•  Співай, сирено!

Історія знає багато прикладів,
коли людині випадало керувати обставинами,

•  Засуджений, але непереможений

Ей, пасажире з розбитим вантажем,
з кров’ю в кишенях пальто, з золотом у шлунку,

•  Любити тебе навіть по смерті

Ти пам’ятаєш той підозрілий будинок,
заселений якимись невтішними зомбі?

•  Словники на службі церкві

Так сталося, що жінка, яку він любив, вирішила
виїхати з його країни, просто сказала йому одного разу,

•  ІІІ

Тому що ми говоримо про міста,
які давали нам право голосу,

•  ІІІ

Тоді вони почнуть зістрибувати на перони й викидати крізь вікна
свої валізи з тисячею наклейок, сміючись та

•  ІІІ

Коли відновиться рух
на віддалених ділянках,

•  ІІ

Але тоді, тієї зеленої ночі,
нікому з нас не йшлося

•  ІІ

Тепер, коли все це минуло, я можу сказати,
що в містах, в яких ми жили, змінились насамперед

•  ІІ

Чоловіки, з серцями, перемащеними
бензином, охороняли будинки від випадкових протягів,

•  ІІ

Ті жінки, що ховали під одягом кожна своє
впольоване темне сонце,

•  II

Тоді все лише починалось і ночі були такими короткими,
що сни не встигали снитись,

•  І

Фінанси – це повітря, яким ми дихаємо, пояснювали вони,
і коли нас позбавляють цього повітря, наші легені

•  І

І тому що нам ніколи не повернутись в ті будинки,
на ті загальні кухні, де повітря було червоним

•  І

Але запитай у них, що вони зробили з будинками,
в яких ми жили, чому вони виловлюють, наче

•  І

І ось тепер ми говоримо про тих, хто відібрав у нас наші міста,
про міста, які помирають, ніби домашні тварини,

•  І

Ми говоримо про міста, в яких ми жили,
і які відходили в ніч, мов кораблі у зимове море,