ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.13 08:17
ЦИКЛ "МЕСОПОТАМІЯ" (Додаток ІІ)


«АЛЕКСАНДР МАКЕДОНСЬКИЙ: ОСТАННІЙ ПАРАД НАПІВБОГА»

(драматичний ескіз у стилі шумеро-аккадського епосу, в трьох сценах)


Євген Федчук
2026.09.13 07:47
Спокійно земля Руська спочивала.
Бо ж князь її славетний Святослав
У степ далеко половців прогнав,
Їх стійбища у полі потоптали
Князі й велику здобич узяли,
Полон великий зі степів пригнали.
Тож земля Руська мирно спочивала…
Князі також вспокоєні б

Володимир Бойко
2026.09.13 06:46
У природному парку в Японії
І верблюди, і коні, і поні є.
На японські дива
Претендує москва,
Бо у неї права на Японію.

У злиден

Віктор Кучерук
2026.09.13 06:31
Минають безрадісно роки,
Але відчуваю, бува,
Що досі надія глибока
На краще у серці жива.
Неначе від написів титли
На дулах столітніх мортир,
Нікуди донині не зникли
Мої сподівання на мир.

хома дідим
2026.09.12 21:46
переконай себе у тім
що наша зустріч недаремна
що ти цього давно хотів
що цей момент є одкровенням
мовби сезон доречний день
і карусель чим не французька
що зачаровує дітей
проз таємниче слово дзуськи

Вячеслав Руденко
2026.09.12 21:04
Рука ще пестить Фаберже,
Крихке й примарне береже,
В густе пірнає бланманже —
Тоді і прісно.

Немов Каафи* у Пейсах,
Чи сподік* сподівань і Птах —
Синиць, відтанулих в снігах,

Ольга Садкова
2026.09.12 21:01
Понеділок. Час до школи
але Грицик трохи кволий.
В «Сталкера» до ночі грав,
не торкався інших справ.

Де наплічник, не згадає,
— Може, бачив хто? — питає.
Сердяться і мама, й тато:

Борис Костиря
2026.09.12 13:06
До давніх каменів я припадаю
І чую шепіт із глибин віків.
Середньовічний замок - вхід до раю,
Але ключів немає від замків.
Я чую гул віддаленої битви,
Промови, клятви, навіжений шал,
Відлуння стародавньої молитви.
Запрошує історія на бал.

Світлана Пирогова
2026.09.12 12:52
Хоч хилить вітер стебла до стебла,
І тирсу нагинає аж до млості,
Осіннє сонце - часточка тепла,
Як міні-літо зігріває простір.

Радіє вересневий сонцелюб,
Бо золотаві кучері шле сонце.
І для душі якийсь незвичний люкс,

Віктор Кучерук
2026.09.12 06:15
Душу змучує тривога,
Серце стиснув міцно страх, -
Потяглась моя дорога
По небажаних місцях.
Тут, де палиці в колеса
Уставляють через день,
То не в захваті від п'єси,
То байдужі до пісень.

хома дідим
2026.09.11 20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог

Ірина Вовк
2026.09.11 18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)

«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.

С М
2026.09.11 16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?

Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім

Ольга Садкова
2026.09.11 15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.

По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.

Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.

Марія Дем'янюк
2026.09.11 13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.

Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!

Борис Костиря
2026.09.11 12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.

Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Катя Тихонова / Вірші

 Дмухни на золу
Дмухни на золу. Хай ще потліє –
Дихання її таке важке,
Наче у самотньої повії,
Що од кашлю втомлена. Кхе… Кхе…

Дмухни! Застрибають теплі іскри,
Замовчить у кухлику вода.
На столі – вечеря зимна в мисці,
А вона не їсть. Лежить бліда.

Полум’я малими язичками,
Ледь помітно переллється в дим.
Як же легше: не прийти до тями
Чи пожити завтрашнім, новим?

Все згасає. І тепло останнє
Огортає тіло. Гріє ледь.
А Господь прощає, стерши грані,
І лікує душу - хвору в смерть.

