ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарєв
2025.09.07 14:19
Росіяни традиційно заявляють, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п

Іван Потьомкін
2025.09.07 12:38
Уже прощаються із листям дерева,
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д

Олександр Сушко
2025.09.07 07:01
https://www.facebook.com/share/p/1G79yWG3eF/

Віктор Кучерук
2025.09.07 05:44
Жінки красиві втомлюють мій зір
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б

Юрій Лазірко
2025.09.06 22:40
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох

Борис Костиря
2025.09.06 21:50
Я в'язну в снігах, ніби в пісках часу.
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,

С М
2025.09.06 13:49
Синій хліб не їж, матимеш недуг
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках

О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний

Віктор Насипаний
2025.09.06 12:39
Ще день висить на сонця цвяшку.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.

Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.

М Менянин
2025.09.06 11:59
Каже батько: годі, сину!
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину:
Боже зранку, всім по чину!

06.09.2025р. UA

Віктор Кучерук
2025.09.06 07:19
І уявити не можу
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.

Володимир Бойко
2025.09.06 02:51
Повзучі гади теж літають, якщо їх добряче копнути. Тим, що живуть у вигаданому світі, краще там і помирати. Хочеш проблем собі – створи проблеми іншим. Не дикун боїться цивілізації, а цивілізація дикуна. Люди якщо і змінюються, то не в кращий

Борис Костиря
2025.09.05 21:30
Мене жене гостроконечний сніг,
Мов кара неба чи лиха примара.
Як Жан Жене, наздоганяє сміх.
Примарою стає гірка омана.

Мене жене непереможний сніг.
Він вічний, він біблійний і арктичний.
Сніг падає, немовби пес, до ніг

Ярослав Чорногуз
2025.09.05 16:40
Зелен-листя поволеньки в'яне,
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.

Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу

Володимир Ляшкевич
2025.09.05 11:18
Ця ніч,
зла ніч -
зліт Зла!

І чорнота
із-зусебіч
наповза!

Віктор Кучерук
2025.09.05 09:33
Життю радію, мов дитина,
І щиро тішуся щодня,
Що в хату пнеться без упину
Моя турботлива рідня.
Найближчим людям небайдуже
В яких умовах я живу, –
Що тре робити швидко й дружно,
Аби лишався на плаву.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.05 08:09
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Карнавал пон
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ірина Єфремова
2025.09.04

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Катя Тихонова / Вірші

 Дмухни на золу
Дмухни на золу. Хай ще потліє –
Дихання її таке важке,
Наче у самотньої повії,
Що од кашлю втомлена. Кхе… Кхе…

Дмухни! Застрибають теплі іскри,
Замовчить у кухлику вода.
На столі – вечеря зимна в мисці,
А вона не їсть. Лежить бліда.

Полум’я малими язичками,
Ледь помітно переллється в дим.
Як же легше: не прийти до тями
Чи пожити завтрашнім, новим?

Все згасає. І тепло останнє
Огортає тіло. Гріє ледь.
А Господь прощає, стерши грані,
І лікує душу - хвору в смерть.

Згасло… І жаринки стали зимні
(Завтра ще розпалимо вогонь!)

А життя – воно слабке чи сильне?
Темно. І не б’ється пульс до скронь.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Світлана Луцкова 5.25 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-25 09:41:30
Переглядів сторінки твору 4943
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.749 / 5.25  (4.782 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.506 / 5  (4.721 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.08.16 16:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-25 11:05:18 ]
Катю, вибачайте, але чому "зола"??? Є ж гарне українське слово "попіл"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 12:57:04 ]
Тоню, зола - не менш гарне українське слово :)(колись наші прабабусі золили білизну)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 07:56:34 ]
Антоніно, якби це був, навіть, русизм, я б подумала, перш ніж вносити корективи, тому що, поетичні рядки творяться не олівцем, а душею. Але це давнє українське слово. Світлана першою відповіла на Ваш коментар, за це їй я щиро вдячна. Давайте частіше зазирати до словників!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-10-25 12:00:56 ]
Катрусю!
Душевності-ліричності у Вас на всіх спраглих землян досить...
Добре змерзлим біля Вас. :)

Але, Сонечко, не дозволяйте собі не-рим у класному римованому вірші: ПЕРЕПОВЗЕ/ІЩЕ, ЗІГРІВА/ГРІХА... ПРОЩАЄ/ОСТАННЄ...:

Полум’я малими язичками,
Ледь помітно в дим переповзе.
Як же легше: не прийти до тями
Чи пожити ще і ще, і ще?

Все згасає. І тепло останнє
Доторкає тіло. Зігріва.
А Господь прощає. Всім прощає.
І лікує душу від гріха,

- і він буде досконалим, як і Ваша любов до світу: з парними, а не одинокими ручками-лапками, вушками, очками...
Адже вірш - енергетично жива істота.

А тут ці краплі дьогтю в Таку бочку меду!..
Тим більше, що Ви вмієте!..

А ну бистренько виправляти-доробляти!
І більш ніколи такого собі не дозволяти!..

Зі щирою симпатією

Ігор Павлюк. :)




Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 07:58:18 ]
Ігоре, дякую! Хоч із запізненням, але вношу зміни...
Кращі чи гірші - Вам судити.

Гарного дня!
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 13:05:17 ]
Катрусю, Ваша поезія дуже "магнітно-притягуюча". Я частенько біля неї гріюся - зігріва, зігріва!.. Легенько "здмухніть золу" у деяких місцях, як радять корифеї :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 08:00:18 ]
Це добре, що ми маємо біля кого грітися духовно, Світлано, - на сайті горить багато поетичних вогників. Дякую! Заходьте ще у гості!
З повагою - Катя Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2009-10-25 16:41:59 ]
Вірш щемний, Катеринко, мені подобається.
З зауваженями інших згодна. Можна трохи вдосконалити і вийде ще краще.
Головне, що в Вас є жаринка в душі.
З ніжністю,
Таня


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 08:01:16 ]
:)
З найкращими побажаннями - К.Т.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-25 22:00:57 ]
Катрусю, щось таке сумненьке тобі написалось, філософське. То все осінь, певно... :)
Я не впевнений, але хіба у слові дмухнИ наголос не на останньому И має бути. ДмУхити, але дмухнУ, дмухнИ?
Доторкає тіло - Ледь торкає (ког, чого?) - ТІЛА.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-28 08:09:39 ]
Ярославе, справді осінь впливає так...
Все-таки, думаю, що наголос повинен бути на У дмУхнути.
Дякую за підтримку і поради!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-11-05 20:35:18 ]
Катрусю, від нашої з Вами думки наголос в словах
дмухнИ
дмухнУ
дмухнЕш - не зміниться, він тут на останньому складі, дивно, що Ви за цей час не перевірили цього. Не розслабляйтесь :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-11-13 19:39:32 ]
Дівчина всміхається ласкаво,
Але віршики такі сумні.
Мабуть одиноко вечорами,
Бо пройшли давно весняні дні...

Вірш сподобався...