Автори /
Юрко Семчук (1964)
|
Огляди ⁄ Переглянути все відразу
•
Сонячні діти
•
Вічні хлопчики
•
Ніцше би плакав
•
Ангел Т
•
Євангеліє од Марії.
•
***
•
Зона.
•
Екстемпорале.
•
Оцифровані фантоми.
•
Посвята велосипедистам*
•
***
•
Коралі Самоти.
•
Гадес
•
***
•
Вирій.
•
УПОСЛІДЖЕНІ
•
Лінії долі.
•
Нерозділене кохання.
•
***
•
шовковий сон
•
ЗИГЗИЦІ
•
УПОКОЄНИЙ
•
*************
•
ВІРТУАЛЬНЕ ЗНАЙОМСТВО
•
Віддзеркалення в іконостасі (хіазма).
•
Осамотілий мандрівець.
•
Остання картина Ван Гога.
•
****
•
НЕДОБИТОК
•
КОХАНЕЦЬ НОЧІ
•
Ефект метелика.
•
****
•
Повінь 2008.КППЗаросляк
•
Розманіжений Пегас.
•
КРИЗА СЕРЕДНЬОГО ВІКУ
•
ТИ ХТО?
•
КРУТИ:ЗРАДЖЕНІ ДІТИ
•
СОНЦЯ МОГО ПЛЯМИ
•
МОЯ ВІТЧИЗНА...
•
МАКОВЕ ПОЛЕ
•
НОВОЗРОДЖЕННЯ
•
ЧОРНА ЗІРКА
•
СПОЧАТКУ БУЛО СЛОВО, ПОТОМУ РЕЧЕННЯ...
•
УЧОРА В КЛЮБІ СКОРО БУДУТЬ ТАНЦІ?
•
ТЕЛЕВІЗІЯ
•
ОСТАННІЙ РУБІЖ
•
Дощ.
•
Пугало.
•
Затихла Україна.
•
Січові стрільці
- А калачики любить Сонце?
- Звісно, доню, прийде весна.
- Звісно, доню, прийде весна.
Мені, ледь шістнадцять… а, Сонце…
Щілини в криївці залляли дощі.
Щілини в криївці залляли дощі.
Вона снила йому щоночі,
Коли день упізнав, допіру,
Коли день упізнав, допіру,
Хмар розтріпаних часом ілюзій
Вітер сумнівів рвав застороги,
Вітер сумнівів рвав застороги,
На пір’ї сизобоких снів
стрічали посміхи чеширські?
стрічали посміхи чеширські?
Хто мліє бовваном, хто тішиться тванню, –
А я в сріблі ночі зрікаюсь!
А я в сріблі ночі зрікаюсь!
Йой, горе. Ой, Божечку. Жах.
Кушпела безмовного марева,
Кушпела безмовного марева,
Світів розхристане дозвілля
На перехняблених віках,
На перехняблених віках,
Сновид розгублені блукання
Безбаш усталених світах –
Безбаш усталених світах –
Коли летить у вічі Сонце:
І мерехтить
І мерехтить
Шпаки шмагали шугу неба,
Скресала крадемці весна -
Скресала крадемці весна -
То не дощі, навскіс шмагали біллю,
То білий сніг, знемоги крижанів
То білий сніг, знемоги крижанів
Хай розійдуться ті, що навзаєм, –
попід руки вхопившись –
попід руки вхопившись –
на розгублених зашморгах ночі
у голизні гадюччя гілляччя
у голизні гадюччя гілляччя
Знемощілі дощі
у люстерках калюж
у люстерках калюж
У чужинецькім ґелґотінні
Остови ніжно-букви “г”
Остови ніжно-букви “г”
Ти в тенетах солодких злуди...
Усвідомлення прийде потім,
Усвідомлення прийде потім,
Хорі сни знекровлених коралів
Покотом, подалі з нитки доль
Покотом, подалі з нитки доль
отак би й пролетіти, розчинитись
тужливим криком, десь, в отаві снів,
тужливим криком, десь, в отаві снів,
мені тільки дивитися в пащу вікна
за котрою ростуть хризантеми
за котрою ростуть хризантеми
На скронях іній
зиму нагадав,
зиму нагадав,
Завербоване поле
колосилося смертю,
колосилося смертю,
Чому ся сльота погуком на віях
Бринить сльозою, ледь тамує крик,
Бринить сльозою, ледь тамує крик,
Як дивно доторкатись
твоїх скронь
твоїх скронь
Барвиста ніч татуювання
Чорнильних натяків хреста
Чорнильних натяків хреста
Ота вовчиця, що під Осмолодою,
Стогнала, передвісниця біди,
Стогнала, передвісниця біди,
В ультрамарині квадратових снів
скручені в'язи шаленцю Ван Гога…
скручені в'язи шаленцю Ван Гога…
Зима, дощило спозаранку,
А по обіді сипав сніг,
А по обіді сипав сніг,
− Ми пабєділі! −
тремтіли медалі.
тремтіли медалі.
Закохай, кохана, закохай;
Скрес збури на річищі Юдолі,
Скрес збури на річищі Юдолі,
Пилок сердечний метельнув метелика,
од запалу здригнулося крило
од запалу здригнулося крило
Ув небесних лакунах пам’яті
Ледь гайнув десь означений спогад
Ледь гайнув десь означений спогад
Сизий смуток дощу
зазирав у віконце недолі,
зазирав у віконце недолі,
- Ей! - кричав, - ходи, тебе напою!
Кінь іржав, хитав Небесне Море.
Кінь іржав, хитав Небесне Море.
Тернова терпкість “Партеніту”,
Вишневий присмак на устах
Вишневий присмак на устах
спитав Чорний Янгол,
якось, уві сні.
якось, уві сні.
скорботним клином гук
розкраяв туги небо
розкраяв туги небо
Мені роси сипали за карк,
Сонце зайчиками гралося в траві,
Сонце зайчиками гралося в траві,
На путівці
несправджених надій
несправджених надій
Ти на відстані
заснулої артерії,
заснулої артерії,
Приведи мене до річки
Утоплення,
Утоплення,
Ти прийшла сьогодні уві сні, як завше,
В чорне вбрана, до грудей припала,
В чорне вбрана, до грудей припала,
ми, колись, коли були маленькі,
як Сонце на небі, білі, білі кульки,
як Сонце на небі, білі, білі кульки,
Пекельний спомин зиркав у віконце,
Тремтіли крила туги у дверях,
Тремтіли крила туги у дверях,
Сонми риб’ячих очей телющились,
Завмирали у акваріумі видива,
Завмирали у акваріумі видива,
Вони. Оті,
що покручем зміїлись,
що покручем зміїлись,
Пасмами
печалі
печалі
В чужому світі самотів,
Нашіптуючи лихо
Нашіптуючи лихо
Сей день спекотний у шкільній програмі,
Потому, як мине зо триста літ,
Потому, як мине зо триста літ,
Січові стрільці.
Ми в полях бойовищ загубились,
Ми в полях бойовищ загубились,
Огляди