Згасло… І жаринки стали зимні
(Завтра ще розпалимо вогонь!)

А життя – воно слабке чи сильне?
Темно. І не б’ється пульс до скронь.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Світлана Луцкова 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-25 09:41:30
Переглядів сторінки твору 5359
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.749 / 5.25  (4.782 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.506 / 5  (4.721 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.08.16 16:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-25 11:05:18 ]
Катю, вибачайте, але чому "зола"??? Є ж гарне українське слово "попіл"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 12:57:04 ]
Тоню, зола - не менш гарне українське слово :)(колись наші прабабусі золили білизну)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 07:56:34 ]
Антоніно, якби це був, навіть, русизм, я б подумала, перш ніж вносити корективи, тому що, поетичні рядки творяться не олівцем, а душею. Але це давнє українське слово. Світлана першою відповіла на Ваш коментар, за це їй я щиро вдячна. Давайте частіше зазирати до словників!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-10-25 12:00:56 ]
Катрусю!
Душевності-ліричності у Вас на всіх спраглих землян досить...
Добре змерзлим біля Вас. :)

Але, Сонечко, не дозволяйте собі не-рим у класному римованому вірші: ПЕРЕПОВЗЕ/ІЩЕ, ЗІГРІВА/ГРІХА... ПРОЩАЄ/ОСТАННЄ...:

Полум’я малими язичками,
Ледь помітно в дим переповзе.
Як же легше: не прийти до тями
Чи пожити ще і ще, і ще?

Все згасає. І тепло останнє
Доторкає тіло. Зігріва.
А Господь прощає. Всім прощає.
І лікує душу від гріха,

- і він буде досконалим, як і Ваша любов до світу: з парними, а не одинокими ручками-лапками, вушками, очками...
Адже вірш - енергетично жива істота.

А тут ці краплі дьогтю в Таку бочку меду!..
Тим більше, що Ви вмієте!..

А ну бистренько виправляти-доробляти!
І більш ніколи такого собі не дозволяти!..

Зі щирою симпатією

Ігор Павлюк. :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 07:58:18 ]
Ігоре, дякую! Хоч із запізненням, але вношу зміни...
Кращі чи гірші - Вам судити.

Гарного дня!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 13:05:17 ]
Катрусю, Ваша поезія дуже "магнітно-притягуюча". Я частенько біля неї гріюся - зігріва, зігріва!.. Легенько "здмухніть золу" у деяких місцях, як радять корифеї :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 08:00:18 ]
Це добре, що ми маємо біля кого грітися духовно, Світлано, - на сайті горить багато поетичних вогників. Дякую! Заходьте ще у гості!
З повагою - Катя Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 16:41:59 ]
Вірш щемний, Катеринко, мені подобається.
З зауваженями інших згодна. Можна трохи вдосконалити і вийде ще краще.
Головне, що в Вас є жаринка в душі.
З ніжністю,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 08:01:16 ]
:)
З найкращими побажаннями - К.Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-25 22:00:57 ]
Катрусю, щось таке сумненьке тобі написалось, філософське. То все осінь, певно... :)
Я не впевнений, але хіба у слові дмухнИ наголос не на останньому И має бути. ДмУхити, але дмухнУ, дмухнИ?
Доторкає тіло - Ледь торкає (ког, чого?) - ТІЛА.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 08:09:39 ]
Ярославе, справді осінь впливає так...
Все-таки, думаю, що наголос повинен бути на У дмУхнути.
Дякую за підтримку і поради!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 20:35:18 ]
Катрусю, від нашої з Вами думки наголос в словах
дмухнИ
дмухнУ
дмухнЕш - не зміниться, він тут на останньому складі, дивно, що Ви за цей час не перевірили цього. Не розслабляйтесь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-13 19:39:32 ]
Дівчина всміхається ласкаво,
Але віршики такі сумні.
Мабуть одиноко вечорами,
Бо пройшли давно весняні дні...

Вірш сподобався...