ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.14 17:29
Так сонце смажить невідступно
У гладіаторських боях,
Жорстоко, хижо і підступно
В далеких вигаслих краях.

Так прямо воїну у вічі
Воно палає, ніби меч.
І стяг далекого сторіччя

Олександр Сушко
2026.06.14 11:25
Анатолій Матвійчук

Найгірше - коли нездари судять Митця...

Плювати в спину Геніям не треба,
Коли вони за небокрай ідуть!
Бо душі їх здіймаються у Небо,
І в тім, напевно, є найвища суть.

Кока Черкаський
2026.06.14 11:13
Я постукав в двері Бога,
Зранку, у неділю.
- Чи ти, Боже, віриш в мене?
Він спросоння:
- Ні, не вірю!

Ти є вигадка учених,
Пустота наполовину,

Вячеслав Руденко
2026.06.14 09:48
Пісок сховався у рогожу.
З’явились - Діккенс і вовки.
Жебрак гомілки сон тривожить,
Готує з кістки поплавки.
Гарцюють коники в коноплях
Промовлю я тобі: - Дивись!-
Вогонь вже їсть життя голоблю
І дим націлися кудись…

Тетяна Левицька
2026.06.14 07:48
Реквієм страждання
відлунало скерцо.
Стихнуло мовчанням
в порожнині серця.
Боже, як жахливо
втратити колишнє...
Ми ж були щасливі,
як буяли вишні

С М
2026.06.14 07:24
Сонний алігатор у полуденнім сонці
Побіля річки як-ото зазвичай у сторонці (о ні)
Хоче своє віскі
Хоче свої чаї
Але хоч що завгодно та мене не хчи
О ні

О ні я бував там доволі

Віктор Кучерук
2026.06.14 06:25
Щоби стан покращивсь зранку -
Треба чаю випить склянку,
Бутерброда скуштувати,
Щоб порадувати матір
Дуже гарним апетитом
Та у школі бути ситим.
14.06.26

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Катя Тихонова / Вірші

 Життя не має права на відпустку…
Життя не має права на відпустку…
Згорає сонце в хмарах дощових…
У грудях серце б’ється теплим згустком,
А завтра, що? – Веселка? Може, сніг?
Чи буде пелюстковість надосіння?
Чи провесінь струмками забринить?
Так гаряче і так, водночас, зимно
На зламі митей, років і століть…
Життя це злива? – ми без парасолі,
І заховатись ніде, ніде впасти.
(А бабця лущить край зими квасолю
І край весни пече востаннє паску…)
І так щемливо спогади горять
Вогнем нетлінним, тим, що не минає.
Іскринки все мигтять, мигтять, мигтять
У них чомусь шматок єства згорає.

Примхлива панна доля…Чи не так? –
То натовп, то застигла дика пустка.
Дивлюсь у небо – світла синь в очах.
Життя ж не має права на відпустку.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2009-10-18 20:38:27
Переглядів сторінки твору 6083
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.559 / 5.5  (4.782 / 5.38)
* Рейтинг "Майстерень" 4.543 / 5.5  (4.721 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.684
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.08.16 16:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 20:43:54 ]
:)
От молодець, Катрусю!..
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-18 20:45:51 ]
Дякую за підтримку, Ігоре!!! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
(Л.П./Л.П.) [ 2009-10-18 22:06:59 ]
Все правильно - годинник тікає, життя тече... Сподобався вірш...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-24 12:20:32 ]
Хочеться, щоб годинник тікав не так швидко... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-10-18 22:47:21 ]
Дякую, Катю, защеміло на серці,
хоча й не сподівалася, що така сентиментальна :))
...ніде впасти... – цей вираз, може, якось замінити? бо злива не примушує падати, тобто, якось виривається із асоціативного ряду, НМСД :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-24 12:21:32 ]
Дякую, Василинко! Погоджуюся із зауваженнями. Доопрацюю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роман Коляда (Л.П./М.К.) [ 2009-10-19 00:18:33 ]
З приводу "ніде спасти" згоден з ВВІ, а от щодо вірша загалом - я у захваті. Ніжно, глибоко, щемно...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-24 12:21:54 ]
Дякі...:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2009-10-24 11:25:03 ]
В тебе дуже цікаве світосприйняття, Катруська!!!
5.5 :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катя Тихонова (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-24 12:22:50 ]
Ваше звертання, Панно, навіяло спогади. Творіть!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2009-10-25 22:23:02 ]
Молодчина, Катрусю. На одному подиху написано, твір сподобався. Стосовно "впасти" - як на мене - не обов`язково щось тут змінювати, бо мова ж тут зовсім не про дощ йде, а в житті і так буває, що не маєш права впасти, і місця такого нема, і шансів також...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Савельєва (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-22 14:19:37 ]
Абсолютно з вами згідна:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Вільний (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-29 17:56:27 ]

Підтримую!!!


Гори, вітер, білий сніг,
Ти на лижах ти летиш,
Швидше, швидше – нема міри,
Мене поглинула стихія.
(Мені не хватає адреналіна).
***
Зелені смереки під білою шапкою,
Сонце сяє дзвенить аж душа,
Мороз з тріскотом трасу укріплює,
Дорогу мого життя.
***
І все мені десь до лампочки,
Важливе тільки оте відчуття,
Коли з неймовірною швидкістю,
Повз життя пролітаю я.
***
Може варто спинитись, задуматись,
Проте куди лечу я,
Але стихія не дає оговтатись,
Важливе тільки оте відчуття,
Що заставляє нас рухатись,
Вперто летіти вперед
І краще нам не спинятись,
Бо то може останній злет..
***
Кров закипає у венах,
Гуркоче десь аж у висках,
Пульсує на дорогах вселенної,
Наше нікчемне життя.