ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2026.10.28 19:37
Круг*, рампа, зал,
штанкет софіта,
дзеркал портал,
туман залито.

За планом план,
своя куліса,
планшет, карман,

Борис Костиря
2026.10.28 17:20
Колись перегорнуть останню сторінку
Великої творчості, гулу життя,
Фатальної флейти чумного століття,
Яка уповільнює серцебиття.
Великі події і твори великі
Злились в цьому місці, немов контрапункт.
Зібрались актори і блазні столикі
На площі, щоб з

Артур Курдіновський
2026.10.28 15:15
БЕЗ ТЕБЕ (глоса)

Як порожньо та сумно восени!
Ані душі навколо. Тільки листя
З журбою повінчалося у місті...
На хвилях нескінченної війни,
Коли від долі - біль та стусани,
А від людей - лихі моря підлоти,

Вячеслав Руденко
2026.10.28 13:56
Ламає розум полум’яний
Звитяжний погляд пломінкий,
В червоне листя між туманів
Ховає вогкість чорних вій.

В кутах сандалових, у грозах,
Від’ємних від сльози дощів,
У ластовинні верболозу,

Володимир Бойко
2026.10.28 11:55
Московитам нічого втрачати окрім кайданів, наготованих на інших. Хтось ділить останню скибку хліба, а хтось ділить світ. Людяними можуть бути і люди з невисоким інтелектом і, на жаль, навпаки. Із ворогами розстатися важче, ніж із друзями. «Де

Юрій Гундарів
2026.10.28 11:54
Сьогодні, 28 жовтня, у Михайлівському соборі в Києві відспівали українського воїна.

Десять днів тому під час виконання бойового завдання в районі Авдіївки загинув 21-річний студент КНЕУ імені Вадима Гетьмана та військовий Олександр Чижов на позивний "

Віктор Кучерук
2026.10.28 07:07
За гроші ніколи не змушуй
Поета зректися лиця, -
Поет обслуговує душі,
Словами лікує серця.
Поету потрібно літати
І віршами зцілювать світ,
А слово за статки чи плату
Помре, не залишивши слід.

хома дідим
2026.10.27 23:18
про що було воно тоді
коли життя світліш одверте
із відчуттями холодів
ставало загадково стерпним
відбитком на віконній шибці
у місті наче іншим ледь
з його скарбами у крамницях
в очах доросліших дітей

С М
2026.10.27 21:41
Свій, чужий
Всі ми, урешті, ординарні типажі
Я і ти
Бог відає, що вибір зовсім не простий

Із тилу кричали «У бій!»
Але гинув перший ряд
Сидить генерал, посуває війська

Світлана Пирогова
2026.10.27 21:29
Шарудить ще...знеможене листя кленове,
Хоч ввібрало у собі іржавість буття.
Лиш почути б твоє сокровенності слово,
Що дозріє глибинно з саков почуття.

Певно, тихо з дощем над оголеним кленом,
Де розхристана правда бентежних років,
Віднайдеш для св

Вячеслав Руденко
2026.10.27 17:19
Сни стрімкі, недавні, полохливі,
Степові, між вогкого піску, —
Баби вапнякові пустотливі,
Коники руді на колоску.

Кураю вирують перші квіти,
Ночви начиняють для добра,
Погляди грайливі, ніби діти,

Ігор Шоха
2026.10.27 15:53
Кебеті можна дорікнути
не раз на нашому віку,
що важко ув’язати сутні
причини й наслідки майбутні,
«та ясно, навіть, їжаку» –
організатори кориди
це «їхні воші й наші гниди»
у божевільному краю,

Борис Костиря
2026.10.27 13:24
Самотня вишня край паркану
Цвіте, та цвіт її новий.
Мов наречену з-за туману,
Її украв неситий змій.

Краса беззахисна, могутня
І пробиває мур тюрми.
Самі криваві, люті гуни

Віктор Кучерук
2026.10.27 06:09
Прибоєм днів утомлені роки
В минулому осіли, наче в мулі
Піску дрібні крупини затонулі
Чи в голові старі якісь думки.
Завжди шліфує грані самоти
Ріка життя, яка не знає спину
І вимиває кожної хвилини
Усе, що зміг чомусь уберегти.

Артур Сіренко
2026.10.26 23:08
Ніщо не намарне.
Я здогадався про це,
Але мовчав,
Бо осінь надто відверта,
Бо бронзовий ніж жовтня
Розтинає хлібину парадоксів,
Шал теплих днів
Холоне скипілим чайником

Іван Потьомкін
2026.10.26 19:16
Як плинуть сльози, хустинкою їх витирають,
Як кров тече, з губками поспішають,
Але як дух сочиться під тиском,
Не біжать одразу з рукою щирою,
Допоки Господь сам не витре
Блискавки блиском.
-Тоді лиш допіру.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Віталій Татленко
2026.10.28

Микола Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08

Михайло Укран
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Катя Тихонова / Вірші

 Дмухни на золу
Дмухни на золу. Хай ще потліє –
Дихання її таке важке,
Наче у самотньої повії,
Що од кашлю втомлена. Кхе… Кхе…

Дмухни! Застрибають теплі іскри,
Замовчить у кухлику вода.
На столі – вечеря зимна в мисці,
А вона не їсть. Лежить бліда.

