•  ***********

Її втома була схожа до втоми старого трамваю,
Що поволі по рейках тягнув свої зимні вагони.

•  Скидати лахміття!

Світ ходить навшпиньки по довгих своїх коридорах,
Він сам у собі – задихається від метастазів –

•  2015

Рік важкий і бентежний по душах пройшовся, як лезо,
Перерізав, немов пуповину, надії і сни.

•  Посміхається мій прапращур…

Я не скиглю, бо й справді, нащо?
Спопелиться усе в мені –

•  Пам’яті небесної сотні

То не білі сніги, то птахи із чорними крилами,
То не сонце у небі, то сито із сірих хмар.

•  Осіння молитва

У прожилках неба –
Листя паркових кленів,

•  Невже це осінь?

Мій пане, це осінь знову? -
Так, осінь – осіння осінь…

•  Перестук серця

Ваш сум мене крильми
огорне, пане,

•  Мій пане....

Мій пане, вже до осені так близько.
В повітрі вже не пахне чебрецем.

•  Маленьким читачам...

У осінню зимну днину сніг летів із неба.
І маленький горобець попросив: «Не треба!

•  ЖІНКИ

Ми просто жінки. Ми просто живемо на світі.
Гортаємо дні, гаптуємо долю вікам.

•  Роздум

Погрівши руки, поблизу каміну
у цей, такий гарячий вечір літній,

•  Життєве...

Мене все менше і менше,
А літ - все більше і більше,

•  На вершині гори...

На вершині гори - просто сніг -
білий, наче крило янголине.

•  Над прірвою любові...

Там, де листя опадає долі,
Там, де сонця влітку не видати,

•  Виліпила...

Я виліпила із глини велике сонце весняне,
І в небо його, мов птаху, із рук своїх відпустила.

•  Погляд...

Туди, звідкіль вертаються птахи,
Ми дивимось задумливо і тихо,

•  Продовження розмови...

(в задумі, дивлячись у вікно)

•  Ти...

Ти мені давно вже відгримів
В той далекий травень затуманний.

•  Осіннє

За вікнами вже осінь бешкетує:
дощем сміється, ронить жовтий лист.

•  Навіяне життям...

У нього статків мало що було:
стара хатина і бездітна груша.

•  Вересневе...

У цьому осінньому глумі,
де годі шукать пошани,

•  Так часом дуже хочеться світанку...

Так часом дуже хочеться світанку,
Немов прозріння після темноти...

•  Поетам присвячується:

Поети теж марафонці
на довгих дистанціях долі,

•  Береза вишиває сонцю долю...

Туманний солод вистеляє стежку,
Оголена душа мовчить собі,

•  Здрастуйте, мамо...

Здрастуйте, мамо, довге мовчання моє -
Ріки років суєтно спливли в небокраї

•  Ми будемо?..

Ми будемо забуті чи почуті?
Ми будемо дрімати чи вести? -

•  Перше слово...

Перше слово. Воно...
Мов обрамлення зустрічі першої.

•  * * * * *

Ще трішки снігу і краплина смутку
і погляд твій крізь вчора - в глибину.

•  *****

Слухай, ти знаєш, а як зажевріла та мить? –
Мить воскресіння любові у шатах весняних.

•  А на тому березі...

А на тому березі, де літо
дві дороги - в весну і у зиму.

•  Між кроками...

Між кроками твоїми вже не час,
А тільки віддзеркалення тьмяніє.

•  Час... Стриптизер???

Час-стриптизер танцює перед нами –
Повільно зняв краватку і костюм,

•  * * * * *

Холодно. Вода закам’яніла.
Лічимо сніжинки та зірки.

•  «до» і «від»…

Перескладаю думки
стосами

•  * * *

Бреду по землі…Ось хутір. Сім хат. Та й усе.
Розквітли черешні. Дідусь сидить на ослоні.

•  Передріздвяне

Тихими кроками січень ступа по землі,
Ледве поскрипує сніг і срібляться дерева.

•  Дмухни на золу

Дмухни на золу. Хай ще потліє –
Дихання її таке важке,

•  Життя не має права на відпустку…

Життя не має права на відпустку…
Згорає сонце в хмарах дощових…

•  * * *

Хтось накинув шаль мені на плечі.
Озирнулась. Пане мій, це Ви?

•  Світла моя сонато...

Ніжність моя кришталева,
Велич моя незрима...

•  * * * * *

Осінь така бездонна,
ранок тепловрочистий,

•  Калачі для ведмежат

Ведмежатам у печі
допікались калачі.

•  Просвітлення...

Просвітлення світу, просвітлення думки - осінь
ступає на килим із жовто - гарячих фарб.

•  Все аж занадто просто...

А давай без подробиць...Занадто багато фарб
розтеклося в калюжі і попливло з дощами.

•  Счастье - в каждом взошедшем дне!

В миг, когда зажигается утро,
Распахни окно. Помолчи.

•  А правда, мій пане, що Ви ображатись не вмієте?

А правда, мій пане, що Ви ображатись не вмієте?
І крига розтопиться і воскресне любов!

•  * * *

Хто мене від мене порятує?
Пане мій, у Вас питаю, пане.

•  * * *

Зубожіння якесь зсередини,
Над серцями мости розведено.

•  * * *

Мій пане, люди всі такі чужі,
Вони холодні, наче океани.

•  Пане мій... (дубль №...)

Коли б мене спитали, пане мій,
Як я живу? Що б мала відповісти?

•  Багато не зна…

А тиша дзвінка, мій пане,
Скажіть, Вам вона близька?

•  Мій пане, завтра знову буде зустріч...

