ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2025.12.31 22:34
А голови у виборців як ріпи,
та розуміння істини нема,
аби не кліпи
розвидняли сліпи,
а мислення критичного ума.

***
А партія лакеїв... погоріла

Іван Потьомкін
2025.12.31 18:40
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
Зажу

Іван Потьомкін
2025.12.31 18:35
Зажурилась Україна, не зна, як тут діять:
Розвелися, немов миші, невтомні злодії.
Хтось воює, захищає здобуту свободу,
А злодії-казнокради крадуть де завгодно.
Хтось у шанцях потерпає і хука на руки,
А злодії в кабінетах бізнес хвацько луплять…
За

Володимир Мацуцький
2025.12.31 18:05
роздум)

Демократія вмирає в темряві,
коли людство живе в брехні,
коли істини втрачені терміни
коли слабне народу гнів.
Ось наразі, як приклад, зі Штатами:
проковтнув той народ брехню,

Артур Сіренко
2025.12.31 16:42
Ми таки дочекалися –
Сама Вічність прийшла до нас
Прийшла старою жебрачкою
У лахмітті дірявому
(Колись оздобленому)
З ясеневою патерицею.
А ми все виглядаємо
Цього дня похмурого,

Василь Шляхтич
2025.12.31 14:31
Хоч Вчора давно проминуло
хоч Завтра в мріях як дитина спить
сьогодні спершись на дитини кулак
читаю все те що мене болить

А має що боліти мене Нині
віра надія і всесильна любов
в старому році пишуть Україні

Володимир Ляшкевич
2025.12.31 14:08
Тут короткий вступ в теорію із зазначенням структур основних частин, відтак ряд початкових пояснень з посиланням на вже опубліковані на наукових сайтах і просто в інтернеті більш докладні документи. Частина І Монографії _______________________________

Артур Курдіновський
2025.12.31 11:55
Для грішників - пошана й привілеї,
Для праведників - прірва самоти.
Ви думаєте, пекло - під землею,
А біля казана стоять чорти?

Емігрували назавжди лелеки,
Лишилися тепер самі круки.
Гадаєте, що пекло десь далеко?

Борис Костиря
2025.12.31 11:48
Безконечно гудуть ваговози
За маршрутами дальніх шляхів.
І лунають нечутні погрози
З глибини первозданних віків.

Безконечно гудуть, протестують
Проти фатуму і небуття,
Залишаючи нам одесную

Тетяна Левицька
2025.12.31 10:51
Що мене тримає на цім світі?
Обрубала всі кінці, та в воду.
Ще цвяхи залізні не забиті
у труну соснової колоди.

Витягнула біль із серця глею,
залишила пустці вільне місце.
Разом з самотиною своєю

Кока Черкаський
2025.12.31 05:51
Не всі поети
Складають сонети,
Не всі Грети
Є Тунберг Грети.

Ті- люблять сигари,
А ті – сигарети.
Я люблю стейки,

Іван Потьомкін
2025.12.30 22:09
Хай лишиться підтекстом
Те, що назовні рветься.
Те, чим обох обдарувала ніч.
Від чого на душі так затишно і тепло,
Що знову кличе летіть навстріч
Одне одному. І то не гріх,
Що станеться між вами,
Що не вдається відтворить словами...

Світлана Пирогова
2025.12.30 21:55
Зима притихла, у якійсь мовчанці.
Не хочеться чомусь їй говорити.
Нутро холодне і холодні ритми,
То ж невідомо, що в небесній склянці?

Коктейль ігристий у флюте-фужері?
Нам, мабуть, не дано дізнатись вчасно.
Міркуємо...і каганець не гасне.

С М
2025.12.30 21:21
Якби ти був птахом жив у висоті
Тримався за вітер якщо налетить
Вітру казав що відносить ген
”Ось куди я би гайнув у цей день“
Знаю що ти присутній зі мною весь час
Знаю що ти присутній зі мною весь час

О гірська весна кохання

Тетяна Левицька
2025.12.30 15:56
Безсоння з небом сам на сам
у серці лють пригріло,
та на поталу не віддам
лихому душу й тіло.