Полум’я малими язичками,
Ледь помітно переллється в дим.
Як же легше: не прийти до тями
Чи пожити завтрашнім, новим?

Все згасає. І тепло останнє
Огортає тіло. Гріє ледь.
А Господь прощає, стерши грані,
І лікує душу - хвору в смерть.

Згасло… І жаринки стали зимні
(Завтра ще розпалимо вогонь!)

А життя – воно слабке чи сильне?
Темно. І не б’ється пульс до скронь.

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Світлана Луцкова 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-25 09:41:30
Переглядів сторінки твору 5446
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.749 / 5.25  (4.782 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.506 / 5  (4.721 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.08.16 16:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-25 11:05:18 ]
Катю, вибачайте, але чому "зола"??? Є ж гарне українське слово "попіл"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 12:57:04 ]
Тоню, зола - не менш гарне українське слово :)(колись наші прабабусі золили білизну)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 07:56:34 ]
Антоніно, якби це був, навіть, русизм, я б подумала, перш ніж вносити корективи, тому що, поетичні рядки творяться не олівцем, а душею. Але це давнє українське слово. Світлана першою відповіла на Ваш коментар, за це їй я щиро вдячна. Давайте частіше зазирати до словників!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-10-25 12:00:56 ]
Катрусю!
Душевності-ліричності у Вас на всіх спраглих землян досить...
Добре змерзлим біля Вас. :)

Але, Сонечко, не дозволяйте собі не-рим у класному римованому вірші: ПЕРЕПОВЗЕ/ІЩЕ, ЗІГРІВА/ГРІХА... ПРОЩАЄ/ОСТАННЄ...:

Полум’я малими язичками,
Ледь помітно в дим переповзе.
Як же легше: не прийти до тями
Чи пожити ще і ще, і ще?

Все згасає. І тепло останнє
Доторкає тіло. Зігріва.
А Господь прощає. Всім прощає.
І лікує душу від гріха,

- і він буде досконалим, як і Ваша любов до світу: з парними, а не одинокими ручками-лапками, вушками, очками...
Адже вірш - енергетично жива істота.

А тут ці краплі дьогтю в Таку бочку меду!..
Тим більше, що Ви вмієте!..

А ну бистренько виправляти-доробляти!
І більш ніколи такого собі не дозволяти!..

Зі щирою симпатією

Ігор Павлюк. :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 07:58:18 ]
Ігоре, дякую! Хоч із запізненням, але вношу зміни...
Кращі чи гірші - Вам судити.

Гарного дня!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 13:05:17 ]
Катрусю, Ваша поезія дуже "магнітно-притягуюча". Я частенько біля неї гріюся - зігріва, зігріва!.. Легенько "здмухніть золу" у деяких місцях, як радять корифеї :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 08:00:18 ]
Це добре, що ми маємо біля кого грітися духовно, Світлано, - на сайті горить багато поетичних вогників. Дякую! Заходьте ще у гості!
З повагою - Катя Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 16:41:59 ]
Вірш щемний, Катеринко, мені подобається.
З зауваженями інших згодна. Можна трохи вдосконалити і вийде ще краще.
Головне, що в Вас є жаринка в душі.
З ніжністю,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 08:01:16 ]
:)
З найкращими побажаннями - К.Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-25 22:00:57 ]
Катрусю, щось таке сумненьке тобі написалось, філософське. То все осінь, певно... :)
Я не впевнений, але хіба у слові дмухнИ наголос не на останньому И має бути. ДмУхити, але дмухнУ, дмухнИ?
Доторкає тіло - Ледь торкає (ког, чого?) - ТІЛА.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 08:09:39 ]
Ярославе, справді осінь впливає так...
Все-таки, думаю, що наголос повинен бути на У дмУхнути.
Дякую за підтримку і поради!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 20:35:18 ]
Катрусю, від нашої з Вами думки наголос в словах
дмухнИ
дмухнУ
дмухнЕш - не зміниться, він тут на останньому складі, дивно, що Ви за цей час не перевірили цього. Не розслабляйтесь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-13 19:39:32 ]
Дівчина всміхається ласкаво,
Але віршики такі сумні.
Мабуть одиноко вечорами,
Бо пройшли давно весняні дні...

Вірш сподобався...