Вже пізно. І мені пора іти...
Мій пане, завтра знову буде зустріч.

•  Той божеволіє, боже…

А музика Вашого серця,
Мій пане, така тривожна,

•  Серйозність на обличчі...

Серйозність на обличчі – маска просто.
Мій пане, Вам вона не до лиця.

•  Я б Вам сказала, пане мій...

Я б Вам сказала, пане мій. Та ні.
Я промовчу. Як завжди. Так, як завжди.

•  Слова...

Слова гучні, фальшиві, боязкі,
Скажіть, вони потрібні для держави?

•  Помовч! Дай доказати!

Все традиційно - квіти і вино.
(Ця традиційність вже поперек горла).

•  * ** * ** *

Твій погляд - літо. Дотик твій - зима.
(два полюси злились в тобі одному).

•  Все традиційно...

Все традиційно - квіти і вино
І кави філіжанка пахне терпко.

•  Було і не було

Все якось так - було і не було.
(старий сусіда човга в темний вечір).

•  Повернення

На Україну повертає птах.
Відтрепетав. Відмислились надії.

•  * * * * *

Тремтять слова над келихом вина.
У серці спокій, наче по причастю.

•  * * * ** * * *

Розпатлане волосся. Білі пальці
І вільні кроки над верхівки скель.

•  * * ** * *

А посміхатись просто, наче жити,
у потяг Долі скласти всі думки.

•  * ** * ** *

Літо котить колесо житами,
Босий вовк мовчить в твоїй душі.

•  * * * * *

Горить трава в долонях у весни,
вогонь повзе повільно і упевнено.

•  * * *

Дощем в обличчя напівсонний день,
Закутався у хмари темно-сірі.

•  Відводиш погляд...

Відводиш погляд - це і є межа,
яку переступати вже не личить.

•  Зміни у серці стелю!

Чому в твоєму серці стільки буднів?
Їх, навіть, більше, ніж в календарі.

•  Привіт, акторе!

Привіт, акторе! Сцена – це життя.
І навпаки: життя для тебе – сцена.

•  Я - лиска...

Я – лиска-гітаристка. Знаю лад.
На кожного я маю компромат.

•  В янголів вечеря...

В янголів вечеря -
дзвонять дзвони.

•  Добрий день

І ведмежатко каже "Добрий день",
(коли ти це почути справді хочеш).

•  Душа воскресла!

Душа воскресла, бо Христос воскрес!
І у житті все буде по новому.

•  * * *

Димар курив у небо, кашляв в ніч.
Пригрів ворону, щоб жилось тепліше.

•  До мене сміється беззубий собака...

До мене сміється беззубий собака,
Мов час через шибку.

•  * * *

Між ніжністю і грубістю – півкроку,
Пів вироку і пів твоїх думок.

•  * * *

Три берези мовчки так зимують –
Білі хустки вкладено на плечі.

•  Просто ТИ

На цій землі нема тобі повторень.
Ти тут поодинокий екземпляр.

•  ***

Я вимиваю спогади дощем.
Стою під небом. Сльози – у калюжу.

•  * * *

О, не шукай легкого заробітку.
І як так можна? – Просто вбити квітку?

•  Стоп! Відзнято!

Теплі хмарки подиху твого
Зігрівають темну ніч осінню.

•  Вона

Вона торкнулася подихом
Пензля твого.

•  * * *

Підкрадався, мовчки брав за плечі
І ховав твій стан сумний в собі

•  * * *

Рибалки витягали з сітей рибу.
Вона ж так мовчки билася об лід

•  Твій світ

Твій світ, твій день і погляд ріже очі.
Яскрава тінь сипнула цукру в чай.

•  * * *

По хиткому мередіану
Йшла земля.

•  Слід важких копит

Надворі глупа ніч,
Хоч око виколи.

•  Ксерокопії посмішок

Її вважали безглуздою,
Їй просто усі дивувалися.

•  Увімкніть нам світ!

Ніч не спитала
Нас зустріла в лісі.

•  Все ходять по колу слони

Все ходять по колу слони
А ми ж не такі?

•  Не смій злукавити!

Розпечений вогонь палючих сонць,
Затихли хори у небес зіницях.

•  Життя без правил...

А зорям снилось сонце,
Сонцю-зорі.

•  ...-божевільне

Молочний суп. Їдальня. Білі стіни.
В піжамах і халатах перехожі.

•  ***

З берегами спопелілих хвиль
Розмовляють сонячні заграви.

•  ***

Кульки летіли в небо –
Сині, зелені, жовті

•  ***

Незвичайність весни
У очах, як літо, зелених.

•  ***

Вогнище, збентежене вітром,
Облизуючись, їло сіно

•  ***

Лимонне сонце, звабнику Дедала,
Чому таким сумним надвечір стало?

•  Ми разом втрьох...

Ми разом втрьох –
Ти я і світу шмат.

•  Цей сніг...

Цей сніг, як сон. Цей сон, що сніг.
Присіла думка біля ніг

•  ***

Висихають думки
на позлітках маленької зірки

•  Ці дві хвилини (Моєму дереву)

Ці дві хвилини у твоїх обіймах.
Тонкий парфум і вишуканий смак.

•  ***

Вранці. Біля дому.
Стався вибух.

•  Вже все цвіте!

Вже все цвіте -
Душа, сади, луги.

•  ***

Заглибитись в себе
І вудку кинути в душу.

•  ***

У малого кошеняти
Лапка перебита.

•  Мовчання...

Рука в руці
І слів не треба зайвих.

•  Зіграй мені, скрипалю

Зіграй мені, скрипалю, як колись
Так трепетно, так світло і незвично.