397 / 5.14)
* Рейтинг "Майстерень" 4.199 / 5  (4.355 / 5.14)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.734
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2009.03.09 21:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 20:59:49 ]
Давайте,Настко, учитаємось в текст.
***
"Молочне світло на земному лоні
Лілеї пестить крізь ажур латаття" - підіймемо словник:
"ЛІЛІЯ, -ї, ж. Цибулинна рослина родини лілійних
із прямим стеблом і великими, форми дзвона,
білими або яскраво забарвленими квітками;
вирощується як декоративна. // перен.
Про кого- чи що-небудь,
кольором або ніжністю схоже на квітку
цієї рослини. ** Водяна лілія – те саме, що латаття."
- отже латаття і лілія це те саме, тоді увесь образ - це "масло масляне".
***
"Гаптує сріблом на людській долоні," - "гаптує сріблом" - що воно "гаптує" тим сріблом" - взір якийсь, сяйво чи ще щось????
***
"Де піт та бруд замішані на крові
Малюють плавними мазками взори" - Ви коли-небудь бачили
натруджені руки? Там немає ніякої плавності - одне
шереховиння.
***
"І людськиМ СТРахоМ ТХНе, і пустотою," - дещо зауважлива кучність приголосних.
***
"Чиїсь батьки і діти з двох боків" - "з двох боків" тут не підкреслює того,
що було задумано - а саме, що із одного і другого боку є батьки і діти.
***
"В очах замість блакиті мертва сталь." - ритм збитий "зАмість", а не "замІсть";
"мертва сталь" ???,гмм - а що ще є "жива сталь"???
***
"Бо сльози змили фарб’яну емаль." - "фарб’янаь чи "фарбова"???
***
"В чеканні слухають передзвін голосів." - "передзвІн" - ритм порушений.
***
"І їх сліди вкарбують на дорозі,
Вже стоптаній ногами їх батьків." - "сліди вкарбують" що?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Настка Вільшинська (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 21:30:18 ]
Перш за все, Юрію, дякую за детальне вчитування, але в певних моментах мушу з Вами не погодитись.
1). Зі словником, звісно, сперечатись не буду, але всім відомо, що водяна лілея складається з квітки безпосередньо та зеленого латаття-ряски. Побачивши лише зелені кружалця на воді ви ніколи не скажете, що то лілія і навпаки, саме латаття без квітки лілією теж не назвете. Як на мене, цілком логічно.
2). "Де піт та бруд замішані на крові
Малюють плавними мазками взори"
Я ж не кажу про плавні лінії рук. Вчитайтесь уважніше: піт, бруд та кров, утворюючи рідку субстанцію розтікаються по долоні. Як на мене, плавно :) Суха ж долоня справді шершава.
3). "мертва сталь"... поетичний образ. Як на мене, сталь теж може бути різною. Коли вона блищить і виграє у сонячних променях - вона жива. Коли ж блякне і тускніє - помирає. Але це моє бачення поетичного образу. Можливо, воно неправильне.
4). фарб'яна такий самий діючий прикметник, як і фарбовий.
5). "І їх сліди вкарбують на дорозі,
Вже стоптаній ногами їх батьків."
Якщо вже звертатись до словника: карбувати - в переносному значенні залишати слід. Тож цілком логічно - сліди залишать на дорозі.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 22:29:27 ]
"І їх сліди вкарбують на дорозі," - дуже важко зрозуміти - чи то "сліди" "їх"(дітей) "вкарбують", чи то "їхні" "сліди" хтось "вкарбує",
скоріше (я так здогадуюсь) що "І їхні сліди вкарбуються у дорогу (або викарбуються на дорозі)"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-20 22:30:14 ]
Твір читається досить важко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Настка Вільшинська (Л.П./Л.П.) [ 2007-08-21 12:10:21 ]
Дякую, Юрію. Обов'язково дослухаюсь до Ваших порад. Сподіваюсь, наступний буде легшим...