ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.09.05 18:40
Чи Південний Буг, чи Джаггер,
Чи палаццо Ручеллаї
Вздовж рамен часу відваги,
У полоні дармограю…
Бубонці біжать по колу,
Серце пнеться до яруги,
Там, де духи волошкові
Краще, ніж прудкі папуги!

Кока Черкаський
2026.09.05 13:20
був ліс

несправжній але ліс
були дерева кущі
непролазні хащі
дикий виноград плющ
була вереснева шипшина
були птахи зайці

Борис Костиря
2026.09.05 13:05
Спресований час у секунди, години.
Спресований дух у фортеці хвилини
Чекає надійної, світлої днини,
Аби проспівати пісні горобини.

Спресована вічність у долі секунди.
Її затискають в майстерні чи кузні.
Ми підемо точним протореним курсом.

Тетяна Левицька
2026.09.05 11:29
Ти знаєш, любий, ще живу,
якщо це можна так назвати.
Кошу жагучу кропиву
і вимітаю горе з хати.

Я ще тримаюся за тих,
хто заховав у душу втрати.
Ще є кому подать води

Ірина Вовк
2026.09.05 11:05
«ОСТАННІЙ ДЕНЬ ПОМПЕЇ: Гнів Везувію»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Пліній Молодший – свідок катастрофи, що втілює пам'ять історії.
Марк – гордий римський патрицій, засліплений власним багатством.
Юлія – йог

Віктор Кучерук
2026.09.05 07:16
І спалахи, і гуркоти,
І гар їдкий пожеж,
А ти, життям затурканий,
Утомлено живеш.
Вздовж згарищ, межи вирвами,
Повз ці й оті пости, -
Продовжуєш настирливо
То їхати, то йти.

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:24
Осене! До тебе простягну
Те, що написали руки втомлені.
Я почув незайману весну
У голосовому повідомленні.

Це - відлуння молодих років,
Де бажанням пахли трави скошені.
Та чому за стіл я раптом сів

Артур Курдіновський
2026.09.05 04:23
У нашій країні вбивають за мову,
У нашій країні вбивають за правду.
А світ крізь картинно опущені брови
Цінує прибутки, біткоїни, нафту.

Завжди так було - не змінилось нічого.
Нависла кривавих сторіч веремія.
Не любо своє, бо в холопів чужого

хома дідим
2026.09.04 22:44
птахи літали із криками
риби плавали мовчки
якого кричати рибі-от
для чого навіщо тощо
під водотовщею кригою
у будь-який час дня і ночі
сам би любив плисти рибою
де-небудь незаморочливо

Ольга Садкова
2026.09.04 21:47
Не помічаєш.
Повз проходиш знову.
Моя душа зривається услід,
в осінню, теплу, золоту обнову,
та раптом розбивається об лід.

І що тобі, скажи, до мого болю?
Чуже навік скалічене крило.

Іван Потьомкін
2026.09.04 21:24
Розгрішую усіх, хто нагрішив мені.
Скасовую чужі, свої борги вертаю.
Наснилося – ключі од раю маю,
Та ті ключі щодалі заховаю...
...Які ж бо заміцні закови ці земні.

Кока Черкаський
2026.09.04 18:44
поет має звичку
писати вірші
літо має звичку
пролітати непомітно
ось вчора ще був останній дзвоник
і ми ласували черешнями
а сьогодні вже причетні святкують
день шуфутінського

Мирон Шагало
2026.09.04 17:40
Запливає сонце-коло
в ранішні майстерні,
де малюються святково
небеса пастельні.

Зеленіють аж за обрій
трави мерехтливі.
Цвіркуни бриньчать хоробрі

Юрій Лазірко
2026.09.04 16:54
Ай-не-не-не,
котить пісню краями дорога,
за кибиткою курява йде,
а циганська земля десь у Бога -
тільки він добре відає де...

Ай не гріш, не гніздечко нагріте
не замінять цигану коня,

Вячеслав Руденко
2026.09.04 14:41
Бажають пристрасті музеї,
Як вітер вітру емпірею
У відгалуженнях Морфея,
Де синергічний живопліт
І міль, що припадає пилом, —
Не вдвох, не втрьох,
Можливо, дивом —
Під давнім словом незрадливим

Борис Костиря
2026.09.04 14:09
Останні помахи руки
Зими епічної, важкої,
Як покарання за гріхи.
Не вибратися нам із колій.
Спадають краплі й матюки.
Співає крига колискову.

Останні помахи зими,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрко Семчук (1964) / Вірші

 Посвята велосипедистам*
Коли летить у вічі Сонце:
І мерехтить
солоне Небо,
Ледь-ледь дрижать
оспалі Крила,
Хтось хтиво шепче:
“Ненормальний”…

Мені ж, до ср...сигарети:
Нехай вафлісти смачно
смокчуть,
До метастаз, в легенях,
раком –
Копчений труп
утіха червам!

До дупи пиво золотисте:
Роздутий кендюх -
бочка з димом,
Зійде сечею під
парканом
Алкаш – з реклами:
“Спорт це - пІво”.

А я вхоплю за роги
РОВЕР!
Пірву уздою ніздрі
Вітру!
Злечу, розправлю
шалу крила
Шерхнувши шинами -
що ЯНГОЛ%)

*Учора, 29.05.2010 Україною прокотився Велодень, - неавіяне сією подією в Дніпропетровську http://nigil.io.ua/album360459





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2010-05-30 18:42:44
Переглядів сторінки твору 3773
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.526 / 5.5  (4.543 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.395 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.686
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2013.09.08 12:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-30 23:15:26 ]
:о))))!!!! слів нема.... :о)))))!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-31 08:30:37 ]
Ви шо, пані Ярино, на Ваші ніжні вушка і - отакої. Це ж провокація, думав адмін одразу видалить, але тут є дещо: на святі велосипедистів конкурс був поетичний на задану тему "велосипед супроти алкоголю і цигарок", награмзулявши за 5 хв. Оце передумав пхатися на сцену, там же діти були довкола, а мораль така - ніколи не дми щоки дряпаючи на скрижалаях вічності СЕБЕ Увічненого, а просто напиши уже написане) і буде тобі СЛАВА))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярина Брилинська (Л.П./М.К.) [ 2010-05-31 10:42:23 ]
Це не на вушка - це на очка... :о)))) Навіть у таких текстах Ваших відчувається стиль поетів-двадцятників. Недавно цікаву книжку переглядала власне про цей період у культурі. Не все ми знаємо. Подібні "кавалки" до нас просто не доходили, а залягали, самі знаєте де. Ото тепер потроху витягують. Зрештою, після Іздрика, така поезія для мене просто колисковою звучить. :о))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-05-31 23:43:38 ]
)))а я тільки учора Іздрикове "Таке" слухав, на www.ex.ua - безкоштовно авдіокниги. Ну, не таке))) А за "кавалки" - Київ, 28.11.2004, Жовтневий палац, підвали де катували поетів, стою в черзі за... борщем і його... криваве місиво у баняку шокує, дивлюся на дівчаток-революціонерок, думаю: "Се їхні душі повернулися", - сльзи покотилися. А, дівчинка: "Дядьку, чого ви плачете - душі повертаються".
Це не кавалки, це такий огром! А може і ми повернулися "Вальдшнепів" дописати.