Ти хто такий, і звідкіля —
чорт з табакерки, наче?
Як носить праведна земля

Борис Костиря
2025.12.30 13:45
Коли вже звик до зими,
весна сприймається як травма.
Зима - це певна усталеність,
це скрижанілість свідомості,
коли на бурульках повисає
мудрість віків,
коли на полотнах снігу
пишуться поеми.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрко Семчук (1964) / Вірші

 ОСТАННІЙ РУБІЖ
Вони. Оті,
що покручем зміїлись,
Мені сказали:
− Убірайса вон!
Ти здесь чужой! −
Мої поля врунились,
І небом плив Ярило,
не Атон.

Кугут зірниці
зустрічав фальцетом…
Манкурти на сторожі:
− Ет пятух! −
Оскалом хижим
позирком-багнетом
Навідлі розтинали
Святий Дух.

− Я єсмь ізгой? − відлуння:
− Гой, гой, гой…
З небес Сварог відрубом:
− йог, йог, йоГ!
− ВІН. Так велів, −
відкаснув Ной.
Принишкла абимовня:
“Хто? САМ?! Бог!!!”

− Так! − дзенькнула
підківка рисака.
− Ложь! Нікаґда, −
сичали яничари.
Банькатий сич
кривавищем ляка −
Якщо повернуться
мольфара чари.

− А штоби вас, аццюда,
нє ізґнать −
Давайте увєдьом,
афіціальний, −
Похопилася
тьма-безтямна-рать:
− І будєт в нас
радной реґіональний!

Вєдь саґласітєсь −
ета чєрні − мова.
І, ґде ана?
А нам мілєй язик!
Нас больше!!!
Ось така розмова…
В своїй державі
нам
прийшов
гаплик.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2008-08-19 18:29:44
Переглядів сторінки твору 2909
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.429 / 5.25  (4.543 / 5.39)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.395 / 5.33)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.707
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.09.08 12:52
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-20 01:21:53 ]
Ось це саме той випадок, коли використання двох мов оправдане і цікаво переплетене.
Що правда - два останні катрени - похилилися дещо сухувато у бік громадської поезії.
Але це питання вибору автора. Можливо було би цікавішим, коли кінцева думка не була би такою
прямолінійною (ІМХО).
Перші 4ри катрени - просто шарм.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-20 14:40:08 ]
От, болюче. Ви молодець! Лиш мені чось не зовсім 2 строфа зрозуміла... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-20 20:50:12 ]
Спасибі за увагу, власне, не звик, щоб мої тексти читали... дивне відчуття. Спасибі:)
Щодо другої строфи:
Покруч - манкурт, зайда, яничар... нікчемна людина, що має негативні риси характеру й викликає відразу; виродок, відхилення в розвитку чого-небудь; спотворене, покалічене слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2008-08-20 21:03:50 ]
Юрку, вибачайте, я мала на увазі 3-ю строфу. Називається, заблудилася в двох соснах... Перепрошую. Про манкуртів я аж занадто добре знаю :)
Ваші твори цікаві і формою, і змістом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрко Семчук (Л.П./Л.П.) [ 2008-08-21 12:45:10 ]
Пані Василино, конструкція строфи наскільки заплутана (Алкеєва строфа, Сапфічна строфа, Асклепіадова строфа... іонічна, ямбелегічна тощо)блукати в соснах довго можна).
Якщо йдеться про Ярила та Атона: тут означена трагедія українства: відмова од власного Бога Сонця - Ярила (шлях пасіонарія) й поклоніння єгипетсько-семітському Атону (життєскніння інфантильного пасивного раба)- призвела, власне, і до бездержав'я й духовної депресії і квазідержавності.
А щодо форми, змісту... аніколи не вважав себе поетом,- іноді, цікаво зазирати за ту межу "звідки-прийшли-і-куди-підемо". Тексти там що пляцики, аж шкварчать - просяться!